Удосконалення обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів

8. контроль за правильністю використання малоцінних і швидкозношуваних предметів під час їх експлуатації;

9. своєчасне виявлення МШП, які не використовуються на підприємстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів;

10. виявлення зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду;

11. проведення інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та відображення її результатів в обліку;

12. правильне відображення залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів у фінансовій звітності підприємства.

Виробничі фонди поділяються на основні й оборотні. Основною ознакою, за якою здійснюється такий поділ, є спосіб перенесення їх вартості на створену продукцію.

Виробничі фонди постійно функціонують у процесі виробництва, обслуговуючи його, вони здійснюють обіг і проходять стадії виробництва й обігу. У зв'язку з цим у кожного підприємства, яке нормально функціонує, крім основних і оборотних виробничих фондів є фонди обігу.

Фонди обігу включають готову продукцію до реалізації, кошти на поточних рахунках, кошти в розрахунках та інші активи. Сукупність оборотних фондів і фондів обігу створюють оборотні засоби.

Оборотні фонди та фонди обігу виконують різну роль і мають неоднакове значення в господарській діяльності, але їх об'єднують і спільні ознаки - однотиповість обороту та швидкість обертання.

Успішний безперервний процес виробництва забезпечується лише на основі одночасного їх функціонування і необхідної пропорції відносно основних виробничих фондів.

Отже, сукупність матеріальних та грошових засобів, які обслуговують процес виробництва та обігу, і складають виробничі фонди підприємства. При цьому виробничі фонди знаходяться і функціонують безпосередньо у сфері створення матеріальних благ, а фонди обігу - в сфері реалізації і розрахунків.

Фонди перебувають у безперервному русі. В процесі виробництва вони здійснюють кругообіг в таких послідовних функціональних формах:

виробнича - товарна - грошова

Припинення руху фондів означає їх омертвління.

Залишаючись засобами виробництва, вони перестають функціонувати як фонди. Тому безперервний рух фондів, перехід їх з однієї форми в іншу, в процесі якого вони відтворюються, є неодмінною властивістю фондів як економічної категорії.

В натурально-речовій формі засоби виробництва - це матеріальні ресурси.

Сам термін матеріальні ресурси є збірним і об'єднує різноманітні речові елементи. Вони включають як сировину, так і матеріали.

Сировина -це продукція добувних галузей (руда, вугілля, нафта, ліс, бавовна).

Матеріали —це продукція, що виготовлена із сировини і перейшла певну переробку в галузях переробної промияловості.

Правильне групування товарно-матеріальних цінностей є важливою умовою для організації їх обліку, використання та управління ними. З цією метою виділяють такі групи товарно-матеріальних цінностей; основні та допоміжні матеріальні ресурси; паливо, енергія, матеріали-замінники, напівфабрикати, спецодяг, тара, запасні частини, інструменти, МШП тощо.

До МШП належать предмети, як використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

В літературних джерелах, а саме: підручниках «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України»Ткаченко Н.М.(40), «Бухгалтерський фінансовий облік» За ред. Професора Ф. Ф. Бутинця(41) існують єдинні підходи щодо визначення поняття „МШП”. Для розуміння сутності МШП, проаналізуємо думки провідних вчених в різних літературних джерелах.

Проблеми обліку МШП не розглядались на науково-практичних конференціях, ця тема є досить вузькою. Науковцями здебільшого висвітлювались проблеми обліку запасів.

На думку фахівців д.е.н.професора Н.Ю. Брюховецької(33), д.е.н.професора П.В. Єгорова(35),  М.Г. Чумаченко(36) та інших науковців із затвердженням національних стандартів бухгалтерського обліку повинен зменшитись податковий тиск при надходженні виробничих запасів на підприємство. Особливої актуальності набуває проблема обліку і калькулювання витрат на виробництво, коли результати роботи кожного підприємства , його конкурентноздатність знаходяться у прямій залежності від рівня здійснених ним витрат (основну частку яких займають матеріальні витрати) і визначення собівартості продукції. Специфічна роль в його вирішенні належить вибраній методиці списання оборотних запасів у виробництво, яка повинна всебічно і повно враховувати особливості виробничої діяльності, умови здійснення господарської діяльності, рівень інфляції, специфіку здійснення закупок підприємством, забезпечувати оперативною і достовірною обліковою інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень, що базуватимуться на правильній оцінці запасів.

З метою поглибленого вивчення особливостей бухгалтерського обліку виробничих запасів розглянемо періодичні видання, які висвітлюють проблемні питання даної теми .

Обов'язковість дотримання стандартних вимог на законодавчому рівні проголошено тільки в нашій країні і навіть призначено міру відповідальності за їх недотримання. Як правило, всі зарубіжні підприємства намагаються узгоджувати свої фінансові звіти з вимогами професіоналів, тому що це зручно, проте на законодавчому рівні обов”язковість їх застосування не визначена.

На базі МСФЗ професійні організації бухгалтерів кожної країни розробляють і запроваджують власні національні стандарти.

