Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2014 в 21:48, курсовая работа
Дана курсова робота присвячена поняттю фірми як основному суб'єкту ринкової економіки. У мікроекономічному аналізі головним об'єктом є фірма. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці саме фірми виробляють основну масу товарів та послуг, які задовольняють потреби людини.
Вивчення поняття «фірми» вимагає глибоких економічних знань. В умовах ринкових відносин виживе лише та фірма, яка найбільш грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користуються попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.
Вступ…………………………………………………………………...………3 – 4
Розділ І. Фірма як категорія мікроекономіки………..…………..….………5 - 13
1.1. Фірма як категорія економічної теорії………………………….....…….5 – 6
1.2. Сутність та мета функціонування фірми………………………..……..6 – 10
1.3. Види та організаційні форми фірми…………………………….…….10 – 13
Розділ 2. Фірма як суб’єкт ринкових відносин………….…………...….14 – 21
2.1. Умови функціонування ………………………………………………..14 – 18
2.2. Фірма в різних економічних системах……………….……….……….18 - 21
Розділ 3. Розвиток фірм в Україні…………………...………………….. 22- 29
3.1. Функціонування фірм та їх внесок у сукупний ВВП в Україні……………………………………………………...…………….….22 – 24
3.2. Регулювання підприємницької діяльності в Україні…….………. 24 – 26
3.2. Проблеми розвитку підприємництва в Україні……………………26 - 29
Висновки………………………………………….……………….….…..….30 - 31
Список використаної літератури………………………………………… .32 – 33
Виконала: студентка
IІ курсу ФЕУВ, гр. 4
Науковий керівник:
к.е.н., доцент
Макуха Сергій Миколайович
У деяких навчальних посібниках терміни «фірма» і «підприємство» розглядаються як синоніми, хоча на практиці це не завжди так. Наприклад, фірма може складатися з декількох підприємств. Так як фірма є опорою підприємництва і продуктом ринкової економіки, то її необхідно вивчати з усіх боків. Підприємницькі відносини складають серцевину ринкової економіки. А головною ланкою, первинним осередком цих відносин виступає підприємство.
Актуальність даної теми полягає в тому, що підприємство як господарюючий суб’єкт, на даному етапі становлення в Україні ринкових відносин, займає своє важливе місце на ряду з іншими суб’єктами підприємництва. В даний час підприємства в Україні знаходяться в не найкращому фінансовому становищі. Це водночас є як наслідком, так і причиною існуючого на сьогодні економічного розвитку в Україні.
Фірма як господарська структура і економічна категорія за тривалий період розвитку ринкових відносин суттєво еволюціонувала. Спочатку поняття «фірма» (від італ. фірма – підпис ) означало «торгове ім'я» комерсанта. Сьогодні цей термін означає інститут, що перетворює ресурси в продукцію. У навчальній літературі під фірмою розуміється певна організація, економічний і правовий суб'єкт, який займається підприємницькою діяльністю і володіє господарською самостійністю у вирішенні питань: що, як і для кого виробляти? де, кому і за якою ціною продавати?
У науковий обіг поняття «підприємець» на початку XVIII ст. увів англійський банкір-економіст Кантільйон. Під ним він розумів людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян та ін.), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбачуваності цін. Головною рисою підприємця Р. Кантільйон вважав готовність до ризику.
У науковій літературі існують різні пояснення причин виникнення фірм. Наприклад, Адам Сміт, а згодом – Карл Маркс вважали, що фірми (мануфактури, фабрики) виникли в результаті кооперації працюючих на основі поділу праці. Така кооперація дозволила значно знизити виробничі витрати і збільшити продуктивність праці кожного працівника. Маркс, ідеалізувавши фабрику і весь фабричний порядок, дійшов висновку про необхідність розширення кооперації до масштабів усього суспільства.
Француз К. Бодо (фізіократи) відмітив, що підприємець повинен володіти певним інтелектом, тобто різною інформацією і знаннями. А ще один француз-економіст, Тюрго, вважав, що підприємець повинен володіти не тільки певною інформацією, але і капіталом. Він зазначав, що капітал є основою всієї економіки, прибуток - мета успіху підприємця, основа розвитку виробництва. А. Маршалл і його послідовники вважали, що підприємцем може бути не кожен, адже головний стрижень підприємництва - організаторська здатність - є не у всіх.
Тобто, фірма історично пережила різні трактовки свого поняття, але до наших часів дійшло поняття фірми, як економічної одиниці, що наймає фактори виробництва для виготовлення продукції - товарів або послуг, які вона потім продає домогосподарствам, іншим фірмам або державі.
Фірма – це організація, яка перетворює вхідні ресурси в кінцевий продукт з метою його реалізації на ринку.
Підприємство — це відокремлена економічна структура, що виробляє і реалізує певні товари, послуги, інформацію. Підприємства можуть створюватися як приватними особами, так і державою.
Підприємство - це самостійний господарський суб'єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку [3].
З наукової точки зору, розглядати поняття «підприємство» і «фірма», мабуть, слід як два аспекти одного і того ж явища - первинної ланки народного господарства, суб'єкта економіки. Тому в даній роботі ми будемо ототожнювати ці два питання.
Фірми визначають ділову активність національної економіки. Вони є головними товаровиробниками, суб'єктами, які здійснюють розвиток виробництва, визначають його структуру. Від ефективності функціонування підприємства залежать економічний, науковий, технічний рівень розвитку країн, добробут усіх верст населення. Поведінка фірми на ринку залежить від типу ринку, на якому воно функціонує. [4, с.28]
У загальному випадку власниками фірми можуть бути: держава, регіональні та місцеві органи влади, засновники, акціонери (юридичні та фізичні особи).
Перед будь-яким підприємством постають три основні питання:
1. Що виробляти (які економічні блага і в якій кількості)? Яких економічних благ потребує споживач і в якій кількості. Тобто виробник має вивчити ринок товарів та послуг і проаналізувати попит споживачів.
2. Як виробляти (за допомогою яких обмежених ресурсів)? Вирівши яким економічним благом виробник збирається забезпечити споживачів, він має обрати за допомогою яких ресурсів виробляти та які задіяти технології для мінімізування витрат.
3. Для кого виробляти (хто отримає те, що вироблено)? Тобто визначити цільову аудиторію. [1]
Також останнім часом актуальним є питання «Коли виробляти?», тобто вирішити коли саме виробляти, це може стосуватися сезонних товарів та послуг. Наприклад: ялинкові іграшки, сувеніри на свята та ін..
Як самостійна економічна одиниця підприємство, виходячи із своїх інтересів (одержання прибутків) і виробничих можливостей, визначає, як і для кого виробляти. У зв'язку з цим підприємство виконує такі функції:
Організаційна функція підприємства зводиться до забезпечення виробництва товарів і послуг, реалізації їх.
Відтворювальна функція підприємства — це інвестування (спрямування) капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів.
Соціальна функція підприємства полягає у задоволенні потреб споживачів у певних сферах.
Функціонування сучасного підприємництва вимагає сприятливого соціально-економічного клімату, що формується внаслідок цілеспрямованих зусиль держави. Він характеризується: