Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2014 в 14:05, курсовая работа
Актульність теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму. Розвинений туризм називають одним з головних феноменів XX ст. Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.
Вступ…………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. Загальна характеристика природничо-туристичних
ресурсів України…………………………………………………………………….5
Загальна природно-географічна характеристика України………………....5
Поняття туристичного регіону. Туристичні регіони України…...………..11
Характеристика природничо-туристичного потенціалу
туристичного регіону (на прикладі Кримського регіону)…................………….17
РОЗДІЛ 2. Аналіз розвитку туристичної індустрії Кримського регіону……….23
2.1. Аналіз сучасного стану турстичної галузі Кримського регіону…….......…23
2.2. Туристичні потоки АР Крим..………….......................………………………30
РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку туризму в Кримському регіоні……..........…38
3.1. Проблеми розвитку туризму в Кримському регіоні та
шляхи їх вирішення...............................................................................................…38
3.2. Інноваційні напрями розвитку туризму в Кримському регіоні………….…40
Висновки……………………………….…………………………………………...45
Список використаних джерел………………...…………………………………...47
Необхідно посилити лікувально-профілактичну складову кримського турпродукту. Для цього потрібно розширювати пропозицію послуг елітарного відпочинку та Wellness-туризму шляхом модернізації існуючих здравиць та будівництва висококласних готелів, обладнаних критими басейнами, SPA-комплексами і сучасною лікувально-діагностичною апаратурою. З урахуванням нереалізованого потенціалу місцевих мінеральних вод та лікувальних грязей півострова перспективне створення мережі регіональних SPА-центрів з комплексними SPA-програмами, короткостроковими «турами краси» і налагодженням виробництва та експорту парфумерно-косметичної продукції.
Необхідна реконструкція більшості дитячих оздоровчих таборів, створення скаутських таборів (з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду) і центрів дитячої анімації за аналогією з Діснейлендом.
Розвиток
сегменту масової купально-пляжної рекреації
передбачає
поліпшення загальної якості послуг, розширення
курортного сезону і оптимізацію архітектурно-планувальної
структури приморських курортів. Актуальними
завданнями є модернізація існуючих засобів
розміщення; знесення старих споруд, якісне
поліпшення пляжної і анімаційної інфраструктури.
Необхідна розробка проектів єдиної впорядкованої
рекреаційної забудови на ділянках узбережжя
з кращими пляжними ресурсами (Золотий
пляж в Феодосії, пляжі на Тарханкуті,
пляжі Татарської бухти на Казантипі та
ін.), для чого треба вирішити проблему
розділення земельних ділянок між багатьма
власниками та їх концентрації для ініціювання
великих інвестиційних проектів.
Кримський
регіон має перспективи для розвитку водних
видів туризму. На узбережжі потрібно
створити єдину систему круїзного туризму,
прогулянкового туризму і яхтингу. Крім
технічної реконструкції причального
фронту та створення морських вокзалів
(Ялта, Феодосія, Керч), для
розвитку круїзного туризму необхідно
забезпечити спеціальні екскурсійні,
релаксаційні та розважальні програми,
цікаві для іноземців. Слід упорядкувати
морські екскурсії уздовж узбережжя, оновити
флот прогулянкових катерів і підвищити
якість екскурсійного супроводу.
Екскурсійний
туризм повинен отримати міжнародний
статус. Крім знаних екскурсійних об'єктів,
новими дестинациями повинні стати райони
подієвого туризму з історичними реконструкціями
(наприклад, місць боїв Кримської, російсько-турецької,
Великої Вітчизняної воєн, де можливе
проведення тематичних фестивалів). У
містах з давньою історією (Керч,
Феодосія, Євпаторія) актуально створення
тематичних парків з цілорічним рольових
моделюванням [16].
Провідною галуззю спеціалізації Криму у сфері туризму повинні стати конгресовий і діловий туризм. У містах Сімферополь, Ялта, Алушта, Євпаторія, Феодосія, Судак доцільно створити Convention-бюро, міські Конгрес-холи, виставкові центри, переобладнати готельні і санаторно-курортні об'єкти під проведення форумів, розробити спеціальний веб-сайт з каталогом наявних пропозицій конференц-сервісу російською, українською та англійською мовах. Необхідно використовувати потенціал розвитку гольф-туризму, орієнтуючись на сегмент споживачів з високим рівнем доходів. Необхідно просувати на міжнародний ринок брендові фестивалі.
Актуальним в контексті розширення спектру туристьских послуг є розвиток екологічного та сільского туризму. В рамках реалізації комплексної програми сприяння сільського туризму передбачено створення повного реєстру сільських садиб, що пропонують послуги сільського туризму.У зоні виноградарства і виноробства Криму перспективний винний туризм.
У рамках нішевого туризму рекомендуються паломницький туризм (із включенням давніх монастирів; культових споруд міст Криму);археологічний туризм (участь у розкопках на Мангупе, городищах Боспорського царства і Калос-Лимене),орнітологічний, мисливський і рибальський туризм, техногенний туризм (екскурсії на суднобудівні заводи, морські і торгівельні порти і т.д.); дігер-туризм (екстремальні підземні тури), військовий туризм. Інноваційний ефект матимуть прохідні туристичні програми,що охоплюють багато районів Криму (т.з. «туристичний конвеєр»), а також участь кримських курортів і туристичних центрів у загальноєвропейських тематичних турпродуктах [16].
Отже, подальші
дослідження з обґрунтування Стратегії
розвитку туристично-рекреаційного комплексу
(ТРК) Кримського регіону передбачають
пошук пріоритетних напрямів розвитку
матеріально-технічної бази ТРК, збалансованого
використання і відтворення ресурсного
потенціалу рекреації та туризму; розробки
і впровадження маркетингової стратегії
підвищення
конкурентоспроможності регіонального
турпродукту на світовому ринку; створення
ефективної системи управління ТРК.
