Основи фінансово-кредитної діяльності

Під час семінарських занять у студентів формуються вміння самостійно здобувати знання. Семінари розвивають інтерес до навчального предмету, мають велике пізнавальне значення: студенти, готуючись до них, знайомляться з новими даними науки та техніки. Під час семінарів студенти опановують такі розумові операції, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення. В процесі активної розумової діяльності, коли кожний стежить за думкою свого товариша, розвивається уважність та такі важливі якості як глибина, широта, різносторонність поглядів, вміння швидко сформувати свою точку зору, знайти вирішення питання.

Але для проведення будь-якої форми організації навчання викладачу необхідно користуватись певними методами навчання, щоб донести необхідну навчальну інформацію, формувати певні навички, активізувати пізнавальну діяльність тих, хто навчається.

Метод навчання - це спосіб навчаючої роботи викладача  й навчально-пізнавальної діяльності учнів за рішенням різноманітних  дидактичних задач, спрямованих  на оволодіння вивченим матеріалом. [4; 36]

Існує така класифікація методів навчання, яка запропонована  І.Я. Лернером та Н.Н.Скаткіним:

1. Пояснювально-іллюстраційні:  розповідь, лекція, пояснення, робота  з підручником, демонстрація малюнків, кіно та діафільмів та інше.

2. Репродуктивні.

3. Проблемного  викладання вивчаємого матеріалу.

4. Частково-пошуковий  чи евристичний метод.

5. Досліджувальний  метод.

При викладанні теми “Основи  фінансово-кредитної діяльності”  використання проблемного семінару як форми організації учбового заняття передбачає застосування таких методів навчання: пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий, індуктивний, дедуктивний, метод стимулювання та мотивації.

Таким чином, аналіз можливих форм й методів навчання дозволяє зробити висновок про те, що при викладанні вище вказаної теми студентам 3 курсів економічних технікумів доцільно використовувати проблемний семінар як форму організації учбового заняття та пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий, індуктивний, дедуктивний, метод стимулювання та мотивації навчальної діяльності для викладання нового матеріалу. [6; 195]

Таким чином, доцільність  використання проблемного семінару пояснюється тим, що участь у ньому розвиває певний рівень економічного мислення студентів. Таке мислення вимагає від них вміння аналізувати явища і процес, бачити в них економічний вид діяльності, вміти переводити мову статистичних даних у площину ділових пропозицій. Крім того, можна на основі спільної ідеї вирішення проблемної ситуації розробити комплекс заходів стосовно конкретних умов економічної ситуації та домогтися впровадження пропозицій.

У вирішенні  будь-яких проблемних ситуацій найкращих  результатів досягає той, хто вміє відшукати можливості, яких не помічають інші. Ця якість просто необхідна майбутнім економістам.

 

 

РОЗДІЛ 2. Методичні основи викладання теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”

 

2.1. План-конспект проблемного семінару з теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”

 

Викладання  теми “Основи фінансово-кредитної  діяльності” у технікумах з економічною  спеціалізацією розраховано за часом на звичайне для цих навчальних закладів заняття, тобто на 90 хвилин.

Для реалізації мети заняття у просторі і у  часі викладач повинен розробити план. План заняття - це його мета, засоби та шляхи її досягнення.

План - конспект проблемного  семінару

 

Тема: “Основи фінансово-кредитної  діяльності”

 

Мета заняття:

 

1. Освітня:

• формувати у студентів розуміння та сприяти засвоєнню таких термінів і понять, як фінанси, державний кредит, фінансові відносини, державні позики, фінансова діяльність, державний борг, фінансові протиріччя, кредитування, кредитний ризик, кредитний портфель, забезпечення кредиту, відсотковий ризик;
• дати можливість учням оперувати теоретичними знаннями на практиці;
• закласти вміння використовувати їх в роботі на виробництві.

2. Розвиваюча: розвивати  у учнів пам’ять, увагу   та логічне мислення.

3. Виховна: сприяти формуванню у студентів особистих якостей, наукового світогляду, виховання у них самостійності в роботі, працездатності, вміння аналізувати й узагальнювати, відокремлювати головне з потоку інформації.

