Сутність і напрями екологічного виховання дошкільників

Всеукраїнські та міжнародні проекти  виконуються в більш дорослому  віці, тому що потребують більш високого рівня підготовки, знань та вмінь. Але на сучасному етапі досвід створення проектів такого рівня  спостерігаємо у телекомунікаційних проектах, що за своєю сутністю є міжпредметними, міжнародними та вимагають глибокої інтеграції знань.

За тривалістю виконання:

• короткочасні,
• середньої тривалості,
• тривалі.

Під короткочасними ми розуміємо проекти, що виконуються у межах одного дня. Проекти середньої тривалості займають 2-3 дні. Тривалі проекти виконуються протягом місяця або декількох місяців.

За характером координації:

- безпосередній контроль (жорсткий або гнучкий);

- прихований (такий, що імітує учасника проекту).

Безпосередній контроль передбачає виконання вихователем своєї функції керівника, який організує та направляє роботу (прямо або ненав'язливо у формі порад). Під час прихованого контролю вихователь виконує одну з ролей у проекті, опосередковано здійснюючи контроль.

С. Ящук, який досліджує метод творчих  проектів у сучасному навчальному  процесі, подає наступну класифікацію проектів за змістом:

    проектування як процес розробки не окремих предметів, а цілих систем;

    проектування як творчість, потенційно властиву кожному;

    проектування як навчальна дисципліна, що синтезує мистецтво та науку;

     проектування без об'єкта як процес або образ життєвих функцій [28, С. 10].

 

1.3.Психолого-педагогічні  особливості використання методу  проектів в екологічному вихованні  дошкільників                                                                   

Перш ніж говорити про порядок  та особливості організації проектування охарактеризуємо вимоги до застосування цієї форми у процесі життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку. О. Гребенюк та Т. Гребенюк наводять певні вимоги до використання методу проектів, які ми вважаємо справедливими до проектування як форми організації діяльності:

• наявність значущої проблеми, що вимагає інтегрованого знання та дослідницького пошуку;
• практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність дітей;
• структурування змістовної частини проекту;
• використання дослідницьких методів.

Реалізація цих вимог вимагає  розробки чіткої структури творчого проектування.

Детальну характеристику кожного  з періодів проектування спостерігаємо  у роботах Д. Джонса. За його свідченням, сутністю підготовчої роботи є аналіз - розмежування проблеми на частини, розширення меж проектної ситуації з метою  забезпечення достатнього простору рішення. Особливістю другого етапу, на думку дослідника, є синтез, як «з'єднання частин по новому», коли судження про окремі можливості об'єднуються  в рішення, які повинні відображати  реальні аспекти проектування. Характерною  ознакою заключної частини є  оцінка проекту, в процесі якої вивчаються практичні результати діяльності. Розробки у межах трудового навчання містять такі етапи діяльності: організаційно-підготовчий (постановка проблеми, висунення гіпотез); конструкторський (проектування ескізу, добір інструментів, обладнання; вибір доцільної технології); технологічний (планування операцій, самоконтроль); заключний (кінцевий контроль, порівняння, випробування, захист проекту).

Інші дослідники пропонують подібну  структуру: Т.Башинська у своєму дослідженні викладає наступну послідовність: планування, прийняття рішень, збір інформації, формування висновків.

Ґрунтуючись на основних теоретичних  положеннях та досвіді вчителів-практиків, нами виділено наступні структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (сумісно з дітьми на більш високому рівні, на початкових етапах - пропозиція вихователя) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка «найближчої» мети для кожної групи або індивідуального учасника.
2. Дослідно-творчий етап, що складається з наступних частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів
3. Заключний етап поділяється на такі складові: презентація результатів; самооцінка.

