Стратегія і шляхи зниження поточних витрат

З метою виявлення  відхилень фактичних витрат від нормативних, а також для запобігання здійснення надмірних витрат, пов’язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, - використовується нормативний метод калькулювання собівартості. Підставою для визначення фактичної собівартості є нормативна калькуляція, яка складається на початку року на кожний вид продукції, робіт і послуг на підставі затверджених норм на витрати сировини, матеріалів, оплати праці та інших витрат у розрізі статей калькуляції [16, с.333].

Одже, враховуючи вище сказане можна сказати, що собівартість продукції - це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг).

Собівартість продукції  як грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, тому що цей показник відображає:

- рівень організації виробничого  процесу;

- продуктивність праці;

- технічний рівень.

Собівартість характеризує рівень господарської діяльності. При цьому використовується розрахунковий показник, що визначає вплив собівартості на прибуток, - витрати на гривню товарної продукції. Це відношення повної собівартості до обсягу товарної продукції в оптових цінах підприємства.

Цілями обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і збутом продукції; розрахунки фактичної собівартості окремих видів і своєї продукції; контроль за використанням матеріальних трудових і грошових ресурсів.

1.3 Планування витрат підприємства

 

Витрати на виробництво продукції характеризують ефективність використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів стверджує Л.І. Шваб. Вони відображають якісні зміни в господарській діяльності підприємства. Будь-які нововведення в техніці, технології, організації праці й виробництва, а також в управлінні впливають на рівень витрат підприємства.

Метою планування витрат підприємства є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому  періоді для виробництва кожного виду та всієї продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Розрахунки планових витрат окремих  виробів, товарної і валової продукції  використовуються для визначення потреби  в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін [24, с.432].

Ю.С. Цал-Цалко нагадує,що витрати  підприємства є одним з результативних показників господарської діяльності.

Метою розробки плану витрат підприємства є визначення планових економічно обґрунтованих  витрат щодо:

• валового товарного і реалізованого обсягу господарської діяльності з вироблення продукції ( наданих послуг, виконаних робіт, придбаних товарів);
• здійснення загальногосподарського управління підприємством;
• виконання господарських операцій по збуту продукції;
• сплати податкових платежів;
• здійснення капітальних інвестицій;
• виконання господарських операцій у сфері фінансової діяльності.

У процесі планування здійснюється:

• розрахунок вартості ресурсів необхідних для кожного виду діяльності за переліком об’єктів і підприємства в цілому;
• обчислення виробничої собівартості кожного виду продукції, робіт, послуг за структурними підрозділами і підприємства в цілому;
• визначення загальної величини витрат на плановий обсяг господарської діяльності підприємства.

Вихідними даними для  планування витрат є:

• планові обсяги виробництва, придбання та реалізації продукції в натуральному та вартісному виразах;
• обсяги капітальних інвестицій щодо забезпечення обсягів господарської діяльності;
• норми витрат матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності та розрахунок потреби в ресурсах в натуральному виразі;
• ціни на матеріально-технічні ресурси та послуги сторонніх організацій, необхідних для господарської діяльності;
• облікові ціни підприємства на ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності;
• норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу працівників, умови оплати їхньої праці, що визначаються на підприємстві;
• економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, ставки відрахувань на соціальні заходи та податкові платежі тощо;
• плани організаційно-технічних заходів щодо економії матеріальних цінностей, поліпшення використання трудових ресурсів і необоротних активів.

Витрати підприємства є  комплексним показником, в якому  при плануванні повинна бути відображена  велика кількість факторів, що впливають  на його рівень. Усі фактори діляться на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх відносяться зміна: цін на ресурси, які підприємство одержує від постачальників; розмірів мінімальної заробітної плати та обов’язкових платежів.

Основними внутрішніми факторами  є зміна: продуктивності праці; трудомісткості та матеріаломісткості продукції [23, с.118].

Розробці плану витрат підприємства передує всебічний аналіз його виробничо-господарської  діяльності за попередній період, виявляються  внутрішньо виробничі резерви та розробляються організаційно-технічні заходи підвищення економічної ефективності виробництва.

Результати планових розрахунків виражаються показниками  абсолютної величини, відносного рівня  та динаміки витрат, що обчислюються для  одиниці продукції або до загального обсягу випуску певного виду продукції, що реалізується [24, с.433].

Отже з вище сказаного  можна зробити висновки, що витрати на виробництво продукції характеризують ефективність використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Вони відображають якісні зміни в господарській діяльності підприємства. Метою планування витрат підприємства є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва.

Метою розробки плану  витрат підприємства є визначення планових економічно обґрунтованих витрат щодо: валового товарного і реалізованого обсягу господарської діяльності з вироблення продукції ( наданих послуг, виконаних робіт, придбаних товарів); здійснення загальногосподарського управління підприємством; виконання господарських операцій по збуту продукції; сплати податкових платежів; здійснення капітальних інвестицій; виконання господарських операцій у сфері фінансової діяльності.

