Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 00:47, курсовая работа
Пиво - третій за популярністю напій у світі (після води та чаю) і найпопулярніший алкогольний напій у світі. Технологія пива заснована головним чином на життєдіяльності зерен ячменю і пивних дріжджів. При приготуванні пива протікають багато фізико-хімічних, біохімічних та інших процесів, які зумовлюють якісні та смакові показники готового продукту.
Завдяки приємному смаку, тонізуючій дії, пиво має великий попит у населення. Будучи слабкоалкогольним напоєм, пиво в багатьох країнах виступає суперником міцних алкогольних напоїв.
ВСТУП…………………………………………………………………………... 3
Розділ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА ПИВА, ЙОГО АСОРТИМЕНТ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА НОВІ НАПРЯМКИ ЙОГО ВИГОТОВЛЕННЯ (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД).................................….…5
Характеристика та асортимент пива…………….…………………………5
Особливості хімічного складу, харчової та біологічної цінності пива ……………..………………………………………………………………..8
Технологія та технологічна схема виробництва пива…………..……….11
Якість, термін зберігання та процеси, що відбуваються при зберіганні пива…………..…………………………………………………….………13
Нові напрямки у виробництві пива. Обгрунтування вибраного напрямку досліджень…………….……………………………………….………….15
Пива на основі натурального меду………………………………………15
Технологія пива методом екструзії……………………………………...17
Пиво з використанням вівса……………………………………………..18
Висновки за розділом 1………………………………………………………….22
Розділ 2 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ВИРОБНИЦТВА СВІТЛОГО ПИВА……………………………………………………………….23
2.1 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів……...……………..23
2.1.1 Вимоги щодо якості сировини та допоміжних матеріалів…..………….23
2.1.2 Хімічний склад, харчова цінність, показники екологічної чистоти сировини………………..…………………………………….…………...28
2.1.3 Стандарти на сировину та допоміжні матеріали……………….……….32
2.1.4 Транспортування, приймання, зберігання…………………….…………33
2.2 Описання технології виробництва світлого пива………..………………..33
2.2.1 Розробка і описання технологічної схеми……………………………….33
2.2.2 Вимоги щодо якості готової продукції. Стандарти на готову продукцію………………………………………………………..………..43
2.2.3 Характеристика хімічного складу та екологічної чистоти………….….46
2.3 Продуктовий розрахунок світлого пива…..……………………………….48
Висновки за розділом 2……………………………………………………….…58
Розділ 3 ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………….…..59
3.1 Об’єкти, методи досліджень…………………………….………………….59
3.2 Вивчення асортименту світлого пива, що реалізується у м. Харкові……60
3.3 Вивчення відповідності вимогам стандартів органолептичних показників світлого пива, що реалізуються у м. Харкові…………………..…….…60
3.4 Вивчення відповідності вимогам стандартів фізико-хімічних показників світлого пива, що реалізуються у м. Харкові…………………………...63
Висновки за розділом 3………………………………………………………….66
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...67
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..68
Концентрація дріжджових клітин в не фільтрованому пиві, млн/см3, не більше:
Вміст токсичних елементів, радіонуклидів, а також мікробіологічні показники пива не повинні перевищувати норм, встановлених нормативними ктами[41].
2.2.3
Характеристика хімічного
У готовому пиві містяться у середньому близько 90% води, 0,3-0,4% вуглекислоти, 1,5-6% мас спирту та 3-10% екстрактивних речовин.
Склад екстракту змінюється в залежності від концентрації початкового сусла та ступеня його зброджування. Екстракт складається із вуглеводів, азотовмісних, мінеральних, дубильних, гірких, фарбувальних речовин, ферментів, вітамінів, невеликої кількості органічних кислот і гліцерину.
Із вуглеводів в пиві містяться мальтоза, глюкоза, фруктоза, невелика кількість незброджуючих пентоз і достатньо велика кількість мальтодекстринів[9].
