Напрямки вдосконалення франчайзингової діяльності на підприємстві

Франчайзинг має і недоліки і для франчайзі. Основними з них - є наступні:

• Контроль, здійснюваний франчайзером, може залишити мало можливостей франчайзі для самовираження в бізнесі. Франчайзинг передбачає контроль з боку франчайзера за франчайзі. Це нормальне явище, яке франчайзі визнає при вступі до франчайзингової мережі. Але франчайзі підприємець. Як і будь-який підприємець, він прагнути не тільки до отримання досвіду, не тільки бажає розбагатіти, він прагне до самовираження в бізнесі. На якомусь етапі розвитку бізнесу франчайзі стикається з бажанням розширити свою самостійність, що, деколи не дозволяє система франчайзингу.
• Втрата франчайзинговою компанією своєї репутації кидає тінь на репутацію франчайзі. Як вже йшлося, репутації франчайзера і франчайзі тісно зв'язані між собою. При втраті франчайзером своєї репутації втрачає репутацію і франчайзі, бо споживач тісно зв'язує їх.
• Послуги, що надаються франчайзером, можуть скласти достатньо велику частку витрат (собівартості) товару франчайзі. Послуги, що надаються франчайзером франчайзі, вимагають певних витрат і за них доводиться платити. Природно, що джерелом франчайзі по оплаті послуг франчайзера може бути тільки дохід від реалізації товару, витрати франчайзі лягають на собівартість товару, що приводить до підвищення його ціни.
• Зайве підвищення собівартості і ціни приводить до зростання цін, падінню попиту і зниженню доходів франчайзі і франчайзера. Тому франчайзер повинен дуже акуратно підходити до визначення ціни своїх послуг.
• Франшизи засновані на вузькоспеціалізованому товарі. Це органічна особливість франчайзингу. Франчайзі, розуміючи, що, входивши в систему франчайзингу, вони матимуть справу з вузькоспеціалізованим товаром, повинні пам'ятати про недоліки подібного товару. В першу чергу це небезпека кризи всієї системи при падінні попиту на цей товар. Подолати цей недолік можна проведенням франчайзером постійних маркетингових досліджень і вдосконаленням товару.
• У франчайзі виникають проблеми при продажі або передачі франшизи. Франчайзер, як правило, обмежує передачу від одного франчайзера іншому. Це викликано необхідністю проходження навчання і засвоєння новим франчайзером досвіду свого франчайзера, а це вимагає витрат. Крім того, новий франчайзі може не відповідати вимогам франчайзера. Тоді останній може заборонити передачу франшизи. [7, 83]

Франчайзинг, як і будь-який вид підприємницької діяльності зв'язаний з ризиком. Зі всіх численних ризиків доцільно виділити ті ризики, які типові для української економічної дійсності. Найбільші ризики викликані наступними причинами:

• Відсутність законодавчої і нормативної бази. Дане питання було розглянуте нами в розділі                     
• Існуюча фіскальна політика. Найсерйознішим наслідком відсутності правової бази є існуюча фіскальна політика, яка, часто робить франчайзинг економічно не доцільним.
• Недостатня кількість фахівців. Відсутність правої бази знижує інтерес практиків до франчайзингу. Велика частина фахівців, що займається франчайзингом в Україні, або теоретики, або учасники зарубіжних франчайзингових систем.
• Специфіка поведінки українських споживачів. Український споживач не звик цінувати торгову марку і вибирає товар, який із його точки зору забезпечує оптимальне співвідношення ціна - якість. Якість споживач намагається визначати сам, не довіряючи торговій марці, яка у вітчизняних умовах може бути підробленою.
• Сьогодні, на мою думку, франчайзинг в Україні не набув широкого поширення, хоча потенційні можливості його впровадження досить широкі. Основні проблеми стримування розвитку франчайзингу в нашій країні можна класифікувати з причин їх виникнення.

Економічні проблеми. Франчайзинг - економічний інструмент, і для його впровадження необхідні відповідні економічні передумови, які в Україні не сформувалися або взагалі, або частково:

• •- нестабільність розвитку економіки України. Франчайзингові схеми вимагають стабільності та передбачуваності економіки;
• •- відсутність у більшості підприємців - потенційних франчайзі - необхідного стартового капіталу для входження до франчайзингової системи;
• •- складність отримання кредитів для створення стартового капіталу.

