Права,обов’язки і відповідальність комерсанта(на прикладі магазину «Фуршет» м.Дніпродзержинськ)

В середньому кожна людина проводить у супермаркеті приблизно 20 -30 хвилин, за цей час їй упадають у вічі близько 15000 предметів. Приблизно 30% товарів придбаних кожною людиною в супермаркеті – це «імпульсивні» покупки. Отже, за допомогою системи мерчендайзингу реалізуються засоби впливу на споживчу поведінку шляхом представлення:

- доцільного товару ;

- у потрібному місці  та оточенні;

- у необхідній кількості ;

- у гармонійній сукупності  асортименту;

- при доцільному освітленні  і гами кольорів.

Основними завдвннями мерчендайзингу, які вдало виконані в магазині, є:

• створення сприятливої атмосфери в магазині;
• вдале розташування торговельних відділів;
• вдале розміщення товарів;
• доцільне оформлення виставкових стендів.

 В  умовах насиченості  споживчого ринку   товарами         і загостренням конкуренції перед  магазином гостро постає проблема  активації попиту населення на  товари .

Існує значна кількість методів активації продажу товарів, які можна  поділити на 2 групи: магазинні і позамагазинні.

Не зважаючи на те , що всі методи  активації різняться між собою, до них ставляться певні  загальні вимоги.Вони повинні:

• залучати увагу покупців і містити інформвцію, яка б допомогла їи знайти певний товар;
• передбачати певну вигоду покупцям у разі придбання товару;
• містити чітку пропозицію цодо негайного придбання товару;

В магазині використовують такі методи активації продажу  товарів:

- виставки – продажі, які проводяться постійно протягом  року;

- продаж товарів зі  знижкою ціни, що досягається  внаслідок збільшення реалізації  даного товару при зниженні  його ціни та збільшення реалізації  інших товарів від залучення  додаткових покупців магазину;

- продаж товарів з дегустацією ;

- директ –мейл - передбачає  розсилання поштових відправлень (листівки, проспекти) або SMS – повідомлень  потенційним  покупцям, імена яких  занесені в спеціальні списки. Щоб прискорити  реалізацію товару  який може швидко зіпсуватися, або в нього закінчується термін  використання, в магазині  діють  знижки на продаж до   30 % ціни  цього товару. 

2.3.Права ,обов’язки і відповідальність комерсанта на підприємстві.  

