Проектування туристсько-рекреаційного продукту

Міністерство  oсвіти і науки, молоді та спорту

Національний  транспортний університет

Кафедра менеджменту

 

 

 

Курсова робота на тему :

«Проектування туристсько-рекреаційного продукту »

 

 

 

Виконала:ст.гр.ТР-IV-2

Павлюк  Анна

Перевірила :Щербакова

Надія Олександрівна

2013 р.

 

 

 

 

Вступ

Івано-Франківщина – одне з небагатьох місць в Україні, придатних для розвитку зимових  виді ввідпочинку. У низині сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до березня, а у високогір’ї – з жовтня і до кінця травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму. В області діє понад 30 гірськолижних витягів, що забезпечують катання на лижах і сноубордах, та розраховані на початківців, дітей, любителів та професіоналів.

 

Найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Паляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради, м. Косів та с-ще. Верховина, с. Вишків Долинського району. Тільки на території Яремчанської міської ради – понад 20 гірськолижних витягів загальною дов жиною трас понад 60 км. У селищі Ворохта є комплекс трамплінів, що завдяки штучному покриттю діють цілорічно.

 

Місто Івано-Франківськ  займає одне з провідних місць  у Карпатському регіоні України  за рівнем забезпеченості цінними історико-культурними  та природно-рекреаційними ресурсами, здатними генерувати значний туристичний  інтерес для вітчизняних та іноземних  подорожуючих. Варто відзначити, що останнім часом у місті Івано-Франківську  приділяється чимала увага покращенню стану і розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Так, за останні роки була проведена робота з масштабної реконструкції  найвизначніших пам’яток історії  і культури міста і приміської зони.  Тут останнім часом спостерігається  стійка тенденція до зростання кількості  туристичних фірм  і збільшується чисельність туристів.

 

Зміст

Вступ

1. Визначення рекреаційної спеціалізації області, оцінка існуючих туристсько-рекреаційних  комплексів………………………………….…………4-10 ст.

 

2.  Аналіз ринку………………………………………..4-14 ст.

 

3.  План маркетингу…………………………………14-17 ст.

 

4. Організаційний план……………………………….17-19 ст.

 

 

5. Правове забезпечення тур продукту……………19-22 ст.

 

6. Фінансовий план………………………………..23-32ст.

 

7.  Оцінка ризику та страхування…………………….33-36ст.

 

8. Пропозиції, що висуваються до тур продукту….36-38ст.

 

Список  літератури

Висновок

 

 

 

 

 

I. Визначення рекреаційної спеціалізації області, оцінка існуючих туристсько-рекреаційних  комплексів.

 

Домінуючу роль у  розвитку туризму в Україні відіграє на сьогодні Івано-Франківськ.

Місто Івано-Франківськ  займає одне з провідних місць  у Карпатському регіоні України  за рівнем забезпеченості цінними історико-культурними  та природно-рекреаційними ресурсами, здатними генерувати значний туристичний  інтерес для вітчизняних та іноземних  подорожуючих. Варто відзначити, що останнім часом у місті Івано-Франківську  приділяється чимала увага покращенню стану і розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Так, за останні роки була проведена робота з масштабної реконструкції  найвизначніших пам’яток історії  і культури міста і приміської зони.  Тут останнім часом спостерігається  стійка тенденція до зростання кількості  туристичних фірм  і збільшується чисельність туристів.

Івано-Франківська  область утворена 4 грудня 1939 p. Розташована  на заході України . Межує на півночі  з Тернопільською та Львівською, на заході — Закарпатською, на сході  — Чернівецькою областями України, на півдні — з Румунією. Територія  — 13,9 тис. кв. км. (2,30% території України).

 

За адміністративним розподілом область має 14 районів. Центр  — місто Івано-Франківськ, інші порівняно  великі міста — Коломия, Калуш, Долина, Галич, Перегінське.

Фізико-географічна  характеристика області.

