Стратегія і шляхи зниження поточних витрат

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2013 в 18:18, курсовая работа

Краткое описание

Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання починається зі здійснення витрат. Спочатку підприємству необхідно придбати основні фонди, тобто будівлі, приміщення, устаткування, транспортні засоби, які будуть забезпечувати його діяльність протягом тривалого періоду часу. Потім треба закупити матеріальні ресурси, які в процесі виробництва будуть перетворюватися на готову продукцію. У процесі реалізації підприємство відшкодовує здійснені витрати і, якщо воно працює ефективно, отримує прибуток. Чим більша величина здійснених витрат і рівень їх витрато-віддачі, тим більше прибутку отримає підприємство. У свою чергу прибуток є джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства, які знову можуть бути вкладені у виробництво. Це приводить до збільшення ринкової вартості підприємства, що за ринкових умов господарювання є основною метою діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

Вложенные файлы: 1 файл

Курсова робота. Мостова.doc

— 628.00 Кб (Скачать файл)

Такий вид класифікації дає змогу забезпечити економічно обґрунтований рівномірний у  часі розподіл витрат на виробництво продукції [6, с.264].

Ще одну класифікацію витрат розглядають Грещак М.Г., Гордієнко  В.М., Коцюба О.С. Вони за об’єктом формування розрізняють витрати сукупні (загальні) та на одиницю продукції. Сукупні витрати включають усі витрати на операційну діяльність чи окрему їх частину за певний період. Витрати на одиницю продукції обчислюються при визначенні її собівартості. Якщо продукція виготовляється постійно або серіями (партіями), то витрати на одиницю продукції обчислюються як середні діленням сукупних витрат на кількість виробів, виготовлених за розрахунковий період. В одиничному виробництві витрати формуються як індивідуальні.

Оскільки витрати є  функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних  витрат. Граничні витрати використовуються під час аналізу доцільності зміни обсягу виробництва з огляду на його прибутковість. Поки граничні витрати менші за граничний дохід, зростання обсягу виробництва приносить прибуток і, навпаки, додатковий випуск продукції є збитковим, якщо граничні витрати перевищують граничний дохід.

Різноманітні види витрат розглядаються з різних позицій  відповідно до потреб економічного управління. Для систематизації їх класифікують, тобто поділяють на групи за певними  ознаками. Кожна з груп охоплює  витрати з однаковими властивостями щодо класифікаційної ознаки. Ознаки класифікації витрат можуть бути різними. Їх вибирають передусім з практичних міркувань, враховуючи закономірності формування вартісних показників, потреби контролю за рівнем витрат, методи аналізу діяльності та економічних обґрунтувань управлінських рішень.

До основних ознак, за якими класифікують витрати, можна  віднести: економічний зріст, калькуляційне  групування, спосіб віднесення на продукцію, залежність від обсягу виробництва, можливість впливу на величину витрат, очевидність і формальна визначеність, залежність від варіантів рішень, зв’язок з виробничім процесом, спосіб врахування при визначенні фінансового результату [22, с.7].

В підручнику „Фінансовий менеджмент” автор Шелудько В.М. наполягає, що у процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов’язані з їх проведенням. Одні групи витрат безпосередньо пов’язані зі здійсненням конкретної операції, інші - мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому. Усі витрати - і матеріальні, і трудові, і фінансові - підприємство здійснює для забезпечення своєї виробничої діяльності.

Операційні витрати  є основною складовою витрат підприємства. До них входять виробнича собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. До виробничої собівартості включають: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат входять вартість сировини та основних матеріалів, що є основою  продукції, яку виробляють, купівельних  напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які  можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Прямі витрати на оплату праці - це заробітна плата та інші виплати робітникам, які займаються виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг.

До складу інших прямих витрат входять усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація виробничих основних засобів тощо.

До складу загальновиробничих витрат включають:

- витрати на управління  виробництвом (оплата праці апарату  управління цехами, дільницями тощо);

- відрахування на соціальні  заходи та медичне страхування  апарату управління;

- витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо;

- амортизацію основних  засобів та нематеріальних активів  загальновиробничого призначення;

- витрати на утримання,  експлуатацію, ремонт, страхування,  операційну оренду основних засобів,  інших необоротних активів загальновиробничого  призначення;

- витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування  виробничого процесу (оплата праці  загальновиробничого персоналу,  відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону  праці, техніку безпеки та охорону  навколишнього природного середовища;

- інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не входять до собівартості реалізованої продукції, поділяють на адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносять такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні  витрати (організаційні витрати,  витрати на проведення річних  зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством, а також іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання  основних засобів, інших матеріальних  необоротних активів загальногосподарського  використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона тощо);

- винагороди за професійні  послуги (юридичні, аудиторські,  з оцінки майна тощо);

- витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних  активів загальногосподарського використання;

- податки, збори та  інші передбачені законодавством  обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, які включають до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове  обслуговування та інші послуги  банків;

- інші витрати загальногосподарського  призначення.

