Прийоми економ аналізу показників фінансової звітності

Метою внутрішнього аналізу є дослідження резервів та обґрунтування шляхів їх реалізації на підприємствах.

За періодом дослідження (часовою ознакою) економічний аналіз поділяється на:

• ретроспективний;
• оперативний (поточний);
• перспективний.

Ретроспективний (наступний) аналіз проводять після завершення економічних процесів на основі фіксованих даних в бухгалтерській, фінансовій, виробничій звітності. Періодом дослідження може бути рік, квартал, місяць, декада або кілька років (періодів) в динаміці.

Оперативний аналіз виконує функцію контролю за економічними процесами і проводиться з метою управління ними. Він проводиться на основі первинних даних виробничої та технічної інформації, яка може уточнюватися згодом, тому результати оперативного аналізу завжди мають деяку похибку. Достовірність може бути підвищена за рахунок застосування ЕОМ та математичних методів аналізу.

Експрес-аналіз – різновид поточного аналізу – це система безперервного вивчення діяльності з метою коригування виробничого процесу, яка може бути впроваджена в умовах автоматизованої системи управління, автоматизованої системи управління технологічними процесами, автоматизованої системи управління підприємством.

Перспективний аналіз (попередній) передує господарським операціям, прийняттю управлінських рішень. Він призначений для розгляду економічних явищ з позицій перспективи розвитку об’єкта в майбутньому. За допомогою перспективного аналізу встановлюють можливі в майбутньому економічні та соціальні результати впровадження новацій, обґрунтовують інвестиційні, соціально-економічні, екологічні проекти. Основними методичними прийомами можуть бути:

• кореляція;
• математична статистика;
• екстраполяція;
• дисконтування та нарощування.

За методикою проведення економічний аналіз поділяється  на три основні види:

• аналіз структури (вертикальний);
• аналіз динаміки (трендовий або горизонтальний);
• аналіз коефіцієнтів (раціональний).

Раціональний аналіз широко використовується за наявності  розроблених нормативних значень  економічних показників. Кожен аналітичний  показник розглядають як відношення та дають йому кількісну оцінку. Широко використовується у фінансовому аналізі, наприклад, показники ліквідності.

Вертикальний  аналіз використовується для дослідження питомої ваги частини в загальній сумі, наприклад, структура основних засобів, трудових ресурсів, активів підприємства і т.д.

Горизонтальний  аналіз використовується для дослідження економічного показника в часі з урахуванням його зменшення чи збільшення по різним факторам.

Основним методичним прийомом дослідження є балансовий метод:

ОЗ _к.р. = ОЗ _п.р. + ОЗ _введ. – ОЗ _виб.

Трендовий аналіз – різновид горизонтального аналізу, досліджує величину економічних показників і їх зміну за ряд періодів і на основі виявлених закономірностей прогнозує тренди показника на майбутнє.

За метою проведення аналіз поділяють на:

• порівняльний;
• факторний;
• функціонально-вартісний;
• соціально-економічний;
• економічно-екологічний.

Порівняльний  аналіз виконують на першому етапі з метою попередньої оцінки (порівняння з минулим роком виконання плану, з проектними, прогресивними даними тощо). При цьому проводять аналіз і контроль відхилень.

Факторний аналіз вимагає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між показниками і обчислення їх впливу на результат (елімінування, інтегральний і т.д.).

Функціонально-вартісний  аналіз (ФВА) – це метод системного дослідження об’єкту, процесу, виробу, що спрямований на підвищення ефективності використання ресурсів та оптимізацію співвідношення між споживчою цінністю об’єкта та витратами на його виробництво. У вузькому значенні ФВА – різновид техніко-економічного аналізу. Він виник на стадії конструювання виробів і технічної підготовки виробництва. При цьому вирішувались дві протилежні задачі: випуск найбільш функціонально досконалої продукції і одночасне її здешевлення. Оптимум рішення знаходився шляхом деталізації і заміни ресурсів, але не на шкоду основним функціям. При цьому не потрібні функції і об’єкти, а також процеси можна скоротити або ліквідувати.

