Бухгалтерський облік в Міжнародному Бізнесі

Формуючи облікову політику виходять з того, що підприємство функціонує безстрокове, а всі господарські операції відносять до того звітного періоду, що в ньому вони відбувалися. Вибрана облікова політика, як правило, застосовується підприємством з року в рік. У будь-якому разі вона має залишатись незмінною принаймні протягом календарного року. Наступні її зміни можуть спричинятися змінами в законодавстві (відповідних нормативних актах), розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи в структурі підприємства. Про зміни в обліковій політиці з їх ретельним обґрунтуванням підприємство повідомляє в пояснювальній записці до річного звіту.

Розробка та. прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку, зміцненню його правової основи і забезпечує належну ефективність роботи відповідної господарської одиниці

52. Права та обов'язки бухгалтера

 

53. Поняття, причини та види інвентаризації: Періодичність її проведення

Інвентаризація  — це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом визначення фактичної наявності господарських засобів і зіставлення їх з даними обліку. Слід розрізняти інвен-ю, як спосіб методу б.о. і як техніку (технічний прийом) її проведення. У результаті зіставлення виявляються надлишки, недостачі, встановлюються причини і винні особи у їх виникненні. В залежності від повноти охоплення перевіркою майна підпр.: 1)повна – суцільна  перевірка майна підпр. і стану розрах-в відносин 2)часткова – охоплює окремі види засобів (грош. кошти в касі та ін.) По характеру: 1)планові – проводиться за попередньо складеним планом згідно розработаного графіку її проведення) 2)позапланові – проводяться за розпорядження керівника підпр., за вимогою ревізійного органу, у випадках стихійного лиха, пожежі та ін. Інвент. проводить інвент. комісія, яка очолюється керівником підпр. чи його замом., з участю глав. буха у присутності матер-но відповідальних осіб. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплірах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійнсюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. навяністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.

 

54. Вимоги щодо проведення інвентаризації

. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплірах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійнсюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. навяністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.

Інвентаризація —  це спосіб виявлення та обліку тих  засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку.

Загальні питання порядку  проведення інвен-ї визначені Положенням про бух.звіти і баланси та Основними положеннями про інвен-ю.Згідно з цими документами в кожному  господ-ві проводиться ін-я всіх ресурсів госп-ва.Залежно від об”єктів інв-ї методика проведення змінюється.

На кожному підпр-ві для проведення інв-ї створюється  ценр.інвент.комісія(голова-заступник  керівника підпр-ва,члени-гол.бухгалтер,представник  гром.організації та ін.працівники апарату).Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвен-ю.Результати інвен-ї записують до ін. опису встановленої форми.Перед початком інвен-ї від матеріально відповід. Особи беруть розписку,що всі документи на оприбуткування івитрачання цінностей здано в бухгалтерію.Якщо серед цінностей,що інвентаризуються,є предмети, що не належать підпр-ву(зберігаються) їх також слід проінвентаризувати і внести до ін.опису.На виявлені при інвен-їзіпсовані чи непридатні мат.цінності складається акт,де зазначають ступінь непридатності іпричини й осіб, з вини яких були зіпсовані цінності.

Ін.описи підписує робоча ін.комісія і матеріально відповідальна  особа,яка до підпису має зазначити,що мат.цінності, перелічені в цій відомості,прийняті на відповідальне зберігання і жодних претензій до ін.комісії у неї нема.Підписані ін описи здають для перевірки до бухгалтерії,потім їх розглядає і затверджує центр.ін.комісія,а після цього їх повертають до бухгалтерії.

 

 

55. Основні документи, які використовуються при проведенні інвентаризації.

Данные инвентаризации каждого вида материальных ценностей заносятся в инвентаризационные описи,, которые составляются в двух экземплярах (а при смене материально ответственных лиц — в трех экземплярах), подписываются председателем и всеми членами комиссии, а материально ответственные лица пишут на каждой описи расписку следующего содержания: "Все ценности, поименованные в данной инвентаризационной описи с №... по №.... проверены комиссией в натуре в моем присутствии и внесены в опись, в связи с чем претензий к инвентаризационной комиссии не имею. Ценности, перечисленные в описи, находятся на моем ответственном хранении". Один экземпляр инвентаризационной описи остается у материально ответственного лица, а второй — передается в бухгалтерию, где фактические остатки материальных ценностей, зафиксированные в описях, сверяют с данными бухгалтерского учета. Материальные ценности, по которым выявлены расхождения (излишки, недостачи), записывают в сличительную ведомость, а материально ответственные лица должны дать инвентаризационной комиссии письменные объяснения о причинах их возникновения. Свои выводы и предложения в отношении урегулировании инвентаризационных разниц комиссия оформляет протоколом и подает на утверждение руководителю предприятия. Руководитель должен принять решение об оприходования излишков и списании недостач материальных ценностей и утвердить протокол.  В бухгалтерском учете результаты инвентаризации отражаются в следующем порядке. Излишки материальных ценностей принимаются на учет записью: Д-т сч. 20 "Производственные запасы" и др., К-т сч. 719 "Прочие доходы операционной деятельности". Стоимость недостачи производственных запасов, выявленной при инвентаризации, по их балансовой стоимости отражается записью: Д-т сч. 947 "Недостачи и потери от порчи ценностей", К-т сч. 20 "Производственные запасы" и др. Сумма недостачи материальных ценностей, подлежащая возмещению виновниками, отражается записью: Д-т сч. 375 "Расчеты по возмещению причиненного ущерба". К-т сч. 716 "Возмещение, ранее списанных активов". Стоимость недостачи материальных ценностей, по которой виновники на день окончания инвентаризации не установлены, одновременно со списанием с баланса отражаются на дебете забалансового счета 072. Невозмещенные недостачи и потери от порчи ценностей" до выявления виновников их возникновения.  Превышение стоимости ценностей, выявленных в излишке, но сравнению со стоимостью недостачи ценностей при пересортице, относится на доходы операционной деятельности предприятия.

 

56. Аналіз результатів інвентаризації(56 или 55)

Інвентаризація — перевірка  стану об'єктів органолептичним  способом, тобто перевірка наявності  й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Практично  інвентаризація — це перевірка фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтерського фінансового обліку і встановлюється результат — нестача, надлишок, пересортиця, природний убуток.

 

57. Основні характеристики обліку векселів

Довгострокові векселі  до оплати  (видані) використовуються  для фінансування проектів фірм, для  залучення фінансування. Термін їх дії – більше 1 року. Довгострокові векселі можуть забезпечуватися заставою (активами). Заставні векселі широко використовуються  при покупці будинків фізичними особами, а також основних засобів як малими, так і великими корпораціями.  Заборгованість по довгострокових векселях виплачується періодично весь термін дії векселя. Кожна виплата включає: 1. % по залишку несплаченої суми заборгованості. 2. Зменшення заборгованості по векселю (номінальної вартості).  Сума %  зменшується в кожному періоді. Довгострокові  заставні векселі  відображаються в обліку за їхньою номінальною вартістю. Також на підприємстві розробляється  графік виплат по векселю. Одержання кредитів по векселю відображається такою проводкою: Дт “Грошові кошти” , Кт “Заставні векселі видані до сплати”. Потім через певний проміжок часу відбуваються виплати по векселю: Дт “Фінансові витрати (% по векселях виданих)”, Дт “Заставні векселі видані до сплати ”, Кт “Грошові кошти”.

В балансі зменшення  суми заборгованості по векселю для  наступного року  показується як поточна заборгованість (короткострокова), а залишок, несплачений після цього – як довгострокова заборгованість.

Розрахунки з  постачальниками , а також з банками підприємства можуть  здійснювати  за допомогою  векселів. Вексель виступає як  засіб  платежів і засіб  кредитування. Для обліку  розрахунків  з  кредиторами  на  вексельній  основі застосовують  рахунок “Векселі  видані”. Цей рахунок пасивний  , розрахунковий.  Підприємства – боржники платять по  векселях , здебільшого, крім  номінальної  вартості , ще  й  відсотки  за відстрочку платежів.

Векселем  часто  оформлюють банківські кредити. При цьому  розрізняють 2-а види векселя  залежно  від способу  сплати  відсотків: 1)векселі  з  окремо  зафіксованими  відсотками  від  номінальної  вартості (включає відсоток); 2)векселі  без  зазначення  відсотків до номінальної  вартості, відсотки  включаються  у  номінальну  вартість  векселя. Техніка  відображення  векселів різна , хоч  результат  для  підприємства буде  однаковий.

 

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове  забов’язання векселедавця сплатити після настання терміну повної суми грошей векселедержателю.

Облік %-х  векселів:

Підприємство А відвантажило товар підприємству Б:

Облік у підприємства А:

1.Відвантажено продукцію   Д361   К 702

2.Відображені податкові  зобов’язання: Д 702 К 641

3. Собівартість реалізованої  продукції  Д 901 К 26

4.Отримано вексель від підприємства: Д 341 К 361

5.Нараховано % за місяць  по векселю Д 373 К 732

    Податкові  зобов’язання  Д 373  К 641

6.Отримана оплата по  векселю  Д 311  К 341

7.Отримані відсотки  по векселю  Д 311 К 373

Облік підприємства Б:

1.Отримано товар:  Д281  К 631

2.Відображена сума  податкового кредиту:  Д 641 К  631

3. Видано вексель   Д 631 К 62

4.Нараховані %-по векселю   Д 952 К 684

5. Податковий кредит  по ПДВ: Д 684 К 641

6. Сплачено вексель  Д 621  К 311

Облік безпроцентних  векселів:

Підприємство А відвантажило товар підприємству Б:

Облік у підприємства А:

1.Отримано вексель  від підприємства: Д 341 К 361

2.Нараховано % за місяць  Д 69 К 732

3.Відображено податкове  забов’язання з ПДВ:  Д 69  К 641

4.Отримана оплата по векселю   Д 311 К 341

Облік підприємства Б:

1. Видано вексель   Д 631 К 62

на суму відсотків  Д 39  К 62

2.Відображені відсотки   Д 952 К 39

3.Відображено податковий  кредит  Д 641  К  39

4.Сплачено по векселю   Д 621  К 311

 

58. Облік індосаменту(59)

 

59. Облік дисконтування векселю

Вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві).

Розрізняють простий  і переказний вексель. Простий вексель  містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказний вексель (трата) містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасотові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.

Переказний вексель— це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може бути як перший векселедержатель, так і кожний з наступних векселедержателів.