Фондовий ринок України і перспективи його розвитку

3.1.Дослідження зарубіжного  досвіду функціонування фондового  ринку

Фондовий ринок  будь-якої держави, що дозволяє розподіляти фінансові потоки між учасниками економічних відносин, потребує вдосконалення технічного забезпечення роботи на ринку цінних паперів. Професійними учасниками, для оптимізації та підвищення ефективності їх діяльності, створюються депозитарій, біржа і розрахункова структура.

Світовий досвід довів, що ці структурні елементи фондового ринку стануть ефективними тільки тоді, коли будуть відображати та реалізовувати потреби професійних учасників.

В процесі становлення ринкової економіки та розвитку фондових ринків держав СНД вкрай необхідним є формування єдиного депозитарію, що відповідає світовим стандартам. Це один із кроків на шляху створення конкурентноздатного фондового ринку, що дозволяє залучати національні та іноземні інвестиції до економіки держави шляхом розміщення і продажу цінних паперів вітчизняних підприємств.

В Україні питання  про значення Центрального депозитарію обговорюються всіма рівнями влади, розробкою законодавства у галузі управління національним депозитарієм займається Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Будучи учасником Асоціації центральних депозитаріїв Євразії, Україна бере участь у конференціях організації з метою залучення світового досвіду у створення сприятливої атмосфери для співробітництва зі світовими фондовими ринками.

Асоціація центральних  депозитаріїв Євразії (АЦДЄ) – об’єднання центральних депозитаріїв країн Співдружності Незалежних Держав, головною метою якого є розвиток та удосконалення депозитарної діяльності, створення єдиного «депозитарного простору», входження центральних депозитаріїв країн СНД до загальносвітової системи розрахунків за угодами з цінними паперами. Учасниками Асоціації є: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Узбекистан, Україна.

Головною метою  Асоціації центральних депозитаріїв Євразії є створення загального «депозитарного простору», в тому числі: уніфікація нормативно-правової бази; розробка моделі оптимальної облікової системи фондових ринків країн-учасниць; організація взаємодії між учасниками з метою забезпечення транскордонних операцій з цінними паперами; стандартизація технології роботи депозитаріїв, порядку здійснення депозитарних операцій, а також документів депозитарію, що регламентують його функції; прийняття міжнародних стандартів повідомлень за депозитарними операціями та забезпечення їх застосування в національній практиці; розвиток електронного документообігу; розробка уніфікованих стандартів депозитарного обліку та звітності; підтримка узгодженої інтеграції учасників до світової депозитарної системи.

Відповідно  до міжнародного досвіду, депозитарна  система – це сукупність комерційних інститутів, що надають інвесторам, емітентам та учасникам ринку послуги з обліку прав власності на цінні папери і здійснюють врегулювання (розрахунки) за угодами з цінними паперами.

Відповідно  до Закону України «Про національну  депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» депозитарієм цінних паперів є юридична особа, яка здійснює винятково депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів.

Цей закон визначає депозитарну діяльність як надання  послуг зі збереження цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій за цими рахунками (в тому числі кліринг та розрахунки за договором цінних паперів) та обслуговування операцій емітента з випуску ним цінних паперів.

Наразі український  фондовий ринок представлений такими группами учасників: торговці цінними паперами; реєстратори; емітенти цінних паперів; зберігачі; організатори торгівлі – фондові біржі, тогівельно-інформаційні системи; депозитарії та саморегулюючі організації.

У країні діють 373 реєстратори (станом на 31.06.2008), що обслуговують більше 18 тисяч емітентів, ведуть більше 13 млн. рахунків власників та 7 тис. рахунків номінальних держателів; близько 400 емітентів ведуть реєстри самостійно; за даними на 19.03.2008, 223 зберігача обслуговують інвесторів у 14 регіонах України.

Лідером торгів у 2008 р. залишився ринок корпоративних облігацій (рис. 1). Попит на купівлю корпоративних єврооблігацій зростає приблизно на 6 % щомісяця. Друге місце в рейтингу торгів займає ринок акцій, на третьому місці – муніципальні та державні цінні папери.

Діяльність  Національного депозитарію України  та всіх учасників інфраструктури ринку цінних паперів знаходиться під контролем державного органу – Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Наразі в  Україні роль Центрального депозитарію  виконує дворівнева депозитарна система. На верхньому рівні знаходяться ВАТ «Національний депозитарій України» та депозитарії, що ведуть рахунки в цінних паперах для зберігачів, емітентів та іноземних депозитаріїв-кореспондентів і здійснюють кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами (перш за все, ВАТ «Міжрегіональних фондовий союз»). На нижчому рівні – зберігачі, що ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників цінних паперів.

