Управління формуванням прибутку та шляхи підвищення прибутків

 

 

ЗМІСТ

3     6   6   14 23     28   28   40   49 54   62   71   71 74 81 93 96 100

 

 

 

ВСТУП

 В процесі переходу України до ринкових умов господарювання та виходу з фінансової кризи зростає роль суб’єктів господарювання як основи та первинної ланки економіки.  Функціонування підприємств значно впливає як на добробут власників,  споживачів,  так і на економічну ситуацію в країні шляхом поповнення державного бюджету сплатою податків,  зборів,  обов’язкових платежів.  Все це неможливе без здійснення ними ефективної виробничої, маркетингової та фінансової діяльності.

Найважливішою фінансовою категорією, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства,  характеризує ефективність виробництва і свідчить про обсяг і якість виробленої продукції,  стан продуктивності праці, рівень собівартості, є прибуток. 

Розмір отриманого прибутку має  досить велике значення в діяльності підприємства.  Величина прибутку підприємства впливає на формування фінансових ресурсів підприємства;  збільшення ринкової вартості підприємства; ефективність виробничої діяльності підприємства; економічний розвиток держави.  Отже,  значна роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників та персоналу,  а також держави визначають необхідність дослідження питань ефективного управління прибутком підприємств. 

Значну увагу питанням формування та використання прибутку підприємств  приділено в працях І.О.  Бланка, М.Д. Білик,  С.М.  Баранцевої,  Г.Г.  Кірейціва,  С.В.  Мішиної,  В.В. Худи та інших.

Аналіз функціонування підприємств промисловості в умовах становлення ринкових відносин показує, що існує декілька проблем, які є сьогодні ключовими як для самих підприємств, так і для української економіки. Серед проблем, котрі найбільше перешкоджають реалізації основних цілей підприємства, треба виділити такі: нестачу обігових коштів, високі ставки та нестабільність законодавства й державного регулювання загальнодержавних податків, низьку платоспроможність основних споживачів, труднощі з постачанням, зниження попиту на продукцію. В цих умовах управління підприємством повинно бути націлене на формування своєчасних управлінських рішень як відповідь на зміни економічної ситуації на ринку та в зовнішньому середовищі. В ході трансформаційних процесів поки що не вдалося виробити досконалих методів управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, які забезпечували б належні кінцеві результати.

Сьогодні в економіці  України питання одержання прибутку і підвищення ефективності виробництва вельми актуальні. Велика кількість  підприємств  працюють збитково. Прибутковість, матеріальний добробут персоналу й акціонерів багато в чому залежить від того, як здійснюється управління формуванням прибутку.

Прибуток підприємства є об’єктом управління. У сучасних умовах відбуваються зміни, що впливають  на підходи до управління підприємством. Ці зміни відображають нову роль прибутку для діяльності підприємства. Для  ефективного управління підприємством у цілому й таким важливим показником, як прибуток, зокрема необхідне вдосконалення існуючих інструментів управління, а також розробка нових, що відповідають сучасним економічним умовам діяльності українських підприємств.

Проблемам управління прибутком присвячені дослідження таких вітчизняних учених: І. Бланка, С. Голова, О. Дація, В. Коробова, Н. Костіної, Ж. Нестеренко, А. Поддєрьогіна, О. Поважного, С. Салиги, Г. Семенова, Ю. Субботович, В. Суторміної, М. Чумаченка та ін. Аналіз економічної літератури показує, що велику увагу дослідники приділили створенню методичних положень з управління формуванням прибутку підприємства.

Отже тема дипломної  роботи досить актуальна.

Метою дипломної роботи є розробка методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку системи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

– дослідити  теоретичні засади управління формуванням прибутку підприємства;

• провести аналіз формування та розподілу прибутку підприємства;
• провести аналіз та дати оцінку ліквідності   майна підприємства;
• провести аналіз та дати оцінку фінансової стійкості підприємства;
• розглянути показники рівня ефективності господарської діяльності ПП «Врожай Агро 1»;
• дослідити техніку виявлення резервів збільшення прибутку;
• розкрити методику ефективного управління прибутком;

– розробити модель планування прибутку на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління формуванням прибутку ПП «Врожай Агро 1».

Предметом дослідження є методичні основи і практичні аспекти підвищення ефективності системи управління формуванням прибутку ПП «Врожай Агро 1».

