Порівняльна оцінка споживних властивостей фарфорового посуду вітчизняного і зарубіжного виробництва

Вибоїни і щербини  — результат необережного поводження з виробами. Зовні це поглиблення, які повинні бути зашліфовані. Вимірюються  щербини в міліметрах і допускаються залежно від того, де розташовані, сорту виробу і виду кераміки. В тонкостінному посуді і художньо-декоративних виробах 1-го сорту ці дефекти не допускаються, оскільки погіршують зовнішній вигляд.

Заглазуровані односторонні тріщини і подряпини утворюються при сушці, випаленні, ударах. Вони знижують механічну міцність виробів і тому обмежуються. Наприклад, у фарфоровому посуді 1-го сорту вони не допустимі, на лицьовій стороні виробів 2-го, 3-го сортів допускаються незначні, на оборотній стороні — не більше двох до 10 мм або однієї завдовжки 20 мм.

Деформації — різні  зміни форми виробу (кривизна, хвилястий  край). Вони виникають через поганий  підбір мас, порушення режимів формування і випалення. Деформації частіше  зустрічаються у виробів великої  і складної форми. Вимірюється деформація в міліметрах, визначається за допомогою східчастих лінійок, вимірювальних клинів, штангенциркулів і ін. Допуски по сортах залежать від величини і виду виробу (тарілки, блюда, порожнисті вироби), а також розміру деформації.

Натікання глазурі, розливши глазур з'являються при нерівномірному нанесенні легкоплавкої глазурі. Натікання  глазурі утворюються в нижній частині виробу, а у верхній  частині його глазур тонка, іноді  має матовість. Ці дефекти допускаються з обмеженням по сортах і місці розташування (лицьова або оборотна сторона), вимірюються в міліметрах.

Тріщини — дрібні поглиблення  глазурного шару, міхури — здуття глазурі  з деформацією черепка. Вони з'являються  при сушці і випаленні в  результаті різкої зміни температури, виділення газоподібних речовин. Допускаються дрібні наколювання, що не порушують зовнішній вигляд; міхури не допускаються ні в одному сорті.

Прищі нагадують міхури, але мають менші розміри, не зачіпають  черепка. У фарфоровому і фаянсовому посуді 1-го сорту не допускаються, в 2-у і 3-у сортах допускаються прищі діаметром відповідно 2 і 3 мм в кількості 2—5 на лицьовій стороні і 3—8 на оборотній.

Лисини і збірка глазурі  утворюються в результаті порушення  режиму глазурування і випалення, попадання  на поверхню черепка жирних речовин. Плішини — місця, не покриті глазур'ю, збірка глазурі — місця, де глазур стягується, утворює складки. Вимірюються ці дефекти в квадратних сантиметрах і допускаються в основному на зворотній стороні виробу.

Цек — дрібні тріщини глазурі, частіше за все зустрічаються на фаянсі, результат різного термічного розширення черепка і глазурі. Дефект погіршує зовнішній вигляд виробів і не допускається у всіх сортах. Вироби з цеком відносять до браку.

Волос на відміну від  цека має вид окремих тріщин. Вироби з цим дефектом також бракують.

Засорка — виступаючі частинки сторонніх включень, результат  попадання в масу частинок зведення печі. Засорка буває підглазурна  і надглазурна. Надглазурну засорку  шліфують. Звичайно допускається незначна засорка, не порушуюча зовнішній вигляд, не помітна на дотик. Вимірюється дефект по діаметру в міліметрах.

Мушка — дрібні темні  крапки на поверхні виробу, що утворюються  при поганому очищенні сировини. Мушка  впливає на зовнішній вигляд виробу, допускається в основному на зворотній стороні. На лицьовій стороні виробів 1-го сорту може бути дрібна, рідко розсіяна по поверхні.

Вигорка — поглиблення  в черепку, що мають брудно-зелений  колір, виникає унаслідок попадання  в масу частинок гіпсу від форми.

Виплавка — плями темно-коричневого кольору, результат попадання в масу частинок металу (від апаратури), відрізняється від мушки великим розміром.

Вигорка і виплавка знижують товарні властивості виробів, тому у фарфорових виробах 1-го сорту не допускаються, а в 2-у і 3-у сортах може бути від 1 до 3 шт.

