Оцінка туристичних можливостей України на прикладі Кримського регіону

 

За даними таблиці 2.1 бачимо зростання готельного фонду у Кримському регіоні в період з 2000 по 2010 рр. Збільшення кількості готелів та інших місць тимчасового проживання прямопропорційно впливають на кількість відпочиваючих у регіоні.

Основним засобом розміщення традиційно є санаторно-курортні установи (553 об'єкти) довготривалого мешкання, розраховані на 119,5 тис. місць; у м.Севастополі налічується близько 200 об'єктів на 13,3 тис. місць. Основна ємкість санаторіїв зосереджена в районі Великої Ялти і Саксько-Євпаторійської групи курортів, пансіонати набули поширення в містах Алушта,

Ялта, Судак, Феодосія, на узбережжі Сімферопольського і Бахчисарайського районів. У районах нового освоєння провідним типом підприємств стають бази відпочинку. Коефіцієнт завантаження установ санаторно-курортного комплексу

АР Крим протягом останніх п'яти років мав негативну динаміку: якщо в 2005 р.

він складав 65,1%, то в 2010 р. зменшився до 58,2%. У сезони 2008-2010 рр. мав гарний попит відпочинок в приватному секторі ( рис.2.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.2. - Зміна структури розміщення туристів, що відвідали АРК в

2005-2009 рр., % [35].

Також важливу роль в системі розміщення Криму грає готельне господарство. У Криму з урахуванням Севастопольської міськради функціонує 160 готелів з номерним фондом 8018 номерів, серед яких переважають двомісні та одномісні номери. Протягом останніх років відзначалося зростання якості готельних послуг за рахунок оснащення об'єктами інфраструктури (ресторанами, барами, кафе, автостоянками, басейнами, саунами і ін.). Разом з тим ступінь зносу основних фондів в готельному і ресторанному секторі господарства залишається високою (близько 40%). Число приватних домоволодінь, які здаються під житло відпочиваючим, в АР Крим в 2010 р. склало 9334, з них тільки 221 отримали статус міні-готелі. Більшість приватних домоволодінь знаходиться поза правової сфери держави і не підлягає оподаткуванню [35].

Однак, однієї наявності інфраструктури, призначеної для туризму, недостатньо. Її необхідно розглядати в широкому розумінні :  основні елементи інфраструктури повинні виконувати не тільки виключно рекреаційну функцію,  але і служити провідними факторами поліпшення усього соціально-економічного життя регіону.

Для oрганізації інфраструктурного забезпечення рекреаційного процесу одне з ключових місць належить транспортній системі. Україна має мережу автомобільних доріг і залізниць, аеропортів, морських портів, але, у порівнянні з розвинутими країнами, забезпеченість і облаштування транспортними мережами залишається в Україні на низькому рівні. Наприклад у порівнянні з США в Україні на кожні 1000 кв. км. Припадає 282 км. Автомобільних шляхів, у США – 640 км., залізниць в Україні 29 км. на 1000 кв. км., у США – 51 км. В АР Крим ці показники ще гірші : 245 км. І 23 км. – відповідно [34].

Туристична  й комунальна інфраструктура Криму зношена і застаріла. За визнанням як відпочиваючих, так і самих місцевих жителів і туроператорів, вона не відповідає заявленому рівню цін. Система all inclusive можлива тільки в найбільш дорогих готелях, а відсутність власних сільгоспвиробництв істотно підвищує вартість харчування. Проте туристи їдуть до Криму не тільки за лікуванням, але і за розвагами, які пропонують місцеві курорти.

За офіційними даними, в 2011 році на узбережжі працювали 7 дайвінг-, 9 боулінг-, 12 кінних клубів, 5 акваріумів, 5 дельфінаріїв, 7 зооферм  і зоопарків, 20 етнографічних центрів  та інші об'єкти. Всього влада видала на цей сезон 1277 дозволів на туристичний супровід і склали реєстр екскурсій, в переліку їх виявилося більше ста [36].

