Модель життєдіяльності людини

Енергетики - на базі відділів цехів енергопостачання для:

- забезпечення постачання  електроенергією об’єктів і транспорту;

- ліквідації аварій на електромережах;

- забезпечення режимів  затемнення.

  Торгівлі і харчування – на базі відомчих магазинів, їдалень, промтоварних та продовольчих баз для:

• забезпечення продовольством, предметами першої необхідності особового складу формувань при проведенні РіІНР;
• розгортання, утримання та забезпечення діяльності роботи тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих громадян.

В залежності від специфіки виробництва на ОГД можуть бути утворені і інші служби ЦО.

Начальниками служб ЦО призначаються керівники установ, відділів, лабораторій на базі яких розгортається служба.

На невеликих об’єктах служби ЦО не створюються, а їх функції виконують відділи даного об’єкту.

 

99. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.

Начальником ЦО об’єкту* є його керівник. Він несе повну відповідальність за забезпечення захисту виробничого персоналу та населення, постійну готовність органів управління, сил і засобів, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальник ЦО об’єкта підпорядковується відповідним посадовим особам відомств, у віданні яких знаходиться об’єкт, а в оперативному відношенні-вищестоячому начальнику ЦО за місцем розташування об’єкта.

Спеціально призначена особа з питань НС підпорядковується Начальнику ЦО і є його заступником з питань ЦО та цивільного захисту населення, він є основним організатором і координатором роботи з питань цивільного захисту населення і території, цивільної оборони і відповідає за розробку і своєчасне корегування плану реагування  на загрозу виникнення надзвичайної ситуації, а також за координацію робіт з планування у всіх підрозділах об’єкта, заходів цивільного захисту населення і територій, за забезпечення готовності невоєнізованих формувань ЦО до дій за призначенням, організацію злагодженої роботи комісії з НС, евакуаційної і інших комісій, підготовку та перепідготовку керівного, командно-начальницького складу, особового складу формувань, робітників та службовців, що не входять у формування.

До системи повсякденного управління об’єкта входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації диспетчерські служби державних підприємств, установ та організацій (постанова КМ України “Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС

Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони. 
Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану" , "Про Збройні Сили України". 

100. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

Рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться з метою:

• порятунку людей та надання допомоги ураженим;

- локалізації аварій та усунення  пошкоджень;

- створення умов для наступного  проведення  відновлювальних робіт;

 При проведенні РіНР велике  значення має дотримання таких  умов як своєчасне утворення  угруповань сил, що залучаються  для проведення РіНР, своєчасне  ведення розвідки, швидкий рух  і введення сил в осередок  ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

• розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;
• локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
• пошук уражених і витягування їх  з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень і завалів;
• розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд і рятування людей,які там знаходяться;
• подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
• надання першої долі карської допомоги уражених та евакуація їх до лікарських установ;
• виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
• санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

• прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів)  у завалах та в зонах ураження;

- локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

• укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенні рятувальних робіт.

Радіорелейні засоби поділяються на рухомі і стаціонарні. Вони дозволяють забезпечити високоякісний дуплексний багатоканальний телефонний і телеграфний Радіорелейні засоби поділяються на рухомі і стаціонарні. Вони дозволяють забезпечити високоякісний дуплексний багатоканальний

Електросирена "С-40" забезпечує озвучення території в радіусі 300-700 м. Радіус озвучення залежить від рівня вуличних шумів, характеру і висоти забудови, висоти встановлення електросирени над поверхнею землі. Вони встановлюються на найвищих будинках на рівні не менше як 2,5 м від верхньої точки даху в стороні від димових і вентиляційних труб, а також джерел сильних і постійних шумів.

Для оперативного реагування на виникаючі надзвичайні ситуації Керуванню швидкого реагування необхідні були мобільні технічні засоби, що дозволяють у мінімально короткий термін прибути на місце події, оцінити ситуацію і негайно передати документовану інформацію в кризовий центр (КЦ) МИС для оперативного ухвалення рішення про локалізацію виникаючої надзвичайної ситуації. Було прийняте рішення про створення оперативного мобільного пункту управління (МПУ) для групи швидкого реагування на базі автомобіля (рис. 5.1) та мобільного комплексу апаратно-програмних пристроїв (КАПП).

У системах оповіщення цивільної оборони використовуються стаціонарні електросирени багатоцільового призначення з радіусом озвучення 3-5 км, електросирени типів "С-40", "С-28" та інші, а також спеціальна апаратура АДУ-ЦВ, П-160, ГТ-157, Р-413.

101. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом. 