Для мікропроектів на підготовчому етапі з метою мотивації діяльності доцільно організовувати творчі ігри; для інших структурних компонентів логіка залишається. З дітьми дошкільного віку основний етап проектування часто організовується у формі дослідницьких ігор, оскільки за свідченням психологів (О.Поддьяков, А.Савенков) у цьому віці дослідження часто органічно пов'язано з ігровою діяльністю. Дослідження можуть носити розумовий характер, тобто відбуватися шляхом організованих розмірковувань. У таких випадках роль досліду виконує евристична бесіда, але в результаті все одно повинен бути створений творчий продукт. Також основний етап проекту може бути представлений творчою роботою, оскільки творчість передбачає відкриття або перетворення дійсності. На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які також виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію результатів дослідно-творчої роботи.

Стосовно вибору методів та форм організації роботи було використано  дослідження Н.Матяш та Н.Семенової, які зробили спробу співвідношення основних етапів проектної діяльності (підготовчого, дослідницького, заключного) та відповідних методів навчання.

У підготовчій роботі ми вважаємо доцільним використання дивергентних методів: вербальних (розповідей, бесід, дискусій, полілогів), методу випадкових підстановок, мозкової атаки, гірлянди асоціацій, - які реалізуються у таких формах роботи як колективна творча робота, проблемний урок, робота в малих групах.

Дослідницька частина творчого проектування реалізується за допомогою "трансформаційних" методів: пошуку літератури, діалогічних, алгоритмізації, трансформації ідей, класифікації проектної  інформації, мозкової атаки, які корелюють  з такими формами роботи, як: ділова або рольова гра, робота в малих  групах, самостійна робота, парне взаємонавчання, занурення, консультації, підготовка виступів.

На заключному етапі доречно  користуватися конвергентними методами, а саме: захист проекту, порівняльний аналіз у формах презентації, демонстрації, конкурси проектів.

Зовнішнє оцінювання проектної  діяльності пропонуємо проводити згідно з параметрами, висунутими Е.Полат: активність кожного учасника проекту  у відповідності до його індивідуальних можливостей; колективний характер рішень, що приймаються; характер спілкування  та взаємодопомоги; необхідна та достатня глибина проникнення в проблему; аргументованість рішень, що приймаються; естетика оформлення результатів; уміння відповідати на питання опонентів.

Таким чином, проаналізував проблеми екологічного виховання та виявив особливості проектної діяльності ми вважаємо доцільним впровадження в дитячому садку екологічних проектів, як засобу формування екологічної компетентності дошкільника. Психологи впевнені, що природна потреба осмислити кожне природне явище триває в дітях лише до 10-11 років. Пізніше у них з’являються нові інтереси, часом далекі від вивчення природи. Тож, прагнучи спрямовувати дошкільнят до пізнання навколишньої природи, виховати бережливе ставлення до всього живого, навчити бачити, слухати, відчувати величний світ природи рідного краю,  буде доцільним звернутися до екологічного проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МЕТОДУ

ПРОЕКТІВ НА ФОРМУВАННЯ ЄКОЛОГІЧНОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ  ДІТЕЙ

СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО  ВІКУ

2.1. Констатуючий експеримент

 Вивчивши теоретичні питання до теми «Екологічний проект» і визначивши його важливість в екологічній компетентності дошкільника, ми перейшли до експериментальної роботи, яка складається з 3 наступних етапів експерименту:

а) констатуючий;

б) формуючий;

в) контрольний.

У констатуючому експерименті, перш за все, ми поставили за мету виявити рівень екологічної компетентності  дітей старшого дошкільного віку.

Почали свою роботу з того, що поділили дітей старшого дошкільного віку (20 дітей) на дві групи контрольну та експериментальну.  Відбирали дітей за алфавітом, тому обидві групи мають однаково різний рівень загального розвитку.

З кожною дитиною була проведена  діагностика рівня екологічної компетентності, за одну правильну відповідь дитині давався один бал.

 Щоб перевірити уяву про довкілля ми провели гру  «Жива і нежива природа»

«Жива і нежива природа»

Зміст

 Вихователь називає предмети природи. Коли діти чують про предмет живої природи, вони мають плескати в долоні. А коли чують про предмет неживої природи плескати в долоні не треба. Наприклад: джміль, земля, місяць, метелик, горобець, глина, кролик, пісок, лелека, камінь, бджола.