До азотовмісних речовин пива відносять білки, альбумози, пептони, амінокислоти та інші. Склад азотовмісних речовин коливається від 0,9 до 1,5% всього екстракту і розподіляються так:
Аміачний азот………………………………..5,77
Амінний азот…………………………………9,61
Азот альбумоз………………………………...
Азот пептонів…………………………………15,
Азот ксантинових основ……………………...1,56
Азот білку……………………………………...33,
Азот інших речовин…………………………...10-12
Велика
кількість екстрактивних
Вміст золи у пиві коливається від 0,15 до 0,3%. Склад її змінюється в залежності від складу води, солоду.
В пиві приблизно 0,3-0,4% вуглекислоти, що знаходиться у вільній формі СО2, зв’язаній формі у вигляді кислоти Н2СО3, а також солей NaHCO3, Ca(HCO3)2 та у формі нестійких ефірів вугільної кислоти[19].
По мікробіологічним показникам пиво повинно відповідати нормам, які вказані в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - «Мікробіологічні показники пива»
Найменування показника |
Норма | |||
непастеризоване |
пастеризоване | |||
пиво в пляшках з масовою долею сухих речовин, % |
пиво разливне фільтроване і нефільтроване |
пиво в пляшках, металевих банках та інших видах споживчої тари | ||
8—11.5 |
12—20 | |||
Бактерії групи кишечних паличок (коліформи), БГКП |
Не допускаються в 3 см3 |
Не допускаються в 10 см3 |
Не допускаються в 1 см3 |
Не допускаються в 10 см3 |
Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, не більше, КОЕ/см3 |
- |
- |
- |
5*102 |
Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії роду Сальмонелла |
Не допускаються в 25 см3 |
Не допускаються в 25 см3 |
Не допускаються в 25 см3 |
Не допускаються в 25 см3 |
Масова концентрація дріжджових клітин у нефільтрованому неосвітленому пиві - не більше 2 млн. кл/см3, у освітленому - не більше 0,5 млн. кл/см3.
Вміст токсичних металів та N-нітрозамінів у пиві повинен відповідати нормам, що встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» №5061, які наведені в таблиці 2.7.
Вміст пестицидів регламентується у сировині. [22]
Таблиця 2.7 - «Вміст токсичних металів у пиві»
Назва токсичного металу |
Допустимі рівні, не більше, мг/кг |
Ртуть |
0,005 |
Залізо |
15.0 |
Мишьяк |
0,2 |
Мідь |
5,0 |
Свинець |
0,3 |
Кадмій |
0,03 |
Цинк |
10,0 |
N—нітрозаміни |
0,003 |
2.3
Продуктовий розрахунок
Розрахунки проводять на 100 кг зернопродуктів, що витрачаються на виробництво кожного найменування пива, з наступним перерахунком одержаних даних на 1 дал (10 л) та річний випуск продукції.
Описовий алгоритм розрахунку продуктів виробництва пива складається з таких етапів:
Проведемо продуктовий розрахунок на прикладі. Розрахуємо продукти для виробництва 1тис. дал «Жигулівського» пива.
«Жигулівське» пиво виготовляють з використанням 80% солоду і 20% несолодженої сировини (ячмінного борошна), тобто на 100 кг сировини припадає 80 кг солоду і 20 кг ячмінного борошна.
При колеруванні втрати солоду становлять 0,1% від його маси, або G1 = 80 * 0,001 = 0,08 кг. (табл. 2.8). На подрібнення надійде G2 = 80 – 0,08 = 79,92 кг солоду. При вологості солоду 5,6%, ячмінного борошна – 15% (табл. 2.9) кількість сухих речовин у заторі становить:
у солоді:
СРс = 79,92 * (1 - 0,056) = 75,44 кг;
у ячмінному борошні:
СРя = 20 * (1 – 0,15) = 17 кг.
Разом сухих речовин (СР) у сировині:
СР = 75,44 + 17 = 92,44 кг.
