Майнове страхування та його розвиток в Україні

Значення цього принципу полягає в тому, що, коли виникає збиток, починається розслідування обставин його виникнення. Якщо при цьому буде виявлено, що страхувальник не повідомив що-небудь суттєве про об'єкт страхування, дію договору може бути припинено, a збиток не відшкодовано. [14.c.20]

Принцип причинно-наслідкового зв'язку. Основою договору страхування є причина виникнення збитку. Причому, деякі причини ведуть до страхової виплати на користь страхувальника, а інші — ні. Важливим є визначення саме фактичної причини настання збитку.

Відшкодування фактичних збитків (страхове відшкодування) — центральний принцип страхування. Страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Розрахунок страхового відшкодування (Q) при системі пропорційної відповідальності виконується за формулою 1.1:

Q = T(S/W)

де Т — фактична сума збитку;

 S — страхова сума за договором;

W — вартісна оцінка об'єкта.                                                                                         (1.1)

Для об'єктів із однаковою вартістю розмір залежить від величини страхової суми, зазначеної в договорі страхування. Чим ближче вона до вартісної оцінки об'єкта, тим більший розмір відшкодування одержить потерпілий страхувальник. Відшкодовується, як правило, не весь збиток. Майже завжди є франшиза — мінімальна частина збитку, завданого страхувальнику, але яка не відшкодовується страховиком. Франшиза зазначається в договорі, a її величина впливає на розмір страхового відшкодування. Вона може бути встановлена в абсолютних і відносних величинах до страхової суми або у відсотках до збитку. Виділяють умовну та безумовну франшизу.

Умовна франшиза означає, що страховик не несе відповідальність за збиток, якщо його розмір не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збиток повністю, якщо розмір збитку перевищує суму франшизи. Безумовна франшиза означає, що страховик виплатить страхувальнику суму збитку за мінусом суми франшизи, тобто страхове відшкодування дорівнює збитку, зменшеному на франшизу. Франшиза та страхова сума, як і набір ризиків, що страхуються, — основні ціноутворюючі фактори у страхуванні.

Принцип суброгації означає право страховика на регресні вимоги, які страхувальник може мати до третіх сторін, котрі повністю або частково відповідають за збитки, претензії, за якими було оплачено страховиком.

Законодавством багатьох країн світу можливості диверсифікації, тобто поширення активності страхових товариств за рамки основного бізнесу, обмежені.

За формою взаємодії страхувальників та страхових товариств виділяють обов'язкове та добровільне страхування.

Обов'язкову форму страхування визначають такі принципи:

1.Встановлення законом, відповідно до якого страховик зобов'язаний застрахувати встановлені об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі. Закон передбачає: перелік об'єктів обов'язкового страхування; обсяг страхової відповідальності; рівень або норми страхового забезпечення; порядок встановлення тарифних ставок або середні розміри цих ставок із наданням права їх диференціації на місцях; періодичність внесення страхових платежів; основні права страховиків і страхувальників.

2.Суцільне охоплення обов'язковим страхуванням зазначених у законі об'єктів. Для цього страхові органи щорічно проводять по всій країні реєстрацію застрахованих об'єктів, нарахування страхових платежів та їх стягнення у встановлені терміни.

3.Автоматичність поширення обов'язкового страхування на об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник не повинен заявляти в страховий орган про появу в господарстві об’єкт страхування. Це майно автоматично включається до сфери страхування. При черговій реєстрації воно буде зафіксовано, а страхувальнику пред'явлено до сплати страхові внески.

4.Дія обов'язкового страхування незалежна від внесення страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив належні страхові внески, вони стягуються в судовому порядку. У випадку загибелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого страховими внесками, страхове відшкодування підлягає виплаті з утриманням заборгованості за страховими платежами. На не внесені в необхідний термін страхові платежі нараховується пеня.

5.Безстроковість обов'язкового страхування; Вона діє протягом усього періоду користування страхувальником застрахованим майном. Тільки без господарське та зношене майно не підлягає страхуванню. При переході майна до іншого страхувальника дія страхування не припиняється. Воно втрачає силу тільки при загибелі застрахованого майна.

