Оцінка ефективності інвестиційного проекту (на прикладі ВАТ «Іжевська птахофабрика")

 

Центральний склад

 

Автотракторний парк

 

Складське господарство

 

РММ

 

Конеферма

 

ЖКГ

 

Магазин

 

Їдальня

 

Юридична

 

Кадрова

 

Облікова

 

Економічна

 

Інженерно-технічна

 

Зооветеринарна

 

SHAPE \ * MERGEFORMAT

 

Схема 1. Виробнича структура ВАТ «Іжевська птахофабрика»

 

Вирішальний вплив на формування структури управління надає структура виробництва, в якій виділяють виробничу та організаційну структури. Під виробничою структурою розуміють кількісний склад і пропорції в головних, додаткових і допоміжних галузях підприємства і форми та взаємозв'язку на кожному ступені організації виробництва. Під організаційною структурою розуміють сукупність підрозділів основного, допоміжного та обслуговуючого виробництв (схема 1, 2).

Характеристика економічної служби підприємства: згідно з Положенням про планово-економічному відділі воно є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується безпосередньо заступнику генерального директора з економіки та фінансів.

До завдань цього відділу належать:

1) керівництво роботою з економічного планування на підприємстві, направленому на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої результативності в діяльності підприємства;

2) організація комплексного економічного аналізу діяльності підприємства та участь у розробці заходів щодо ефективного використання виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів;

3) затвердження внутрішньовиробничих планово-розрахункових цін;

4) організація фінансової діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення фінансовими ресурсами завдань плану, збереження і ефективного використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів підприємства;

5) організація праці і заробітної плати, результативності використання трудових ресурсів та правильного витрачання фонду оплати праці.

У штаті цього відділу три посади: економіст з оплати праці, економіст з аналізу господарської діяльності, економіст по госпрозрахунку.

Основні функції цього відділу:

· Організація і загальне керівництво розробкою проектів перспективних і поточних планів підприємства;

· Розробка системи показників оцінки діяльності цехів та служб у відповідності зі специфікою їх роботи;

· Організація роботи з нормування і ціноутворення;

· Організація розробки заходів з ефективного використання виробничих потужностей основних і оборотних фондів, матеріальних і трудових ресурсів, щодо використання всіх резервів виробництва;

· Організація та керівництво роботою з комплексного, економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства;

· Складання проектів фінансових планів підприємства;

· Складання та подання в установлені терміни кредитних заявок в установи банків та участь у їх розгляді;

· Забезпечення виконання кредитного, фінансового планів;

· Здійснення контролю за завезенням ТМЦ з метою попередження накопичення наднормативних запасів;

· Проведення заставних, лізингових та інших операцій;

· Здійснення контролю за виконанням фінансового та кредитного планів, а також планів по прибутку і рентабельності;

· Розробка та впровадження норм витрат праці в усіх ланках виробництва, забезпечення широкого застосування технічно обгрунтованих норм виробітку, норм обслуговування для робітників, фахівців, службовців;

· Виявлення і аналіз причин втрат робочого часу, розробка пропозицій щодо поліпшення використання робочого часу та здійснення контролю за їх впровадженням;

· Участь у розробці раціональних режимів роботи, графіків змінності роботи бригад, цехів і здійснення контролю за їх виконанням;

· Вивчення ефективності застосування діючих систем оплати праці, розробка заходів щодо вдосконалення організації заробітної плати всіх категорій працівників підприємства;

· Розробка положень про преміювання працівників, здійснення контролю за правильністю їх застосування;

· Здійснення контролю та проведення аналізу витрачання фонду оплати праці, дотримання штатної дисципліни;

· Розробка спільно з технологічними службами та затвердження в установленому порядку структурним підрозділам пропозицій щодо зниження трудомісткості і зниження чисельності працюючих за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів;

· Здійснення контролю за дотриманням у виробництвах, цехах, бригадах постанов, наказів та інших матеріалів з питань доплат за важкі умови праці;

· Участь спільно з керівниками структурних підрозділів і фахівцями технічних служб у розробці заходів, спрямованих на подальше поліпшення умов праці.