Кваліфікація особи як комерсанта є важливим юридичним фактом, з якого випливають права й обов’язки специфічного характеру, пов’язані з діяльністю суб’єкта підприємницької діяльності. 
   Комерсант має такі права: 
   1. Право скористатися комерційним законодавством у боротьбі з недобросовісною конкуренцією. Воно закріплено в положеннях Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р., Римського договору про заснування ЄЕС (ст. 36, 91), у національних правових системах. 
   Юридичні і фізичні особи з країн — учасниць Паризької конвенції можуть вимагати захисту проти недобросовісної конкуренції за положеннями ст. 10 bіs цієї конвенції. Засобом захисту проти недобросовісної конкуренції є позов у комерційний або господарський суд. 
   Комерсант, який уважає себе жертвою недобросовісної конкуренції, мусить довести провину свого конкурента, факт заподіяння збитків та існування причинного зв’язку між провиною конкурента та своїми збитками. 
   Під час розгляду спорів суди виходять зі спеціального складу протиправних дій як недобросовісної конкуренції та з загальних положень закону про відповідальність за заподіяну шкоду. 
   До санкцій за недобросовісну конкуренцію належать: заборона протиправних дій, відшкодування збитків, визнання недійсності укладених договорів, адміністративні штрафи і заходи кримінального покарання. 
   2. Комерсант має право виступати під певною назвою, фірмою (nom commercial, Firma, trade name), яка ідентифікує комерсанта на ринку. 
   Фірма є в усіх компаній і товариств. Її слід розглядати як елемент майнового комплексу підприємства, значення і економічна цінність якого зростає в міру підвищення репутації підприємства на ринку. Виключність права на фірму полягає в тому, що інші комерсанти усуваються від використання тотожної або схожої позначки як власної фірмової назви або товарного знака і не мають права користуватися нею в діловій практиці. При цьому власнику фірми надається абсолютний захист проти застосування даної назви в цілому, або в найсуттєвіших її деталях з боку третьої особи, яка почала її застосовувати пізніше. 
   Право на фірму є безстроковим правом комерсанта. 
   3. До безумовних прав комерсанта належить також його право укладати комерційні угоди (для країн з дуалістичною системою права). 
   Визнання особи як комерсанта створює для нього також ряд спеціальних обов’язків. 
   До обов’язків комерсанта належить: 
- Публікація відомостей про комерсанта у формі реєстрації в торговому реєстрі з метою дати уявлення третім особам про правовий статус комерсанта та його майнове становище. 
   Реєстр торгівлі і компаній забезпечує централізацію комерційної інформації для третіх осіб, водночас є свідченням отримання статусу комерсанта. Традиційно такий реєстр ведеться реєструючими установами (адміністративними або судовими). 
- Комерсант також зобов’язаний вести спеціальну документацію — торгові книги, у яких відбито перебіг і результати всієї комерційної діяльності суб’єкта підприємницької діяльності. Ведення звітності в комерційній діяльності країнах ринкової економіки є обов’язковою умовою. Форми і види звітності регулюються національним законодавством. 
   Розглянемо схему у Додатку 11. 
   Як бачимо, перелік книг, які зобов’язаний вести комерсант, залежить від його правового статусу (виду торгового товариства) і в різних країнах є неоднаковим. Законодавство багатьох в країн установлює види і порядок ведення торгових книг. 
   У країнах романо-германського права обов’язок вести торгові книги покладається на всіх комерсантів, а в країнах англо-американського права — на корпорації і компанії. 
   Зверніть увагу, що крім обов’язкових книг комерсант може вести й інші книги. 
   Правила ведення і значення торгових книг зображені на схемі у Додатку 12. 
- Комерсант також зобов’язаний оголошувати у встановленому порядку інформацію про припинення платежів за взятими зобов’язаннями для відкриття кредиторами спеціальної процедури — конкурсного процесу — з метою стягнення з комерсанта заборгованості. 
- За законодавством деяких країн обов’язком комерсанта є відкриття власного банківського рахунка. 
   Крім цього, комерсанти мають інші обов’язки, пов’язані з веденням комерційної діяльності. Зокрема, вони повинні: 
- надавати спеціальну фінансову звітність для оподаткування їхньої діяльності, для сплати деякою категорією комерсантів так званого корпоративного податку; 
- мати дозвіл (патент) на ведення промислів (не завжди) зі сплатою встановленого податку до місцевих бюджетів; 
- вести законну конкуренцію; 
- виконувати зобов’язання щодо споживачів; 
- здійснювати виплати, передбачені національним законодавством; 
- виконувати обов’язки, передбачені на випадок купівлі або продажу торгових активів.

 

 

2.4.Вимоги до комерсанта.

Фахівця-комерсанту необхідно добре знати закони та інші нормативні акти, що регламентують комерційну діяльність. Він повинен вміти приймати рішення, які приносять прибуток, виявляти ініціативу, зберігати комерційну таємницю, мати здатність йти на ризик.

Комерційна діяльність повинна будуватися на основі дотримання вимог ділової етики. Комерсант повинен вірити в торговий бізнес, розцінюючи його як привабливе творчість. Визнаючи необхідність конкуренції, він повинен розуміти і необхідність співпраці, довіряти собі та іншим, поважати професіоналізм і компетентність.

Комерсант повинен володіти такими особистісними характеристиками, як:

• чесність, надійність, вірність своєму слову;
• завзятість та цілеспрямованість;
• рішучість, швидкість і точність;
• ініціативність, винахідливість, кмітливість;
• лідерство, відповідальність, організаторські здібності;
• доброзичливе ставлення до людей, ввічливість;
• високі духовні якості;
• вміння ризикувати, тобто здатність передбачати і прораховувати всі можливі варіанти наслідків прийнятих рішень.

На формування іміджу комерсанта, що гарантує успіх, впливають «Етичний кодекс» і етикет комерсанта. Будь комерсант повинен володіти навичками професійної поведінки, знати і дотримуватися правила подання і знайомств, ведення ділових бесід, ділового листування і телефонних переговорів; вимоги до зовнішнього вигляду, манер, ділового одягу, до мови і т.п.

Комерсант повинен володіти професійними знаннями та навичками в сферах:

• закупівлі і продажу товарів;
• маркетингу;
• бухгалтерського обліку;
• фінансування та оподаткування;
• управління та права;
• товарознавства продовольчих і непродовольчих товарів.

Він повинен постійно стежити за інформацією про нововведення (інновації) у виробництві товарів, торгівлі і комерції, підприємництво, рекламі та управлінні, узагальнювати, аналізувати і застосовувати її в ході комерційної діяльності.

Комерсант повинен знати і дотримуватися принципів комерційної діяльності:

• дотримання чинного законодавства;
• прибутковість, прибутковість;
• оптимальність комерційних рішень;
• сервіс та висока культура обслуговування покупців.

