Оцінка туристичних можливостей України на прикладі Кримського регіону

За підрахунками,  у 2011 році Крим відвідали 5 мільйонів 719 тисяч туристів (рис. 2.4).  У першу десятку країн, що генерують туристські потоки в Крим, увійшли: Російська Федерація (59,8%); Великобританія (7,1%); Німеччина (6,4%); США (4,5%); Туреччина (3, 8%); Узбекистан (2,1%); Італія (1,3%); Польща (1,3%); Канада (1,2%); Австрія(0,9%).

Рис. 2.4 - Країни, що генерують туристичні потоки в [2].

 

Найбільше іноземних туристів приїжджає  в Крим з Росії (див. додаток В). Туристи приїжджають з різними цілями. Так, туристи з Великобританії відвідують пам'ятні місця, де воювали британські війська під час Кримської війни. Також є туристи, що приїжджають на полювання, оскільки в Криму є сезон полювання на перелітних птахів і парнокопитних тварин. В основному західні туристи прилітають чартерними авіарейсами або власними літаками[40].

За даними за  2012 рік Крим відвідало 6,15 млн. туристів (це число стало рекордним за останні 20 років незалежності України); 1,6 млн з них прибули із за кордону. Найбільш численними іноземними гостями незмінно залишаються росіяни, показавши при цьому 14% зростання турпотоку. На другому місці по відвідуваності - гості з Білорусії. Також люблять відпочивати в Криму туристи з Німеччини (збільшення турпотоку склало 16%) і Туреччини (+10%) [23] .

Аналіз даних маркетингових  досліджень споживачів туристичних  послуг рекреаційного комплексу  Криму за тривалістю відпочинку показав  наступні результати. Найбільшу групу респондентів склали відпочили в Криму від 8 до 14 днів - 57,84% рекреантів; цей показник перевищив торішній на 7,65%. Тиждень і менш перебувало на півострові 24,45% рекреантів, що на 12,08% більше,ніж у минулому. Від 15 до 21 дня пощастило відпочити 13,76%, а в сезоні 2010 р. цей показник становив 32,6%. На самий тривалих відпочинок більше 22 днів приїхало 3,95% респондентів (2010 р. - 4,84%). Із вищезазначеного випливає, що короткочасний відпочинок і відпочинок на тиждень-два став для сезону 2011 р. самим популярним, а відпочинок тривалістю від 15 до 21 дня вибрало в цьому році на 18,84% рекреантів менше. Найтриваліше перебування на відпочинку спостерігається в Саках: 9,24%; самий короткостроковий відпочинок найбільш характерний для курортів Чорноморського регіону і Севастополя: 33,33% і 32,61% відповідно.

 

 

 

 

                                                                                             

                                                                                            

 

                                                                                             

 

Рис.2.5. - Тривалість відпочинку споживачів кримських курортних послуг [1]

 

Аналіз анкетних даних за кілька років показує динаміку переваг  туристів купувати путівки безпосередньо  в здравиці/готелі, таким чином скорочуючи витрати часу і коштів, а також маючи можливість на місці уточнити всю інформацію про відпочинок і його особливості до дрібниць. У 2011 році відсоток респондентів, які купили путівку безпосередньо в здравиці/готелі, склав 41,21%;  27,34% респондентів отримали путівку в Крим за місцем роботи; послугами турагентства скористалися 17,38%, у порівнянні з минулими роками спостерігається відчутна тенденція зниження придбання путівок в Крим за допомогою турагентства ( див. додаток Г ).

Важливо відзначити, що результати досліджень свідчать про те, що в Криму з 2007 р. спостерігається хоч і незначне, але поліпшення співвідношення показників ціни і якості. Майже 90% відпочиваючих  сезону 2011 р. вважають, що ціна на надані за час відпочинку послуги (такі, як проживання, обслуговування, харчування) відповідає якості цих послуг. Причому  найвищі показники відповідності  ціни якості спостерігаються на курортах Севастополя і Миколаївки: 97,53 і 93,65% відповідно, причому Севастополь  вже два роки поспіль утримує  кращі позиції (2010 - 97,44%), а ось  Миколаївка в 2011 р. обігнала Чорноморський  регіон (2011 - 82,61%) , де в 2010 р. 93,10% відпочиваючих  вказали на відповідність ціни та якості [1].

В середньому по Криму одному організованому відпочиваючому перебування обходилося в 210 гривен на добу. Найдорожчий відпочинок в Ялті (269 гривень), Саках (262 гривни), Алушті (220 гривень). Найбільш низькі ціни на курортах Миколаївка і Піщане (161 гривня) [36].