Основні етапи :

1. Підготовчий
2. Інформаційний
3. Аналітичний
4. Творчий
5. Дослідницький
6. Рекомендаційний
7. Впровадження

Соціально-економічний  аналіз (СЕА) досліджує соціальні наслідки економічних процесів. Об’єктами аналізу є рівень споживання продуктів харчування, рівень зайнятості населення, середня заробітна плата та доходи, забезпечення медичними та освітніми закладами, умови праці та відпочинку. СЕА здійснюється на підприємствах під час розробки плану соціального розвитку колективу, укладання колективної угоди між працівниками і адміністрацією. Соціальний аспект важливий на стадії обґрунтування інвестиційних проектів з точки зору населення регіону.

Екологічний аналіз важливий на стадії обґрунтування інвестиційних проектів та визначення впливу процесів господарської діяльності на навколишнє природне середовище. Основна мета цього аналізу – виявлення потенціальної екологічної шкоди та пошук заходів, що її пом’якшують. Для аналізу проводять співставлення додаткових витрат і вигод від охорони навколишнього природного середовища.

За ступенем охоплення  матеріалу економічний аналіз поділяють на:

• повний (комплексний);
• локальний (тематичний).

Комплексний аналіз охоплює  всі напрямки діяльності і проводиться  за звітний період з метою об’єктивної  оцінки діяльності підприємства.

Тематичний аналіз призначений  для вивчення окремих актуальних питань з метою їх глибокого дослідження, подальшого планування і перспективної діяльності. Інформаційна база охоплює не тільки звітну інформацію, але і поза облікову, експертну та інші види.

За аспектами управління можна виділити:

• техніко-економічний аналіз;
• фінансово-економічний аналіз;
• організаційно-технічний аналіз;
• інші види відносно функцій управління.

За специфікою завдання можна виділити:

• контролінг;
• маркетинговий аналіз;
• моніторинг;
• стратегічний аналіз.

Контролінг – це система управління процесом досягнення кінцевої мети діяльності економічного об’єкту. Це різновид оперативного аналізу з існуючим зворотнім зв’язком. Контролінг побудований на кібернетичних засадах з використанням “дерева цілей”. Можливий в умовах комп’ютеризації управління.

Маркетинговий аналіз присвячений вивченню ринку шляхом сегментації його за споживачами, продукцією і конкурентами. Маркетинг включає питання:

• з’ясування потреб споживачів;
• обґрунтування виробництва потрібної продукції;
• досягнення конкурентних переваг на основі цін, якості, додаткових послуг;
• впровадження ефективної системи збуту та реклами.

Моніторинг як вид аналізу займається постійним і безперервним дослідженням економічних процесів, результатів, інновацій в конкретному середовищі. На підприємстві моніторинг здійснюють щодо реалізації продукції, якості, цін на ринку, витрат та конкретної позиції.

Стратегічний аналіз – це перспективний маркетинговий  аналіз діяльності підприємства та його погодження на ринку. Основними задачами є:

• визначення мети і цілей фірми;
• обґрунтування стратегії розвитку;
• аналіз макросередовища;
• аналіз близького оточення і конкурентів;
• визначення конкурентної позиції та конкурентного статусу фірми;
• реалізація і контроль стратегії.

 

Зовнішній аналіз виконується на базі затверджених форм фінансової та статистичної звітності:

• фінансова звітність (форми 1, 2, 3, 4, 5);
• статистична звітність (форми 1П “Звіт про випуск продукції”, 1ПВ, 2ПВ, 3ПВ “Звіти з праці”, 1, 2 ... МТП “Звіти про матеріально-технічне постачання” та інші форми, затверджені Міністерствами та відомствами).

Зовнішній аналіз переважно  ретроспективний. За методичним напрямком  – вертикальний, горизонтальний, раціональний.

