Міліція як суб’єкт системи правоохоронних органів держави

Для забезпечення виконавчої функції  міліція зобов'язана виконувати в межах своєї компетенції  кримінальні покарання та адміністративні  стягнення, а також прийняті в  установленому законом порядку  рішення прокурора, слідчого, суду.

Забезпечуючи кримінально-процесуальні функції, міліція зобов'язана здійснювати  досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання, а також слідство у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством;  проводити криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях.

Здійснюючи охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю, міліція, керуючись нормами кримінально-процесуального законодавства, виконує функції  дізнання; порушує кримінальні справи, провадить невідкладні слідчі дії  щодо встановлення та закріплення слідів злочину — огляди, обшуки, виїмки, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих, свідків. Це регулює  відношення міліції з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями  та громадянами, адже у таких випадках міліція виступає як орган дізнання і в межах своєї компетенції  бере участь у розслідуванні злочинів [21, с. 99].

Розглянуті напрями роботи міліції  становлять окремі сторони єдиної діяльності міліції щодо охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю, охорони  власності, профілактики правопорушень, які тісно взаємозв'язані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 

Громадянське суспільство передбачає, що головною діючого особою в суспільстві  є громадянин, як автономна особистість, тобто суб’єкт, який бачить себе вільним  і рівноправним членом суспільства, наділений правами і обов’язками, відчуває свою відповідальність перед  суспільством. Громадянське суспільство  – самоврегульована система взаємовідносин громадян з метою задоволення власних інтересів за допомогою потреб інших, яка базується на праві приватної власності й захищена законом і державою від прямого втручання у свою життєдіяльність.

Громадянське суспільство –  явище складне. Деякі автори зазначають, що це суспільство з розвиненими  економічними, політичними, духовними  та іншими відносинами i зв’язками, яке  взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії та права [12]. Інші автори зміщують акцент на особистість i стверджують, що громадянське суспільство – це суспільство людей з високою суспільною свідомістю, суспільно вільних, відповідальних i незалежних, що вимагають дотримання своїх людських та громадянських прав i вміють користуватися цими правами [19].

 Незалежно від зміщення акцентів  та різниці в перерахуванні  складових елементів громадянського  суспільства усі автори підкреслюють, що реалізація прав i свобод людини i громадянина становить основу  правової держави [15, с.157–158]. Немає потреби доводити, що без певних державних інститутів громадянське суспільство існувати не зможе. Згідно з напрямком роботи, визначимо місце i роль у такому суспільстві міліції як правоохоронного органу держави.

Виконання найважливішої соціальної функції держави (охорона громадського порядку) передбачає співпрацю міліції  з різними державними і недержавними органами і організаціями, зокрема  органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в  Україні", органи місцевого самоврядування наділяються владними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність. Крім того, їм можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними  відповідним органам виконавчої влади [3].

 Можна класифікувати та аналізувати  напрямки діяльності міліції  щодо вирішення завдань, притаманних  місцевому самоврядуванню, так:

1. Діяльність міліції державного  масштабу.

Забезпечення особистої безпеки  громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням  та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і  розкриття злочинів, розшук осіб, які  їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних  посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам.

Забезпечення особистої безпеки  громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів здійснюється працівниками міліції на всіх рівнях влади.

 Запобігання правопорушенням  та їх припинення, виявлення і  розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захист власності  від злочинних посягань реалізуються  на таких рівнях:

По-перше, на державному і регіональному  – розробка, організація і реалізація програм, спрямованих на боротьбу зі злочинністю та ліквідацію причин і  умов, що сприяють вчиненню злочинів та адміністративних правопорушень, а  також прогнозування тенденцій  розвитку злочинності з метою  поліпшення форм і методів боротьби з ними [6].

По-друге, на місцевому рівні –  безпосередня діяльність міліції, регламентована нормами кримінально-процесуального та адміністративного права, спрямована на попередження, припинення і розкриття  злочинів та адміністративних правопорушень, а також виявлення й усунення обставин, що сприяють їх реалізації.

Охорона і забезпечення громадського порядку, участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам реалізується працівниками міліції лише на місцевому  рівні і регламентована також  Законом України "Про місцеве  самоврядування в Україні".

2. Діяльність міліції місцевого  масштабу.

Міліція сприяє в межах своєї  компетенції органам державної  влади, підприємствам, установам і  організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Сприяння означає кооперацію сил, засобів і методів, спрямованих  на ефективне вирішення проблем, які забезпечити лише силами окремих  державних органів, підприємств, установ  чи організацій було б не можливо.

Міліція допомагає органам місцевого  самоврядування у вирішенні питань місцевого значення. Вивчення наукової літератури щодо даного питання свідчить про неоднозначність підходів його вирішення.

Так, Г.А. Туманов розглядає міліцію в цілому як систему "масового обслуговування" [27, с.205].

 Міліція допомагає органам  місцевого самоврядування у вирішенні  питань місцевого значення щодо  охорони об'єктів муніципальної  власності на основі договорів,  контролю за дотриманням громадянами  та іноземцями правил реєстраційного  обліку, в'їзду і виїзду на територію  України, допомоги депутатам і  кандидатам у депутати, посадовим  особам місцевого самоврядування, представникам громадських об'єднань  у реалізації їх законної діяльності, якщо їм спричиняється протидія  або загрожує небезпека, сприяють  в охороні громадського порядку [2]. Міліція зобов'язана надавати виборчим комісіям, за їх запитами, відомості про наявність не знятої або непогашеної судимості зареєстрованих кандидатів у депутати або на виборні посади до органів державної влади та органів місцевого самоврядування [2]. Міліція (насамперед – позавідомча охорона) укладає угоди з органами місцевого самоврядування щодо охорони належного їм майна. Даний перелік не є вичерпним.