У період з 1 по 31 серпня 2012 року в Крим залізничним, авіаційним, морським транспортом прибуло 1 млн 450 тис. 724 пасажира.

Зокрема, поїздами прибуло 1 млн 272 851 осіб. Міжнародний аеропорт «Сімферополь»  прийняв 102 тис. 602 пасажирів. Державний  кордон у пункті пропуску «Крим» на Керченській паромній переправі перетнули 75 271 осіб.

Всього за три літніх місяці в  Крим зазначеними видами транспорту прибуло 3 млн 965 тис. 601 пасажирів [9].

Сучасна функціональна структура  туристично-рекреаційного комплексу  АР Крим відрізняється недостатнім  рівнем диверсифікації, але має позитивну  динаміку поновлення видів і форм туристично-рекреаційної діяльності. У Криму зберігається спеціалізація  на розвиток санаторно-курортного лікування (Ялта, Євпаторія, Саки, Алушта, Феодосія) і оздоровчої купально-пляжної рекреації (узбережжі Чорного і Азовського морів). Також користуються популярністю у туристів райони гірничо-лісової зони Криму, що забезпечують гірничо-пішохідний туризм, спелеотуризм, скелелазіння, велосипедний, кінний, автомобільний, промисловий, екологічний, екстремальний і пригодницький туризм, аеротуризм. Поки повільно зростає попит на водні види туризму - круїзний морський, вітрильний спорт, дайвінг, віндсерфінг. У групі соціокультурних видів туризму з'явилися нові маршрути екскурсійного, етнографічного, наукового, паломницького, фестивального, військового, винного туризму. Недостатній розвиток в автономії отримали сільський, екологічний та конгресний туризм.

 

Висновок з роділу 2

Таким чином, Крим є регіоном України, який приваблює туристів, які подорожують  з різними цілями. Для сучасного туриста важливе те, щоб у будь-якому об'єкті розміщення був кваліфікований персонал, доступні для будь-якого прошарку населення ціни, а також можливість відвідувати природні, історичні і культурні об'єкти Криму,  можливість розвитку дитячого відпочинку. Для відпочивальників важливо, щоб процедура бронювання номерів була максимально спрощена, щоб постійні клієнти отримували знижки за проживання, як це робиться на усіх цивілізованих курортах планети. І, звичайно, цікавить сучасного туриста максимально повна інформація про об'єкти розміщення, не лише про вартість проживання, але і комплексі послуг, що надаються. І якщо влада не потурбується про це вже сьогодні, то завтра турист віддасть перевагу для відпочинку вже іншим краям.

За версією журналу National Geographic кримський  півострів очолив 20 місць на планеті, які необхідно обов'язково відвідати  в 2013 р. У редакції журналу відзначають, що Крим - це улюблене місце відпочинку Російських царів і радянських вождів, це місце з багатою історією, культурою  і унікальною природою. «Кримський півострів, з його чуттєво вигнутим Чорноморським узбережжям, - рай  класу французької Рів'єри, але значно дешевше. 300 днів в році тут тепло і сонячно», - відзначають автори рейтингу і рекомендують відвідати півострів з травня по жовтень, зупинятися в готелях на південному березі, а також скуштувати страви традиційної кримськотатарської кухні.

 

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В КРИМСЬКОМУ РЕГІОНІ

 

3.1. Проблеми розвитку туризму  в Кримському регіоні та шляхи  їх вирішення

 

Не дивлячись  на відверту соціально-економічну перевагу рекреаційного господарства, в економічній  структурі республіки воно займає лише п'яте місце  після промисловості, сільського господарства, будівельної  індустрії, транспорту. Таким чином, економічна структура, що склалася в  Криму, система розподілу та інвестиційна політика знаходяться в повному  протиріччі з попитом населення, вступають в конфлікт з природним  комплексом і практично не відрізняються  від тих, що склалися на сусідніх високоіндустріальних територіях України.

Туристична  індустрія - пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку Кримського регіона. Крим є одним з найбільших курортних регіонів на території колишнього СРСР, що приваблює мільйони відпочиваючих із країн СНД і далекого зарубіжжя. Значення Криму як курорту визначається його унікальними природними ресурсами, цікавими визначними пам'ятками, розвитою транспортною і санаторно-курортною інфраструктурою. Більше 100 років Крим виступає як регіон розвинутого туризму.

Серед перспективних  видів туризму для АР Крим можна  розвивати такі: альпінізм, гірничопішохідний  спортивний кваліфікаційний туризм, сільський туризм, екотуризм, навчальний та науковий туризм, етнографічний, паломницький та етнічний туризм, військово-історичний туризм. Для розвитку кожного з  перелічених видів туризму Крим володіє необхідним ресурсним потенціалом [ 32].