Взаємодія на рівні «птахофабрика - зовнішнє середовище» здійснюється за допомогою механістичного підходу, який характеризується використанням формальних правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю в роботі і жорсткою ієрархією влади в організації. Взаємодія на рівні "підрозділ - підрозділ» виступає в рамках традиційної організаційної структури, що є комбінацією лінійної і функціональної департаментізаціі в проектуванні організації. Основою цієї комбінації є лінійні підрозділи, що здійснюють в організації основну роботу і обслуговуючі їх спеціалізовані функціональні підрозділи, що створюються на «ресурсної» основі. Взаємодія на рівні «птахофабрика - індивід» має змішаний, корпоративно-індивідуалістичний тип. Корпорації представляють собою замкнуті групи людей з обмеженим доступом, максимальною централізацією та авторитарністю керівництва, що протиставляють себе іншим соціальним спільнотам на основі своїх вузькокорпоративних інтересів. Індивідуалізм - вільне, відкрите та добровільне об'єднання людей, що здійснюють спільну діяльність.

Методи управління - система способів впливу суб'єкта управління на об'єкт для досягнення певного результату.

Методи управління класифікуються за змістом впливу: економічне, організаційне, соціально-психологічний. Основа цієї класифікації - спонукальні мотиви окремих працівників до праці, їх потреби та інтереси. Саме вони визначають поведінку людей.

Економічні методи засновані на соціально-економічні закони і закономірності розвитку об'єктивного світу - природи, суспільства, мислення. Використання цих методів опирається на систему економічних інтересів особистості, колективу і суспільства.

Кожен працівник зацікавлений:

1. в результатах своєї праці як такого;

2. в результатах праці виробничого колективу;

3. в результатах всього суспільного виробництва.

На першому місці повинні бути інтереси суспільства, потім виробничих колективів і особистості. Без створення матеріальних передумов існування суспільства, забезпечення безпеки його життєдіяльності та стабільності неможливо нормальне існування особистості і колективу.

Система економічних методів управління на птахофабриці спирається на всі важелі господарювання:

- Планування, яке покликане забезпечити науково-обгрунтовану організацію управління: розподіл посадових повноважень керівників і фахівців, підготовку кадрів управління, розробку технології управління. Основні шляхи планування: вдосконалення системи планових показників, посилення їх спрямованості на кінцеві результати діяльності; забезпечення єдності довгострокових, поточних і оперативних планів; розвиток договірних відносин;

- Економічний аналіз сприяє ефективному управлінню, правильного рішення економічних і соціальних проблем. Основні його завдання: визначення ступеня виконання програм, завдань, у разі невиконання з'ясування причин цього, визначення шляхів підвищення ефективності виробництва;

- Економічне стимулювання передбачає створення для всіх підрозділів рівних економічних умов, забезпечення рівної оплати за рівну працю. Воно включає застосування таких важелів як ціна, собівартість, кредит, прибуток, рентабельність.

Організаційно-розпорядчі методи базуються на правах і відповідальності людей на всіх рівнях господарювання та управління. Ці методи передбачають використання керівником влади, відповідальності підлеглих і створення системи організаційних відносин. Ці методи різноманітні, але їх можна класифікувати за напрямками впливу. Важелями впливу є регламенти, норми, інструкції, директивні вимоги, відповідальність і повноваження, накази і розпорядження.

Виділяють три групи організаційно-розпорядчих методів: розпорядчі, організаційно-стабілізуючі, дисциплінують. Їх використовують комплексно, оскільки вони тісно взаємопов'язані один з одним. Розпорядчі та дисциплінують методи управління завжди використовують разом з організаційно-стабілізуючими, забезпечуючи регламентування, нормування, інструктування.

Регламентування також включає методи управління:

¨ загальноорганізаційні, що визначають принципи пристрою підприємства та органів влади (Статут, розпорядження Уряду Удмуртської республіки про приватизацію);

¨ структурні, що визначають структуру органів влади, тобто набір ланок і рівнів управління (штатний розклад);

¨ посадові, що визначають посадовий статус кожної особи, що володіє владою;

¨ функціональні, що визначають порядок функціонування тих чи інших владних структур (посадові інструкції).

