Основи фінансово-кредитної діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни “Методика  викладання економіки” на тему:

“ОСНОВИ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ ФІНІНСОВО-КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

П Л А Н

 

ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти  викладання теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”

 

1.1. Вибір навчального  закладу та визначення необхідного  обсягу знань, вмінь та навичок  з теми “Основи фінансово-кредитної  діяльності”

 

1.2. Обґрунтування  вибору форми і методів навчання  для викладання даної теми

 

РОЗДІЛ 2. Методичні основи викладання теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”

 

2.1. План-конспект проблемного  семінару з теми “Основи фінансово-кредитної  діяльності”

 

2.2. Розробка  завдань для домашньої самостійної  роботи

 

ВИСНОВКИ

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

 

Необхідність підвищення рівня економічної освіти в Україні потребує розробки стратегії і тактики викладання економічних дисциплін на засадах національної концепції економічної освіти. В умовах постсоціалістичного розвитку, коли у старшого покоління немає ринкового мислення, надзвичайно важливою стає освіта молоді.

Основною метою  економічної освіти можна вважати  формування економічного мислення, а її результатом – економічно обґрунтовану практичну діяльність.

В практиці викладання економіки найважливішим є не тільки розкрити зміст економічних категорій та концепцій, але знайти ефективні форми знань, домогтись їх засвоєння на рівні мислення та поведінки людини.

Існує певний взаємозв’язок  між рівнем організації освіти та соціально-економічним розвитком  країни. Як відомо, освіта має випереджати розвиток економіки, з одного боку, а з іншого – саме розвиток економіки вимагає розвитку системи освіти.

Зараз в Україні  існують різні форми здобування економічної освіти: економічні класи  в гімназіях та ліцеях, бізнес –  ліцеї для учнів 8-11 класів, суботньо-недільні та вечірні заклади, створені на комерційних засадах. Діє система державних і недержавних економічних університетів і вузів, різні курси та семінари-тренінги і т.п.

Зміна соціально-економічних  умов (економічна криза та перехід до нової економічної системи) призвела до кризи у сфері вищої та середньої освіти в Україні.

В економічній  підготовці слід передати знання про  економіку як систему, спосіб економічної діяльності. Якщо у практиці дві перші економічної діяльності добре розроблені, то досвід мислення (особливо творчого, продуктивного) та досвід соціального спілкування при використанні традиційних форм занять формуються недостатньо активно. У цьому плані особливо важливо підкреслити, що як досвід творчої діяльності, так і досвід соціального спілкування не можна пояснити традиційним типом навчання. Для цього необхідні специфічні форми взаємодії викладачів та учнів, така як проблемна форма навчання, особливо в застосуванні на семінарських заняттях у технікумах і вищих школах, де у студентів потрібно розвивати вищий рівень засвоєння бази знань, оскільки вона буде безпосередньо використовуватись в професійній діяльності. Крім того, семінарські заняття зближують викладача і студента, згруповують студентський колектив, виховують демократичний стиль спілкування.

Проблемний  семінар, як різновид семінарського  заняття, цінний тим, що студенти на ньому  формують економічне мислення і моделюють  основні етапи своєї майбутньої професійної діяльності.

Згідно з  цим, основною метою курсової роботи є обґрунтування теми: “Основи фінансово-кредитної діяльності”.

Актуальність  теми “Основи фінансово-кредитної  діяльності” зростає з кожним роком. Успіх реформування економіки  визначає ефективна робота фінансово-кредитного комплексу, основою діяльності якого є банківська система. Згідно цього надійність і стабільність роботи банківської системи є одним з найважливіших факторів стійкості та ефективності національної економіки.

Завдання курсової роботи є:

• розкрити теоретичні аспекти викладання теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”;
• вибрати навчальний заклад та визначити необхідний обсяг знань, вмінь та навичок з теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”;
• обґрунтувати вибір форм і методів навчання для викладання зазначеної теми;
• визначити методичні основи викладання теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”;
• розробити план конспект проблемного семінару з теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”;
• розробити завдання для домашньої самостійної роботи.

