Безробіття: національний та регіональний аспект

У загальному випадку всі області України по гостроті зареєстрованого безробіття можна розділити на кілька груп.

Перша група - регіони з дуже високим безробіттям. Ці регіони відрізняються високим рівнем безробіття, високими темпами його росту (у 2 рази вище середньоукраїнських), великою напруженістю на ринку праці.

Друга група - регіони з високим рівнем безробіття і великою напруженістю на ринку праці (показники перевищують середньоукраїнські). Але темпи росту безробіття тут середні або нижче середніх. В основному це регіони північної половини європейської частини країни.

Третя група - рівень безробіття і напруженість на ринку праці нижче середньоукраїнських, але темпи росту рівня безробіття вище середньоукраїнських. Фактично по гостроті безробіття ця група середня.

Четверта група - регіони з найменш гострим безробіттям у країні. У них рівень безробіття нижче середнього, низка напруженість на ринку праці, темпи росту безробіття нижче середньоукраїнських. У даній групі багато північних регіонів з видобувною промисловістю.

Отже, в Україні гостре безробіття мається в регіонах двох типів.

По-перше, це райони з високим природним приростом населення. Тут на ринок праці постійно виходить велика кількість молоді, тоді як кількість робочих місць в умовах економічної кризи не тільки не збільшується, але і скорочується.

По-друге, депресивні регіони, тобто з перевагою найбільш кризових галузей. На даний момент такими є легка промисловість і військово-промисловий комплекс.

В Україні у період піку економічної кризи у 2009 році рівень безробіття складав серед економічно активного населення 8,8 %, а серед працездатного населення – 9,6%.

У 2010 році рівень безробіття почав скорочуватись: порівняно з 2009 роком чисельність безробітних зменшилася на 173,2 тис. і склала 1,8 млн. осіб. Зменшення чисельності безробітних відбулося в усіх регіонах країни, найбільшою мірою – серед жителів міст.

Рівень безробіття населення, визначений за методологією МОП, знизився до 8,1% серед економічно активного населення, і серед працездатного населення – до 8,8%. При цьому скорочення безробіття спостерігалося в усіх регіонах України.

За даними Державної служби статистики у 1-му кварталі 2011 року кількість зареєстрованих безробітних у містах України зросла на 25,4 тис. осіб[6].

За даними Державної служби зайнятості, якщо в січні 2011 року кількість зареєстрованих безробітних у містах України становила 324 тис. осіб, то в лютому ця цифра збільшилася на 18,3 тис. – до 342,3 тис. осіб, а у березні – ще на 7,1 тис., до 349,4 тис. осіб.

Водночас у сільській місцевості в березні 2011 року кількість зареєстрованих безробітних знизилася на 10,2 тис. осіб. Усього в березні 2011 року в Україні було зареєстровано 613,6 тис. безробітних [7].

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 1 квітня 2011 р. становила 633,2 тис. осіб. За допомогою в працевлаштуванні до цієї установи впродовж березня 2011 р. звернулося 113,2 тис. осіб незайнятих громадян проти 112,4 тис. у лютому (у березні 2010 р. їх було 96,3 тис.).

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 квітня 2011 р. становила 613,6 тис. осіб, або третину всіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.

Допомогу по безробіттю отримували 74,4 % осіб, які мали статус безробітного. Кожний другий безробітний раніше займав місце робітника, кожний третій – посаду службовця, а решта безробітних не мали професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні за березень 2011 р. не змінився і на 1 квітня 2011 р. становив 2,2 % населення працездатного віку. Разом з тим у сільській місцевості цей показник зменшився на 0,2 відсоткового пункту і становив 3,2 % населення працездатного віку, у міських поселеннях він збільшився на 0,1 відсоткового пункту і становив 1,8 %.

Невідповідність попиту на робочу силу її пропозиції у професійно-кваліфікаційному та територіальному розрізі зумовлює значну міжрегіональну диференціацію зареєстрованого безробіття.

Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався в Полтавській області (4,2 %), а найнижчий – у м. Києві (0,4 %).

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами й організаціями до служби зайнятості, у березні 2011 р. збільшилася на 19,4 тис., або на 26,7%, і на кінець місяця становила 92,3 тис. (у березні 2010 р. –73,1 тис.). Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакантних посад) половина передбачалася для робітників, третина – для службовців, решта – для осіб, які не мають професії. Завдяки зростанню потреби у працівниках навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, упродовж березня 2011 р. зменшилося на 18 осіб і на кінець місяця становило 69 осіб.

У регіональному розрізі зберігається значна диференціація зазначеного показника: від 4 осіб у м.Києві до 258 осіб у Івано-Франківській області.

За сприяння державної служби зайнятості у березні 2011 р. було працевлаштовано 72,4 тис. осіб проти 50,5 тис., у лютому 2011 р. (у березні 2010 р. – 66,4 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб 38,8 % становили жінки, 48,1 % – молодь у віці до 35 років. Рівень працевлаштування незайнятих громадян порівняно з лютим 2011 р. зріс на 2,7 відсоткового пункту і у березні становив 9,7 %. Зростання зазначеного показника за вказаний період спостерігалося в усіх регіонах, крім Житомирської області.

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних у службі зайнятості та рівень навантаження незайнятого населення на одне робоче місце наведена у таблиці 1.

Таблиця 2.1

Динаміка кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості (2001-2010 рр.)