В практиці фінансового  аналізу широко використовується зарубіжні  та вітчизняні методики оцінки фінансового  стану на базі фінансового звітності. Обов’язковою умовою зовнішнього аналізу є первинна перевірка (аудит) звітності та підтвердження її достовірності.

Статистичні органи проводять  зовнішній соціально-економічний  аналіз на основі використання статистичних методів обробки звітності та статистичних спостережень.

Податкові органи здійснюють зовнішній аналіз і контроль діяльності на основі фінансової звітності, первинних  документів та планових перевірок.

Банківські установи проводять зовнішній аналіз клієнтів на основі проведених фінансових операцій, договорів про обслуговування і  кредитне забезпечення, фінансової звітності  та періодичних узгоджувальних комісій.

Контроль за платіжною  дисципліною клієнта здійснюється на основі руху грошових коштів, неплатоспроможних клієнтів переводять в спеціальну картотеку.

Решта зовнішніх користувачів переважно аналізує і зацікавлена  в фінансових результатах діяльності та виконанні зобов’язань.

 

Мета внутрішнього аналізу господарської діяльності – пошук резервів підвищення ефективності виробничої, комерційної діяльності та розробка заходів по досягненню оптимальних кінцевих результатів діяльності підприємства.

Внутрішній аналіз є  центральною ланкою управління підприємством.

Етапи управління:

1. Збір і обробка первинної інформації.
2. Її аналіз, розробка варіантів управлінських рішень.
3. Прийняття, впровадження управлінських рішень та контроль за їх виконанням.

Користувачами внутрішнього аналізу є управлінський персонал підприємства:

І рівень – топ-менеджери (вище керівництво);

ІІ рівень – спеціалісти  та керівники служб і підрозділів;

ІІІ рівень – провідні спеціалісти економічних служб, бухгалтери фінансового, маркетингового та інших підрозділів.

Джерелами інформації для  внутрішнього аналізу можуть бути як форми звітності, так поточні дані первинних документів, матеріали спеціальних обстежень, акти інвентаризацій, розрахункові та планові показники, конфіденційна інформація.

Системне і комплексне проведення економічного аналізу вимагає правильної і цілеспрямованої організації аналітичної роботи:

• конкретизація мети, суті і змісту аналізу;
• деталізація аналітичних методів та розрахунків при дослідженні.

Внутрішній аналіз господарської  діяльності проводиться в такій  послідовності:

1. Складення програми аналізу, збір і підготовка матеріалів.

Програма аналізу відповідно до його мети являє собою перелік  питань, методичні основи їх вивчення, послідовність викладення, безпосередні виконавці, терміни поетапних та кінцевих висновків, форма представлення і термін подачі аналітичної записки. Здебільшого програма аналізу представлена у вигляді таблиці. Необхідно пересвідчитись у доброякісності і достовірності матеріалу, щоб уникнути невірних висновків. Перевірка даних охоплює:

• своєчасність звіту;
• правильність оформлення звітних та первинних документів;
• правильність підрахунків і обчислень;
• взаємна узгодженість величин у звітних документах та облікових регістрах.

Відповідальний за збір і представлення інформації є  головний бухгалтер.

2. Відбір інформації згідно програми, побудова аналітичних і розрахункових таблиць.
3. Проведення порівняльного аналізу (звіт співставляється з нормативними, плановими показниками та минулим періодом, дається пояснення причин відхилень).
4. Факторний аналіз результативних показників. Використовують методи факторного аналізу, математичного моделювання та інші економіко-математичні методи.
5. Узагальнення висновків, розробка заходів та пропозицій, формування аналітичної записки та її представлення. В аналітичній записці повинні бути основні аналітичні таблиці. Графіки, діаграми, розрахункові дані виносяться в додатки.

Оперативний аналіз – це система щоденного вивчення діяльності з метою негайного втручання в процес виробництва, реалізації для забезпечення ефективного функціонування господарського механізму.