6.Нормування страхового забезпечення за обов'язковим страхуванням. 3 метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування встановлюються норми страхового забезпечення у відсотках від страхової оцінки або в гривнях на один об'єкт.

За обов'язковим особистим страхуванням у повному обсязі діють принципи суцільного охоплення, автоматичності, нормування страхового забезпечення. Проте воно має суворо обумовлений термін і цілком залежить від сплати страхового внеску (наприклад, за обов'язковим страхуванням пасажирів).

Добровільна участь у виборі страховика повною мірою притаманна лише для страхувальників. Страховик не має права відмовлятися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Даний принцип гарантує укладання договору страхування за першою (навіть усною) вимогою страхувальника.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні таких принципів:

1.Добровільне страхування діє як в силу закону, так і на добровільних засадах. Закон визначає об'єкти добровільного страхування і загальні умови страхування, які регулюються правилами страхування, розробленими страховиком.

2. Вибіркове охоплення добровільним страхуванням пов'язане із тим, що не всі страхувальники виявляють бажання брати в ньому участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладання договорів.

3. Добровільне страхування завжди обмежене терміном страхування. При цьому початок і закінчення терміна обумовлюються в договорі, якщо страховий випадок відбувся в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити лише шляхом повторного переукладання договорів на новий термін.

4. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Вступ у дію договору добровільного страхування обумовлений сплатою разового або першого страхового внеску. Несплата чергового внеску по страхуванню спричиняє припинення дії договору.

Страхове забезпечення з добровільного страхування залежить від бажання страхувальника. При майновому страхуванні страхувальник може визначати розмір страхової суми у межах страхової оцінки майна. За особистим страхуванням страхова сума відповідно до договору встановлюється за угодою сторін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Роль і місце майнового страхування на ринку страхових послуг.

Сьогодні все більше людей розуміє, що найцінніше майно краще застрахувати. Навряд чи варто сподіватися на те, що держава відшкодує збиток, який можуть заподіяти квартирі, дачі або гаражу пожежа, повінь або протиправні дії злочинців. Тепер кожен сам робить вибір, чи треба йому добровільно застрахувати всі ризики. За підсумками 2012 року саме майнове страхування лідирує в списку добровільних видів (рис. 1.2). На його частку доводиться більша половина всіх зібраних премій по добровільному страхуванню —799,8 млн. грн. (51,4% загальні об'єми валових страхових виплат і 51,2% об'єми чистих страхових виплат). [16,с.20]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.2. Структура страхових премій за 2012 рік

Ринок страхування нерухомого майна громадян знаходиться в даний час на підйомі. свою позитивну роль в цьому зіграло у тому числі і введення чотири роки тому обов'язкового автострахування. У громадській думці поступово складається уявлення про необхідність страхування як однієї з форм захисту від всіляких неприємностей.

Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. спочатку повністю перемкнуло на себе увагу і засоби клієнтів, але надалі все ж таки допомогло привернути клієнтів і до добровільних видів страхування майна — в основному за рахунок знижок, які надавалися для комплексного страхування. Сьогодні всі види майнового страхування затребувані в основному у достатньо забезпеченої категорії громадян. Ці види страхування розвиватимуться в першу чергу шляхом збільшення вартості об'єктів, що приймаються на страхування, — страхові суми будівель, наприклад, будуть наближені до реальних цін їх відновлення. Проте сьогодні найбільш перспективні на цьому сегменті ринку юридичні особи — підприємства малого і середнього бізнесу. Керівники цих підприємств поступово приходять до думки, що щорічні страхові внески по страхуванню майна, ДМС, транспорту, відповідальності — це цілком прораховувані витрати підприємства, до того ж майже повною мірою відношувані на собівартість (знижуючі базу, оподаткування, підприємства). Вартість послуг страхування майна юридичних осіб — це майже завжди 0,1-0,5% від його вартості (залежно від протипожежних і охоронних заходів, виду майна і т.п.). A навіть невелика пожежа або повінь здатна повністю зупинити виробництво, роботу офісу, зажадати миттєвих вкладень на відновлення майна і навряд чи такі підприємства на такий випадок створюють спеціальні резервні фонди.

