Бухгалтерський облік в Міжнародному Бізнесі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2013 в 16:10, курс лекций

Краткое описание

Господарський облік історично зумовлений; виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. У XV ст. з'явилися перші друковані праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі (1445—1515), відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга "Трактат про рахунки і записи" є першою працею з бухгалтерського обліку. Із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях облік адаптувався до вимог суспільства і в результаті сформувався як прикладна економічна наука.

Вложенные файлы: 1 файл

Bukh_Oblik_Ekz.doc

— 1.09 Мб (Скачать файл)

Дт 531 – Кр 61- ежемесячное отражение суммы  аренд. платы

Дт 952 – Кр 684 – запись на сумму начисленных % по задолжности, связаной с фин. аренд.

Дт 61(на сумму  текущ. части обязательств по фин. арен.), 684(на сумму начисленных %) – Кр 31

Если по окончании  срока фин. арен. обьект фин. арен. выкупается арендатором по остаточ. стоимости, то такую стоимость арендодатель на основании документов на оплату запис. Дт 377 – Кр 161. Арендатор на основании этих док-в запис.Дт 531 – Кр 685

 

  1. Функції та зміст позабалансового обліку

В ф № 5 дается расшифровка  отд-х статей б/б-са: НМА, ОС и их ам-ция, доходные влож-я в матер ценн-ти (ДВМЦ), р-ды на научно-исследовательские, опытно-конструкторские и технологические работы (РНИОКР), расходы на освоение прир рес-сов (РОПР), дол/срч и кр/сроч фин влож-я (ФВ), дебит  и кредит зад-ть, р-ды по обычн видам дея-ти, обеспечения, гос помощь. Статьи приводятся с расшифровками по видам НМА, ОС, ФВ и др. Им-ся данные по статьям на нач и кон года, показ-ся их дв-ние (поступление и выбытие) (НМА, ОС,ДВМЦ,РНИОКР, РОПР).

Искл-е составл ам-ция НМА и ОС, ФВ, ДЗ и КЗ, РОВД, О, ГП: по ним им-ся данные т-ко на нач и кон года.

Анализ НМА(ОС):  - а-з динамики изм-я в объеме НМА всего и по видам (темпы роста);  - определение стр-ры по видам НМА (в а-зе указ-ют какой вид НМА занимает наиб-ю долю в общ сумме);  - опред-ют структурн сдвиги за год (отклонение в струк-ре);

- определение К-тов  сост-я: (для ОС)

    КИЗНОСА = ам-ция / полн ст-ть * 100% = показ на ск-ко %-в саморт-ны наши об-ты (чем ближе к 1-це, тем более изношены)

    КГОДНОСТИ = остат ст-ть / полн ст-ть * 100% = 1 – КИЗНОСА = какой % годного им-ва остался в нашем распоряжении.

- опред-е К-тов движ-я  : КВВОДА = поступившие / полн ст-ть Кон Г  * 100% = долю введенных объектов

   КВЫБЫТИЯ = выбывшие объ-ты по полн ст-ти / полн ст-ть Нач Г * 100% = доля выбывших объ-тов

Анализ ДВМЦ(ФВ): - а-з дин-ки в целом и по видам; - определение стр-ры по видам и отклон-й в стр-ре

А-з ДЗ и КЗ: - а-з дин-ки, - опред-е стр-ры и откл-й в стр-ре.

А-з р-дов по обычн  видам дея-ти: - опред-е стр-ры р-дов (позвол выявить осн направ-ние сниж-я с/с-ти): в материалоемк пр-вах гл направ-е сниж-я с/с-ти явл экономия матер рес-сов, трудоемк пр-во – на рост ПТ, в фондоемк – на повыш-е эфф-ти исп-ния ОС.

- изм-е р-дов (срав-е  р-дов за 2 года )

 

  1. Облік та зміст дебіторської заборгованості.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237.

Дебіторською вважається заборгованість підприємству різних інших  підприємств та осіб, що виникла  на певну дату, а дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.

За строками погашення  дебіторська заборгованість може бути короткострокова і довгострокова.

Короткострокова заборгованість погашається в період до одного року: заборгованість покупців і замовників за відвантажену продукцію або виконані роботи, заборгованість підзвітних осіб.

Довгострокова дебіторська  заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу  і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До такої дебіторської заборгованості відноситься заборгованість орендаря за фінансовою орендою, за довгостроковими позиками, наданими юридичним та фізичним особам.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність  отримання підприємством майбутніх економічних вигод, а її сума може бути достовірно визначена.

Поточна дебіторська  заборгованість за одержані виробничі  запаси, виконані роботи та послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, робіт і послуг.

 

  1. Відображення дебіторської заборгованості в облікових регістрах та в примітках до фінансової звітності

Облік здійснюється на рахунку 37 « Розрахунки з різними  дебіторами: активний, основний, розрахунковий. По ДТ відображається збільшення заборгованості, а по КТ – її зменшення.