За таких обставин можна говорити про сприяння органів внутрішніх справ органам місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення за такими формами:

а) спільні громадські пункти охорони  порядку;

б) спільні наради і семінари, науково-теоретичні й науково-практичні конференції;

в) поточні робочі зустрічі;

г) планування спільних заходів;

д) спільний (комплексний) аналіз криміногенної  обстановки;

е) взаємний обмін інформацією;

є) обмін досвідом;

ж) прийняття спільних (регіональних) нормативних актів;

з) спільне укладення договорів  по охороні громадського порядку;

и) надання взаємної допомоги;

і) взаємне використання сил і  засобів; мобілізація коштів;

ї) спільний аналіз матеріалів преси, скарг та інших звернень громадян, прийняття відносно них узгоджених рішень.

Міліція сприяє органам місцевого  самоврядування під час проведення мирних зборів або інших масових  заходів; виконує функцію охорони  з метою підтримки громадського порядку під час проведення місцевих виборів і референдумів (охорона  виборчих дільниць, перехід міліції  на посилений режим роботи, охорона  кандидатів у депутати, а також  осіб, відповідальних за організацію  і проведення виборів з метою  припинення можливого тиску на них).

Одним із напрямків спільної роботи міліції та органів місцевого  самоврядування могло б стати  створення молодіжних центрів і  клубів за інтересами. Наприклад, центр  підготовки молодих помічників міліції, головним завданням якого було б зниження злочинності та інших правопорушень серед дітей та молоді.

Важливим і новим чинником зміцнення  зв'язків міліції із населенням є  формування і врахування громадської  думки, яка базується на високому рівні правової і політичної культури, направлена на пошук компромісів  з проблемних питань у сфері правоохорони. При вирішенні таких проблем повинні бути оголошені, розглянуті і враховані всі існуючі в суспільстві точки зору. Система прийняття рішення "за" і "проти" призводить до конфронтації, оскільки не врахована думка меншості, а це, в свою чергу, є ігноруванням принципу справедливості. Принцип соціальної справедливості є одним із найголовніших в діяльності системи МВС України.

 Протягом останніх років  у нашій державі здійснюються  перші кроки в напрямку відродження  громадських формувань з охорони  громадського порядку. Згідно  із Законом України "Про  участь громадян в охороні  громадського порядку і державного  кордону" від 22 червня 2000 р.  громадяни України мають право  створювати в установленому Законом  порядку громадські об'єднання  для участі в охороні громадського  порядку і державного кордону,  сприяти органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та іншими  органам виконавчої влади, а  також посадовим особам у запобіганні  та припиненні адміністративних  правопорушень і злочинів, захисті  життя і здоров'я громадян, інтересів  суспільства і держави від  протиправних посягань, а також  у рятуванні людей і майна  під час стихійних лих та інших надзвичайних обставин [4].

Право громадян на об’єднання визначено  одним з найважливіших конституційних прав людини в Україні.

 Указом Президента України  від 23 лютого 2007 р. № 139 "Питання  Ради громадськості" затверджено  положення про Раду громадськості,  яка є дорадчим органом при  Президентові України. Головними  завданнями такої Ради є сприяння  реалізації громадянами конституційного  права брати участь в управлінні  державними справами; обговорення  найбільш значущих політико-правових, соціально-економічних, культурних та інших проблем суспільного життя, підготовка та внесення Президентові України пропозицій щодо шляхів їх розв'язання; забезпечення врахування громадської думки, в тому числі представників політикуму, вчених, фахівців, у процесі проведення консультацій, обговорення та підготовки проектів найважливіших рішень глави держави, а також під час розробки проектів законів, що передбачаються для внесення Президентом України до парламенту.

Взагалі, під взаємодією міліції  із населенням розуміють діяльність працівників міліції з членами  територіальної чи професійної громади  з метою забезпечення ефективного  виконання покладених на спеціальні правоохоронні органи функцій.

 Сьогодні практично у всіх  провідних службах органів внутрішніх  справ є штатні працівники, на  яких покладено обов'язок вести  роботу щодо взаємодії із засобами  масової інформації та населенням.

 Їх основними завданнями  є:

 І. Розроблення та здійснення  комплексу заходів, спрямованих  на реалізацію інформаційної  політики міністерства, формування  позитивного іміджу міліції України  шляхом упровадження в практику  діяльності органів внутрішніх  справ гласності як одного  з основних принципів діяльності  міліції.

II. Організація взаємодії із  засобами масової інформації, населенням, трудовими колективами, громадськими  організаціями з метою інформування  про стан правопорядку в державі,  заходи органів внутрішніх справ  щодо його зміцнення, формування  позитивного іміджу міліції України.  Відповідно до програми "Населення  і міліція – партнери", керівники  обласних управлінь і управлінь  на транспорті, ректори вищих  навчальних закладів зорієнтовані  на посилення взаємодії з депутатами  всіх рівнів, громадськістю, представниками  ЗМІ, на всебічне поліпшення  іміджу органів внутрішніх справ.