Удосконалення обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей.

В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.

В описах на товари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремому відвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменування товарно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата виписки рахунка-фактури, а також сума по рахунку.

Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів на підставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальне зберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу на зберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні від підприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копій інвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою за документами.

Товарно-матеріальні цінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменування цінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачі їх у перероблення, номера і дати відповідного документа.

В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів вказуються їх найменування і первісна вартість. Предмети, що перебувають в експлуатації, інвентаризуються за місцем їхнього знаходження та по особах, на відповідальному зберіганні яких вони перебувають. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. При інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкрито особисті картки, з їх розпискою в описі.

Якщо предмети спецодягу і білизни перебувають у ремонті або в пранні, вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутового обслуговування або інших організацій

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними і не списані, робочою інвентаризаційною комісією складаються акти встановленої форми із зазначенням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів на інші господарські цілі.

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка стала непридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначенням причин і осіб, відповідальних за її стан.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.

За результатами інвентаризації складається протокол, у якому зазначається стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі, і втрати від порції цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий у 5-денний термін керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

По завершенні інвентаризації виробничих запасів складають інвентаризаційний опис, а потім за результати інвентаризацій протокол.

 

 

 

Розділ 5.Удосконалення обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів

5.1. Основні напрямки удосконалення обліку

Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв'язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб'єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам - засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

   Шляхи вдосконалення бухгалтерського  обліку в Україні визначені  Меморандумом(46) про основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування і удосконалення положень(стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності підприємства.

Учасники «круглого столу», що підписали меморандум про основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні вважають за потрібне застосовувати й удосконалювати положення(стандарти) бухгалтерського обліку та розкривати інформацію у фінансовій звітності підприємств.

Учасники Круглого столу вважають за потрібне:

1. Застосовувати   основні  принципи  міжнародних  стандартів фінансової  звітності на всіх підприємствах.

2. Створити робочу групу з  координації заходів,  що проводять  державні установи з питань  бухгалтерського та податкового  обліку.

3. Посилити  державні  важелі  керівництва з метою поліпшення  координації регулятивних заходів  в обліку та аудиті.

     4. Продовжити  заходи  щодо  практичного   запровадження   на підприємствах  національних  положень (стандартів) бухгалтерського  обліку,  в  тому  числі  через  визначення  критеріїв   суттєвості інформації,   професійного  судження  та  підвищення  кваліфікації обліково-економічного персоналу.

     5. Удосконалити систему  статистичної звітності з  урахуванням  системи бухгалтерського обліку  та фінансової звітності.

     6. Внести   зміни   до   податкового  законодавства  з  метою формування оптимальної  моделі взаємозв'язку системи  оподаткування з системою бухгалтерського  обліку.

     7. Внести  зміни  до  Закону України "Про бухгалтерський  облік та фінансову  звітність  в  Україні"

Реформа обліку не тільки є необхідною,а й відбувається незалежно від того,хочуть цього чи ні окремі групи суспільства,оскільки вона детермінована суб’єктивними процесами трансформації суспільствав напрямку ринкової економіки.

Ефективне функціонування будь-якої системи, в тому числі бухгалтерського обліку,забезпечують такі складові,як кадри, матеріальне забезпечення, інформаційна та організаційна складові.

Основою вдосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку.Вони мають володіти певним рівнем знань у галузі планування, фінансування,кредитування, економічного аналізу, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації.

Матеріальна складова передбачаї матеріальне забезпечення рабочого місця засобами праці, важливе місце серед яких займає комп’ютерна техніка, зокрема програмне забезпечення бухгалтерського обліку.

Що до інформаціонної складової, то важливою проблемою на сучасному етапі розвитку бухгалтерського обліку, є системні дослідження з його теорії, методології, розроблення практичних рекомендацій для підприємств, та поглиблення  теоретичної підготовки бухгалтерів, підвищення кваліфікації практикуючих бухгалтерів, які  могли б вирішувати питання обліку і належного забезпечення керівників інформацією для управління.

Важливим аспектом планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку на підприємстві є широке використання методів управлінського обліку та впровадження стратегічної системи обліку, основаної на інтеграції обліку з маркетингом  і визначенням фінансових результатів діяльності підприємства. 

Отже ,основні напрямки вдосконалення організаційної  складової бухгалтерського обліку полягають у визначенні оптимальної структури облікового апарату підприємства, який би повністю і оперативно здійснював доручені йому функції обліку, контролю  й аналізу; в атестації і раціоналізації робочих місць.

 

5.2.Удосконалення  обліку малоцінних та швидкозношувальних  предметів при діючій формі  обліку

Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

На кожному підприємстві бухгалтерський облік ведеться за певними правилами які встановлюються його обліковою політикою. В філії «Правдинське» 13.01.2009 року була прийнята й затверджена своя облікова політика, що відповідає економічній політиці підприємства. 

      Облікова  робота ведеться згідно облікової  політики підприємства, форма обліку  журнально-ордерна. Основними принципами  журнально  -  ордерної форми  являються:

побудова журналів за кредитовою ознакою;

можливість відображення в журналі операції, що враховується, відразу на двох рахунках - що дебетується і кредитується;

у одному журналі можуть поєднуватися реєстрація операцій, синтетичний і аналітичний облік декількох взаємозв'язаних рахунків.

Записи в журнали заносяться з первинних документів і з накопичувальних відомостей.

  Щоб у бухгалтерію  підприємства вчасно надходили  первинні документи, керівник своїм  наказом затверджує складений  головним бухгалтером графік  документообігу. Такий графік допомагає  правильно організувати й спланувати  облік.

Але, разом з тим журнально-ордерній формі обліку властивий ряд недоліків, що робить її незручною і непридатною для використання в сучасних умовах.

Серед них - ліквідація хронологічного запису, ліквідація логічно обґрунтованих проводок за кожним первинним документом та заміна їх обліковими записами. При журнально-ордерній формі значно ускладнюється комп'ютеризація обліку, тому що багатографні регістри журналів-ордерів і відомостей до них не можуть бути належним чином відображені на екранах комп'ютерів та роздруковані принтерами.Також недоліками журнально-ордерної форми обліку є:

- непристосованість до  комп'ютерної обробки даних.Ця  форма обліку була розрахована  на ручну працю. 3 журнально-ордерної  форми важко перейти на комп'ютерну;

-складна побудова регістрів  має складну будову окремих  регістрів, різну структуру журнал - ордерів і відомостей;

- високий рівень кваліфікації  обліковців потребує досить високого  рівня підготовки облікових працівників, відокремлення дебетових оборотів  по рахунках в Головній книзі  від кредитових (в журналах-ордерах), ускладнені форми ряду журналів-ордерів. які раніше пристосовувалися  до раніше діючої складної  і громіздкої звітності;