Кримський регіон як і раніше залишається «пляжним»  курортом. Більша частка туристів, що відвідує автономію, приїзджає саме заради пляжного відпочинку. Тому і збереження в задовільному стані пляжних територій має дуже важливе значення для подальшого розвитку туристичного бізнесу в регіоні.

Розміри більшості пляжів, особливо на південному березі Криму, значно скоротилися протягом останніх 20 років. Потрібні заходи для  відновлення і подальшого збереження відновлених пляжів. В 2011 році вперше був створений перелік кращих пляжів Кримського регіону (табл.2.2). В процесі підготовки переліку пляжних зон було інвентаризовано практично всі пляжні території Криму, і якщо в 2010 році в автономії значилося 446 пляжів, то на сьогоднішній день їх 582. При цьому, кількість безкоштовних пляжів і пляжів з безкоштовним доступом в 2009 році значилося 64. Сьогодні в Криму таких пляжів 333[8].

Таблиця 2.2

Рейтинг кращих пляжей Кримського регіону[30]

№	Назва пляжу	Загальний опис пляжей	Курорт
1	Міський	Найчистіший і живописніший пляж. Знаходиться  в Синій бухті, поряд з горою  Орел і стежкою Шаляпіна. Тут справно  прибирають і надають всі задоволення: дайвінг (250-400 грн.), віндсерфінг (400 грн. за годину) прогулянки на катері (60 грн.), лежак (20 грн.), душ (5 грн.). Пообідати  в кафе можна як за 60, так і за 200 грн.	Новий Світ
2	Міський	Нещодавно реконструйований пляж. Тут  чисто, є пост рятувальників, 2 волейбольні  майданчики, великий шатер, що виконує  роль кафе в денне, і нічного клубу  – в нічний час. Шезлонг коштує 25-50 грн., обід в кафе – 60 грн., душ  – 10 грн., камера схову – 15 грн. Крім того, на пляжі є спеціальна доріжка  до моря для інвалідів.	м. Керчь
3	Масандрівсь-кий	Серед шести секторів «Массандрівського» можна знайти пляж на будь-який гаманець. Вхід скрізь безкоштовний, але на найдешевшому шезлонг коштує 20 грн., а на віп-секторі  – 60 грн., за 150 грн. можна зняти ціле бунгало. Також на пляжах є ігровий  майданчик і безкоштовні басейни  для дітей .	м. Ялта
4	Золотий	Знаходиться між неприступними скелями, сюди важко добиратися по гірській стежці, але зручно – на катері. За 100-150 грн. компанію з 12 чоловік доставлять на пляж з набережною Балаклави, за 200-300 грн. – з Севастополя. Пляж дикий, але красивий.	Балаклава
5	«Гурзуфські камні»	У 400 м від берега – скелі Адалари, до яких можна плавати на катамарані (30 грн.) або катері (50 грн.). Далі- грот Пушкіна. Живописний і упорядкований  пляж. Під'їхати до нього на авто коштує 30 грн., за шезлонг-20 грн.	м. Гурзуф
6	Спортивний	Єдиний в Криму спеціалізований  пляж. Тут прийнято загоряти під  час гри в пляжний футбол і  волейбол або ватерполо. Тут не палять. Дно дрібне і підходить для  маленьких дітей. Ціни: шезлонг -15 грн., обід в кафе- 50 грн., душ -безкоштовний.	Євпаторія
7	Золотий	Ходьба босоніж і лежання на дрібному золотистому піску цього  пляжу укріплюють судини і покращують роботу нирок і лімфовузлів. Дно  тут дрібне підходить для відпочинку з дітьми. Ціни середні: шезлонг – 20 грн., душ – 5 грн., обід в найближчому  кафе – 50 грн.	Феодосія
8	Пляж в с.Оленівка	Тут в море не впадає жодна річка, тому вода – найпрозоріша в Криму. Це мекка для дайверів і серферів. Кататися на кайті або віндсерфі  тут навчать за $200, а занурення  під воду обійдеться в 300-450 грн. Обід в кафе коштує 60 грн., шезлонг - 20 грн., душ -5 грн.	Мис Тарханкут
9	Пляж «Русалонька»	Один з найживописніших кримських  пляжів. У десятці метрів від берега у воді знаходиться скульптура русалки  з немовлям, створена в 1909 р. Це найтепліший  пляж на півострові. Ціни : лежак - 15 грн., обід в кафе -50 грн., прогулянка на катері - 50 грн.	Місхор
10	Пляж «Агатовий»	Дикий пляж, до якого з центру селища всього 5-10 мин., серед гальки можна  знайти напівдорогоцінні камені –  агати. До того ж цей пляж знаменитий прозорістю води на весь СНД, через  що сюди з'їжджаються любителі підводного полювання і фотографії, а також  просто хорошої рибалки.	с.Орджоні-кідзе

