Кредитная система комерческих банков

ківської діяльності  за  рахунок  пнрманентного  підняття  планки

сплаченого статутного фонду. Комерційні банки зобов'язані  були до

01 січня  1994 сформувати статутний фонд в розмірі 2 млрд.крб.6 а

до 01 липня 1994 - 5 млрд.крб. В газеті

     ---------------------------------

     1. Комерційні  банки проти адміністрування  і диктату в еконо-

міці //"Галицькі контракти" - 1993 - N35 - стр.4.

 

     "Урядовий кур'єр" за 8 лютого названі найбільші за статутним

фондом банки станом на перше січня 1994 р.,  а також 61 комерцій-

ний банк Україн,  які  не встигли збільшити свій статутний  фонд до

2 млрд.  крб.  і перед  керівництвом яких порушено питання  про  їх

злиття з  іншими комерційними банками України або про їх ліквіда-

цію згідно з чинним законодавством.

     Перше місце   серед  найбільших банків посідає  Промінвестбанк

(665 млрд.крб.). за ним  банк АПБ "України" АК (178 млрд.крб.), АК

Укрсоцбанк (60 млрд.крб.), Градобанк (19.6 млрд.крб.), Українсь-

кий кредитний  банк  (19  млрд.крб.),  банк  "Відродження"   (11.3

млрд.крб.) - усього 31 банк. 1.

     Прогнозуючи  дії НБУ, можна сміливо стверджувати, що "планка"

статутного фонду до кінця року підвищується, як мінімум, у 2 рази

і становитиме 10 млрд.крб.,  а для банків, які проводять  операції

з валютою - 20 млрд.крб.   _Цьому може завадити хіба те,  що велика  

_кількість банків  не набере 5 млрд.крб.  до 01.07.94  і  НБУ  буде 

_змушений зайнятися  їх реорганізацією, закриттям чи об'єднанням.

     За нинішньої  гіперінфляції банки змушені  постійно проводити

поліику на  збільшення  своїх статутних фондів - це важлива  умова

   рідвищення їх  ліквідності (коли суми їх грошових  коштів,  які

   банки мають   можливість  швидко  мобілізувати  з інших джерел,

   дозволяють своєчасно  виконувати зобов'язання по масиву).

   --------------------------

   1. Нацбанк України  визначив великі банки за статутним  фондом і

   ... //"Закон і  бізнес" - 1994 - N6 -стр.2

 

     Майбутнє - за великими банками,  але ніхто в світі не закри-

ває банків через те, що вони малі.

     У Росії   дрібні та середні банки становлять 75%  банківської

системи, у США і  розвинутих європейських країнах 80 %.

     Питанням  підвищення ліквідності займатися  необхідно, але йо-

го не можна вирішувати директивно, не враховуючи всіх можливостей

і важливої ролі в ринковій економіці середніх і малих банків.  Іх

повинно бути багато, вони мають бути різними і боротись за клієн-

та.

     В економічній  ситуації, яка склалась сьогодні, НБУ зрозуміти

можна: крах кількох невеликих  банків зараз може спричинити ланцю-

гову реакцію, викликавши недовіру населення до всіх банків взага-

лі. Однак на перспективу  така політика йде згубною.  ез цього  не-

можливий подальший  розвиток банківської системи,  як  і  розвиток

приватного бізнесу,  особливо на периферії,  де є лише відділення

АПБ "Україна" АК і  то не скрізь. Не треба душити у зародку  розви-

ток комерційних  банків,  єдину повністю комерційну галузь нашого

господарства.

     Якщо великі банки знову перетворити на державні, це буде кі-

нець розвитку приватного бізнесу,  затримка приватизації і  повер-

нення до  адміністративних методів керування і в банківській  сфе-

рі. Який би тиск держава  і НБУ не здійснювали на комерційні  бан-

ки, вони,  як  вказує  досвід,  все активніше сприяють формуванню

ринкової економіки.

     1---------------------

     Чи забагато  банків в Україні? //"Діло" - 1994 - N16 - стр.3

 

            ІІ. 1   0ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

              БАНКІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

 

     1. Діяльність  банків на фінансовому ринку  України.

 

     Банки являють  собою невід'ємну рису сучасного  грошового гос-

подарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами  відтворення.

Знаходячись в  центрі  економічного життя,  обслуговуючи інтереси

виробників, банки опосередковують  зв'язки  між  промисловістю  і

торгвалею, сільським  господарством та населенням. Банківська сис-

тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми,  але

і сприяти реформуванню економіки в цілому.

     По-перше,  вона покликана забезпечити економічно  виправданий

розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон-

курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен-

ня і цінових пропорцій.

     По-друге  банківський сектор повинен утримувати  в  достатньо

стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю-

чи бесконтрольному  нарощуванню дефіциту держбюджету  та розгортан-

ню гіперінфляційних процесів.  Одна з необхідних умов для цього -

незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.

     Але політика  уряду  України  по лібералізації  цін і доходів

була повністю підтримана Національним банком України,  який своєю

надмірною емісією  створив  сприятливі умови цінних факторів,  що

діяли в економіці України.  Якщо прийняти  випуск  грошової  маси

(готівки) в обіг  у 1991 р.  за 1,  то в 1992 р.  він збільшився у

79, а за 4 місяці 1993 р.  - у 213 разів.  На початку січня  і  на

початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза

більше грошей,  ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля-

ційна спіраль  розкрутилася до найвищої фази,  банки змушені  були

додатково випускати  в обіг величезну масу грошей.  Це автоматично

викликало черговий стрибок  цін,  з випередженням порівняно  з під-

вищенням середньодушових  доходів населення.