Рахунок 372 «Розрахунки  з підзвітними особами»: підзвітні  особи – це фіз. особи,  які  є працівниками під-ва і за дорученням адміністрації виконують різні  завдання: 1) придбання товарно-грошових цінностей, 2) відрядження в інше місто з метою розширення ринку збуту тощо.

 

  1. Зміст грошових коштів та їх еквівалентів

Грошові  кошти  є  найліквіднішою частиною  активів  підприємств ,  яка  використовується для  сплати  боргів  та  закупки  нових  активів.

До  грошових  коштів належать :

1)Готівка , яка зберігається  на  підпр-ві ;

2)Грошові кошти   на рахунках  в  банках;

3)Банківські  векселі   та грошові  чеки і  перекази  від  клієнтів.

В США все це cash  і обліковується на одному рахунку  “Грошові  кошти “. В західно – європейських  країнах грошові  кошти обліковуються  на  рахунках “Каси”, рахунках  в  банках , в  національній та іноземній  валюті. В бухгалтерському балансі грошові  кошти  відображаються по статті Cash – грошові  кошти (США) , а  в  європейських  країнах – внизу балансу : “Каса”  і “Рахунки в банках”. Еквівалентами  грошових  коштів є короткострокові  фінансові   інвестиції ,  які  можуть  бути   вільно  конвертовані  у  відому суму  грошових коштів  і  мають  незначний  ризик  щодо  зміни вартості.

 

  1. Нормативно-правове забезпечення порядку ведення касових операцій

В Україні готівковий обіг регулюється  наступними нормативними документами: 
Порядком ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою правління НБУ від 02.02.95 р. №21 зі змінами та доповненнями; 
Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджено постановою правління Національного банку України від 20.06.95 р. №149 зі змінами та доповнення; 
Наказом Міністерства Статистики України від 15 лютого 1996р. №51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”; 
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87; 
“Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при готівкових розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.98 р. №660 і зареєстрованим в Міністерстві юстицій України 02.03.99 р. за №131/3424.Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинно мати касу. 

Каса - це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового  зберігання готівки. Під касою також розуміють всю сукупність готівки та грошових документів, що є у підприємства. Каса охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках. 
В касі підприємства можуть зберігатися не тільки готівкові кошти, але і цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До них відносяться трудові книжки і вкладні листки до них, Квитанції дорожніх листів автотранспорту, бланки довіреностей тощо.

Касові операції оформляються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Мінстатом України за згодою з НБУ і Мінфіном України, і які повинні застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності: 
КО-1 “Прибутковий касовий ордер”; 
КО-2 “Видатковий касовий ордер”; 
КО-3, 3а “Журнал реєстрацій прибуткових та видаткових касових документів”; 
КО-4 “Касова книга”; 
КО-5 “Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей”.

Найважливіші вимоги до правильного оформлення й обліку касових операцій- 
Негайне записування кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначенняпідсумків у цій книзі; здача касиром під розписку до бухгалтерії касових документів. 
Виписування бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових касових ордерів, додержання послідовності нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі до передачі їх для виконання касиру. 
Погашення касиром спеціальним штампом касових документів, аби запобігти зловживанню цими документами, зокрема повторному їх використанню. 
Установлення наказом осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і недопустимість виконання касових операцій на непідписаних документах. 
З метою контролю не рідше одного разу на місяць потрібно перевіряти готівку в касі, складати акт. 
Касова книга є реєстром аналітичного обліку. Касові документи слід брошорувати окремо від інших бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію; при здачі таких документів до бухгалтерського архіву в архівній книзі роблять позначку про прийняття “Касових документів”.

 

  1. Облік касових операцій

На  облік  і  контроль касової  готівки  звертається  велика  увага. У фірмах  розробляють  систему  контролю надходжень і витрат готівки. Готівку здебільшого намагаються звести  до  мінімуму, особливо  на  промислових підприємствах. Але в торговельних  підприємствах у касі  можуть  бути значні суми  грошей. Система  внутрішнього  контролю  включає в  себе план  організації ,  а  також  заходи ,  спрямовані  на збереження грошових  коштів (як  і іншого майна), досягнення  точної  обробки  даних та  складання  бухгалтерської звітності. Важливими  елементами внутрішнього  контролю  є : 1)розподіл відповідальності  між  службовцями ; 2)розподіл обов’язків; 3)ротація службовців   всередині   компанії; 4)використання  механічних (автоматичних)  приладів  контролю. Для  захисту готівки  та  контролю  за  її  збереженням  слід дотримуватися таких правил : 1)облік  готівки  мусить  здійснюватися  в  момент  її  надходження ; 2)Всю  готівку , що  надійшла , необхідно   здати  в  банк  в  той  самий  день або  не  пізніше  , ніж   наступний ; 3)Працівник  , який  одержує  готівку ,  не  повинен  займатися  її  обміном  в  бухгалтерії; 4)Працівник  відповідальний  за  одержання  готівки  не  повинен займатися  її   розподілом.

Облік надходження  грошей : Дт –“Каса” ; Кт – “Дохід від реалізації” , “Рахунки  до одержання (дебітори , клієнти)” , “Рахунки  в банках”.

Облік  сплати  грошей : Дт – “Рахунки до  оплати ( постачальники)” , “Фонд дрібних сум “ , “Рахунки  в банках” , “Рахунки  витрат  по  елементах); Кт  - “Каса”.

Рах-к 30 ведеться по суб-кам 301 та 302. Надходження грошових коштів в касу відображається по Дт 30 Кт 31 ( при отриманні грошових коштів з поточного р-ку в банку), 372 (повернення невикористаного авансу), 37 (надходження грошових коштів від дебіторів в погашення заборгованості) і інше. Використання грошових коштів з каси відображається Кт 30 Дт: 31 (вклад готівкою на поточний рахунок в банку), 661 (на суму виплаченої заробітної плати, премій), 372 (видача підзвітних сум). Надлишки грошових коштів зараховуються в дохід під-ва записом Дт 30 Кт 719. Нестача списується з Кт 30 на Дт 947 з наступним віднесенням на р-к касира записом Дт 375 Кт 716. відшкодовані касиром суми нестачі відображаються Дт 30 Кт 375.

  1. Облік грошових коштів на рахунках та облік інших коштів.

Для зберігання вільних грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків кожному підприємству під час його організації відкривається в банку поточний (розрахунковий) рахунок. Для його відкриття банку надаються такі документи: заява банківської форми, посвідчення про реєстрацію підприємства, статут, затверджений нотаріально і з відмітками податкової адміністрації і соціальних фондів (пенсійного, страхового, фонду зайнятості та фонду страхування від нещасних випадків), посвідчення про реєстрацію в статистичному органі; картка зі зразками підписів керівника і головного бухгалтера, якщо він передбачений штатним розкладом. У разі відсутності призначеного головного бухгалтера підпис залишає лише керівник і ставиться на картці кругла печатка підприємства.

Поточному рахунку кожного  підприємства банком присвоюється номер (код), який потім проставляється на всіх документах, якими оформлюються господарські операції за цим рахунком. Може бути відкрито два і більше поточних рахунків, кожному з них присвоюється окремий номер, а один з них є основним. У разі наявності двох і більше поточних рахунків в національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів повинен визначити один основний.

Безготівкові розрахунки оформляються такими бухгалтерськими документами банківської форми: платіжними дорученнями, вимогами-дорученнями, платіжними вимогами, заявами на акредитив, розрахунковими чеками, векселями. Для одержання готівки з поточного рахунка оформлюється грошовий чек, а для внеску готівки — об’ява на внесок готівки.

Після відкриття поточного  рахунка банк видає (продає) підприємству чекову книжку, яка являє собою бланки суворої звітності і зберігається в сейфі як і готівкові гроші. Чек являє собою розпорядчий документ банку на виплату готівки. Виплата здійснюється суворо за цільовим призначенням коштів: на виплату заробітної плати, витрати з відрядження, на господарські потреби. До чека виписується корінець, який лишається при чековій книжці. Кожний бланк чека контролюється банком. Виправлення в ньому не допускаються, в разі допущення помилки зіпсований чек залишається при чековій книжці.

Об’ява на внесок готівки  виписується в банку касиром чи іншою особою, що вносить готівку. Цей документ являє собою три частини однакової форми: одна повертається представнику підприємства як квитанція, що підтверджує одержання суми банком, друга частина залишається банку, а третя — повертається підприємству разом із випискою.

Виписка банку з поточного  рахунка — це зведений документ грошових операцій. У ній зареєстровані  всі операції, як безготівкові так і готівкові. Виписка надається підприємству щоденно або в інші терміни залежно від кількості операцій. В ній зазначаються дати на початок виписки і кінець, сальдо — також на початок і кінець виписки та всі операції за дебетом і кредитом.

Кожна одержана виписка  повинна бути оброблена: перевірено сальдо початкове даної виписки  з кінцевим попередньої, з’ясовано зміст кожної операції і проставлено кореспондуючі рахунки, проведено арифметичну перевірку правильності оборотів і визначення кінцевого сальдо. При визначенні кореспондуючих рахунків слід мати на увазі, що суми проставлені у виписці за дебетом, означають кредит і навпаки. Це пояснюється тим, що банк дає виписку з свого рахунка, який для банку є пасивним.

Виписка банку служить  основою для бухгалтерського  обліку грошових коштів на поточному  рахунку.

Для бухгалтерського  обліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті призначений рахунок 131 «Поточний рахунок в національній валюті». Він активний, призначений для обліку засобів господарства, основний, грошовий. За дебетом цього рахунка ведеться облік надходження грошових коштів на поточний рахунок у національній валюті, а за кредитом — списання перерахованих та виданих грошових коштів із поточного рахунка.

Информация о работе Бухгалтерський облік в Міжнародному Бізнесі