 

 

 

Згідно  з даними наведеними у таблиці 2.2, «Сегодня» обрала з напівтисячі 10 кращих пляжей у Криму.У рейтинг увійшли і дикі пляжі, а від санаторних довелося відмовитися: без путівки на них не потрапити. При складанні рейтингу враховувалися перш за все чистота, живописність і доступність цін. Тому пляжі з розвиненою інфраструктурою, але менш чисті, могли виявитися в кінці списку.

Туристське  та екскурсійне обслуговування в  АР Крим здійснюють 497 суб'єктів підприємництва, в т.ч. 190 туроператорів. Майже 90% туристських  підприємств зосереджена в п'яти  кримських містах - Сімферополі і головних курортних центрах - Ялті, Євпаторії, Феодосії та Алушті. В туристському обслуговуванні зайнята 2921 людина, екскурсійною діяльністю в Криму професійно займаються 764 осіб. У структурі туристських послуг слабо представлений зовнішньоекономічний сектор: більше 60% складають послуги внутрішнього туризму [25].

Велика  частина туристичної інфраструктури Автономної Республіки Крим не відповідає сучасним вимогам. У незадовільному стані перебувають під'їзні шляхи до пам'ятників історії, культури, природи, що користуються підвищеним попитом серед туристів. Туристичні маршрути, як правило, не облаштовані, їх маркування в основному не відповідає міжнародним стандартам.

На інформаційних  покажчиках і дорожніх знаках, як правило, відсутній англомовний варіант тексту, вони не зрозумілі іноземному туристу[28].

Основні проблеми низької економічної ефективності функціонування туристсько-рекреаційного  комплексу Криму викликані  сезонним характером роботи переважної більшості  здравниць, неконкурентоспроможністю багатьох видів послуг унаслідок обмеженого асортименту, незадовільною якістю послуг і негнучким ціноутворенням;  значною зношеністю  основних фондів і  відверненням засобів на їх підтримку в робочому стані, що знижує конкурентоспроможність Кримського регіону.

 

2.2. Туристичні потоки  АР Крим

 

Потік туристів (туристичний потік) - це сукупність людей, що покидають місце постійного проживання, щоб подорожувати в різноманітних напрямках пішки або на якомусь транспорті в терміни від 24 годин до одного року без здійснення оплачуваної діяльності і повертаються назад. Оскільки задоволення життєво необхідних і соціально-культурних потреб невіддільне від людини, то туристичний потік як сукупність організованих і неорганізованих мандрівників виступає основою формування туристичного продукту [37].