Крім того, обслуговування обігу державних цінних паперів, в т.ч. з депозитарною діяльністю щодо цих паперів, виконує Національний банк України.

Згідно із Законом  України «Про Національну депозитарну  систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» компетенцією винятково НДУ є:

• стандартизація депозитарного рахунку згідно з міжнародними нормами;

• стандартизація документообігу за операціями з цінними  паперами та нумерація (кодифікація) цінних паперів, що були випущені в Україні, згідно з міжнародними нормами;

• встановлення відносин та налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн.

До функцій  Національного депозитарію належать:

• зберігання та обслуговування обігу цінних паперів  на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

• кліринг та розрахунки по цінних паперах;

• ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Іноземні цінні  папери допускаються до обігу на території  України після їх реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно з положенням про порядок реєстрації акцій та облігацій іноземних емітентів в Україні.

Для обслуговування міжнародних операцій з цінними  паперами, власниками яких є учасники Національної депозитарної системи, НДУ проводить діяльність, спрямовану на встановлення та налагодження постійної взаємодії з депозитарними закладами інших країн.

Національний  депозитарій України є співзасновником  та повноправним членом Асоціації центральних депозитаріїв Євразії; членом Асоціації національних агентств з нумерації (Association of National Numbering Agencies, ANNA). З 2003 року НДУ є членом Міжнародної Асоціації Бірж країн-учасниць СНД, а з 2004 року – членом Брюссельського Міжнародного Банківського Клубу.

Фондова біржа  Молдови (ФБМ) була створена 7 грудня 1994 року. Відповідно до діючого законодавства ФБМ є закритим акціонерним товариством, а кожен член біржі має не більше 5% її акцій. При сприянні Американського агентства з міжнародного розвитку (USAID) на ФБМ було впроваджено сучасну систему торгівлі.

Починаючи з 1996 року, зростає обсяг здійснених операцій. Так, у 1996 році обсяг здійснених угод склав 2 466 413 $, до 2007 року він досяг 109052845 $. Таким чином, за 11 років обсяг торгів ФБМ зріс більш ніж у 50 разів. При цьому треба відзначити, що зростання обсягу товарів на біржі було стрибкоподібним. Так, з 1995 до 1998 року включно обсяг торгів виріс у 106 разів (щодо обсягів торгів в 1995 році). У 2000 році обсяг торгів знизився до 23880770 $ і в 2001-2007 рр. складав 20 000 тис. $.

Історичний  максимум було досягнуто у 2007 році –  обсяг угод становив 109 052 845 $.

Ключову роль в  обігу акцій відіграють Фондова  біржа Молдови та Національний депозитарій цінних паперів, що був заснований у 1998 році ФБМ.

Депозитарій було створено для сприяння зростання  ефективності біржових угод шляхом зменшення їх вартості та часу, необхідного для зміни прав власності на ЦБ. Національний депозитарій виступає також гарантом виконання біржових угод.

Молдова, як і  Україна, має дворівневу депозитарну  систему, що обмежена можливістю укладення міждепозитарних договорів між депозитаріями другого рівня. Відмінність НДЦБ Молдови від депозитарію інвестиційного фонду полягає в тому, що НДЦБ здійснює облік та зберігання цінних паперів, які були передані йому в номінальне володіння, а депозитарій інвестиційного фонду проводить тільки облік цінних паперів за договором про депозитарне обслуговування фонду. НДЦБ Молдови належить до першого рівня депозитарної системи.

НДЦБ Молдови  є розрахунковим депозитарієм для  Фондової біржі Молдови. Наразі всі цінні папери, що були допущені до торгів на біржі, знаходяться в Національному депозитарії, за винятком цінних паперів інвестиційних фондів.

Фондовий ринок  Узбекистану динамічно розвивається і в останні 4 роки демонструє стабільний ріст обсягів національного ринку цінних паперів.

Сукупний обсяг ринку цінних паперів корпоративного сектора зростає приблизно на 60% щороку. У 2007 році він склав 267,8 млн. $. При цьому капіталізація національних підприємств організованого ринку в Узбекистані та її співвідношення з внутрішнім валовим продуктом хоч ще і залишаються низькими, однак зростають досить швидко. Встановилась також тенденція більш динамічного збільшення оборотів вторинного ринку цінних паперів, частка якого зросла до 66,4% (227,2 млрд. сумм або 177,8 млн. $), що, на думку узбецьких аналітиків, свідчить про зростання ліквідності цінних паперів, які знаходяться в обігу.