Область розташована  на перетині Східноєвропейської рівнини  та Карпат. Рельєф території області  поділяється на три частини: рівнинну лісостепову — Наддністрянщина; середнє передгір'я — Передкарпаття; південно-західну гірську — Карпати (майже 50% усієї площі області). На північно-східній окраїні розташовані  рівнини Опілля та Покуття.

  Ландшафт у західній частині горбисто-пасмовий (висоти до 300 — 400 м. над рівнем моря), а в східній частині — рівнинно-хвилястий (висоти 200 — 300 м. над рівнем моря). Центральна частина території області — горбисто-пасмове передгір'я (Передкарпаття), що переходить у низинно-гірський пояс із висотами до 400 — 600 м. над рівнем моря [30;91].

   У південно-західній частині області розташовані гори, які утворюють низку хребтів, що простягаються з північного заходу на південний схід. Вони відокремлюються один від одного поперечними та поздовжніми долинами і утворюють системи: Східний Бескид (1363 м.), Горгани (1818 м.) і Покутські гори (1491 м.). Є також відособлені масиви Чорногорів (найвища точка України — гора Говерла, 2061 м.), Чивчина і Гринявських гір. Ґрунтово-рослинне покриття залежить від різних висот.

    Рівнини і передгір'я досить розорані. Майже 35% території області покриті лісом. На рівнинах переважають ліси дубові, дубово-букові, дубово-грабові; буково-дубові, букові і ялинові — у передгір'ях. У горах нижньої частини схилів переважають мішані ліси (бук, ялиця, ялина), у верхній частині — хвойні, переважно соснові ліси.

       Найвищі вершини (1400 — 1600 м. над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м. над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м. над рівнем моря).

   Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. Головні річки — Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках — повінь навесні, дощові паводки — влітку. Багато річок використовують для лісосплаву [6;15].

 

Демографічна  ситуація. Населення — 1388.9 тис. осіб, із них українців — 95,9%, росіян — 3,5%, поляків — 0,6% та ін. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки. Міських жителів — 592,0 тис., сільських — 817,0 тис. Дана ситуація є нетиповою для України.

Середня щільність  населення — 115 чол. на кв. км., що майже  в 1,3 рази більше, ніж в середньому в Україні. Природний приріст  населення є від'ємним як у  сільській місцевості, так і в  містах. Це одна з трьох українських  областей, де цей коефіцієнт є найменшим.

 

Кліматичні  умови.Передкарпатського передгір'я характеризуються пануючими вітрами південно-західного напряму в північно-західній частині і північно-західного — в південно-східній частині. За температурними показниками територію Прикарпаття можна вважати помірно теплою. Середня температура повітря липня складає 17,2-18,7 °С, а січня — мінус 4,7-4,9 °С. Теплий період з температурою вище нуля триває в середньому 263-265 днів, період вегетації, тобто з температурою понад +5° — від 210 до 214, а періоду активної вегетації з температурою понад 10°, — 150-160 днів. Сума активних температур (понад 10°) коливається від 2200 до 2800 градусів.

 

 

 

Івано-Франківська  область має значні туристичні ресурси  для задоволення потреб вітчизняних  та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю.

Туристично-рекреаційна  галузь є стратегічним напрямком  розвитку туристичної інфраструктури в межах приміської зони Івано-Франківська.

    Об’єктивно  регіон дослідження має всі  передумови для інтенсивного  розвитку туризму, зокрема цьому  сприяють особливості географічного  розміщення та рельєфу, сприятливий  клімат, багатство природного, історико-культурного  та туристично-рекреаційного потенціалів.  За останні роки спостерігається  позитивна динаміка зростання  кількості туристів в межах  регіону. 

   

В Івано-Франківській області налічується 366 територій і об'єктів природно-заповідного  фонду, в тому числі перший в Україні національний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту. Серед природних рекреаційних ресурсів області-сприятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікувальних грязей [6;15]. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін.) зосереджені переважно в південно-східній частині області. Серед них одним із найбільш популярних є Яремча. Тут лікують ревматизм, захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, легенів та ін.