 

Форма заняття: семінар.

 

Тип заняття: проблемний семінар.

 

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, проблемний, індуктивний, дедуктивний, метод стимулювання та мотивації.

Дидактичне забезпечення: таблиці № 1-4 “Аналіз структури  кредитного портфелю банку”

Література: Закон  України "Про підприємства в Україні", Постанова НБУ “Про кредитування”, Василик О.Д. “Теорія фінансів”, “Фінанси” (загальна теорія) під редакцією Опаріна В.М., Спіфанов А.Г., Міщенко В.Г. “Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності фірми”, Бровкова Є.Г. “Фінансово-кредитна система держави”.

 

Структура заняття:

 

1. Організація  початку заняття - 2 хвилини.

2. Постанова  теми, мети й завдань заняття  - 3 хвилини.

3. Мотивація  навчальної діяльності - 3 хвилини.

4. Доповідь студента  на тему “Ефективність фінансово-кредитної  діяльності на Україні” - 5 хвилин.

Доповіді давалися студентам на минулому занятті, як випереджаючі завдання.

5. Обговорення  доповіді - 10 хвилин.

6. Робота над  проблемним завданням - 10 хвилин.

7. Доповідь студента  на тему “Кредитні відносини  та сучасні проблеми кредитування на Україні” - 5 хвилин.

8. Обговорення  доповіді - 10 хвилин.

9. Робота над  проблемними питаннями - 12 хвилин.

10. Робота з  таблицями - 18 хвилин.

11. Постановка домашнього  завдання - 5 хвилини.

12. Підведення підсумків  заняття - 7 хвилини.

На попередньому занятті, форма якого була лекція з теми “Основи фінансово-кредитної діяльності”, студентам були викладені слідуючі питання:

1. Види кредитів (на прикладі комерційного банку).

2. Кредитний портфель  та кредитні ризики.

3. Структурний аналіз  кредитного портфелю.

Згідно з  цим планом й буде проводитися  проблемний семінар.

Хід заняття:

 

1. Організаційний  момент. Він включає в себе  привітання зі студентами, проведення переклички.

2. Постановка теми, мети  й завдань заняття. Так як  тема й мети заняття були зазначені вище, тому доцільно в цьому пункті зробити перелік завдань заняття. [7; 19]

 

Під час заняття студенти повинні:

1. Засвоїти й вміти  відтворювати такі терміни та  поняття: кредитний ризик, кредитний портфель, забезпечення кредиту, відсотковий ризик, ризик ліквідності.

2. Навчитися  працювати з таблицями.

3. Навчитися згідно з  данини таблиці робити висновки, давати поради та рекомендації.

3. Мотивація навчальної  діяльності.

 

Для ринкової економіки необхідні  різні за напрямками діяльності кредитні інститути. В кожній державі існує потреба в різних послугах, які можуть надавати банки. Проблема для України складається у відсутності кадрів з досвідом роботи, які спроможні здійснювати різні кредитні операції, в слабкій розробленості технологій (інструктивних та методичних розробок  їх організації, в недостатній забезпеченості технікою).

Отримавши необхідне завдання про діяльність банку, ви зможете  побудувати свою професійну діяльність у цій сфері, або ж навчитися правильно користуватися послугами банківських установ.

Тому особливо в наш  час значення даної теми дуже велике. Її актуальність зростає з розвитком держави, появою нових форм власності та управління.

4. Для оновлення  матеріалу теми в пам’яті студентів  та з метою подальшого опрацювання цього питання, на даному етапі заняття доцільно заслухати доповідь на тему “Проблеми банківського кредитування в Україні”.

5. Після доповіді  відбувається обговорення, тобто  якщо у студентів виникли питання або зауваження щодо доповіді, вони можуть звернутися до доповідача, а також зробити свої висновки та дати рекомендації.

6. Робота над  проблемним завданням.

Фірма “Гермес” заснована у 1994 році й займається переробкою сільськогосподарської продукції та виготовленням консервів. Фірма постійно має у своєму обороті кредити комерційного банку, які використовуються для фінансування її діяльності.