Одним з  найбільш відвіданих туристичних регіонів України є АР Крим. Динаміка туристичних потоків представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Туристичні  потоки, 2000-2011 рр . [10]

	Кіл-ть туристів, обслугованих суб'єктами тур. діяльності України - усього	Із загальної кількості туристів			Кількість екскурсантів
		іноземні туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали  за кордон	внутрішні туристи
2000	374631	128145	4056	242430	686657
2001	420391	152144	1833	266414	826290
2002	482182	161363	1755	319064	834895
2003	570235	200590	2064	367581	1379336
2004	334856	110702	2486	221668	294619
2005	359609	113387	4110	242112	436209
2006	335322	94967	6561	233794	575166
2007	392709	128009	8753	255947	662946
2008	351235	114108	9464	227663	556385
2009	254203	84801	7162	162240	509355
2010	248750	97562	7061	144127	414789
2011	239891	87984	10927	140980	506633

 

Аналізуючи  таблицю 2.3, можна спостерігати тенденцію до зниження кількості туристів у 2010 році відносно 2000 року (табл.2.3)[10]. Але порівняно з 2009 роком, де спостерігається зниження всіх категорій туристів – внутрішніх, в’їзних та виїзних, у 2010  – незначне збільшення. Насамперед зменшення туристичного потоку пов’язано з фінансовою кризою 2008-2009 роках . По даним за 2011 рік кількість зареєтрованих туристів меншає, проте кількість виїздних туристів зросла. Це можно пояснити, неконкурентоспроможністю багатьох видів послуг у регіоні та необгрунтовано завищеними цінами на турпродукт.

Якщо проаналізувати регіони Криму  по тривалості туристичних відвідувань, то найдовше - більше 24 днів - туристи відпочивають в Євпаторії і Саках, які мають потужну лікувальну базу, а курс лікувальних процедур, як правило, вимагає певного часу. Найкоротший відпочинок - у Миколаївці і на південному-сході Криму. Західний Крим туристи використовують як базову стоянку, де проживання коштує дешевше. Звідси вони, як правило, вирушають у подорож по інших курортних регіонах автономії. Оскільки мережа екскурсійних маршрутів і головні кримські пам'ятки розташовані на Південному березі.

Вік відпочиваючих складає традиційно третина - туристи від 16 до 25 років, приблизно стільки ж - у віці від 26 до 40 років. Проте в 2011 році кількість молоді стала значно більше. Це пов'язано з тим, що вона приїжджає в Крим не просто заради пляжного відпочинку, але і для того, щоб відвідати престижні кіно- і інші фестивалі, концерти, виступи зірок вітчизняної і зарубіжної естради [28].

Отже, наведемо середньостатистичний портрет кримського туриста:

• Вік: від 26 до 40 років (до 47%).
• Стать: жінки (до 60%).
• Постійне місце проживання: міста СНД (Київ, Москва, Санкт-петербург, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя та ін.).
• Мета приїзду: відпочинок і лікування (88%).
• Середній термін перебування: 8-12 днів (більше 50%).
• Рівень доходів: середній.
• Джерело інформації про відпочинок у Криму: рекомендації родичів, друзів і знайомих (48%) [35].

Структура в'їзного потоку за цілями подорожей за кілька років змінювалася в напрямку скорочення частки організованого туризму і збільшення вагомої частки приватних поїздок ( рис. 2.3).

 

Рис. 2.3 - Структура в’їздного потоку до Криму за цілями поїздки [35].

 

Зі службовою, ділової та навчальної цілями подорожує 5% в'їзного потоку; туризм, релігійний, культурний і спортивний обмін (організований  туризм) становить 7%, а приватні поїздки  досягли 88% всього кількості в'їзних  туристів. Основною причиною відвідування Криму залишається відпочинок. Різке  скорочення мотивації туристів відбулося  в секторі спортивного туризму: частка туристів, що прибувають з спортивно-оздоровчими  цілями, впала з 8,1 % в 2002 р. до 3,4 % в 2008 р. Основними причинами була повна  відсутність великих спортивних подій; моральне старіння інфраструктури в гірничо-лісовій зоні Криму; невисока дохідність активного туризму при  значній складності в організації [25].