Міжнародні-економічні відносини

Слід визнати, що процес адаптації  зовнішньоекономічних зв'язків України до вимог світового ринку надзвичайно складний. Вирішальним буде докорінна структурна перебудова народного господарства. Структурні зміни у матеріальному виробництві, зокрема зростання обсягів продукції сільського господарства і переробних галузей АПК, збільшення випуску високотехнологічних наукомістких виробів, відіб'ються на структурі експорту, дозволять запропонувати на світові ринки товари високої якості, що відповідатимуть світовим стандартам. Це визначить місце України у міжнародному поділі праці.

Було б наївним вважати, що переваги інтеграції спрацьовують автоматично, і не бачити тих складних проблем, які виникають при переплетінні політичних і соціально-економічних  інтересів. Інтеграція - складний і тривалий процес, що зачіпає національні інтереси різних країн, вимагає їхньої гармонізації, перемоги принципів міжнаціонального партнерства.

Як для всіх країн СНД, при  входженні України до світового  ринку виникають як позитивні, так  і негативні наслідки. Безсумнівною перевагою стає доступність до світового  економічного простору, до багатого світового  досвіду вирішення ряду складних проблем економічного розвитку і  готовність світового співтовариства допомогти засвоїти цей досвід.

Негативним наслідком стає те, що в умовах економіки, яка орієнтована  головним чином на поставки сировини і товарів з низьким ступенем обробки можна попасти в глибоку  залежність від іноземних капіталів  і світового ринку, втратити економічний  суверенітет.

На початку нового тисячоліття  вимальовуються обриси континентальної економічної інтернаціоналізації, яка включає три основних зони: американську, європейську та азіатсько-тихоокеанську. Саме між ними розгортатиметься гостра конкуренція і перерозподіл сфер впливу.

Приєднання України до ВОТ може стати початком її принципово нової  зовнішньоекономічної стратегії, орієнтованої на активне включення в інтеграційні процеси. Доречно підкреслити, що зараз  в розвитку цієї організації розпочався якісно новий етап, коли попередні  форми співробітництва все більше поступаються ефективнішим відповідно до сучасного рівня продуктивних сил.

Проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної політики держави  набувають на сучасному етапі  виняткового значення.

Підсумовуючи, слід зробити висновок, що проведений аналіз свідчить про  значний потенціал українсько-африканського  торгово-економічного співробітництва. Для підвищення ефективності торговельно-економічної  співпраці України з країнами Африки пропонується:

• провести заходи, що запропоновані вище з вдосконалення нормативно-правової бази торговельно-економічного співробітництва;
• розширити структуру імпорту з Африки на основі сегментації африканських товарних ринків і ефективного їх використання, що дозволить забезпечити потреби українського внутрішнього ринку за конкурентноздатними цінами: Королівство Марокко - ринок фосфатів, морепродуктів, цитрусових; Лівія, Нігерія і Конго - ринок нафти; Алжир - ринок газу; Гвінейська Республіка - ринок руди і алюмінієвих концентратів та ін.
• в умовах наявності інтелектуального потенціалу і кваліфікованої робочої сили в Україні та їх нестачі в країнах Африки інтенсифікувати торгівлю послугами: освітніми, консультаційними, інжиніринговими та ін.
• сприяти інформаційному обміну між діловими колами України та африканських країн, створюючи постійне інформаційне поле через організацію виставок; обмінів учнями, студентами, фахівцями інженерних професій; туризм; проведення днів культури та інше.

Стосовно впровадження зазначених заходів важливо пам'ятати, що і  Україна і Африка потребують диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків. Проте, усвідомлення необхідності не завжди спонукає до дії. У складних економічних  умовах, в яких знаходяться більшість  африканських країн, не варто розраховувати  на ініціативи з диверсифікації з  їх боку. Тому саме Україні має бути відведена роль автора у створенні  і впровадженні моделі розвитку україно-африканських відносин, яка враховує різноманітну специфіку африканських країн.