Таблиця 2.8 – «Втрати при виробництві пива»
Втрати |
«Жигулівське» |
Солоду при поліруванні, % мас, від солоду, що надійшов на пивзавод |
0,1 |
Екстракту в пивній дробині, % мас до маси зернопродуктів |
1,75 |
У хмельовій дробині, шламі при сепаруванні, стиску, змочуванні трубопроводів, % до об’єму холодного сусла |
5,8 |
У бродильному цеху, % до об’єму холодного сусла |
2,5 |
У цеху бродіння і фільтрації, % до об’єму холодного сусла |
2,3 |
При розливі, % до об’єму відфільтрованого пива У пляшки У діжки У пивовози |
2,5 0,5 0,35 |
Втрати при пастеризації пива, % до об’єму пастеризованого пива |
2,2 |
Згідно з табл. 2.9 екстрактивність солоду становить 76%, ячмінного борошна – 72% від маси СР. Тоді вміст екстрактивних речовин у сировині:
у солоді:
ЕРс = 75,44 * 0,76 = 57,33 кг;
у ячмінному борошні:
ЕРя = 17 * 0,72 = 12,24 кг.
Разом екстрактивних речовин:
ЕР = 57,33 + 12,24 = 69,57 кг.
Частина екстракту (1,75% від всієї маси зерно продуктів, що йдуть на затирання (табл.2.8)) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних речовин:
Gс = 69,57 * (1 – 0,0175) = 68,35 кг.
Кількість СР, що залишилась у дробині, визначається як різниця між масою сухих речовин зернопродуктів і масою екстрактивних речовин, що перейшли в сусло:
СРдр. = 92,44 – 68,35 = 24,09 кг.
Початковими даними для розрахунків напівпродуктів є початкова концентрація сусла та об’ємні втрати на кожній стадії виробництва пива.
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло переходять 68,35 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для «Жигулівського» пива готують з концентрацією сухих речовин 11% (табл. 2.10), маса одержаного сусла:
m = 68,35 * 100/11 = 621,35 кг.
Об’єм «Жигулівського» пива при температурі 20°С та відносній густині 1,0442 кг/л (табл. 2.10):
V = 621,36/1,0442 = 595,06 л.
Об’єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04 рази:
V = 595,06 * 1,04 = 618,86 л.
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при сепарації, стиску, на змочуванні трубопроводів приймаються відповідно до норм технологічних витрат (табл. 2.8) для «Жигулівського» пива 5,8% від об’єму гарячого сусла, приведеного до об’єму при 20°С.
Отже, об’єм холодного сусла:
V = 595,06 * (1 – 0,058) = 560,55 л.
Молоде пиво. При втратах у бродильному відділенні «Жигулівського» пива 2,5% від об’єму холодного сусла об’єм молодого пива:
V = 560,55 * (1 – 0,025) = 546,54 л.
Фільтроване пиво. При втратах у відділеннях добродіння і фільтрування 2,3% до об’єму молодого пива кількість фільтрованого пива:
V = 545,54 * (1 – 0,023) = 533,97 л.
Таблиця 2.9 – «Нормативні показники якості сировини»
Сировина |
Вміст вологи, % |
Екстрактивність |
Вихід екстракту |
Маса одиниці об’єму, кг/м3 |
% на сухі речовини | ||||
Солод світлий |
5,6 |
76 |
70,75 |
530 |
Солод темний |
5,5 |
74 |
68,88 |
520 |
Борошно ячмінне |
15 |
72 |
58,61 |
400 |
Цукор-пісок |
0,15 |
100 |
99,85 |
- |
Глюкоза |
- |
100 |
100 |
- |
Колер |
20 |
80 |
80 |
- |
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого при розливі у пляшки становлять 2,5%, у діжки – 0,5%, а пивовози – 0,35% (табл. 2.8). За умов, що 65% «Жигулівського» пива розливають у пляшки, 15% - в діжки, 20% - в пивовози, середньозважені втрати пива:
V = 65 * 0,025 + 15 * 0,005 + 20 * 0,0035 = 1,77%
Тоді кількість товарного пива:
V = 533,97 * (1 – 0,0177) = 524,52 л.