Передбачаючи  гарний врожай овочів та фруктів поточного року, фірма сподівається розширити свою діяльність і зробити більшу закупівлю запасів сільськогосподарської продукції. З цією метою фірма звернулася до комерційного банку, де вона обслуговується, з проханням одержати додаткові кредити і профінансувати більш високий рівень запасів.

Робітник кредитного відділу заявив, що повинен подумати над запитом. Він сказав, що банк вже надав досить значні кредити цій фірмі, а, крім того, перегляд бухгалтерської звітності викликав сумнів щодо виправданості таких кредитів. Банкір відповів, що йому потрійно продивитись детальніше бухгалтерські звіти фірми, розрахувати деякі коефіцієнти, і тільки після цього він дасть відповідь.

Потрібно:

1. Визначити  умови кредитування фірми: який  вид кредиту надати; чи потрібне забезпечення, на який строк буде надано кредит.

2. Дати відповідь на  запитання : які фактори повинен  взяти до уваги банкір, коли буде приймати рішення щодо надання кредитів фірмі ?

3. Дати відповідь на  запитання : яке б рішення Ви  прийняли як банкір і що б Ви порекомендували керівництву фірми ?

7. Доповідь студента  на тему “Кредитні ризики в  діяльності банків”.

8. Обговорення  доповіді.

9. Після доповіді  й її обговорення з метою  закріплення матеріалу доцільно поставити студентам слідуючі проблемні запитання :

1. З урахуванням  яких факторів повинна формуватися  кредитна політика банку ?

2. Які фактори  впливають на розмір процентної  ставки за кредит ?

3. Яким чином  різні види забезпеченості кредиту  зменшують ризик банку при кредитуванні?

10. Для більш глибокого вивчення питання “Основи фінансово-кредитної діяльності” студентам пропонується заповнити слідуючи таблиці, зробити по ним висновки й згідно з цими висновками дати рекомендації щодо подальшого покрашення структури кредитного портфеля банку й напрямків кредитної політики.

Таблиця № 1

Аналіз структури кредитного портфелю банку

 

Строк використання	На 1.01.96р., в грн.	Структура, %	На 1.01.97р., в грн.	Структура, %
1.короткострокові	5673618,22		10488793,00
2.довгострокові	172310,00		172310,00
3.прострочені			431000,00
4.пролонговані			104161,30
5.сумнівні
Усього кредитів

 

Після заповнення таблиця повинна мати такий вигляд:

Таблиця № 2

Аналіз структури кредитного портфелю банку

 

Строк використання	На 1.01.96р., в грн.	Структура, %	На 1.01.97р., в грн.	Структура, %
1.короткострокові	5673618,22	97,05   2,95	10488793,00	93,68   1,54   3,85   0,93
2.довгострокові	172310,00		172310,00
3.прострочені			431000,00
4.пролонговані			104161,30
5.сумнівні
Усього кредитів	5845928,22	100,00	11196269,80	100,00

 

 

Приклад можливого висновку з таблиці № 2. З таблиці можна  зробити висновок, що питома вага короткострокових кредитів в структурі кредитного портфелю на 1.01.96р. була 97,05%.,а довгострокових - 2,957., розстрочених, пролонгованих та сумнівних кредитів за цей період не було. На 1.01.97р. спостерігається зниження питомої ваги короткострокових кредитів до 93,68% або на 3,37% за рахунок появи в структурі прострочених та пролонгованих кредитів. Сума довгострокових кредитів на 1.01.97р. залишилася незмінною, а питома вага зменшилась до 1,54%.

В цілому за цей  період кредитний портфель зріс на 5350341,58 гривень, що дає нам право  зробити висновок про те, що банк проводить активну кредитну політику, а відсутність сумнівних кредитів характеризує роботу банка в галузі кредитоспроможності клієнтів, позитивно.

Після перевірки  відповіді одного студента доцільно було б поставити наступні проблемні  питання згідно завдання:

1. Чи покращує діяльність банку зниження питомої ваги короткострокових і довгострокових позик?
2. Як ви охарактеризуєте появу прострочених кредитів банку?
3. Про що говорить відсутність сумнівних кредитів?