Порівняльна оцінка споживних властивостей фарфорового посуду вітчизняного і зарубіжного виробництва

                                                                      ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 

                                                                      УКООПСПІЛКИ

                                                                      ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                                                      ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Товарознавство непродовольчих товарів»

на тему:

 

«Порівняльна оцінка споживних властивостей фарфорового посуду вітчизняного і зарубіжного виробництва»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ індивідуального плану                                          Виконала

Захищена                                                                     студентка гр..ТКД-208

Загальна кількість  балів                                             Цалінська Ольга Іванівна

Члени комісії ______________                                  підпис________________

__________________________                                  керівник

Дата                                                                              підпис________________

 

ПЛАН

 

Вступ……………………………………………………………………………...3

1.Стан ринку посудогосподарських  товарів з фарфору……………………….5

2. Характеристика чинників, що формують споживні властивості  з фарфору

    2.1. Характеристика основних видів фарфору………………………………7

    2.2. Способи  виробництва фарфорових виробів……………………………11

    2.3. Декорування  та конструкція виробів з фарфору………………………17

3. Характеристика споживних  властивостей виробів з фарфору……………21

4. Методи оцінювання споживних властивостей виробів з фарфору……….26

5. Порівняльна оцінка  споживних властивостей (таблиця)………………….31

Висновки та пропозиції………………………………………………………...32

Список використаної літератури………………………………………………35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

З того часу, як грудочка глини (а, може, це був і рукотворний глиняний виріб) випадково опинилася в багатті, де набрала міцності каменю, — розпочинається історія кераміки. З нею в людське життя ввійшло безліч корисних речей. Запам’ятаймо: перші вироби з випаленої глини з’явилися за доби неоліту — між VIII і III тисячоліттями до нашої ери (в різних куточках планети — по-різному).

Першим надбанням людства  в опануванні нового матеріалу став посуд.

Посуд винайшла жінка. Це — частина домашнього господарства. Пораючись, прадавня господиня придумала посудини, аби зберігати в них харчі, готувати і споживати їжу. В ролі первісних посудин виступали шкури, міхури, роги, черепні й тазові кістки тварин, яйця великих птахів, кокосові горіхи, черепашки, гарбузи, цупке листя.

Жінки були першими гончарями. Про це вчені дізналися, обстежуючи давню кераміку: на ній назавжди лишилися відбитки тендітних жіночих пальців. Рука була першим гончарським інструментом. Можна припустити, що вм’ятина кулака в кулястій грудці глини стала першою посудиною. Форма посудини повторювала форму кулака, а отвір у ній дорівнював його величині.

Значення винаходу керамічного  посуду важко переоцінити. Це збіглося в часі з переходом людини до осілого  способу життя, коли на зміну збиранню прийшло рільництво, а на зміну полюванню — скотарство. Культивування злаків та одомашнення тварин сприяло розширенню господарства, незрівнянно більше стало зерна, м’яса, молока. У зв’язку з цим дедалі більше було потрібно різноманітного й міцного посуду. Докерамічний посуд — через обмеженість його форм, невелику місткість, не вогнетривкість — уже стримував дальший розвиток господарства. Натомість керамічний посуд одразу розв’язав усі проблеми. Міцний, гарний, чистий — він давав змогу зберігати, а в разі потреби й переміщувати велику кількість води, інших рідин. У ньому робили запаси зерна, борошна, сухих фруктів, меду, жирів. Керамічний посуд прислужився й збагаченню способів приготування їжі й раціону харчування людей: до сирих і напівсирих продуктів завдяки йому додалася гаряча варена їжа (каша, юшка). Такий посуд убезпечував харчі від гризунів і мурах, від випаровування й псування. Важливо, що в ньому гаряча страва довго лишається теплою, а холодна — холодною. Керамічну посудину зручно тримати в руках, з неї легко пити, виливати рідину. Саме ці посудини вперше почали використовувати як мірчі — для визначення об’єму різних продуктів і рідин.

Актуальність теми полягає в тому, що останнім часом фарфорові вироби та вироби з майоліки користуються зростаючим попитом, як в Україні, так і за її межами, тому вивчення фарфорових виробів представляє не тільки науковий (у рамках товарознавства), а й практичний інтерес.

Мета даної роботи ― дати порівняльну оцінку споживних властивостей фарфорового посуду вітчизняного і зарубіжного виробництва.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань:

1) Охарактеризувати стан ринку посудогосподарських товарів з фарфору;

2) Дати характеристику чинників, що формують споживні властивості товарів з фарфору;

3) Дати характеристику основних видів з фарфору;

4) Розглянути способи виробництва фарфорових виробів, декорування та конструкцію виробів з фарфору;

5) Охарактеризувати споживні властивості виробів з фарфору .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Стан ринку посудогосподарських  товарів з фарфору

 

З ростом у останні роки інтересу до історичної національності, українського національного колориту з'являються перспективи до збільшення попиту керамічних виробів, особливо які вироблені з національними мотивами.