Теоретичною основою  роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління прибутком підприємства, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених з теорії прибутку. Правове поле дослідження становлять чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність вітчизняних підприємств. Інформаційною базою дослідження є результати діяльності ПП «Врожай Агро 1», офіційні статистичні матеріали.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНЯ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯМ  ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСРВА

1.1 Економічна природа  та джерела утворення прибутку підприємства

Прибуток, в класичному розумінні, являє собою різницю між ціною  товару і затратами на виробництво  товару - його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в  усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування  прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний із точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.

Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

В промисловості, з урахуванням  специфіки виконуваних функцій  і особливостей формування доходів  та витрат, прибуток визначається як різниця між доходом підприємства і його поточними витратами.

Прибуток характеризує кінцевий результат  діяльності підприємства. Його одержання  є обов'язковою умовою розширеного  відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоздатності на ринку.

Прибуток виконує ряд функцій:

1. Оціночна функція. Прибуток  підприємства використовується  як оціночний показник, що характеризує  ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною  мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

2. Розподільча функція. Її зміст  полягає в тому, що прибуток  використовується як інструмент  розподілу чистого доходу суспільства  на частину, що акумулюється в бюджетах різних рівнів та залишається в розпорядженні підприємства.

3. Стимулююча функція. Виконання  цієї функції визначається тим,  що прибуток є джерелом формування  різних фондів стимулювання (фонд  заохочення, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивідендів, пайовий фонд тощо).

Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб'єкта, робітників і власника підприємства. Вирішення цього завдання перш за все пов'язане з пропорціями в розподілі та використанні прибутку.

Прибуток – найпростіша і  одночасно найбільш складна категорія  ринкової економіки. Він є основною і головною рушійною силою економіки  ринкового типу, основним мотивом  діяльності підприємств в цій економіці.

Роздивляючись сутність прибутку, у  світлі сучасної економічної парадигми, слід, в першу чергу, підкреслити  такі його характеристики:

а) прибуток являє собою форму  доходу підприєммства, що здійснює  певний вид діяльності. Ця зовнішня, найбільш проста форма вираження прибутку є разом з тим недостатньою для його повної характеристики, тому що як у ряді випадків активна діяльність в будь-якій галузі може бути і не пов’язана з отриманням прибутку (наприклад, діяльність політична, благодійна і т.д).

б) прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху.

в) прибуток не є гарантованим доходом  підприємця, що вклав свій капітал  в той чи інший вид бізнесу. Він є результатом тільки вправного та успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій чи об’єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки залишитися без очікуваного прибутку, але й повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є в певному розумінні і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності.

г) прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі підприємницької  діяльності, а тільки ту частину  доходу, яка є “очищеною” від  затрат, понесених на здійснення цієї діяльності. Іншими словами, у кількісному виразі прибуток є показником, що являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами у процесі здійснення підприємницької діяльності

д) прибуток є вартісним показником, вираженим у грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов’язана з практикою узагальненого вартісного обліку усіх пов’язаних з ним основних показників - вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених затрат і т.п., а також з діючим порядком його податкового регулювання

Із врахуванням розглянутих  основних характеристик прибутку його поняття в найбільш узагальненому  вигляді може бути сформульовано  наступним чином: ”Прибуток являє  собою виражений у грошовій формі  чистий дохід підприємця на вкладений  капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, що являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами в процесі здійснення цієї діяльності”.

Значення прибутку полягає в  тому, що він є:

а) основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування;

б) об’єктом оподаткування та джерелом сплати податків.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток.

Найбільш повне визначення балансового прибутку, на нашу думку,  дано у статистичному щорічнику України . “Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій”.

Отже, одержання прибутку  відслідковується  за видами діяльності підприємства. (рис. 1.1).

Діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства.

До надзвичайної діяльності відносяться такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, пожежа тощо).

Звичайна діяльність в  свою чергу поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.

Операційна діяльність – це основна  діяльність підприємства, а також  різні види діяльності, що не є  фінансовою або інвестиційною діяльністю. До основної діяльності відносять операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), які є визначною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених витрат  операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів тощо.

Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного  позикового капіталу підприємства.

Інвестиційна діяльність – це діяльність по придбанню і  реалізації цих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

В залежності від видів діяльності класифікуються доходи і витрати. Шляхом порівняння доходів і витрат від кожного виду діяльності і визначається фінансовий результат.