Виявити знання про  пори року, та їх явища  нам допомогла  гра  «Склади розповідь»

«Склади розповідь»

Зміст

  Вихователь дає дітям завдання назвати слова на картинках  і скласти з них розповідь.  Наприклад:

1. Сніг, проталини,  джмелі, підсніжники.

2. Мороз, сніг, хуртовина.

3. Овочі, жовте  листя, зонт.

4. Сонечко, море, в якому купаються діти та  інші.

Для перевірки  знань  про окремих представників тваринного світу рідного краю ми скористувалися грою «Виправ помилку» та «Якщо б я був …»

«Виправ помилку»

Зміст.

На столі розложені  малюнки з картинками, на яких зображені  тварини в повсякденному житті. Одні малюнки передають справжні дії тварини, інші вимишлені. Діти повинні самостійно визначити правильні варіанти.

Вимишлені картинки за замістом:

• дятел літає з квітки на квітку;
• лисиця стрибає по траві;
• білка в’є гніздо;
• кріт перелітає через ліс;
• гадюка довбає нору в землі;
• метелик ловить комах;
• жаба повзе по дереву;
• кульбаба росте на снігу;
• пес сидить на курячих яйцях;
• береза з листям ялинки;
• квітка троянди зі стеблиною фіалки, та інші;

«Якщо б я був  …»

Зміст.

Вихователь пропонує дітям закінчити  речення. Наприклад: «Якщо б я був лисицею, то…» При цьому діти повинні згадати  яку-небудь рису, що характеризує цю тварину. Після хвилини роздумів діти по черзі називають свій варіант продовження речення.

Для виявлення знань  про  головні ознаки будови тіла окремих представників тваринного світу ми проводили гру «Казкові тварини»

«Казкові тварини»

Зміст

Дітям роздають аркуші паперу, олівці, фломастери, фарби. Вихователь говоре назви фантастичних тварин, які мають ознаки звичайних. Кожна дитина вибирає яку-небудь фантастичну тварину і малює її. Головне, щоб на малюнку були відображені найважливіші ознаки, характерні для цієї тварини.

Приклади казкових тварин: «слоноїжак», «вовкометелик», «жабозаєць», «кішкамишка», «білковедмідь», «баранолис» і таке інше.

Виявити вміння дітей звертати увагу на причинно-наслідкові зв'язки між окремими природними явищами, передбачати наслідки людської діяльності нам допомогла гра «Склади розповідь»

«Склади розповідь»

Зміст

Вихователь роздає дітям картинки з предметами живої  та неживої природи, потрібно скласти розповідь, використовуючи всі ті слова, які вони отримали. Завдання виконується за обмежений час. Наприклад:

1. Весна, сніг, проталини,  джмелі, підсніжники, проліски.

2. Тепло, весна, різнокольоровий килим, ряст, медунка, мурашки.

3. Весняний ліс,  первоцвіти, люди, квіти, оберігати  природу.

4.Зима, горобчик, годувальня, людина, зерно, гусениця.

Та інші.

Щоб перевірити знання дітей про поведінку в природі  та їх усвідомлення про те, що існування кожної рослини чи тварини залежить від інших ми скористувалися грою «Дідусь – лісовик»

«Дідусь – лісовик»

Зміст

 Хтось з дітей  виконує роль «дідуся-лісовика», який знає все про ліс. Вихователь та інші діти ставлять йому різні питання про життя лісу, про правила поведінки людей у лісі тощо. Якщо «дідусь-лісовик» не може дати відповіді на якесь питання або робить помилку, то «лісовиком» стає той, хто поставив це питання. Оцінюються не тільки відповіді, але й питання. Бажано, щоб питання були складні, наприклад: «Кого годує дуб?», «Що буде, якщо з лісу зникнуть лікарські рослини?».

Перевірити  знання дітей про представників пташиного  світу рідного краю, водночас   їхнє вміння спостерігати за довкіллям  нам допомогла гра «Пташині портрети»