 

Мінеральні  води області різноманітні за своїм хімічним складом: у гірській частині — хлоридно-натрієві (Верховинський, Рожнятівський райони), вуглекислі невисокого рівня мінералізації (верхів'я р. Чорний Черемош), типу "Нафтуся" (район Шешорів); у Передкарпатті — хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуш, Космач, та ін.); на рівнинних територіях — йодо-бромні малого рівня мінералізації і сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче).

Родовища  лікувальних грязей відомі в Городенківському, Рогатинському і Долинському районах.

 

В області є 18 готелів. Туристів приймають готель "Верховина", туристські бази "Прикарпаття" (Івано-Франківськ), "Гуцульщина" (Яремча), "Карпатські зорі" (Косів), "Сріблясті водоспади" (с. Шешори), "Смерічка" (с. Люча), "Гірська" (с. Яблуниця). Турбази "Гірська" і "Гуцульщина" і туристський готель "Верховина" обладнані лижнобуксирувальними підйомниками.

 

До  природно-рекреаційних туристичних  об'єктів Івано-Франківщини відносяться:

• національний природний парк „Гуцульщина" (30,0 тис. га) – своєрідний природний комплекс на території Косівського району з мальовничими гірськими і перед гірськими ландшафтами, буковими, ялицево-буковими і смерековими лісами, унікальними гідрологічними (водоспади: Шешорський, Косівський Гук, Шепітський Гук), геологічними палеонтологічними об'єктами.

 

• Княждвірський тисовий заповідник, який є найбільшим у Європі та знаходиться в урочищі над Прутом. Його площа – 115 гектарів. Тис росте дуже повільно і може досягти віку 5 тисяч років. У заповіднику поміж кленів, ясенів, смерек і грабів росте більше 300 тисяч тисових дерев різного віку. Найстаршим з низ – 500 років. Тисовий заповідник дбайливо доглядають працівники Печеніжинського лісництва Коломийського лісокомбінату.

 

    До надзвичайно привабливих туристичних об'єктів Івано-Франківської області можна віднести гірські масиви, а також природні коплекси Чорногори та Горгани, які входять до складу Карпатського національного природного парку.

  Карпатський регіон на сьогоднішній день може бути базовим для проходження ознайомчих та категорійних пішохідних походів. Сприятливі природні, бальнеологічні і санаторно-гігієнічні умови та розгалужена мережа унікальних природно-заповідних територій забезпечують можливість формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу регіону. Цілющий клімат і широкий спектр лікувальної дії природних вод, багата історія й етнографія, розмаїття природи здавна приваблювали відпочиваючих і туристів. Особливою популярністю користуються перлини Карпат – Косів, Шешори, центри зимового спорту Яблучниця. Природні умови та вже існуюча туристична інфраструктура регіону дають змогу ефективно розвивати, активізувати та популяризувати туризм.

 

Зараз у місті туристичні послуги надають 95 ліцензованих туристичних фірм, що становить 65% від зареєстрованих підприємств цього виду діяльності в області. Туристичними послугами за 2011 року в місті скористалися майже 29 тисяч екскурсантів,  обсяги обслуговування у грошовому виразі склали понад 18,5 млн. грн., сплата до бюджету – більше 1 млн. грн.

 

В обласному центрі успішно реалізується Програма розвитку туристичної інфраструктури міста Івано-Франківська на період 2007–2012 рр.  В останні роки активно проводиться масштабна рекламна кампанія, що промоціює місто як „Туристичні ворота у Карпати” з метою вдосконалення туристичних можливостей обласного центру. Територія області входить у зону розвитку міжнародних транспортних коридорів. Місто  Івано-Франківськ, де сходяться залізничні маршрути із чотирьох напрямків, є основним залізничним вузлом Івано-Франківської області. Курсують міжнародні потяги, що забезпечують пряме сполучення області із Білорусією, Польщею, Росією, Молдовою. На території регіону є міжнародний аеропорт ″Івано-Франківськ″,  де виконуються регулярні рейси на Київ, чартерні міжнародні рейси. Також щороку збільшується кількість  автомобілів. Це сприяє розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури регіону.