Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2014 в 12:50, курс лекций
Управління підприємством взаємопов'язане з первинного інформацією, що групується і перетворюється в обліковій системі у інформаційні сукупності, які характеризують стан об'єктів обліку. У широкому розумінні поняття облік пов'язують із спостереженням, вимірюванням та реєстрацією певних явищ. Об'єктом обліку є виробничо-господарська і фінансова діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ. Змістом обліку, як прикладної частини економічної науки, у багатоукладній економіці є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері мікроекономіки. Завданням обліку є сприяння раціонального використання засобів і предметів праці та самої праці суб’єктом господарювання.
ТЕМА 1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТНІСТЬ І ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ТЕМА 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
ТЕМА 4. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
ТЕМА 5. ПЕРВИННЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
ТЕМА 6. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ТЕМА 7. ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ТЕМА 8. ОБЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ
ТЕМА 9. ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
ЗМІСТ
ТЕМА 1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТНІСТЬ І ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ТЕМА 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
ТЕМА 4. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
ТЕМА 5. ПЕРВИННЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
ТЕМА 6. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ТЕМА 7. ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ТЕМА 8. ОБЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ
ТЕМА 9. ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
ТЕМА 1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТНІСТЬ І ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
Уявлення про господарський облік його історичний розвиток:
Управління
підприємством взаємопов'язане
Суб’єктами господарської діяльності є фізичні та юридичні особи. Фізичними особами є громадяни країни та інших держав, юридичними особами – підприємства, організації й установи. Господарський облік здійснюють як приватні, так і юридичні особи. Ці суб’єкти господарської діяльності є обліковими одиницями, які мають окрему систему бухгалтерського обліку і складають звітність за час їх діяльності.
Облік виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. У XV ст. з’явилися перші друковані праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі (1445-1515), відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга “Трактат про рахунки і записи” є першою працею з бухгалтерського обліку. Із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях облік адаптувався до вимог суспільства і в результаті сформувався як наукова і прикладна економічна наука.
Метою обліку є
адекватне відображення господарської
діяльності, формування і надання
повної та вірогідної інформації для
підтримки управлінських
Поняття та сутність бухгалтерського обліку:
Облік за своїм призначенням забезпечує інформацією управління, оскільки він, перш за все, є функцією управління, поряд із плануванням, контролем, аналізом і прогнозуванням. Зазвичай, облік поділяють на: оперативно-технічний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об’єкти, способи одержання й обробки інформації.
Оперативно-технічний облік являє собою збір поточної інформації про хід господарської діяльності підприємства. Він використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними у поточному моменті: він не має певної системи документації; використовує всі види вимірників, забезпечуючи оперативність одержання інформації.
Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні явища і процеси. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження, систему показників (абсолютні, відносні та середні величини). Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державні статистики, що агрегує облікові показники в системі національних рахунків.
Бухгалтерський облік є основним видом обліку. Він відображає виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємств, організацій, установ і охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності.
Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрацій накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачами для прийняття рішень.
Важливі особливості
бухгалтерського обліку полягають
у тому, що він перш за все вартісний,
суцільний і безперервний, документально
обґрунтований, використовує властиві
йому способи опрацювання
Вимога до бухгалтерського обліку про точність і об’єктивність визначаться необхідністю представлення достовірної і неупередженої інформації. Точність і об’єктивність обліку означають, що всі облікові дані мають бути правильними і відображати справжній стан і результати діяльності.
В господарському обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові, грошові.
Натуральні вимірники, передусім, забезпечують кількісне і якісне відображення майнових облікових об’єктів в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності тощо. Натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних об’єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.
Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу – днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою, у поєднанні з натуральними, встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють розмір і фонд оплати праці.
Грошовий вимірник застосовують для узагальнення вартості об’єктів обліку, оскільки власний каптал і зобов’язання обліковуються виключно у грошовій оцінці. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, для визначення результатів і рентабельності діяльності, здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами.
Взаємопов’язане використання в обліку всіх трьох вимірників забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об’єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.