Організаційно-правові проблеми. Хоча франчайзинг - це економічний інструмент, його проблеми, в першу чергу, слід шукати у сфері економіки. В Україні стримування розвитку франчайзингу відбувається насамперед у правовій сфері. Вони, ці проблеми, пов'язані з практично повною відсутністю правового забезпечення франчайзингу в Україні. Все це ускладнює використання франчайзингу у вітчизняній економіці. Підвищення ефективності та розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін до законодавства, які допоможуть  досягти наступних цілей:

• •-  створення умов для реальної конкуренції франчайзингових систем, що традиційно склались, механізмами реалізації товарів;
• •-  забезпечення зручності застосування законодавчих актів для учасників франчайзингової системи;
• •-  створення прозорості франчайзингової системи та її елементів для контролюючих органів [2, c.64-65].
• Ці зміни, які тісно пов'язані між собою, мають наблизити як законодавство, так і термінологію франчайзингу до світової практики, що особливо важливо для створення франчайзингових систем з участю іноземного капіталу. В результаті у підприємців буде достатній нормативний матеріал для укладання договорів, де вони в залежності від обраної схеми роботи будуть застосовувати ті чи інші нормативні документи і підбирати зразки договорів. В нормативних актах, що регулюють право інтелектуальної власності та відповідальність за її порушення, обов'язково повинні враховуватися франчайзингові схеми, що в даний час просто відсутні.

Соціально-психологічні проблеми. До них можна віднести: відсутність вітчизняного досвіду та високий ризик ведення ділової активності суб'єктів франчайзингової системи - франчайзера і франчайзі; відсутність належної поваги до інтелектуальної власності; небезпека втрати франчайзі самостійності та «обличчя» підприємця та менеджера.

• Особливе місце серед проблем франчайзингу займає освіта як механізм вирішення соціально-психологічних проблем. Ця проблема викликана слабкою підготовкою представників малого бізнесу в сфері франчайзингу.
• Природно, що розглянуті проблеми не можна аналізувати локально, вони тісно пов'язані та роблять серйозний вплив одна на одну.
• Найважливішою економічною проблемою українського франчайзингу стає відсутність стабільності. Якщо повернутися до визначення франчайзингу, то це, в першу чергу, система відносин, закріплена знову ж таки системою договорів. Природно, що подібна система, до того ж яка об'єднує економічно незалежних підприємців, стає інерційною.
• Для останнього десятиріччя, протягом якого почався прискорений розвиток  франчайзингу в Україні, характерні відсутність стабільності економіки країни, постійні стрибки в її розвитку, що призводить до відповідних різких коливань попиту на всі види товарів, регулярних перерозподілів власності, які не можуть не  впливати на франчайзі [4, c.6-7].
• Згідно відомостей Української асоціації франчайзингу та компанії Team Vision у 2008 р. ринок франчайзингу в Україні не може розглядатися як розвинений, проте він характеризувався доволі стрімкими темпами росту:  
• - помітно зібльшилась кількість франчайзерів: з 301 до 380 за рік;  
• - зросла кількість точок в мережевому бізнесі:  із 18170 до 33631;  
• - відбулось охоплення 92 галузей економічної активності;   
• - з'явився новий сегмент мережевого та франчайзингового бізнесу [6].

Розділ 2. Аналіз франчайзингової діяльності на підприємстві «МакДональдз-Україна»

2.1 Аналіз господарської  діяльності “МакДональдз”

       Під  час здійснення дослідження діяльності  компанії “МакДональдз”, мною було  проаналізовано фінансовий стан  даної компанії на основі таких  показників, як: валовий дохід, активи, власний капітал та кредиторську  заборгованість - які були зведені  у таблицю 2.1.

     Таблиця 2.1

Основні показники виробничо-господарської діяльності «МакДональдс-Україна» у 2008-2011 рр.

Відповідно до наведеної таблиці 2.1 можна стверджувати, що валовий дохід у 2011 році по відношенню до 2008 року збільшився до 5,75 млн. дол., це пояснюється тим, що потреби населення на послуги «МакДональдс» збільшився, а власний капітал збільшився на 4,02 млн. дол., в з’вязку з великим попитом споживачів на продукцію підприємства.

Аналіз стану основних фондів підприємства

Основні фонди – матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Оцінка основних фондів підприємства являє собою грошове вираження їх вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період часу.

Необоротні активи – це матеріальні активи, якими володіє підприємство з метою подальшого використання у процесі виробництва або поставки товарів і надання послуг, надання в оренду іншим особам, чи з метою керування, і які, як передбачається, будуть використовуватися протягом більш одного звітного періоду.

Фондовідда́ча — це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

Фондомíсткість – показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції. Обчислюють як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу валової (товарної) продукції.

Ефективність використання основних фондів:

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємства. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному, рівномірному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Таблиця 2.2.

Ефективність використання основних фондів  «МакДональдс-Україна» за 2009-2011 роки