Витрати на збут - це витрати, пов’язані з реалізацією продукції, тобто витрати:

- пакувальних матеріалів  для затарювання готової продукції;

- на ремонт тари;

- на оплату праці  та комісійні винагороди продавцям,  торговим агентам та працівникам  підрозділів, що забезпечують  збут;

- на рекламу та дослідження  ринку (маркетинг);

- на передпродажну  підготовку товарів;

- на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- на утримання основних  засобів, інших матеріальних необоротних  активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- на транспортування та страхування готової продукції;

- на гарантійний ремонт  і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов’язані зі збутом продукції.

До інших операційних  витрат належать:

- витрати на дослідження  та розробки;

- собівартість реалізованої  іноземної валюти;

- собівартість реалізованих  виробничих запасів (їх облікова  вартість та витрати, пов’язані з реалізацією);

- сума безнадійної  дебіторської заборгованості та  відрахування до резерву сумнівних  боргів;

- втрати від операційної  курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами та зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства);

- втрати від знецінення  запасів;

- нестачі й втрати  від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня;

- витрати на виплату  матеріальної допомоги, на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної  діяльності.

До фінансових витрат належать процентні та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

До складу інших витрат включають витрати (крім фінансових), які виникають під час фінансово-господарської діяльності підприємства, але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції. Це:

- собівартість реалізованих  фінансових інвестицій (балансова  вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);

- собівартість реалізованих  необоротних активів (залишкова  вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);

- собівартість реалізованих  майнових комплексів;

- втрати від не операційних курсових різниць;

- сума уцінки необоротних  активів і фінансових інвестицій, у тому числі втрати від  участі в капіталі асоційованих, дочірніх або спільних підприємств;

- витрати на ліквідацію  необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

- залишкова вартість  ліквідованих (списаних) необоротних активів;

- інші витрати.

Витрати операційної  діяльності групують за такими економічними елементами: матеріальні затрати, витрати  на оплату праці, відрахування на соціальні  заходи, амортизація, інші операційні витрати.

До складу елемента „Матеріальні затрати” включають вартість витрачених у виробництві сировини та основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента „Витрати на оплату праці” входять заробітна  плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого  часу, інші витрати на оплату праці.

Елемент „Відрахування на соціальні заходи” включає відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента „Амортизація”  відносять суму нарахованої амортизації  основних засобів, нематеріальних активів  та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента „Інші  операційні витрати” включають витрати  операційної діяльності, які не ввійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, послуги зв’язку, виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо [11].

Сідун та Пономарьова розглядають класифікацію витрат в таблиці 1.1 Класифікація поточних витрат підприємства [20, с.333].

Таблиця 1.1 - Класифікація поточних витрат підприємства

За економічними

елементами 

- матеріальні витрати (сировина, матеріали, купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, енергія, будівельні матеріали, запасні частини, тари, допоміжні матеріали);

- витрати на оплату праці (премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток тощо);

- відрахування на соціальні заходи (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття);

- амортизація (відрахування на відновлення основних засобів та нематеріальних активів);

 інші витрати.

За функціональним призначенням

- витрати, пов’язані з операційною  діяльністю;

- витрати, пов’язані з фінансовою  діяльністю;

- витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю;

- витрати щодо надзвичайних  подій.

За калькуляційними статтями

- сировина та матеріали;

- енергія технологічна;

- основна та додаткова заробітна  платня виробничих робітників;

- утримання та експлуатація  машин і механізмів;

- загальновиробничі витрати;

- підготовка та освоєння виробництва;

- поза виробничі витрати.


 

Продовження таблиці 1.1 - Класифікація поточних витрат підприємства

За способом віднесення на собівартість

- прямі – пов’язані з виготовленням  певного виду продукції та можуть бути обчислені на одиницю продукції прямо

- непрямі – витрати, величина  яких не може бути прямо  обчислена на одиницю продукції,  бо вони пов’язані не з виготовленням  окремого виробу, а з процесом  виробництво загалом.

За ступенем залежності витрат від обсягів виробництва

- постійні – є функцією часу, а не обсягу продукції, їх  загальна сума не залежить  від кількості виготовленої продукції  в певних межах;

- змінні – витрати, загальна  сума яких за певний час  залежить від обсягу виготовленої  продукції.

За ступенем однорідності

- прості – однорідні за складом,  мають єдиний економічний зміст  і є первинними;

- комплексні – різняться за  своїм складом і охоплюють  кілька елементів витрат.

Информация о работе Стратегія і шляхи зниження поточних витрат