Проектування туристсько-рекреаційного продукту

В процесі продажу туристичного товару, в тому числі туристичного продукту, значна увага приділяється методам продажу, а зокрема таким :

1. Місце зустрічі продавця  і покупця:

                                   > офіси турфірм;

                                   > виставки, ярмарки тощо.

                                  2. Характер контакту:

                                   У особистий контакт;

                                  > опосередкований.

3. Дистанція між продавцем  і покупцем.

4. Ступінь використання  електронних засобів тощо.

 

Об'єктом туристичної  пропозиції є споживач — турист. Тому під час планування і розробки пакета послуг тур. фірмі «Спорт-тур» необхідно з'ясувати реальні потреби  туриста й орієнтувати на них  пропозицію.

Туристична пропозиція має  бути достовірною і правдивою, оскільки в подальшому при здійсненні подорожі турист буде обов'язково порівнювати  побачене в турагентстві й у реальності. Ступінь відповідності рекламованого і реального має бути максимальним, оскільки інший варіант розчарує туриста.

Туристична пропозиція складається  з первинної (потенційної) і похідної (виробничої) пропозиції (рис. 1.)

 

 

Список  літератури :

1. Агафонова Л. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання : Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Л. Агафонова, О. Агафонова; Київський ун-т туризму, економіки і права. -К.: Знання України, 2008. -351 с.

 

2. Баумгартен Л.В. Управление качеством в туризме / Л.В. Баумгартен. – М. : Ака-демия, 2010. – 304 с.

 

3. Бейдик О. О. Рекреацiйно-туристськi ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія / Бейдик О. О. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. – 395 с.

 

4. Бовкун А. Страхування  фінансових ризиків втрачає свою  „схематичність”. „Контракти” №32, 2003, с.14.

 

5.  http://www.tourbus.ru/arhiv/.

 

6. Александров А. А.  Страхование. – М.: Приор, 2005.  – 240 с.

 

7.А. Туризм і готельне  господарство: Підручник. – М.: Екмос, 2004. – 400 с.

 

8. Азар В. Згадати про побутове обслуговування готелів // Готель. – 2001. – №3. –36 с.

 

9. Алейнікова Г. М. Організація та управління турбізнесом: Учб. посібник. – Х.: Олді-Плюс, 2005. – 184 с.

 

Висновок 

Проаналізувавши значний  масив інформації, я дійшла до наступних  висновків :

 

• Завдяки своєму розташуванню Івано-Франківська область має надзвичайно високий рекреацйно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам'яток історії та культури.

 

• До визначних природних рекреаційних фондів Івано-Франківщини можна віднести Карпатський гірський масив, численні заповідники та заказники, серед яких особливо виділяються Національний природний парк „Гуцульщина", Княждвірський тисовий заповідник, природні комплекси Чорногори та Горгани, які входять до складу Карпатського національного природного парку, ботанічний заказник "Скит Манявський", однією з найвідоміших серед туристів пам'яток природи є "Скелі Довбуша".

 

• Дуже важливо врахувати той факт, що на території Івано-Франківської області розташована велика кількість історико-культурних пам'яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується ХІІ ст., численні музеї. До найбільш значимих пам'яток можна віднести – церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам'ятки.

 

• Розвиток рекреаційно-туристичної галузі сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення, загальному розвиткові сфери обслуговування, благоустрою населених пунктів, невиснажливому використанню природних ресурсів і охороні довкілля.