Крім того, з ростом значення України на міжнародному ринку можливий інтерес закордонних покупців до керамічних виробів, виробництво та оздоблення яких пов'язано з українськими національними мотивами. Інтерес до ринку керамічних виробів обумовлений у першу чергу тим, що в останні роки ринок активно розвивається, причому багато в чому за рахунок зростання вітчизняного виробництва. Керамічні вироби, як ринковий товар, займають специфічне місце. З одного боку, це продукція виробничого призначення, з іншого боку, керамічні вироби є, безумовно, товаром народного споживання, що використовується у повсякденному житті. У цій якості споживання керамічних товарів однозначно визначається реальними доходами населення, тому, що поліпшення якості житла є однієї з першочергових потреб населення й у цей сектор направляється значна частина вільних засобів. В даний час виробництвом керамічних товарів в Україні займаються більш 10 спеціалізованих підприємств. За останні роки введені великі потужності з використанням сучасного, як правило, імпортного устаткування. Як приклад можна привести ЗАТ „Велор” в Чернівецькій області, АТ „Кераміка” в Житомирській області та Сумський фарфоровий завод. Також з використанням італійського устаткування на базі старих заводів практично заново створений АТ "Експериментальний керамічний завод" у Одеській області й АТ "Сокіл" у Дніпропетровській області. Реконструкція старих виробництв і введення нових виробничих потужностей – відображення зростаючого попиту на керамічні товари.

Минулий рік поклав край «верховодству» імпортної кераміки на вітчизняному ринку – обсяги імпорту та експорту зрівнялися, і зросло виробництво всередині України. Сталося це з простої причини. Так, падіння обсягів імпорту керамічної виробів було набагато більшим, ніж у країні в цілому і в інших галузях та сегментах різних ринків. Як підсумок – місце імпортної кераміки стала займати вітчизняна. Тому в 2009 році на ринку стало з’являтися багато абсолютно нових дрібних фірм і декілька великих. Деякі лідери, такі як ТД «Керамін», закінчили своє існування банкрутством. Інші ж, наприклад польська Cersanit, розширили присутність у нашій країні за рахунок відкриття нового виробництва.

Сам же імпорт керамічних виробів в 2007-2010 роках зростав  «на очах». Так, в 2008році в країну було завезено кераміки вартістю на 36 млн доларів (110%) більше, ніж у 2007-му (100%). У 2009році (74%) це зростання було нижчим – до України було імпортовано товарів на суму вартістю на 39млн. доларів меншим, ніж у 2008 році. Така позитивна динаміка для імпорту закінчилася з початком кризи. Обсяги імпорту в доларах і євро впали більш ніж у два рази. У 2010 році падіння загального імпорту склало 47%. Ці дані представлені у діаграмі 1.

 

Імпорт керамічних товарів

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристика чинників, що формують споживні властивості  з фарфору

 

2.1. Характеристика основних видів фарфору

 

Фарфорові вироби відносять  до виробів складного асортименту. Групи виробів та види наступні:

Столовий  посуд:

• тарілки - глибокі з діаметром 240 мм, висота більше 40 мм, місткість 0,5 л та глибокі діаметром 200 мм, місткість 0,25 л - десертні ; мілкі з діаметром 240 мм; закусочні – 200 мм; десертні – 175 мм, пиріжкові – 150 мм, дитячі -178 мм. Край тарілок буває гладким, вирізним, потовщеним;
• миски - діаметр170 - 220 мм, місткість 350 см³, глибина 60-70 мм;
• салатники – відрізняються різними фасонами – круглі, квадратні, овальні тощо. Місткість порційних від 120 см³, для подачі салатів – до 1000 см³;
• блюда – для подачі гарячих і холодних закусок, пиріжків тощо. Мають більш товстіші стінки, діаметр 300-450 мм; бувають глибокі, різних фасонів;
• вази для супу чи компоту – круглі, овальні. Кришка має виріз для ложки. Місткість 2000-3500 см³;
• оселедниці – різних фасонів, діаметр 135 - 300 мм, бувають з низьким і високим бортом, порційні і звичайні;
• підливочники – для подачі соусів і підлив. Місткість 80-400 см³. Мають злив і ручку, іноді – піддон;
• сухарниці – неглибокі блюда круглої, овальної, трикутної форми, розмір 270-300 мм;
• а також – перечниці, гірчичниці, хрінниці, солонки, сметанниці, менажниці, графини і кувшини з рюмками і стаканами до них.