Задування — наліт  коричнево-зеленого кольору, виходить при попаданні на вироби сажі і  інших продуктів згоряння палива, різко погіршує зовнішній вигляд. У виробах 1-го сорту недопустима, в 2-у і 3-у сортах допускається незначне задування, що не порушує зовнішній вигляд виробів.

Летелий край нагадує  лисини, але має неоплавленний  гострий кут грані. Виникає цей  дефект при різкому розширенні (стисненні) глазурі, коли коефіцієнти лінійного  розширення глазурі і черепка  не співпадають. Летелий край особливо часто помітний на ніжці, краї виробу, ребрі.

Сліди від полозів  утворюються на виробах при випаленні. Допускаються на зворотній стороні  за умови зачистки і зашліфовки.

Дефекти декорування  значно впливають на зовнішній вигляд виробів.

Складки деколю і розрив фарб — складки і пропуски малюнка  в результаті порушення технологічного режиму нанесення і випалення  малюнка. Дефект допускається, якщо не порушений загальний вид малюнка.

Перепалювання і недопалювання  фарби — результат порушення режиму випалення фарб (часу і температури). Перепалювання фарби відбувається при підвищеній температурі випалення, фарби виходять безбарвними. Цей дефект дуже помітний на бірюзових, червоних, коричневих фарбах і на золоті. Недопалювання — тьмяні, матові, нестійкі до лугів і кислот фарби. При недопалюванні фарба нерідко слабо скріпляє з глазур'ю, може скачуватися. У виробах 1-го сорту цей дефект не допускається, в 2-у і 3-у сортах допускається, якщо фарба не стирається і не порушується вид малюнка.

Помарки фарбою — результат недбалої роботи, вони бувають надглазурні і підглазурні — у вигляді крапок, пятен. Допускаються на лицьовій і оборотній сторонах з обмеженнями але площі і кількості. Аналогічні допуски передбачені для подряпин на фарбах, що не спотворюють малюнок.

Відшаровування фарби (політ фарби) — відривши фарби  від черепка в результаті нанесення  її товстим шаром, а також поганої  підготовки поверхні до декорування. Це грубий дефект, значно впливає на зовнішній  вигляд виробів і не допускається ні в одному сорті.

Дефекти, що виникають  при нанесенні підглазурних фарб, — відмінність в тоні фарб, нечіткість контурів, помарки підглазурною фарбою, скипання фарби, тобто дрібні пухирці  на шарі фарби, створюючі матовість, і ін. Всі ці дефекти, окрім скипання фарби, допускаються у всіх сортах, якщо художній, вид виробу погіршується трохи.

Для кожного способу  декорування характерні специфічні дефекти, наприклад: при нанесенні  малюнка методом декалькулювання  можуть бути сліди від пальців; при  нанесенні малюнка методом друку — роздвоєння малюнка, неспівпадання малюнка по колу, розрив друкарського малюнка, при трафареті — різнотонність фарб, зсув контурів.

Основний спосіб визначення якості готових виробів на фарфоровому  заводі – це органолептичний. Перевіряється  в сортувальному цеху наявність дефектів, їх розмір, кількість і місце розташування на виробах. У випадку виявлення браку, вироби перетворюють на бій і використовують повторно як сировину. Проводять також і лабораторні дослідження, але рідше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Порівняльна оцінка споживних властивостей

 

Ознака	Вітчизняний посуд	Зарубіжний посуд
Матеріал виготовлення
Ціна
Вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Керамічні товари – це вироби, які виготовлені із глиняних матеріалів з мінеральними добавками або без них шляхом формування і наступного випалювання. Фарфоровий посуд - це один з основних товарів народного споживання. З ростом у останні роки інтересу до історичної національності, українського національного колориту з'являються перспективи до збільшення попиту керамічних виробів, особливо вироблені з національними мотивами.

Вони мають велике значення в організації побуту та роботи. Покращання їх якості, споживчих  властивостей – важлива передумова покращення рівня життя населення.

В своїй курсовій роботі я вирішила дослідити асортимент фарфорових виробів, споживні властивості  та якість.

