Державний борг в Україні

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ, ПРАВА ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Циклова комісія з фінансів

Спеціальність 5.03050801 «Фінанси і кредит»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

«Державний борг в Україні»

 

студента ІІI курсу, групи ФКекс.1/11

Юшин Денис Дмитрович

Керівник курсової роботи:

Доцент Скулиш Ю.І.

Голова циклової комісії Румик І. І.

 

 

 

 

Київ - 2014

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Поняття, структура та види державного боргу

2. Причини та динаміка зовнішнього державного боргу

3. Аналіз внутрішнього державного боргу

4. Оцінка боргової безпеки України

5. Напрями покращення боргової політики України

 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Протягом останніх років перед Україною надзвичайно загострилось питання обслуговування боргових зобов'язань. Для України управління державним боргом є чималою проблемою, оскільки за останній час він тільки збільшується. Зважаючи на актуальність формування та управління державним боргом, цілком очевидно, що ці процеси є об'єктом уваги науковців, тому в західній фінансовій науці цим проблемам приділяють велику увагу. Питання проблеми впливу державного боргу на темпи економічного зростання, розподілу боргового тягаря на економічні пропорції, на рівень споживання населення залишаються в нашій економічній теорії, практиці розробленими недостатньо. Особливого значення набуває необхідність розробки практичних рекомендацій для мінімізації негативних наслідків державних запозичень, для чого необхідно визначити чіткі стратегічні завдання боргової політики України.

Метою курсової роботи є дослідження суті державного боргу та способів управління ним; проведення аналізу стану та управління державним боргом України за 2009 - 2014 роки. Мета дослідження зумовлює вирішення в роботі наступних завдань:

Розкрити теоретичні засади проблеми державного боргу України;

Надати визначення державному боргу і механізму управління ним;

Проаналізувати структуру і динаміку державного боргу України на сучасному етапі;

Надати рекомендації щодо удосконалення механізму управління державним боргом України.

Об'єктом дослідження курсової роботи є державний борг України. Предметом дослідження є вплив державного боргу України на макроекономічні показники.

1. Поняття, структура та види державного боргу

 

Борг - це щось, що необхідно повернути. Здебільшого поняття боргу застосовується щодо грошей або інших активів, взятих у позику або послуг, наданих у кредит, але може також вживатися в моральному плані, наприклад, як борг дітей перед батьками, що їх виховали. Він є важливим елементом кругообігу "доходи-витрати". Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом.

Держава у процесі здійснення економічної діяльності залучає фінансові ресурси на основі кредитів для покриття власних потреб. Вона входить до світового господарського простору за рахунок участі держави у міжнародному і внутрішньому русі капіталів. Активна політика держави як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку капіталів призводить до утворення державного боргу, що виникає через брак у держави коштів, необхідних для виконання її функцій. Тому вона змушена мобілізувати додаткові кошти для покриття своїх видатків.

Визначення сутності державного боргу неоднозначно тлумачиться різними авторами. Доктор юридичних наук О.П. Орлюк зазначає, що державний борг - це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків.

За визначенням українського науковця В.В. Козюка державний борг- це загальна сума емітованих, але не погашених позик з нарахованими відсотками, а також прийнятих державою на себе у відповідний спосіб зобов'язань.

За підручником Романенка О.Р. державний борг - це сума заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями держави, відсотки за нею і невиконані фінансові зобов'язання держави перед суб'єктами економіки.

Отже, дані визначення дещо відрізняються одне від одного, але вони мають декілька спільних ознак, до яких можна віднести наступні: ключовими елементами категорії державного боргу є боргові зобов'язання держави; кредитні ресурси існують у формі державних цінних паперів; відносини у сфері державного боргу передбачають широкий склад суб'єктів- позичальників.

Економічну суть державного боргу розкривають його основні функції, такі як фіскальна (залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків) і регулююча (коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів центральним банком країни).

Існують також інші функції державного боргу, до яких можна віднести валютно-фінансову та перерозподільчу. Так, механізм державного запозичення сприяє перерозподілу капіталу між приватним і державним сектором (нагромадження підприємств та фізичних осіб залучаються на фінансування дефіциту бюджету, замість того, щоб бути використаними для виробничих інвестицій) та перерозподілу капіталу між сегментами фінансового ринку (валютним, кредитним і фондовим).

Відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, визначається граничний розмір дефіциту бюджету та джерела його покриття за рахунок внутрішнього та зовнішнього фінансування, а також встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 1 січня наступного за бюджетним роком з визначенням напрямів використання фінансових ресурсів.

Граничний обсяг внутрішнього і зовнішнього державних боргів визначається за ст.18 Бюджетного кодексу України, в якій зазначено, що величина суми боргу не має перевищувати 60% фактичного річного ВВП України. У разі перевищення граничної величини боргу Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити термінових заходів з метою зменшення суми державного боргу до встановленої величини і нижче.

Якщо в країни дуже великий зовнішній або внутрішній державний борг, то їй може бути оголошений дефолт (тобто визнання країни неплатоспроможною). У разі бюджетного профіциту державний борг може частково погашатися. Витрати на погашення боргу збільшуються із зростанням ставок відсотка.

Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

1. За умовами залучення коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

а) Згідно із законом України "Про державний внутрішній борг України" державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації). Це ситуація, коли всі "винні самі собі". Коли борг не дуже великий, він не справляє відчутного негативного впливу на економіку, оскільки не супроводжується вивезенням за кордон матеріальних цінностей. Державний внутрішній борг складається із заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду. Він формується в результаті випуску державних цінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов'язань. А саме:

- заборгованістю КМУ перед НБУ за наданими кредитами та коштами, вкладеними в державні боргові цінні папери;

- заборгованістю з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками;

- зобов'язаннями щодо погашення та компенсації виплат населенню на залишки вкладів в Ощадному банку України;

- грошовими коштами, які призначені для погашення зобов'язань з виплати заробітної плати в державних установах, пенсій, стипендій та інших передбачених законодавством обов'язкових виплат громадянам;

- зобов'язаннями перед комерційними банками і іншими юридичними особами за гарантіями з наданих кредитів та позик;

- компенсаціями заборгованості суб'єктам підприємницької діяльності з поверненням ПДВ.

До складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.

Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов'язаннях Уряду України.

До боргових зобов'язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити. До складу боргових зобов'язань Уряду України включається також частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу PCP, прийнята на себе Україною.

Боргові зобов'язання Уряду України можуть мати короткостроковий - до 1 року, середньостроковий - від 1 до 5 років і довгостроковий - 5 і більше років термін.

Боргові зобов'язання Уряду України виступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейських зобов'язань України. В окремих випадках можуть бути й інші форми урядових боргових зобов'язань. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначаються Урядом України за погодженням з Національним банком України.

 

б) Зовнішній державний борг - це сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку. Це борг фізичним, юридичним особам за кордоном та іноземним державам.

Державний зовнішній борг складається з:

• позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;
• позик на підтримку національної валюти;
• позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;
• гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками;
• державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Зовнішній державний борг класифікують за такими ознаками:

• за видами кредитів (банківські і фірмові) ;
• за формами представлення (валютні та товарні);
• за цільовим використанням (інвестиційні та неінвестиційні);
• за умовами надання (пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі);
• за термінами повернення заборгованості (короткострокові, середньострокові, довгострокові);
• за умовами повернення боргу (одноразові, рівними частинами, нерівними частинами).

Зовнішній борг лягає тягарем на країну, оскільки вона змушена віддавати товари й послуги в рахунок оплати відсотків і погашення боргу. Крім цього, нерідко іноземні країни надають кредити за умови внесення певних корективів у його економічну політику.

 

2. За валютою залучення державний борг поділяється на:

а) борг у національній валюті

б) борг в іноземній валюті - виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів зарубіжних країн, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів. Загальний обсяг зовнішнього боргу оцінюється в доларах США. Внутрішній борг переважно оцінюється в національній валюті. Для залучення коштів емітуються цінні папери, оцінені в гривні, і розміщуються на внутрішньому фондовому ринку.

3. За терміном виплат державний борг поділяють на:

а) капітальний, який включає всю сукупність боргових зобов'язань держави на певну дату

б) поточний, який формують платежі за зобов'язаннями, що позичальник повинен погасити у звітному (поточному) періоді.

4. За формою залучення коштів державний борг поділяється на держанні запозичення та гарантії.

Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення. Розрізняють внутрішнє та зовнішнє державне запозичення.

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.