Висновки за розділом 3
Отже, не дивлячись на свій величезний курортний і туристичний потенціал, Крим займає вельми скромне місце на світовому ринку туристичних послуг. Для Кримського регіону припадає менше половини відсотка від загального об’єму таких послуг, тоді як туризм, історія розвитку якого в Криму налічує більше 100 років, може і повинен стати пріоритетним напрямом в економіці регіону, як сфера міжнародного бізнесу.
Значний об’єм природно-туристичного потенціалу, різноманітність природних умов, історичні традиції господарського освоєння і соціокультурні пріорітети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію Кримського регіону як один із стратегічних напрямів його регіонального розвитку.
Для збільшення числа рекреантів в Криму на перспективу потрібні додаткові інвестиції довготривалого характеру, направлені на формування нової рекреаційної інфраструктури і капітальну модернізацію тієї, що існує. Дуже важливою є робота по створенню реклами нового образу Криму.
Щоб оживити рекреаційну діяльність в Криму в перспективі 15-20 років, потрібне, в першу чергу, підвищення сервісу до рівня, відповідного вимогам різних груп потенційних споживачів рекреаційних послуг, що змінилися. По-друге, необхідний розвиток нетрадиційних, рарітетних видів туризму і рекреаційної діяльності — етнографічного, археологічного, військово історичного, сільського «зеленого», спортивного, агрорекреаційного.
ВИСНОВКИ
В результаті написання курсової роботи були виконані всі поставлені перед дослідником завдання, за рахунок чого досягнута мета наукового дослідження. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Україна володіє багатими природно-кліматичними,
культурно-історичними та національно-етнографічними
ресурсами, які створюють передумови для
розвитку багатьох видів туризму. Більшість
регіонів України має туристичні ресурси,
які відносяться до всіх трьох груп, що
дає
можливість виходу на туристичний ринок
з привабливими туристичними пропозиціями.
Поступово туристичні можливості використовуються
політиками,
бізнесменами, вченими, спортсменами,
артистами, просто рядовими
громадянами з усіх країн світу, які приїздять
в Україну з метою вивчення
та обміну передовим досвідом в авіабудуванні,
металургії, медицині,
участі в спортивних змаганнях, проведенні
концертних заходів та ін. В
Україні вже стало регулярним проведення
міжнародних і національних
туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків,
фестивалів, конкурсів,
які з кожним роком залучають все більше
і більше іноземних гостей.
більше і більше іноземних гостей.
Отже, маючи такий ресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства.
Україна має надзвичайно вигідне
географічне та геополітичне
розташування, розвинену транспортну
мережу, володіє значними
природно-рекреаційними та історико-культурними
ресурсами, населена
працелюбним і гостинним народом. Забезпечити
належну віддачу від цього потужного потенціалу,
використати його в інтересах активного
відпочинку та оздоровлення можна лише
за умови чіткої організації туристичної
діяльності, зміцнення існуючої та створення
нової матеріально-технічної бази, залучення
досвідчених і кваліфікованих кадрів,
тобто за умови правильної організації
та ефективного управління туризмом.
Взявши Кримський регіон як приклад туристичної галузі України можна побачити, що так як і загалом уся країна Крим має всі умови для розвитку рекреаційного комплексу і могутньої туристичної індустрії. Але не дивлячись на процвітання окремих курортних і туристичних центрів, у цілому галузь знаходиться в занепаді. Розвитку курортно-рекреаційного господарства Криму перешкоджає невирішеність ряду проблем, одна з них нерозривно пов'язана з кризовим станом економіки країни, інші мають переважно локальний і галузевий характер. Серед окремих чинників слід, перш за все, назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів та ін.
Щоб оживити
рекреаційну діяльність в Криму
в перспективі 15-20 років, потрібне, в
першу чергу, підвищення сервісу
до рівня, відповідного вимогам різних
груп потенційних споживачів рекреаційних
послуг, що змінилися.По-друге, необхідний
розвиток нетрадиційних, рарітетних видів
туризму і рекреаційної діяльності - етнографічного,
археологічного,військово-
Говорячи про перспективи розвитку туристичної індустрії вцілому по всій Україні на наступні десять років, перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму, як тієї галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому, стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню нового позитивного іміджу України на світовій арені.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис. А. 1. - Лісистість адміністративних областей (2011 рік)
Рис. А. 2. - Динаміка площі вкритих лісовою рослинністю
земель України, тис.га
Додаток Б
Рис Б.1.- Карта туристичних центрів Кримського регіону
Додаток В
Рис.В.1. – Чисельність туристів ,що відвідали Крим у 2009 р.,чол.
Додаток Г
Таблиця Г.1
Сегментація респондентів за місцем придбання путівки
Місце придбання путівки |
Підприємство |
Здравиця |
Турагенство |
Інтернет |
Алушта |
27,63 |
46,49 |
14,25 |
11,62 |
Євпаторія |
31,26 |
45,63 |
10,68 |
12,43 |
Миколаївка |
28,65 |
33,92 |
27,49 |
9,94 |
Саки |
27,89 |
37,04 |
23,09 |
11,98 |
Севастополь |
10,98 |
24,39 |
9,76 |
54,88 |
Південний Схід |
24,74 |
44,74 |
13,16 |
17,37 |
Ялта |
25,11 |
37,02 |
25,96 |
11,91 |
Чорноморське |
18,75 |
46,88 |
15,63 |
18,75 |
АР Крим |
27,34 |
41,21 |
17,38 |
14,07 |
Информация о работе Оцінка туристичних можливостей України на прикладі Кримського регіону