Розглянувши тенденції  розвитку ринку фарфорових виробів, що Україні за 2009 – 2011 рік вік  покращився. Зараз імпортується близько 500000 тис. різновидів фарфорових виробів. Але з кожним разам питома вага вітчизняних виробів зростає. Ринок фарфорових товарів в Україні стабільно розвивається, працює здорова конкуренція.

Для задоволення різних потреб споживачів фарфор має комплекс споживних властивостей: функціональні, культурно - побутові, естетичні надійність, безпечність.

Тема курсової роботи являється актуальною, тому що дає  змогу детально дослідити сучасний асортимент фарфорових виробів, визначити  пріоритетні напрямки у виробництві  та забезпеченні якості товарів, провести дослідження конкретних зразків фарфорових різних виробів, порівнявши їх якість та споживні властивості.

В даній роботі розглянуті питання виробництва і товарознавства фарфорових товарів - посуду, предметів  господарського призначення. На основі викладеного матеріалу в курсовій роботі можна зробити наступні висновки. Не зважаючи на свій стародавній вік, виробництво і торгівля фарфоровими виробами актуальна і прибуткова в даний час.

Разом з тим для  успішної роботи та розвитку підприємству необхідно перш за все постійно «йти в ногу» з новинками на сучасному ринку, а також постійно впроваджувати новинки декорування та виробництва на підприємстві, Так як саме це є необхідною умовою виживання та процвітання на сучасному конкурентному ринку.

В країні випускаються усякі  вироби, які є її візитною карткою, але вже не користується попитом у споживачів.

На мою думку на підприємстві було б також доцільно:

• забезпечити на найвищому державному рівні нормальний розвиток і сприятливі умови для функціонування підприємства та прийняти конкретні заходи з метою захисту вітчизняного товаровиробника;
• відділу маркетингу провести вивчення попиту населення на фарфорову продукцію на ринку України з метою планування на наступні роки програми виробництва та реалізації даного виду товару. Це, на мою думку, дозволило б розширити асортимент і збільшити об’єми виробництва і реалізації фарфорових товарів, які користуються попитом у споживачів;
• комерційному відділу прийняти більш активну участь у проведені виставок і ярмарок на території України з метою реклами продукції, яка реалізується фірмою;
• торговому відділу з метою збільшення реалізації фарфорової продукції необхідно проводити акції, при цьому споживачі могли б познайомитись з асортиментом продукції, запропонувати споживачеві нові зразки.

Не зважаючи на те, що виготовлення посуду є найдавнішим  промислом людства, цей промисел не втрачає свою актуальність і в  наші часи, а навпаки набирає темпи  і збільшує обсяги попиту з кожним роком.

Сумський фарфоровий завод – одне з унікальних сучасних підприємств Сумщини, яке вже багато років радує покупця своєю продукцією. Він відомий далеко за межами України, а в нашій країні давно став лідером порцелянової продукції.

Велика частина виробів  Сумського фарфорового заводу має значний попит споживачів. Це такі вироби, як чайний сервіз « Ландиш», чайний сервіз «Берізка», кружки офісні тощо.

На заводі щорічно  розробляються повні види продукції, повні форми і конструкції, декорування. Завод виробляє екологічно чисту  продукцію, що користується попитом за кордоном. В лабораторії заводу проводиться контроль якості продукції щодо вмісту шкідливих речовин.

Вироби сумського фарфорового  заводу конкурентоспроможні не поступаються зразкам із деяких інших країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 156 с.
2. Долинская М.Г., Соловьев И.А., Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. Москва: 1991 г.
3. Лифинц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров. Москва: 2001г.
4. Неверова А.Н., Чалых Т.И. Товароведение и организация торговли. Уч. пособие для нач. проф. Образования. Москва: 2000г.
5. Васильев Г. А.,. Ибрагимов Л. И Коммерческое товароведение и экспертиза: Уч. пособие для Вузов. Москва: 1997.
6. Осипова Л.В. Организация коммерческой деятельности Москва: 2001г.
7. Алексеев В.А. Хозтовары учебное.пособие. – Москва: 1976г.
8. Уманцев И.В. Хозтовары учебное.пособие. – Москва: 1981г.