Сумарні витрати по рідкій фазі визначаються як різниця об’ємів гарячого сусла і товарного пива:
V = 618,86 – 524,52 = 94,34 л.
Або у процентах до об’єму гарячого сусла:
V = 94,34 * 100/618,86 = 15,24%.
Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у промисловості нормами (табл. 2.11). Норма хмелю для «Жигулівського» пива – 22 г, тоді витрати хмелю:
V = 524,52 * 0,022/10 = 1,154 кг.
Ферментні препарати. Витрати ферментних препаратів залежать від кількості ячмінного борошна в рецептурі пива. Їх можна розрахувати за формулою:
Gф=(10000 * Gс)/ОЗ,
Де Gс – маса затертої сировини, т; ОЗ – оцукрювана здатність 100 г ферментного препарату, амілазних одиниць.
Gф=(10000 * 0,1) / (100 / 100) = 1 кг.
Якщо оцукрю
вальна здатність ферментного
Gф=100 * 0,01 = 1 кг.
Таблиця 2.10 – «Фізико-хімічні показники пива»
Найменування |
Концентрація СР |
Алкоголь, не менше мас. % |
Вміст СР в початковому суслі |
Густина початкового сусла, кг/л |
Ступінь збродження, % |
Вуглекислота, % |
«Жигулівське» |
11 |
2,8 |
11 |
1,0442 |
50 |
0,35 |
«Ризьке» |
12 |
3,4 |
12 |
1,0484 |
55 |
0,33 |
«Львівське» |
12 |
3,3 |
12 |
1,0484 |
55 |
0,30 |
«Московське» |
13 |
3,5 |
13 |
1,0526 |
52 |
0,33 |
«Ленінградське» |
20 |
6,0 |
20 |
1,0830 |
55,5 |
0,33 |
«Портер» |
20 |
5,0 |
20 |
1,0830 |
46 |
0,35 |
«Оксамитове» |
- |
2,5 |
12 |
1,0484 |
40 |
0,30 |
Молочна кислота. Використовується для підкислення затору з розрахунку 0,08 кг 100% молочної кислоти на 100 кг зернової сировини, або 0,2% 40% молочної кислоти до маси зернової сировини.
Таблиця 2.11 – «Втрати хмелю»
Сорт пива |
Витрати хмелю на 1 дал пива, г |
«Жигулівське» |
22 |
«Ризьке» |
30 |
«Львівське» |
30 |
«Московське» |
36 |
«Ленінградське» |
50 |
«Портер» |
45 |
«Оксамитове» |
10 |
Пивна дробина. Кількість утворюваної дробини вологістю 86% (табл. 2.12) визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині, на коефіцієнт 100/(100 - 86) = 7,14. Отже, кількість пивної дробини при варінні сусла «Жигулівського» пива:
G = 24,09 * 7,14 = 172 кг.
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини отримують 60% від маси витраченого хмелю. Дробина вологістю 85% (табл. 2.12) отримують в 6,67 рази більше, тобто 100/(100 - 85) = 6,67.
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:
G = 1,154 * 0,6 * 6,67 = 4,62 кг.
Таблиця 2.12 – «Відходи виробництва пива для різних сортів»
Відходи |
Одиниця виміру |
На 100 кг зернопродуктів | |
«Жигулівське» |
«Московське» | ||
Дробина пива (W = 86%) |
кг/100 кг зернопродуктів |
172 |
151,7 |
Дробина хмельова (W = 85%) |
-//- |
4,62 |
6,44 |
Шлам сепараторний (W = 80%) |
-//- |
1,75 |
1,75 |
Надлишкові дріжджі (W = 86%) періодична схема батарейно-безперервний спосіб разом з бродінням ЦКБА |
л/10 дал пива, що бродить |
1,0
1,5
1,53 |
-
-
- |
Двоокис вуглецю, що виділяється при головному бродінні |
г/дал товарного пива |
277 |
354 |