Порівнюючи українські національні стандарти з міжнародними можна знайти формальні відмінності (кількість стандартів, їх назви, визначення термінів). Однак за своєю глибинною суттю вони мало чим відрізняються - а це дуже важливо для бухгалтера. Деякі суттєві неузгодженості, що виникли, мабуть, внаслідок відмінностей між західним і східним менталітетом або внаслідок невдалого перекладу з англійської, можна сподіватися, з часом буде усунено. Таким чином, виходячи з тієї умови, що національні стандарти не повинні суперечити міжнародним, - на всі тимчасово неврегульовані питання можна знайти відповідь у міжнародних.

Порівняльний аналіз національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку запасів , можна зробити висновок, що міжнародні та національні стандарти з обліку запасів мають однаковий зміст. Національні стандарти, на відміну від міжнародних, містять більш розширену класифікацію запасів, в них деталізовано порядок формування первісної вартості запасів, що дає можливість полегшити розгляд питань обліку запасів .

 

3.2 Класифікація  МШП

В обліку малоцінних і швидкозношувальних предметів класифікуються по призначенню в процесі виробництва, місцю знаходження та вартості.

Згідно Положенню N 166, облік МШП ведеться в організації як правило по наступним групам:

• інструменти та прилади загального призначення - різальний, образивний, слесарьно-монтажний та подібний їм інструмент, вимірювальні прибори та прилади, які мають універсальне використання і використовуються при виготовленні різних видів продукції;

• спеціальні інструменти і спеціальні прилади-інструменти, штампи, прес-форми та подібні їм предмети, які використовуються для виконання тільки одного індивідуального заказу або виробництва визначених виробів (виготовлення деталій і вузлів, збір та випробовування виробів в цілому і т. д.);

• змінне устаткування – які багаторазово використовувалися в виробництві приладів до основних засобів та інші викликані специфічними умовами виготовлення;

• технологічна тара - тара, яка багато разів використовувалася безпосередньо в технологічному процесі (контейнери для транспортування окремих деталій, подони і т. п.);

• виробничий інвентарь - предмети виробничого призначення, які створюють умови для здійснення і полегшення технологічних операцій, - робочі столи, верстати, техніка, які сприяють охороні праці, шкафів, стелажів, лари, тумбочки і т. п.;

• господарський інвентарь - офісна та інші меблі і обстановка (столи, стільці, шкафи, порт’єри и т. п.), вішалки, гардероби, телефонні апарати, противопожежний інвентарь і т. д.;

• спеціальний одяг, спеціальне взуття і захисні прилади - комбінізони, костюми, куртки, брюки, халати, полушубки, тулупи, різноманітне взуття, окуляри, шоломи, противогази, респиратори і т. п.;

• постільна білизна - матраци, подушки, ковдри, простині, наволочки, рушники і т. п. (за винятком постільної білизни готелів, які відносяться до основних засобів, незалежно від вартості);

• інші МШП - столовий посуд і столові прилади, інвентар для спеціально-культурних заходів, спортивний і туристичний інвентар, брезент та ін.

   Це основна класифікація МШП, в рамках цих груп організації можуть встановлювати найбільш деталізоване групування предметів.

    Таким чином, кожна з названих груп МШП має свої особливості у використанні і обліку їх на підприємстві.По місцю знаходження вони діляться на предмети на складі і в експлуатації,.Це групування має важливе значення для їх планування і обліку.

   Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку частково змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

   Визначення МШП, що  містяться в П (С) БО 9 звучать так: "До складу запасів відносяться  малоцінні та швидкозношувані  предмети, використовувані протягом  не більш одного року чи  нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється  проміжок часу між придбанням  запасів для здійснення діяльності  й одержанням засобів від реалізації  зробленої з таких запасів  продукції чи товарів і послуг".

   Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250 класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П(С)БО 7 такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи (порівняння в табл. 3.1).

                                                                                                                                 Таблиця 3.1 

Критерії розмежування МШП у запасах з основними засобами відповідно до вимог старого і нового бухгалтерського обліку

Критерії	Вимоги, встановлені Положенням№250	Вимоги, встановлені новим П(С)БО
		П(С)БО 7	П(С)БО 9
Термін служби	Не повинен перевищувати року не залежно від вартості предмета	Не більше року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік	Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) більше року чи операційного циклу, якщо він перевищує
Вартісний	Ціна придбання не повинна перевищувати 500 грн не залежно від терміну використання	Немає	Немає
Спеціальний перелік	Наявність у переліку предметів згідно п. 47 П.№250 не залежно від терміну використання і вартості	Немає	Немає

 

Таким чином, слід вважати матеріальні активи з терміном корисного використання більше одного року, вартістю менше 1000 грн. (без урахування ПДВ) іншими необоротними матеріальними активами. 
До малоцінних та швидкозношуваних предметів, відносити предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року (інструменти, господарський матеріал, спеціальний одяг).(додаток Б)

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обґрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.