Проте туристична галузь розвинута на досить низькому рівні. Це спричинено великою кількістю  факторів, а саме:

 

• застаріла матеріально-технічна база, яка потребує капітального ремонту, модернізації;
• недосконалості нормативної бази у сфері туризму;
• недостатнє фінансування;
• брак сучасних засобів розміщення туристів;
• брак кваліфікованих спеціалістів з організації та розвитку внутрішнього і в’їзного туризму;
• екологічні проблеми;
• орієнтування туристичних фірм на закордонні подорожі та ін. [4].

Отже  для підняття рівня туристичної індустрії в Криму необхідно:

• збільшити частку доходів до міського, обласного та державного бюджетів;
• створити імідж Криму як туристичного центру в Україні та за кордоном;
• розширити використання рекреаційних ресурсів та туристичних можливостей півострова;
• залучати іноземних туристів та громадян України на відпочинок, оздоровлення, а також і з пізнавальною, релігійною,етнічною та іншою метою;
• створити рекламно-інформаційну продукцію (видання каталогів, буклетів, плакатів, карт);
• залучати іноземних інвесторів для розвитку туристичної галузі;
• відновити та зберегти пам’ятники архітектури, містобудування, культуру побуту, культові заклади тощо;
• удосконалити систему проходження прикордонних та митних формальностей осіб та транспортних засобів, які прямують через державний кордон України з метою туризму;
• використовувати соціальні, економічні, виховні оздоровчі, спортивні та інші функції туризму для підвищення рівня життя мешканців Криму та створення робочих місць.

Однією  з найбільших проблем, що стримує  розвиток туристичної галузі, є недостатнє фінансування як з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, так і самих суб’єктів підприємницької  діяльності. В Україні інвестиціям у туристичну індустрію приділяють мало уваги, немає належних досліджень та поглибленого аналізу ефективності інвестиційних процесів туристичної індустрії [21] .

Таким чином, розвиток нових видів туризму в Криму спричинить за собою формування цілої індустрії туризму, яка являє собою сукупність виробничих, транспортних і торгівельних підприємств, що виробляють та реалізують туристичні послуги і товари туристичного попиту. Саме тому необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат як для іноземних інвесторів, так і для національних.

 

 

3.2. Інноваційні напрями розвитку  туризму в Кримському регіоні

 

Розвиток  нових нетрадиційних для Криму  видів туризму, сфери обслуговування та розваг передбачає все більшого залучення в цей процес 
наукового та науково-технічного потенціалу держави. З розвитком ринкових відносин зростає актуальність нових підходів у справі управління розвитку регіонів.

Результатом інноваційної діяльності є виробництво  нового продукту або продукту з якісно новими властивостями; впровадження нових  засобів виробництва; освоєння нового ринку; залучення нових джерел сировини, комплектуючих і напівфабрикатів; впровадження нових організаційних форм [16].

Розвиток  туристично-рекреаційного комплексу (ТРК) Криму здійснюється під впливом посилення процесів глобалізації, переходу до інформаційного суспільства, наростання кризових явищ у світовій економіці і зростання конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристично- 
рекреаційних послуг. В період становлення ринкових відносин у Криму загострилися проблеми старіння рекреаційного продукту старих курортів, погіршення умов ведення туристичного бізнесу і зниження якості рекреаційної середовища. У цих умовах необхідно визначення нового вектора стратегічного розвитку туристично-рекреаційного комплексу Кримського регіону і його активного інтегрування в систему світового туристичного руху.

Функціональна структура туристичного комплексу повинна бути максимально диверсифікована з урахуванням наявного незатребуваного ресурсного потенціалу, можливостей штучного створення нових ресурсів і тенденцій зміни попиту на світовому ринку туристично-рекреаційних послуг.

Стратегічною метою повинно стати поєднання розвитку різноманітних видів і форм і рекреації туризму, пов'язаних з існуючою базою розміщення і забезпеченням цілорічного обслуговування.

Курорти лікувальної спеціалізації, створені на базі високоякісних кліматологічних, бальнеологічних і грязьових ресурсів, потребують збереження і створення унікальної високоефективної методики курортного лікування. Великі бальнеогрязелікувальні комплекси необхідно створити на озерах Керченського півострова (Чокракське, Тобечикське та ін.), слід також продовжити пошук освоєння нових джерел лікувальних мінеральних вод. Туберкульозні санаторії Алупки і Ялти доцільно вивести за межі основної курортної забудови і зосередити в середньогірній лісовій частини ПБК і в районі Старого Криму [19].