 Невоєнізовані формування  цивільної оборони створюються  в областях, районах, містах Києві  та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях  незалежно від форм власності  і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 

Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони. 
Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану" , "Про Збройні Сили України". 
Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначаються Президентом України відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про Збройні Сили України". Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення. 
До невоєнізованих формувань цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.  
Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціа-лізовані формування, що підпорядковуються центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 

 

102. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

Взаємодія органів  управління  і  сил,  що   залучаються   до попередження  або ліквідації НС державного рівня,  організовується   на державному  рівні  Урядової  комісії,  через   міжвідомчий оперативний штаб:  
     з керівником  ліквідації  НС  та  його  органом  управління - регіональною оперативною групою або оперативною групою  реагування на   НС   відповідного   міністерства,   підприємства,   установи,  
організації;  
     з комісіями  з  питань  техногенно-екологічної   безпеки   та надзвичайних   ситуацій   регіональних  органів  виконавчої  влади (незалежно від форми власності і господарювання);  
     з оперативними групами реагування на  НС  міністерств,  інших центральних  органів  виконавчої  влади,  підприємств,  установ та організацій (незалежно від форми власності і підпорядкування),  що залучаються до ліквідації НС;  
     на регіональному   рівні   регіональної   оперативної   групи (оперативна  група   реагування   на   НС  міністерства,   іншого центрального  органу виконавчої влади,  підприємства,  установи та організації (незалежно від форм власності і господарювання):  
     з оперативними групами центральних органів виконавчої  влади, підприємств,  установ та організацій,  місцевих органів виконавчої влади, що залучаються до ліквідації НС і знаходяться у зоні НС;  
     з комісіями  з  питань  техногенно-екологічної   безпеки   та надзвичайних ситуацій суміжних і взаємодіючих регіонів;  
     з органами   управління   функціональних   підсистем  Системи регіонального  рівня,   регіональними   структурами   та   органів виконавчої влади,  підприємств,  установ та організацій (незалежно від форм власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС.  
     Для забезпечення   взаємодії   орган  управління  підсистемою Системи зобов'язаний:  
     визначити взаємодіючі органи управління і сили;  
     організувати надійний зв'язок взаємодії та обмін оперативними групами (представниками);  
     забезпечити взаємний  обмін  інформацією  про обстановку,  що склалася, і подальші дії;  
     визначити порядок всебічного забезпечення спільних заходів та взаємного    надання    допомоги    транспортними,    інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами;  
     розробити план взаємодії;  
     довести до підлеглих і взаємодіючих органів управління і  сил вказівки  щодо порядку оповіщення,  управління,  зв'язку та обміну інформацією;  
     установити відповідальність    керівників     підпорядкованих структурних   підрозділів   за  організацію  взаємодії  у  процесі вирішення ними конкретних завдань;  
     вжити усіх  можливих  заходів  для  підтримання  безперервної взаємодії з підпорядкованими і взаємодіючими органами управління і силами, негайно відновлювати взаємодію у разі її втрати.  
     У разі значних,  не передбачених Планом,  змін  обстановки  і необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється або визначається знову.

 

 

103. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.

 Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обмежувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідемічних, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичних осередків і наступну їх ліквідацію.

Мета карантину - повна ізоляція осередку ураження і ліквідація в ньому інфекційних захворювань, що виникли. Карантин може оголошуватися з метою попередження інфекційних захворювань, коли збудник не встановлений, але маються характерні ознаки захворювання.

При оголошенні карантину проводяться наступні заходи:     

1. На  зовнішніх межах зони карантину  встановлюється  охорона, організується  комендантська служба і патрулювання.

2. В населених  пунктах і на об'єктах організується  місцева (внутрішня) комендантська служба, здійснюється охорона інфекційних ізоляторів і лікарень, контрольно-передавальних пунктів тощо.

3. Із  районів карантину вихід людей, вивіз тварин та майна забороняється. Виїзд на заражену територію дозволяється начальниками   цивільної   оборони   лише   спеціальним формуванням і видам транспорту.

4. Транзитний  проїзд транспорту через осередки  ураження забороняється (винятком може бути лише залізничний транспорт).

5. Об'єкти  господарської діяльності, що продовжують  свою діяльність, переходять на  особливий режим роботи, із суворим  дотриманням протиепідемічних вимог. Робітники зміни розподіляються  на окремі групи (якомога меншими  за складом), контакт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок робітників і службовців організується за групами у спеціально відведених для цього приміщеннях. Припиняється робота всіх навчальних .закладів, видовищних закладів, ринків і базарів.

6. Населення в зоні карантину розподіляється на дрібні групи (так звана дрібна карантинізація); йому не дозволяється без крайньої потреби виходити із своїх будинків або квартир. Продукти харчування, вода і предмети першої необхідності доставляються спеціальними командами. При необхідності виконання термінових робіт поза будівлею люди повинні бути обов'язково у засобах індивідуального захисту.

7. Робота  магазинів, майстерень, побутових установ  може бути відновлена лише  після встановлення виду застосованих  збудників, виявлення епідеміологічної ситуації у тому випадку, коли не потребується строгих режимних заходів одразу ж після закінчення дезинфекції зовнішнього середовища і санітарної обробки населення.