Нормування управління грунтується на використанні нормативів, до яких відносяться: часу, чисельності, виробітку.

Інструктування включає в себе різні види інформування: застереження, роз'яснення, ознайомлення, поради. Вони мають на меті ознайомити працівників з наслідками необдуманих, невиправданих або непрофесійних дій, здатних спричинити за собою тяжкі наслідки або судову відповідальність.

Соціально-психологічні методи побудовані на формуванні та розвитку громадської думки щодо суспільно індивідуально значущих моральних цінностей.

Саморозвиток колективу можливо лише при ретельному виконанні процедур підбору, розстановки і закріплення кадрів, визначенні перспектив задоволення потреб у творчій праці, задоволеності особистості.

До соціально-психологічних методів управління належать соціальне планування, моральне стимулювання, оптимальне поєднання примусу і переконання, професійне навчання кадрів.

На підприємстві найбільш поширені організаційно-розпорядчі методи управління, на другому місці - економічні, а на третьому, відповідно, соціально-психологічні.

 

2.3. Персонал і оплата праці

Відповідно до Положення по оплаті праці на птахофабриці застосовується відрядна і преміальна системи оплати праці, а конкретніше відрядно-преміальна, погодинна, погодинно-преміальна форми оплати праці.

Оплата праці робітників птахівництва (птахівники по обслуговуванню промислового стада курей-несучок, з вирощування молодняку ​​курей) виробляється за одиницю отриманої продукції (за 1 тисячу штук яєць, 1 ц приросту живої маси) з урахуванням якості за розцінками. Розцінки обчислюються виходячи з норм виробництва продукції і тарифного фонду оплати праці, збільшеного до 125%. Преміювання у птахівництві проводиться за виконання плану з продуктивності (несучість, середньодобовий приріст) щомісячно в розмірі 30% від основного заробітку.

Праця начальників цехів птахівництва оплачується відрядно-преміальної. Відрядні розцінки розраховуються поквартально за 1 тис. шт. яєць:

а) цілого чистого;

б) цілого брудного;

в) бою, а також за 1 ц приросту.

Розцінка за яйце-бій на 50% нижче, ніж за яйце ціле чисте. За виконання умов преміювання проводиться преміювання у розмірі 100% від оплати праці.

Робота операторів цеху інкубації тарифікується по IV розряду ручних робіт в тваринництві (год. 3-71, дн. 29-68, до 2,36). У періоди між висновками робота операторів зі спостереження за інкубацією яєць оплачується почасово по 3-71 руб. за 1 годину. За роботу в нічний час провадиться доплата 1 / 7 від годинної (0-53) тарифної ставки. Оплата праці робітників на сортуванні інкубаційного яйця та птиці здійснюється відрядно. За виконання плану отримання здорового молодняку ​​в розмірі 60% від оплати праці щомісяця. За якісну сортування курчат за статтю, яйця для інкубації в розмірі 30% від відрядної оплати праці щомісяця.

Оплата праці робітників яйцесортіровочного цеху виготовляють за 1 тис. шт. відсортованого і упакованого яйця на умовах колективного підряду. Розцінка за одиницю продукції визначається, виходячи з нормативної чисельності і тарифного фонду оплати праці. За виконання завдання і відсутність рекламацій на якість відсортованого яйця робочим яйцесортіровочного цеху щомісяця 40% від оплати праці.

Оплата праці робітників по забою і обробки птиці проводиться за 100 голів забитої птиці на умовах колективного підряду згідно з додатком. Розцінки визначаються, виходячи з нормативної чисельності і тарифного фонду оплати праці. Оплата праці на копченні погодинна - 6-49 руб / год, на санітарного прибирання - 5-77 руб / год. За виконання завдання за якістю і відсутність рекламацій на якість продукції в розмірі 40% від оплати праці щомісяця.