Відповідно  до проекту єдиного закону, облікова система ринку цінних паперів республіки буде являти собою сукупність облікових інститутів: організацій, що здійснюють депозитарну діяльність, та Центрального депозитарію. Центральний депозитарій, крім покладених на нього функцій, буде виконувати функції центрального реєстратора зі збору та формування реєстрів власників цінних паперів, згідно із станом рахунків депонентів Центрального депозитарію та депозитаріїв – номінальних держателів на визначену емітентом дату. Депозитарний облік Центрального депозитарію одночасно буде і системою ведення реєстру, що усуне подвійний облік.

Окрім депозитарної діяльності, ЦД Узбекистану може здійснювати ведення реєстру власників цінних паперів інвестиційних фондів; зберігання документів, що підтверджують випуск та обіг бездокументних та документних цінних паперів; облік на території Республіки Узбекистан цінних паперів, що були випущені нерезидентами, а також цінних паперів на зарубіжних фондових ринках, випущених резидентами Республіки Узбекистан. ЦД Узбекистану може враховувати акції, облігації підприємств. Корпоративні цінні папери враховують як ЦД, так і депозитарії другого рівня; держпапери – депозитарний сектор Республіканської валютної біржі.

3.2.Шляхи підвищення  ефективності функціонування українського  фондового ринку

Успішне функціонування фондового ринку вимагає існування цілого ряду різноманітних інституцій. Зокрема, для реалізації зазначених цілей, необхідна наявність наступних передумов: свобода переміщення капіталу; забезпечення ліквідності цінних паперів, наявність розвинутої інфраструктури фондового ринку, чітка специфікація прав власності, інформаційна прозорість ринку; макроекономічна стабільність, високий рівень довіри до держави, її інституцій, а також між суб’єктами господарювання, що уможливлює деперсоніфікований обмін. Наявність зазначених передумов у поєднанні з ефективним фондовим ринком формують привабливий та сприятливий інвестиційний клімат, який забезпечує надходження в економіку додаткових фінансових ресурсів.

Останніми роками спостерігається досить динамічний розвиток вітчизняного фондового ринку. Протягом 2010-2012 рр. обсяг ринку акцій в Україні зріс з одного з найменших у Центральноєвропейському регіоні (10 % ВВП) – до близько 35 % ВВП, що є співставним з розміром ринків акцій Чехії, Польщі, Румунії. Між тим стрімке зростання капіталізації не відтворює реального зростання фондового ринку, оскільки лише близько 10 % акцій підприємств перебувають у вільному обігу. Наприкінці 2012 р. капіталізація ринку акцій складала 199 млрд грн, а загальний обсяг торгів акціями становив 6,1 млрд грн, що майже удвічі перевищує річний показник 2011 р.. Показник 2005 р. утричі перевищував за обсяг торгів 2010 р.

Зростання показників спостерігається і в секторі  облігацій. За оціночними даними, в  Україні випущено облігацій майже на 74 млрд грн. Зареєстрований обсяг торгів облігаціями у 2011 р. склав майже 11 млрд грн, що на 86 % більше, ніж у 2010 р. При цьому зареєстрований обсяг емісії корпоративних облігацій становив майже 9 млрд грн, що у 2,2 разу перевищує показник 2010 р.. У 2012 р. обсяг торгів облігаціями у Першій фондовій торговельній системі (ПФТС), на якій зосереджено понад 90 % операцій з цінними паперами та організованому ринку становив 21,3 млрд грн, з них корпоративними облігаціями – 12,3 млрд грн, державними – 8,0 млрд грн, муніципальними – 1,0 млрд грн..

У загальній  структурі торгів у ПФТС за результатами 2012 р. першість тримали корпоративні облігації (44 %), друге місце посіли державні облігації (29 %), третє – акції (22 %), четверте – муніципальні облігації (4 %). Обсяг торгів інвестиційними сертифікатами виявився незначним, у результаті чого вони забезпечили тільки 1 % торгів [10].

У 2012 р. обсяг торгів на ПФТС подвоївся порівняно з 2011 р. і склав 27,6 млрд грн. Загалом обсяг торгів як на організованому, так і на неорганізованому фондовому ринку за оцінками експертів склав орієнтовно 400-450 млрд грн.