 

При написанні  курсової роботи, основними літературними джерелами, на які опирався автор, були: Міщенко В.Г. “Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності фірми”, Бровкова Є.Г. “Фінансово-кредитна система держави”.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти викладання теми

“Основи фінансово-кредитної діяльності”

 

1.1. Вибір навчального закладу та визначення необхідного обсягу знань, вмінь та навичок з теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”

Так як ця тема “Основи  фінансово-кредитної діяльності”  є складною для сприйняття і потребує спеціальних додаткових знань з економічних дисциплін, тому я вважаю, що дану тему найбільш доцільніше викладати в спеціалізованих закладах освіти економічного спрямування: економічних коледжах, економічних технікумах, вузах.

Дану тему я пропоную для вивчення студентам 3 курсу економічного технікуму з дисципліни “Фінанси та кредит”.

Засвоєння будь-якої теми передбачає певні знання, вміння та навички. Тому з даної теми важливо  буде засвоїти такі теоретичні знання: необхідність, сутність і роль фінансів; фінансова система; фінанси підприємств; державний кредит і державний борг; страхування, державні фінанси; міжнародні фінанси; фінансовий ринок.

Засвоївши дану учбову інформацію необхідно, щоб студенти навчилися: формувати цілісність системи  знань про сутність і форми  прояву фінансів; оптимізувати фінансові відносини у суспільстві, механізм функціонування і впливу фінансів; склад і структуру фінансової системи; сукупність фінансових органів та інститутів; засади формування і функціонування окремих сфер і ланок фінансової системи.

Але знання, вміння і навички для повного їх засвоєння  і формування необхідно подавати студентам послідовно і логічно за трьома рівнями складності: на репродуктивному, алгоритмічному та творчому рівні, що дасть можливість сформувати творчого економіста з нестандартним мисленням, який буде вміти знаходити вихід із складних економічних швидко-мінливих ситуацій. [11; 23]

Отже, репродуктивний рівень – уміння відтворювати (повторювати, переказувати, писати) та вирішувати типові для навчального предмету задачі в типових умовах. При цьому знання тих, хто навчається, виступають як свідомо сприйнята, зафіксована в пам’яті і відтворена об’єктивна інформація про предмети пізнання.

Алгоритмічний – це вміння використовувати елементи бази знань для рішення типових задач в нових умовах. Знання тих, хто навчається,  проявляються в готовності та вмінні використовувати їх в стандартних або варіативних умовах (виконання завдань та засвоєння правила, рішення задач за прикладом, виконання тестових завдань, практичних робіт).

Творчий – це засвоєння знань та вміння використовувати  базу знань для отримання нових  знань і рішення нових задач  в нових умовах (нестандартних  ситуаціях).

Відповідно  певним рівням (репродуктивному, алгоритмічному та творчому) складемо модель бази знань з даної теми. [1; 223]

Модель засвоєння бази знань  навчальної теми “Основи фінансово-кредитної  діяльності”. До неї входять такі терміни і поняття: як фінанси, державний кредит, фінансові відносини, державні позики, фінансова діяльність, державний борг, фінансові протиріччя, кредитування - вивчаються на репродуктивному рівні. Це зумовлене тим, що ці знання повинні бути засвоєні тими, хто навчається, в одній формі, чітко зафіксовані в пам’яті.

Теоретичні  знання по сутності фінансів повинні  засвоюватися не лише на репродуктивному рівні, але й на алгоритмічному. Це викликано необхідністю виявити дані теоретичні знання не лише в стандартних, а й в подібних ситуаціях з умовами, які змінені. Теоретичні знання щодо моделі фінансово-кредитних відносин у суспільстві, функції фінансів і фінансово-кредитний механізм засвоюються і на творчому рівні для використання цих знань в нестандартних ситуаціях.

Прикладні знання стосовно економічного значення фінансово-кредитної  діяльності і шляхів удосконалення  фінансово-кредитної діяльності засвоюються на творчому рівні, тобто ті, хто навчається, повинні використовувати знання і засвоєні способи дії в нетипових, нестандартних ситуаціях, що сприяє інтелектуальному розвитку, формуванню логічного мислення навчаючихся. Для засвоєння прикладних знань на творчому рівні, необхідно спершу засвоїти їх на репродуктивному та алгоритмічному рівнях.

Взагалі, ефективне  використання бази знань можливе  тільки за умови засвоєння її елементів.

Засвоїти знання – це вміти відтворювати елементи бази знань, використовувати елементи бази знань для рішення типових задач, для отримання нових знань, рішення нових задач в нових умовах, в нестандартних ситуаціях.[2; 11]

 

 

 

 

1.2. Обґрунтування вибору форми і методів навчання для викладання даної теми

 

Але, треба враховувати те, що студенти швидше зрозуміють навчальну інформацію та міцніше запам’ятають необхідний обсяг даної інформації. Якщо викладач детально і обґрунтовано обере необхідні форми організації навчання та методи навчання. Форми і методи навчання взаємопов’язані: методи реалізуються в формах, форми забезпечують організацію і існування методів. Форма навчання являє собою організацію способів спілкування викладача і навчаючихся по встановленому принципу.

Форма організації  навчання повинна упорядковувати процеси викладання й навчання та також їх елементи як суб’єкти, предмети й продукти за ознаками кількості, розташування у просторі й реалізації у часі. [12; 104]

До основних організаційний форм навчання належать індивідуальна, індивідуально-групова, класно-урочна, метод проектів та інші. Однак найбільшого розповсюдження отримала класно-урочна система організації навчання. Вона стала класичною майже для всіх учбових закладів ( як для середньої, так і для вищої школи ).

Основні характеристики даної системи:

1. Всі учні  згруповані в окремі класи  (групи) згідно їх віку та  рівню знань.

2. Навчальний курс  кожного предмету розбито на  ряд окремих розділів і тем,  а розділ і тема - на ряд рівномірно  й послідовно розташованих частин - занять (уроків), які йдуть один за іншим відповідно розкладу.

3. Навчання здійснюється  за певною програмою.

4. Певний термін  навчання завершується контролем  (екзамен, залік).

У межах класно-урочної  системи навчання існують також  різноманітні форми організації навчальної роботи. У вузах (технікумах, коледжах, інститутах, академіях, університетах) - це: учбові заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Учбове заняття - це колективна форма організації  навчання, якій притаманні постійний склад учнів, певні часові межі, твердо встановлений розклад й організація навчальної роботи над одним й тим же навчальним завданням. Останнім часом в коледжах та технікумах (вищих навчальних закладах І – ІІ рівня акредитації) все частіше використовують такі форми організації навчання як лекції різних видів (проблемні, пояснювально-ілюстративні, лекції з блочною структурою та ін.), семінарські, практичні заняття із застосуванням репродуктивних та продуктивних методів навчання (словесних, наочних, проблемних, “мозкової атаки” і т.д.).[3; 107]

Важливою складовою  ланкою перебудови вищої освіти на сучасному етапі є розвиток творчих  здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності. Зростаюче значення у формуванні творчого майбутнього економіста набуває проблемне навчання. Проблемне навчання розвиває логіку, мислення студентів, робить знання більш міцнішими, так як вони здобуваються в більшості дякуючи власним зусиллям тих, хто навчається. Ще Л.М.Толстой стверджував, що “знание только тогда знание, когда оно приобретено усилиями своей мысли, а не памятью”. [5 ; - С. 27]

Отже, враховуючи, що це студенти технікуму 3-4 курсів, а також складність, новизну вивчаємого матеріалу, та з метою розвитку навичок творчої діяльності при викладанні теми “Основи фінансово-кредитної діяльності” доцільно використати таку форму організації учбового заняття як проблемний семінар.

Проблемне навчання більше всього забезпечує розвиток розумових  здібностей студента, його загальний розвиток та формування переконань.

Мета проблемного навчання - засвоєння не тільки результатів  наукового пізнання, системи знань, але й самого шляху, процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної самостійності студента та розвиток його творчих здібностей.

В результаті проблемного  навчання у студентів виробляються навички розумових операцій і дій, творча уява, здогадка, формується здібність відкривати нові знання та знаходить нові способи дії шляхом висування гіпотез та їх обґрунтування.

Проблемне навчання - це діяльність вчителя з метою створення системи проблемних ситуацій, викладання учбового матеріалу з його (повним або частковим) поясненням та управління діяльністю учнів, направленого на засвоєння нових знань - як традиційним шляхом, так і шляхом самостійної підготовки учбових проблем та їх вирішення.

Проблемне навчання - це основний спосіб формування наукового  світогляду студентів. Формування світогляду - це в першу чергу формування інтелектуально-активної особистості.