     Нацбанк  України здійснював політику "дешевих  грошей" і підт-

римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня  інфляції в

Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар-

талі 1992 р.,  коли інфляція сягнула 30%  на  місяць,  дисконтна

ставка Нацбанку України  становила и середньому 22-25 %  на рік. У

Росії вона вже перевищувала 80%.  Це призвело до негативних  нас-

лідків в економіці  України.

     ----------------------------

     1 Лукінов  І.  Інфляційна  політика,  її руйнівні наслідки і

шляхи їх подолання //Економіка  України - 1994 - N1 - стр.12

     2 Гавлук  М.  Інфляція в Україні:  витоки  і сучасний стан //

Економіка України - 1994 - N2 - стр.15

 

     Почали  скорочуватися вклади населення в ощадбанку, підвищив-

ся попит на вільноконвертовану валюту на "чорному" ринку, приско-

рилося падіння курсу  карбованця, посилився відплив грошових капі-

талів за  кордон.  Занижена  дисконтна ставка НБУ і вільні ставки

позичкового проценту комерційних банків сприяли "втечі" капіталів

з державного сектора  економіки до приватного, що означало "тіньву

приватизацію" і загострювало платіжну кризу.

     Так, за  11 місяців 1992 р.  прострочені платежі  в народному

господарстві України  збільшились в 125 разів і на 01.12.1992 ста-

новили 406 млрд.крб.  Усі  ці проценти посилювали попит на кредит,

примушували НБУ здійснювати  нові кредитні емісії.  Всього за 1992

р. кредитні  вкладення  українських банків зросли у 27,  а  емісія

готівкових грошей (порівняно з 1991 р.) - у 47 разів.

     Наслідками  такої  політики НБУ стали  стримування економічних

реформ, посилення утриманських настроїв, нагромадження нових неп-

лажів і нового попиту на кредит.

     По-третє,  банки повинні  створювати  умови  для  "відкриття"

економіки, забезпечуючи  обслуговування  світового  руху товарів,

прямих інвестицій, робочої  сили, сприяючи переходу до конвертова-

ності національних валют.

     По-четверте, банкірство повинно не тільки

     -------------------------------

     1 Гавлук М.  Інфляція в УкраїніЖ витоки і сучасний  стан  //

Економіка України - 1994 -N2 - стр.15

 

     забезпечувати  фінансову дисципліну,  але й  заставляти клієн-

туру (населення, підприємства, державу) розвивати економічне мис-

лення, підприємництво.

     Створення двохрівневої банківської системи - це перший  крок

до формування  ринку  фінансових ресурсів.  При цьому  заохочується

конкуренція серед фінансових установ та здійснюється їх  привати-

зація, відміняються верхні межі процентних ставок, спостерігаєть-

ся відхід від практики видачі кредитів,  що субсидіюються, розви-

вається ринок  цінних паперів.  Особлива увага приділяється ство-

ренню системи банківського нагляду, в тому числі по питаннях дос-

татності банківського капіталу,  розподілу ризику,  оцінки креди-

тоздатності.

     На відміну   від  сектору  галузей   матеріального виробництва

сфера послуг більш мобільна за своєю природою.  В ній затрати  та

час на створення нового продукту є суттєво меншими,  ніж, наприк-

лад, у промисловості,  де рішучу роль грають якість та структура

основного капіталу, складності у зміні технологій, сформовані ко-

операційні зв'язки. Те ж справедливо по відношенню до демонополі-

зації промисловості  з однієх сторони, та сфери послуг - з іншої.

     В цьому  є ще один аргумент на користь випереджуючого  рефор-

мування кредитно-фінансової системи,  банківського сектору,  і як

наслідок, використання його в якості ведучої  сили  трансформації

економіки. Розширення  пропозиції  послуг клієнтам зі сторони  фі-

нансових інститутів сприяло би формуванню грошового ринку,  капі-

талів, полегшенню приватизації,  оптимізації системи розподілу  та

використання ресурсів, зміни цінових пропорцій в  економіці.

     В нормальній  економічній ситуації ( і особливо  в умовах інф-

ляції) банки обережно відносяться  до  потреб  бюджету,  обмежено

приймають участь у кредитуванні його видатків. Банківське сприян-

ня державним програмам  розвитку економіки країни здійснюється  не

шляхом всезагального  кредитування більшої частини витрат держав-

ного бюджету та його великого дефіциту,  а шляхом купівлі  цінних

паперів та інших зобов'язань  держави,  а також на основі кредиту,

його строковості та платності,  пошуків  джерел  для  компенсації

зниження доходності комерційного банку.  Це дозволить  розміщувати

на ринку державні позики та одночасно дозволить центральному бан-

ку налагодити використання ринкового інструменту оперативного ре-

гулювання грошової маси - через операції на відкритому ринку.

     Сприяння  комерційних  банків прискоренню  переходу до ринко-

вих відносин вирожається,  зокрема,  в тому,  що їх  організацією

послаблюється монополізм і породжується конкуренція в  банківській

справі. Банківська система  стала однією пнрших сфер економіки, де

реально здійснюється   демонополізація.  Організація  комерційних

банків на пайовій  основі є першим кроком до  створення  грошового

ринку. Ці  банки самостійно встановлюють процентні ставки по кре-

дитах, які видаються  іншим банкам.  В результаті руху по горизон-