Аудит формування доходів

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………...	3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ДОХОДІВ…..	5
1.1  Мета, завдання та об’єкти дослідження  аудиту доходів………………...	5
1.2 Нормативно-законодавчі та інформаційні  джерела для отримання доказів  при проведенні аудиту доходів  підприємства……………………...	7
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА ПМП «ПРИНЦИП»…….……………………...	11
2.1 Характеристика фінансово-господарської  діяльності, внутрішнього контролю  і організації обліку на ПМП  «Принцип»……………………..…...	11
2.2 Організація проведення аудиту  доходів ………………………………...	17
2.3 Методика проведення аудиту  доходів підприємства………………….	19
РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ВИСНОВКІВ НА ПМП «ПРИНЦИП»……………………….…………………	30
3.1 Типові та можливі порушення  виявлені при проведенні аудиту  формування доходів підприємства……………………………………………	30
3.2 Оформлення результатів аудиторської  перевірки………………………...	33
ВИСНОВКИ…………………….……………………………………………….	37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...…………………...	39
ДОДАТКИ……………………………………………….………………………	41

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Аудит – це незалежний контроль фінансово-господарського стану підприємств всіх форм власності. Предметом аудиту являється інформація, що стосується функціонування систем господарського механізму і стану господарюючого суб’єкта. Орієнтування України на вимоги європейського ринку потребує опанування власниками нових підходів до управління ефективністю діяльністю виробничого підприємства. Зокрема, питання дослідження аудиту обліку доходу за видами діяльності на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов'язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни господарюючі суб'єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу, вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування.

Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінансових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прийняття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.

Метою індивідуальної роботи є дослідження особливостей аудиту доходів підприємства, закріплення здобутих навичок на практиці та подальшого визначення типових та можливих порушень при проведенні аудиту і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.

Відповідно до поставленої мети в даній роботі поставленні наступні завдання:

1) дослідити  особливості аудиту доходів підприємства;

2) визначити  законодавче та інформаційне  забезпечення аудиту доходів  підприємства;

3)  визначити об'єкти аудиту операцій з обліку доходів;

4)  детально  дослідити процес планування  аудиту доходів підприємства;

5)  оволодіти методикою аудиту доходів підприємства;

6) здійснити  аудит доходів досліджуваного  підприємства ПМП «Принцип»;

7) обґрунтувати  напрямки подальшого вдосконалення  аудиту доходів підприємства.

Об’єктом дослідження є підприємство «Принцип», в якому є наявні можливості висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування доходів підприємства.

Предметом дослідження є безпосередньо методика й організація аудиту доходів – доход від реалізації, інший операційний дохід, дохід від фінансової діяльності, інші доходи, надзвичайні доходи – та їх практичне застосування.

При написанні роботи використовувалися методи: спостереження, аналіз, синтез, експеримент, групування, вимірювання, моделювання та графічні методи.

Теоретичною і методологічною основою дослідження були економічна теорія, законодавчі акти, нормативно-правові документи, що регулюють та регламентують діяльність аудиторів і аудиторських фірм, національні стандарти бухгалтерського обліку.

В ході виконання курсової роботи використовувались роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з бухгалтерського обліку, основ аудиту, методики й організації аудиту, періодичні видання та інша спеціальна література.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ДОХОДІВ

 

1.1  Мета, завдання та об’єкти дослідження  аудиту доходів

Метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку. Доходи виникають у результаті проведення операцій, спрямованих на збільшення економічних вигод. Економічною вигодою є прибуток. Звідси отримання доходів прямо пропорційно впливає на суму отриманого прибутку, тобто на досягнення основної мети підприємництва. Тому всі об`єкти підприємницької діяльності прагнуть одержати якнайкращі результати за цими показниками, а вони в свою чергу стають предметами аудиторських перевірок, які потребують детального вивчення.