Розглянувши теоретичні аспекти загальної характеристики витрат були виявлені наступні особливості, що дає змогу зробити наступні висновки. В основу будь-якого виробничого процесу покладено витрати різноманітних ресурсів. Рівень витрат свідчить про ступінь економічної ефективності як цілих підприємств, так і окремих виробів. Витрати - це обсяг спожитих виробничих факторів (матеріальних, фінансових, трудових ресурсів), необхідних для здійснення підприємством господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власників у грошовому вираженні. В процесі своєї діяльності підприємство здійснює безліч витрат: матеріальні та грошові, разові, поточні, постійні, змінні, сукупні та на одиницю продукції, граничні та інші.

Різноманітні види витрат розглядаються з різних позицій  відповідно до потреб економічного управління. Для систематизації їх класифікують, тобто поділяють на групи за певними ознаками. Кожна з груп охоплює витрати з однаковими властивостями, щодо класифікаційної ознаки. Ознаки класифікації витрат можуть бути різними. Їх вибирають передусім з практичних міркувань, враховуючи закономірності формування вартісних показників, потреби контролю за рівнем витрат, методи аналізу діяльності та економічних обґрунтувань управлінських рішень. До основних ознак, за якими класифікують витрати, можна віднести: економічний зріст, калькуляційне групування, спосіб віднесення на продукцію, залежність від обсягу виробництва, можливість впливу на величину витрат, очевидність і формальна визначеність, залежність від варіантів рішень, зв’язок з виробничім процесом, спосіб врахування при визначенні фінансового результату.

Собівартість продукції  як грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, тому що цей показник відображає:

- рівень організації  виробничого процесу;

- продуктивність праці;

- технічний рівень.

Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі сукупні  витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг).

Собівартість реалізованої продукції характеризує витрати на виробництво і збут, характеризує рівень господарської діяльності. При цьому використовується розрахунковий показник, що визначає вплив собівартості на прибуток, - витрати на гривню товарної продукції, це відношення повної собівартості до обсягу товарної продукції в оптових цінах підприємства.

Цілями обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом і збутом продукції; розрахунки фактичної собівартості окремих видів і своєї продукції; контроль за використанням матеріальних трудових і грошових ресурсів.

Будь-які нововведення в техніці, технології, організації  праці й виробництва, а також  в управлінні впливають на рівень витрат підприємства. Тому необхідно планувати свої витрати.

Метою планування витрат підприємства є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Метою розробки плану  витрат підприємства є визначення планових економічно обґрунтованих витрат. Розробці плану витрат підприємства передує всебічний аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період, виявляються внутрішньо виробничі резерви та розробляються організаційно-технічні заходи підвищення економічної ефективності виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Аналіз господарської діяльності віртуального підприємства ТОВ „СІМ”

 

2.1 аналіз виробництва і реалізації продукції

 

Між показниками обсягу виробництва і реалізації продукції існує тісний взаємозв’язок доводять Г.І. Кіндрацька, М.С.Білик та А.Г.Загородній. Для аналізу виробництва і реалізації продукції використовують планову, обліково-звітну і не облікову інформацію. Планова інформація міститься в стратегічних, поточних і оперативних планах, а також у бізнес-планах.

Облікова-звітна інформація для проведення ретроспективного аналізу подана в первинних і звітних документах [13, с.215].

Аналіз виробництва і реалізації продукції повинен здійснюватися  у взаємозв’язку з кон’юнктурою ринку (попит і пропозиція на продукцію, рівень цін, дії конкурентів тощо).

Основними завданнями аналізу є:

- перевірка напруженості планових  завдань;

- оцінка виконання плану (держзамовлень,  договорів, контрактів), складу, якості  продукції, ритмічності і рівномірності  виробництва;

- виявлення причин відхилення  від плану і рівня попередніх періодів;

- виявлення резервів росту обсягу  виробництва і реалізації продукції,  підвищення якості продукції,  забезпечення ритмічності і рівномірності  виробництва;

- проведення ринкових досліджень – наполягає автор” [8].

Розглядаючи таблицю 2.1 можна  зробити наступні висновки, що випуск обсягу продукції у порівняльних цінах порівняно з плановим зріс на 1057,0 гривень, а порівняно з  попереднім роком зріс на 14800,0 гривень. Випуск обсягу продукції у діючих цінах порівняно з плановим зріс на 9100,0 гривень, а порівняно з попереднім роком зріс на 401738,0 гривень. Таким чином можна бачити позитивне підвищення випуску продукції який обумовлений зростанням обсягів її виготовлення на підприємстві.

Таблиця 2.1 - Аналіз темпу  росту обсягу продукції

Показники	За планом Звітного року	Фактично вироблено		Відхилення		Темп росту
		У попередньому році	У звітному році	Від плану	Від попереднього року	плановий	звітний
1	2	3	4	5	6	7	8
Розрахунок	Таб.4.1	Таб.4.3	Таб.4.3	4-2	4-3	2/3*100%	4/3*100%
Обсяг продукції без ПДВ:
У діючих цінах	601200,0	208562,0	610300,0	9100,0	401738,0	288,25	292,6
У порівняльних цінах	81243,0	67500,0	82300,0	1057,0	14800,0	120,36	122,0