Рік	Безробітне населення працездатного віку, зареєстроване у державній службі зайнятості			Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду на кінець року, осіб
	у середньому, тис. осіб	у % до
		економічно активного населення працездатного віку	Населення працездатного віку
2001	1 063,2	5,1	3,8	11
2002	1 028,1	5,0	3,7	9
2003	1 024,2	5,0	3,6	7
2004	975,5	4,7	3,5	6
2005	891,9	4,4	3,2	5
2006	784,5	3,8	2,8	5
2007	637,1	3,3	2,4	4
2008	596,0	2,9	2,1	10
2009	693,1	3,4	2,5	8
2010	452,1	2,2	1,6	9

 

Дані таблиці свідчать про те, що кількість зареєстрованих безробітних протягом усього аналізованого періоду зменшувалась, за винятком 2009 року. А рівень навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце суттєво зріс у 2008 році, скоротившись

у 2009 році, у 2010 році знову зріс, що зумовлено впливом світової економічної кризи, яка сформувала негативні тенденції на ринку праці.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і якщо його не вирішувати, то не можливо налагодити ефективну діяльність економіки. В останні роки керівництво країни не звертало належної уваги на дану проблему.  А проблема ще більше загострилась в умовах економічної кризи. Для суттєвого покращення ситуації на ринку праці України невідкладним завданням повинно стати перепідготовка робочих кадрів, створення нових робочих місць, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. . Аналіз динаміки та причини безробіття в Тернопільській області .

Дані аналізу стану ринку праці та структури трудових ресурсів Тернопільської області свідчать про прямо пропорційну залежність їх від змін в економіці, демографічних і соціальних тенденцій, а також низки специфічних чинників, насамперед від обсягів вивільнення працівників з підприємств та організацій, рівня сільського безробіття, трудової міграції.

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в обласному центрі зайнятості, на 1 лютого 2012р. становила 17876 осіб. За допомогою в працевлаштуванні до цієї установи в січні 2012р. звернулося 3320 незайнятих громадян проти 5674 у грудні 2011р. (у січні 2011р. – 3770).

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 лютого 2012р. становила 17183 особи, з них 85,0% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних 50,1% раніше займали місця робітників, 31,8% – посади службовців, а решта безробітних не мали професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за січень 2012р. на 1 лютого 2012р. становив 2,6% населення працездатного віку. В сільській місцевості цей показник становив 2,9% населення працездатного віку, а в міських поселеннях – 2,4% (з січня 2012р. у чисельності населення працездатного віку враховано жінок віком 55 років, тому порівняння рівня зареєстрованого безробіття з відповідним показником минулого року є некоректним).

Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався в Гусятинському районі (5,5%), а найнижчий – в м.Тернополі (уключаючи Тернопільський район) (1,4%).

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями до обласного центру зайнятості, в січні 2012р. порівняно з груднем 2011р. збільшилась на 842, або на 79,4%, і на кінець місяця становила 1902 (в січні 2011р. – 1079).

Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакантних посад) 51,3% передбачалася для службовців, 38,4% – для робітників, решта – для осіб, які не мають професії. [14, с. 14]. 

Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку обласного центру зайнятості, на 1 вільне робоче місце (вакантну посаду) впродовж січня 2012р. зменшилося на 6 осіб і на кінець місяця становило 9 осіб. У територіальному розрізі зберігається значна диференціація зазначеного показника: від 2 осіб у м.Тернополі (уключаючи Тернопільський район)  до 41 особи у Гусятинському районі.

За сприяння обласного центру зайнятості в січні 2012р. було працевлаштовано 788 осіб проти 837 осіб у грудні 2011р. (у січні 2011р. –1113 осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 51,9%, а молодь у віці до 35 років – 54,9%. Рівень працевлаштування незайнятих громадян порівняно з груднем 2011р. скоротився на 0,6 відсоткового пункта і в січні 2012р. становив 4,0%.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в січні 2012р. на допомогу по безробіттю було витрачено 9,8 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 12068 осіб. Середній розмір допомоги по безробіттю в січні 2012р. становив 813 грн., що дорівнює 75,8% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (1073 грн.).

У січні-вересні 2011 року чисельність зайнятого населення, обчислена за методологією МОП, у Тернопільській області становила 443,4 тис. осіб і у порівнянні з відповідним періодом 2010 року зменшилась на 3,0 тис. осіб. Рівень зайнятості населення зменшився з 56,1% до 55,9% (Додаток D ).

Чисельність зайнятого населення за січень-вересень 2011 року в цілому по Україні становила 20,4 млн. осіб, що на 34,9 тис. осіб більше, ніж у відповідному періоді 2010 року. Рівень зайнятості населення по Україні зріс з 58,9% до 59,5%. Зростання зайнятості відбулося в усіх регіонах за винятком Житомирської, Закарпатської, Львівської та Тернопільської областей.

У Тернопільській області,  як і у АР Крим, Вінницькій, Рівненській, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях, відбулося зменшення середньооблікової чисельності  штатних працівників,  яка у січні 2012 року становила 172,8 тис. осіб, що на 2,7% менше, ніж у січні 2011 року. В інших регіонах України відбулося зростання на 0,4-5,3% (Додаток E).

В області зростання чисельності найманих працівників, порівняно з січнем 2011 року відбулося у сільському та лісовому  господарстві, мисливстві та пов’язаними з ними послугами, добувній промисловості, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води, діяльності готелів та ресторанів, діяльності транспорту та зв’язку і по операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (Додаток F).

Рівень безробіття (розрахований за методологією МОП)  по Україні зменшився з 8,0% за 9 місяців 2010 року до 7,8% за відповідний період 2011 року. Зниження цього показника відбулося в усіх регіонах країни за винятком Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернігівської областей та м. Севастополя (Додаток G).