Якщо ж порівнювати кількість страхових випадків, по яких проходили виплати, то тут лідирують пожежі. Як і раніше, найбільшого збитку майну громадян завдають пожежі. На жаль, статистика невтішна, і число пожеж в квартирах і домах громадян з року в рік продовжує рости. Наприклад, в 2004 р. в країні було зафіксовано 140 тис. пожеж, причому 72,5% з них в житловому секторі. Матеріальний збиток від них перевищив 7 млн. гривень. Ще більшого збитку завдано стихійними лихами — більше 9 млн. грн. За даними Держкомстату, в 2004 р. більше 3 млн. гривень склав матеріальний збиток від дій злочинців. Всього в 2004 р. було зафіксовано 967 772 крадіжки, у тому числі і квартирні, 12 908 випадків пошкодження майна шляхом підпалів.

Проте потенційні клієнти — фізичні особи ще не сприймають страхування як інструмент, який їм допоможе пережити фінансові проблеми після настання страхового випадку, швидше, навпаки, вважають страхові компанії здатними тільки збирати внески і затягувати виплати [33, с.68].

Недовіра до страхових компаній лише одна з причин, яка гальмує розвиток цього ринку. Існують і інші перешкоди. Узяти, наприклад, проблеми, пов'язані з державною реєстрацією нерухомості. Страхові компанії працюють, як правило, тільки із зареєстрованими об'єктами нерухомості. А у нас в країні поки що дуже багато заміських домів і квартир, що не пройшли держрегістрацію. До того ж, — основним каналом продажів є агентські мережі, які в значній мірі мотивовані на страхування автомобілів, і як наслідок — слабка інформованість клієнта про наявність продуктів по страхуванню майна [19, с.ЗЗ].

Причини, чому величезний потенціал споживчого попиту дотепер не використаний страховиками, на думку маркетологів, полягають в наступному: по-перше, низька страхова культура суспільства, недовір'я населення до фінансових інститутів, зокрема до страхових компаній, а по-друге, погана дистрибуція. У страховій галузі спостерігається дефіцит страхових агентів, який, на думку експертів, досягає 100 тис. чоловік.

Проте головна перешкода для реального і значного зростання страхування майна фізичних осіб — це низький рівень доходів населення. На це посилаються майже всі експерти. Розвитку українського страхування, зокрема майнового, до рівня, наприклад, країн Західної Європи, перешкоджають проблеми макроекономічного характеру і перш за все низький рівень життя населення. В даний час в Україні є застрахованими не більше 10% відсотків ризиків, тоді як в Західній Європі, США і Японії цей показник складає не менше 95%".

Ще однією важливою умовою успішного розвитку майнового страхового ринку є формування комунікацій із споживачем шляхом його страхової освіти через ЗМІ, а також вдосконалення страхових продуктів.

На думку маркетологів, розвиток ринку в цілому багато в чому залежатиме від розвитку роздрібного страхування. Компанії, які вже зараз почали вибудовувати агентську мережу, володіють безперечною конкурентною перевагою. Основні функції, які виконує грамотний страховий агент, — це реклама страховика, інформування і консультування страхувальника.

У зв’язку з тим, що страхове зобов’язання є взаємним, на сторони за зобов’язанням може бути покладена і пасивна, і активна функції, при чому обидві ці функції свідчать про відносні дії прав, які належать уповноваженому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Механізм майнового страхування в Україні.

3.1.Транспортне страхування.

Сотні дорожньо-транспортних подій та викрадень, що реєструються щорічно в Україні, роблять страхування автотранспорту одним із найбільш ризикових і водночас масових видів страхування. Страхування автотранспортних засобів фізичних та юридичних осіб (КАСКО) включає страхування автомобіля від ушкоджень у результаті: