Управління активами і пасивами підприємства

ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. Загальні основи управління активами і пасивами на підприємстві

1. Економічна сутність та класифікація активів підприємства
2. Економічна сутність та класифікація пасивів підприємства
3. Сутність і завдання управління активами і капіталом

РОЗДІЛ 2. Методологічні основи управління активами підприємства

1. Принципи формування операційних активів
2. Управління оборотними активам
3. Управління необоротними активами

РОЗДІЛ 3. Методологічні основи управління пасивами підприємства

1. Принципи формування капіталу створюваного підприємства
2. Управління власним капіталом підприємства
3. Управління позиковим капіталом підприємства

Висновок

Список  використаних джерел

 

Вступ

 

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій  і осіб), які зацікавленні в результатах  його функціонування. На основі доступної  їм звітно-облікової інформації вказані  особи намагаються оцінити фінансове  положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний  аналіз, за допомогою якого можна  об’єктивно оцінити внутрішні і  зовнішні відносини об’єкта, що аналізують: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім  по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

В даний час зростає  значення фінансової стійкості суб'єктів  господарювання. Це значно збільшує роль аналізу фінансового стану підприємства. Для виживання і розвитку підприємства необхідно максимально чітко  і ефективно управляти його капіталом. Одна з характерних рис економічних  відносин - прагматизм учасників. Будь-яка  цінність матеріального або нематеріального  характеру, що фігурує в процесі  таких відносин, представляє інтерес лише в тому випадку, у володіння нею сприяє досягненню якоїсь мети, перш за все економічного характеру. Основа ділової активності - нарощування економічного потенціалу підприємства.

Отже ефективне управління забезпечить виживання і процвітання  підприємства на ринку, що є завжди актуальним.

Зазначено, що у сфері управління активами та пасивами підприємства існує велика кількість фундаментальних та методичних робіт, використання яких дозволить досить повно розкрити тему курсової роботи. В українській економічній літературі це роботи Лещинського О.Л., Бабицького А.Ф., Калини А.В., Оберемчука В.Ф., Ізмайлової К.В., Ефимової О.В., В.В. Буряковского, В.Я. Кармазина, С.В. Каламбет та інщі.

Метою дослідження є детальний аналіз економічної сутності, класифікації, складу активів і пасивів підприємства та розгляд основних методів управління ними.

Об’єкт дослідження – сучасні методи управління активами і пасивами підприємства.

Предмет дослідження – економічні та фінансові відносини, що виникають під час формування і управління активами і пасивами підприємства.

Завданнями дослідження, які поставлені та вирішені для досягнення мети роботи є :

1. Досліджено поняття і економічна суть активів і пасивів;
2. Розглянуто класифікацію цих елементів ;
3. Визначено основні методи управління активами підприємства;
4. Досліджено основі методики формування і управління пасивами підприємства.

 

1. Загальні основи управління активами і пасивами на підприємстві

 

1.1 Економічна сутність та класифікація  активів підприємства

 

Активи - ресурси, контрольовані  підприємством в результаті минулих  подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних  вигод у майбутньому. [1]

Згідно ПСБО 2 Баланс і  активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи.

Оборотні активи - це грошові  кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення господарської діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах:

I розділ- необоротні активи;

II розділ – оборотні  активи;

III розділ- витрати майбутніх періодів.

До необоротніх активів належать: нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; відстрочені податкові активи; інші необоротні активи.

До оборотних активів  належать: запаси (виробничі запаси, тварини вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари); векселі одержані; дебіторська  заборгованість за товари, роботи, поступи 9 чиста реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів); дебіторська заборгованість за розрахунками ( з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти ( в національній валюті, в іноземній валюті); інші оборотні активи. [2]

У складі витрат майбутніх  періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або  попередніх звітних періодів, але  належать до наступних звітних періодів. [1]

Таблиця 1.1 Класифікація активів підприємства [3,с.41]

 

В складі оборотних активів  підприємства виділяють наступні їх елементи:

- виробничі запаси сировини  і напівфабрикатів;

- запаси малоцінних і  швидкозношуваних предметів;

- об’єм незавершеного  виробництва;

- запаси готової продукції,  призначеної для реалізації;

- поточна дебіторська  заборгованість;

- грошові кошти в національній  валюті;

- грошові кошти в іноземній  валюті;

- еквіваленти грошових  коштів;

- поточні фінансові інвестиції;

До складу необоротних  активів відносяться:

- основні засоби;

- нематеріальні активи;

- незавершене виробництво;

- довгострокові фінансові  інвестиції;

- інші види необоротних  активів. [4]

Схематично це можна представити  у вигляді схеми.

 

Рисунок 1.1 Склад активів  підприємства [6]

 

1.2 Економічна сутність та класифікація  пасивів підприємства

 

Пасиви підприємства (тобто  джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської  заборгованості. [5]

Під капіталом розуміють матеріальні засоби і грошові кошти, вкладені в підприємство з метою здійснення підприємницької діяльності. Глибше зрозуміти сутність капіталу можна розглянувши його класифікацію за різними ознаками.

1. За ознакою власності  капітал поділяють на власний і позиковий.

До власного капіталу розуміють грошові кошти і матеріальні засоби, які самостійно формуються підприємством для забезпечення свого розвитку.

До позикового капіталу відносять грошові кошти та інше майно, що залучається для фінансування розвитку підприємства із зовнішніх джерел на платній поворотній основі.

Аналіз основних відмінностей між власним і позиковим капіталом  показує, що за рахунок позикового капіталу підприємство має більше можливостей  нарощення свого виробничого  потенціалу, але при цьому зростає  ризик втрати його фінансової стійкості.

За позичковий капітал  власник отримує фіксовану винагороду у вигляді відсотків, за власний  капітал — фіксованої винагороди немає, винагорода залежить від результатів  діяльності і сплачується у вигляді  дивідендів.

2. За тривалістю використання виділяють довгостроковий (постійний, перманентний) капітал і короткостроковий (змінний) капітал ( рисунок 1.2).

 

Рисунок 1.2 Склад пасивів підприємства за тривалістю їх використання

 

3. Залежно від напряму  розміщення фінансових ресурсів в активи підприємства капітал поділяється на основний і оборотний.

Дуже важливою з погляду  управління фінансами підприємств  є комбінована класифікація капіталу, в якій поєднуються різні класифікаційні ознаки: належність капіталу, тривалість його використання та напрями розміщення. Схематично взаємозв’язок між напрямками розміщення капіталу і джерелами його формування зображено на схемі 1.3.

 

Рисунок 1.3 Комбінована класифікація капіталу

 

Як видно із схеми, капіталізовані джерела спрямовуються на фінансування необоротних активів і частини  оборотних активів. Частина оборотного капіталу, яка сформована на постійній  основі, тобто за рахунок капіталізованих  джерел, називається робочим капіталом (власні оборотні кошти). Нестача робочого капіталу призводить до підвищення фінансової залежності і свідчить про нестійке фінансове становище підприємства. [5,c.65]

Склад пасивів підприємства зображений на рисунку 1.4

 

Рисунок 1.4. Склад пасивів підприємства [6]

 

Згідно з ПСБО 2 надається таке визначення складових балансу:

Власний капітал - частина  в активах підприємства, що залишається  після вирахування його зобов'язань.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок  минулих подій і погашення  якої, як очікується, призведе до зменшення  ресурсів підприємства, що втілюють в  собі економічні вигоди.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні  бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

У складі забезпечень наступних  витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати  та платежі (витрати на оплату майбутніх  відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу  може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також  залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел. [1]

 

1.3 Сутність і завдання управління  активами і пассивами

 

Завдання управління активами підприємства можна поділити на завдання управління оборотними і необоротними активами.

При управлінні оборотними активами необхідно комплексно оцінювати  їх позитивні та негативні сторони  порівняно з необоротними активами.

Основне завдання управління необоротними активами полягає у  забезпеченні своєчасного оновлення  основних виробничих фондів та високої  ефективності їх використання. Можливості оперативного управління необоротними активами незначні.

І, навпаки, політика управління оборотними активами відзначається  значною маневреністю, можливістю активного  впливу на їх розмір, склад, структуру, оборотність, ліквідність та прибутковість.

До основних завдань управління оборотними активами належать :

1.Забезпечення безперебійності  виробничого процесу. Для реалізації  цього завдання необхідно сформувати  окремі види активів відповідно  до обсягів

2. Прискорення оборотності  загальної суми оборотних активів.  Це завдання управління оборотними  активами реалізовується шляхом  збільшення частки активів з  високою оборотністю і зменшення  частки активів, що обертаються  повільно.

3. Забезпечення ліквідності  оборотних активів, достатньої  для підтримки платоспроможності  підприємства за поточними фінансовими  зобов’язаннями. Це управлінське  завдання реалізується за допомогою  постійного контролю за розміром  оборотних активів у грошовій, абсолютно ліквідній формі, а  також шляхом забезпечення відповідної  частини високоліквідних активів  у вигляді поточних фінансових  інвестицій та інших активів,  які за необхідності можуть  швидко трансформуватися у грошові  кошти.

4. Забезпечення підвищення  рентабельності оборотних активів.  Реалізувати це управлінське  завдання можна шляхом своєчасного  використання тимчасово вільних  залишків грошових активів для  формування ефективного портфеля  поточних фінансових інвестицій, що можуть принести підприємству  прямий дохід у формі процентів  або дивідендів, розміщення коштів  на депозит, відкриття контокорентних  рахунків у банку. З метою  максимізації прибутковості оборотних  активів необхідно оптимально  поєднувати активи, що дають прямий  дохід, і ті активи, які такого  доходу не приносять.

5. Мінімізація ризиків  і втрат, пов’язаних з формуванням  і використанням оборотних активів.  Всі види оборотних активів  тією чи іншою мірою пов’язані  з ризиком втрати. Так, грошовим  активам в основному властивий  ризик інфляційних втрат; поточним  фінансовим інвестиціям – ризик  втрати частини доходу у зв’язку  з несприятливою кон’юнктурою  фінансового ринку, а також  ризик інфляційних втрат; дебіторській  заборгованості – ризик неповернення  або несвоєчасного повернення, а  також ризик інфляційних втрат;  запасам товарно-матеріальних цінностей  – ризик втрати від форс-мажору  і природного убутку та ін. [7]