При ринковій економіці якість комерційної діяльності залежить головним чином від уміння комерсантів вести активний пошук і знаходити товари у різних постачальників, включаючи виробників товарів. Причому товари потрібно закуповувати за найнижчими цінами, з урахуванням купівельного попиту. Важливо швидко продавати завозяться товари, використовуючи прогресивні, сучасні методи продажу, переконливу рекламу; при необхідності йти на розумний, виправданий ризик.

На чолі торгових підприємств, комерційних служб повинні стояти кваліфіковані комерсанти-організатори, комерсанти-товарознавці, комерсанти-менеджери, які добре знають комерційну роботу. На оптових базах, в торгових організаціях і на підприємствах слід створювати комерційні служби або відділи, очолювані першими заступниками директорів підприємств або, як їх прийнято називати, комерційними директорами.

В складу комерційних служб включаються торгові чи товарні відділи, відділи по вивченню попиту або кон'юнктури торгівлі, комерційні павільйони оптових баз, зали товарних зразків і інші торгові підрозділи підприємств (організацій).

Актуальним завданням комерційних працівників торгових організацій і підприємств є залучення в товарообіг продукції вітчизняних виробників.

У зв'язку з цим необхідно розширювати сферу договірних відносин з постачальниками і виробниками товарів, підвищувати ефективність і дієвість договорів поставки. Договори поставки повинні активно впливати на вітчизняне виробництво для всебічного збільшення випуску товарів народного споживання, виготовлення їх з дешевої альтернативної сировини, формування оптимального асортименту товарів для населення.

При ринковій економіці якість комерційної роботи залежить, насамперед, від уміння активно вишукувати товари, що реалізуються в порядку вільного продажу, зацікавлювати промислові або сільськогосподарські підприємства, кооперативи, осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, у виготовленні потрібних населенню товарів.

Для виконання цих завдань комерційним працівникам необхідно добре знати свій економічний район, його природні багатства, реально оцінювати стан промисловості, сільського господарства, виробничі можливості і асортимент виробів, вироблюваних підприємствами регіону.

Для вивчення постачальників і їх можливостей працівники комерційних служб повинні приймати участь в роботі товарних бірж, оптових ярмарків, виставок-продажів і виставок - переглядів зразків кращих і нових виробів, стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, бюлетенях попиту і пропозицій, за проспектами, каталогами.

Доцільно відвідувати виробничі підприємства (постачальників) для ознайомлення з їх виробничими можливостями, обсягом і якістю продукції, що випускається, приймати участь у нарадах з працівниками промисловості.

Необхідно переймати досвід зарубіжних країн у використанні маркетингу, що дозволяє успішно організувати комерційну діяльність підприємств в умовах ринку.

 

2.5.Робота фахівця комерційної служби.

Ознайомившись  з роботою відділу маркетингу і менеджменту  в магазині  можна побачити, що основними функціями управління є планування, організація, добирання та розміщення кадрів, їх стимулювання, а також контроль за діяльністю підприємства.

Планування  означає розробку планів господарської діяльності підприємства, що втілюється у повному комплексі економічних показників.Основним планом діяльності магазина «Фуршет» є бізнес -  план.

Важливою умовою успішної організаційної діяльності є створення системи інформаційної забезпеченості. Добиранням, розміщенням кадрів в магазині  займається менеджер з кадрів. Координування в магазині – це процес упоряджування та узгодження дій різних підрозділів підприємства, конкретизація процесу організації підприємницької діяльності.

   В магазині «Фуршет»  лінійно – функціональна форма  управління.Управлінські  рішення  в кампанії розробляють висококваліфіковані, досвідчені спеціалісти, а розпорядження  видають по лінійних ланках. Основними  стадіями управлінських рішень  є їх підготовка, прийняття і  реалізація. Кожна з цих стадій  складається з певних етапів. Найважливішими методами  прийняття  управлінських рішень в магазині  є науково – практичний, інтуітивний  та  «з позиції  здорового глузду».

  Основними вимогами  ефективного процесу управління  в 

в  кампанії ТОВ «Гарантія – Маркет» є  орієнтування на людину, надання автономії працівникам підрозділів, простота форм управління, поєднання автономії з жорстким централізмом щодо проблем кампанії.

 В магазині є служба, яка веде стратегію і тактику. Стратегія маркетингу – встановлення  довготривалих цілей підприємства  щодо стабільного просування  товарів на певному ринку, а  також вибір необхідних засобів  його досягнення. До них належить  планування, аналіз, розробка системного  контролю за виконанням прийнятих  рішень та інше.