Поняття «дохід» - надзвичайно розповсюджене, широко вживане і, в той же час, дуже багатозначне. Найбільш загальне уявлення про доходи дається у визначенні [15]: доход – це грошові кошти, отримані в результаті господарської діяльності за певний проміжок часу. Інші вчені визначають доход як підсумок роботи підприємства (фірми), фізичної особи або всього суспільства в грошовому виразі (у гривнях, доларах, євро).

Найбільш доцільне визначення для аудитора надається в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансовий результат» [5]: дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Аудит доходів є одним із найскладніших напрямів аудиту. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» [1], аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб`єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб`єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [4] є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання.

Таким чином, метою аудиту доходів є встановлення об`єктивної істини щодо достовірності, об`єктивності, правдивості й законності відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності доходів та фінансових результатів і донесення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Предметом аудиту операцій з обліку доходів [12] є господарські операції, які пов'язані з формуванням дохідної частини всередині підприємства та за його межами (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Об'єкти аудиту операцій з обліку доходів

Метою аудиту операцій з обліку доходів діяльності є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів у звітності господарюючого суб'єкта[10].

Завданнями аудиту операцій з обліку доходів є: перевірка правильності розмежування доходів за кожною класифікаційною групою; встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів; перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг на результати основної діяльності; перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати; підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку доходів підприємства; підтвердження законності та правильності визначення і відображення у звітності відповідно до принципів бухгалтерського обліку.

 

1.2 Нормативно-законодавчі  та інформаційні джерела для  отримання доказів при проведенні  аудиту доходів підприємства 

Доходи входять до складу об'єктів аудиту на підставі двох принципів — нарахування та відповідності[14].

Нарахування — це принцип, який передбачає правильне відображення в обліку доходів на той момент, коли вони виникли незалежно від дати надходження грошових коштів на рахунок.

Відповідності — передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння дохідної частини підприємства звітного періоду та витратами, понесеними у цьому ж періоді.

Визнання доходу у фінансовому обліку за принципами здійснюється залежно від видів доходу (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Види доходів

Під час перевірки доходів аудитор, як правило, ставить перед собою такі завдання [12, 15, 17]:

• аудит правильності розподілу доходів за класифікаційною групою;
• перевірка правильності визнання та оцінки доходів;
• перевірка правильності відображення доходів у відповідному періоді;
• перевірка правильності формування прибутку у звітному періоді;
• достовірність даних у первинних документах і на рахунках бухгалтерського обліку операцій з формування доходу;
• правильне ведення обліку доходів діяльності та відповідності їх прийнятій обліковій політиці підприємства;
• законність і правильність відображення доходу у звітності бухгалтерії (див. рис. 1.2);
• перевірка правильності розкриття доходів в примітках до фінансової звітності.

Також аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтуватиметься думка аудитора. Згідно МСА 500 аудиторські докази – це вся інформація, яку використовує аудитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації.

До аудиторських доказів належать [15]:

• первинні облікові документи;
• облікові записи, які є підставою для складання фінансової звітності;
• підтверджена інформація з інших джерел.

Під час проведення аудиту доходів аудиторські докази одержують з наступних джерел інформаційного забезпечення:

1. дані про облікову політику підприємства;
2. первинні документи з обліку доходів, на основі яких формується чистий прибуток підприємства;
3. первинні документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування прибутку підприємства: рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, накладні на відпуск продукції, податкові накладні, договори купівлі-продажу, договори виконання робіт, або надання послуг, довідки бухгалтерії, банківські документи (виписки банку, платіжні доручення, платіжні вимоги, реєстр чеків), касові документи (видаткові, видаткові касові ордери), векселі, акти інвентаризації;
4. регістри бухгалтерського обліку;
5. фінансова звітність (Звіт про фінансові результати форми №2, податкова декларація з податку на додану вартість);
6. акти, аудиторські висновки та інша документація, яка була здійснена в минулих періодах, звітність, що узагальнює результати аудиту, законодавчі акти та інші нормативні документи.

При дослідженні операцій за доходами слід керуватися такими документами:

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1997 р. №996;

Податковий кодекс України;

П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;

П(с)БО 15 «Дохід»;

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 № 291;

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999р. №291.