Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Апреля 2012 в 01:52, дипломная работа
Аналізуючи структуру імпорту споживчих товарів і оцінюючи можливості вітчизняної економіки, можна визначити пріоритети розвитку виробництва споживчих товарів в цілому в нашій країні. Тобто означити коло товарів, для яких, з метою забезпечення їх конкурентоспроможності, необхідне подальше прискорення розвитку вітчизняного виробництва, і коло товарів, які у сучасних умовах доцільніше ввозити через кордон. До першої категорії часто зараховують більшість продовольчих товарів, тканин, у тому числі лляні, вовняні, хутряні вироби, товари господарського призначення та інші, до другої – теле- та відеоапаратуру, окремі види взуття, одяг, побутові прилади тощо.
Вступ
Актуальність теми: можна сказати, що формування соціально орієнтовної економіки вимагає вирішення стратегічного завдання створення в Україні потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, відновлення і збереження його здоров'я, розвитку експорту вітчизняної продукції. З огляду на це, розвиток харчової промисловості повинен стати одним з пріоритетних напрямів економічної політики України.
Структура роботи: необхідно зорієнтувати галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього агропромислового комплексу (АПК), що забезпечить істотне підвищення його ефективності, а також стане надійним джерелом поповнення державного бюджету і значних валютних надходжень, що в свою чергу витіснить імпортну продукцію з національного ринку і підвищить таким чином продовольчу безпеку. Те ж саме стосується і легкої промисловості.
Мета роботи: дослідження історичних умов розвитку, принципів і факторів розміщення галузей харчової та легкої промисловостей; визначення структури галузей легкої і харчової промисловостей; а також визначення ролі імпортної продукції та продовольчої безпеки.
Предметом дослідження моєї наукової роботи є структурні та територіальні особливості харчової та легкої промисловостей, а об'єктом дослідження, в свою чергу, є територія України та її економічні райони.
Предметом розміщення продуктивних сил є вивчення сукупності соціально-економічних і природно-екологічних чинників і явищ, що зумовлюють характер територіальної організації продуктивних сил світу та окремих країн та регіонів. Об'єктом розміщення продуктивних сил є самі продуктивні сили, вони можуть бути виражені засобами виробництва, трудовими ресурсами, наукою.
Легка та харчова промисловості є дуже важливими складовими промисловості України і представляють собою важливу частину народного господарства країни. Провідна роль промисловостей обумовлена тим, що вони вносять рішучий вклад в створення матеріально-технічної бази усього суспільного виробництва, а також виготовляють більшу частину матеріальних цінностей, призначених для задоволення потреб населення.
Забезпечення населення якісною продукцією є одним з головних напрямів соціально-економічного розвитку будь-якої держави. В Україні є всі об'єктивні передумови для створення високорозвиненої індустрії продуктів харчуваннята товарів легкої промисловості, спроможної задовольнити внутрішні потреби в продовольстві та забезпечити значні валютні надходження від його реалізації на світовому ринку.
Цю функцію несе на собі продовольча безпека, яку в широкому розумінні слід розглядати як стан економіки, а у більш вузькому значенні — як гарантовану здатність держави забезпечити населення основними харчовими продуктами та їх економічну і фізичну доступність незалежно від впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, задовольняти потреби населення в особі кожного громадянина продуктами харчування в необхідному обсязі, асортименті та якості на рівні, що забезпечує його здоров’я та інтелектуальний розвиток.
На
сучасному етапі розвитку склалося
важке економічне становище для
всього народного господарства України
і особливо для харчової промисловості,
так як ця галузь дуже залежить від
інших галузей –
Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку легкої та харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках.
Але
останнім часом розвиток цих промисловостей
в Україні характеризується різким зниженням
технологічного рівня виробництва, спрацюванням
знарядь праці, скороченням обсягів і
асортименту продукції, погіршенням її
якості, затуханням інвестиційного та
інноваційного процесів, витісненням
вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього
й зовнішнього ринків продовольчих товарів,
зменшенням обсягів надходження до бюджету
та валютних надходжень у країну від експортних
операцій галузі тощо, натомість ми вимушені
закуповувати імпортний товар аби забезпечити
потреби населення.