Фарфоровий  чайний і кавовий посуд:

• чашки з блюдцями (парні вироби) – різних фасонів і прикрас. Бувають для чаю ( місткість 200-250 см³ – звичайні; 260-275, 300-350 см³ – напівапетитні; 400-500 см³ – апетитні і подарункові, які мають тематичний рисунок, виготовлені ручним способом.); для кави (місткість 60-130 см³, можуть виготовляти із кісткового фарфору); дитячі (мають нескладні рисунки дитячого характеру, місткість 175 см³). Блюдця для звичайних чашок мають діаметр 135-140 мм, для напівапетитних – 150-155 мм, для апетитних – 160-190 мм, для кавових – 110-120, для дитячих – 138 мм. У комплекті вартість чашки складає 60%, блюдця – 40%;
• блюдця для варення – більш глибокі, мають діаметр 90-100 мм;
• кружки на відміну від чашок випускають без блюдець, більш простих фасонів, іноді без ручок; мають форму корпусу циліндричну чи конічну. Малюнок крупний, сувенірний чи тематичний. Місткість кружок з потовщеним черепком (до 7 мм) від 100 до 150 см³, із звичайним – 90-500 см³, іноді і більшим;
• бокали нагадують велику чашку, мають місткість 400-600 см³, овальну чи циліндричну форму, з ручкою, бувають у комплекті з блюдцями. Прикраси носять подарунковий характер;
• стакани мають розміри 100-250 см3, не мають ручки;
• піали мають місткість 140-400 см³. По формі нагадують відкриту чашу, призначені для чаю;
• цукерниці бувають з ручками і без них, різних фасонів, місткість 250-600 см³;
• маслянки бувають на піддоні і без нього, з кришкою, місткість до 400 см3, різної форми;
• чайники поділяють на доливні (1000-1400 см3 ) та для заварювання чаю (до 400 см3). Фасони дуже різноманітні. Кришка має отвір для виходу пари, а в корпусі є сіточка. Бувають сувенірні;
• кав’ярники відрізняються від чайників витягнутою вгору формою, вузьким довгим носиком, сіточка відсутня, кав’ярник можна нахиляти під великим кутом, так як на кришці є виступ;
• молочники мають місткість 500 см³, а вершківниці - 150-425 см³, з кришками чи без неї;
• вази для фруктів різних фасонів, на ніжці не нижче 30 мм, діаметром 240-270 мм;
• вази для варення мають діаметр 120 мм, висота ніжки від 25 мм;
• кувшини для молока та ін. напоїв виробляють з кришкою, місткість до 2000 см³.

Комплектні  вироби із фарфору.

• Сервізи. Столові сервізи на 6 персон складаються із 30-35 предметів і включають тарілки глибокі, мілкі, вази для супу, салатники, блюдо кругле і овальне, підливочник, солонку, перечницю. Сервізи на 12 персон мають подвійну кількість виробів. Сервізи мають назву, пов’язану з їх формою, прикрасою або виготівником (Овальний, Біла роза, Сумський).
• Чайні сервізи виробляють у більш широкому асортименті, ніж столові. Вони дуже різноманітні за прикрасами. Кількість виробів на 6 персон 14-24, це – чашки з блюдцями, чайники, маслянки, цукерниці, вершківниці. Сервіз на 12 персон може мати 50 предметів, в тому числі тарілки пиріжкові, десертні, блюдця для варення тощо. Кавові сервізи включають кав’ярники, чашки з блюдцями. Цукерниці, мілкі тарілки, вершків ниці. Бувають на 6 персон (15-21 предмет) і на 12 (до 40 предметів.). Чайно-кавові сервізи містять елементи чайного і кавового сервізів. Кількість предметів 35 і 41.
• Гарнітури – комплектні вироби, які містять предмети столового сервізу, чайного, кавового одночасно.
• Набори - включають вироби одного виду - набір салатників і т. д.
• Прибори - містять вироби різних видів одного призначення - для води, варення, крюшону, туалетні. Вироби комплектів характеризуються єдністю художньо-конструктивного рішення.

Тонкокам’яний і напівфарфоровий посуд.

Тонкокам’яні вироби мають високу механічну міцність, мають спечений черепок сірувато-жовтого кольору, тому їх часто покривають напівпрозорими глазурями. Виробляють різні вироби для зберігання продуктів, кув шини, кружки для пива, тарілки, миски, сервізи. Вироби із напівфарфору мають велику товщину черепка, тому вони механічно міцні. Покривають білими і кольоровими глазурями.

• Столовий посуд – горшки, салатники, графини, соусники, різні вироби для зберігання продуктів;
• Чайно-кавовий посуд – кружки, стакани, маслянки, чайники, кофейники, молочники тощо.
• Дитячий посуд;
• Комплектні вироби;
• Художні вироби.

Вироби із фарфору  класифікуються за наступними ознаками:

1. За видом черепка – фарфор відноситься до кераміки із щільним, спеченим черепком.
2. За функціональним призначенням – побутовий посуд та художні вироби.
3. За призначенням – побутовий посуд поділяється на чайний, кавовий, столовий, дитячий та інші вироби. Художні вироби на серійні і унікальні;
4. За фасонами – фасон визначається висотою корпусу та конструкцією.
5. За розмірами – полі (об’ємні), плоскі, високі, а також ― посуд - мілкі та крупні вироби; художні вироби – мілкі, середні, крупні.
6. За видами декору – без декору (білизна); з декором - всі види декору в залежності від його складності поділяються на групи, які впливають на ціну готового виробу.
7. За комплектністю – штучні, парні та комплектні вироби.