За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський:
Фінансовий
облік фіксує інформацію про поточні
витрати у по-елементному
В основному, споживачами інформації фінансового обліку виступають зовнішні щодо підприємства користувачі. Це – органи податкової адміністрації, біржі, банки, інші фінансові інститути, постачальники та покупці, потенційні інвестори тощо.
Управлінський облік, на відміну від фінансового, – облік не фактичної величини майна, витрат і доходів, стану розрахунків і зобов’язань, а облік факторів, обставин та умов, що впливають на виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства. Його мета – надати інформацію для прийняття рішень з управління економікою підприємства та перевірити ефективність виконання прийнятих рішень.
Користувачі бухгалтерської інформації:
Всі учасники ринкової
економіки є користувачами
Всіх користувачів бухгалтерської інформації поділяють на внутрішніх і зовнішніх.
До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств, управлінський персонал, робітники і службовці. Внутрішні користувачі задовольняють свої інформаційні потреби щодо ефективності роботи апарату управління, прибутковості організацій, прийняття управлінських і планових рішень, стабільності й прибутковості підприємства, збереження робочих місць, оплати праці та пенсійного забезпечення тощо.
До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового інтересу.
До тих, які мають прямий фінансовий інтерес, належать ділові партнери підприємства на ринку (дійсні та потенційні) інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти, банківські й небанківські кредитні установи, майбутні акціонери.
До тих, які не мають прямого фінансового інтересу, належать органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби, органи державної статистики, органи державних і міжнародних цільових фондів, органи державних і міжнародних комісій і комітетів), учасники фондового і товарних ринків (брокери, дилери, депозитарії, кліринги).
До користувачів без фінансового інтересу належать аудиторські фірми, фінансові аналітики та радники, судові та арбітражні органи, громадські організації, профспілки.
Бухгалтерський облік у
Наука — це динамічна система знань, які розкривають нові явища в суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності людей.
Історія розвитку бухгалтерського обліку показує, що він являє собою самостійну галузь наукових знань, яка має певні системо-утворюючі ознаки і є частиною системи економічних наук.
Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності.
Бухгалтерський облік як наука і практична діяльність тісно пов'язаний з цілою сукупністю фундаментальних і прикладних дисциплін.
Теорія обліку передусім спирається на філософію, яка вивчає найбільш загальні закони розвитку суспільства і пізнання. Ці закони визначають розвиток теорії і практики бухгалтерського обліку, для яких важливе значення мають такі розділи філософії, як онтологія та гносеологія.
Бухгалтерський облік спирається на широку законодавчу базу, яка регулює діяльність підприємства. Правова регламентація розглядається не тільки як метод, а і як принцип управління. Тому юридичні науки, правові дисципліни формують правове поле бухгалтерського обліку підприємств, організацій і установ.
Бухгалтерський облік як функція управління тісно пов'язаний із плануванням, аналізом, контролем і регулюванням.
Планування
і прогнозування використовують
облікову інформацію для складання
планів і прогнозів і контролю
їх виконання, таким чином, між обліком
і плануванням мають місце
прямі та зворотні зв'язки.
ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку:
Бухгалтерський облік займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й включає планування, підготовку бюджетів, контроль і концентрацію уваги керівництва, оцінку, огляд діяльності й аудит. Він здійснюється в масштабах кожної держави. Та найбільш характерним об'єктом його застосування є підприємство – державне, спільне, колективне, приватне, де щоденно відбувається велика кількість господарських операцій, які вносять зміни у склад господарських засобів і їх джерел, за використанням яких необхідний контроль.
Засоби господарства становлять його матеріальну основу. Без знання їх складу, розміщення та джерел утворення неможливо управляти виробництвом. Засоби господарства групуються як за видами й розміщенням, так і за джерелами утворення та за призначенням.
Предметом бухгалтерського обліку є засоби господарства і господарські процеси.
Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення – тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Так, на цукровому заводі предметом бухгалтерського обліку є процес виробництва, реалізації цукру тощо; на машинобудівельному підприємстві – процес виробництва машин, обладнання тощо та їх відтворення. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення.
Об'єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.
Об'єкти бухгалтерського обліку є дуже різноманітними. Це цілий комплекс процесів і операцій, пов'язаних з виробничою та фінансово-господарською діяльністю, збереженням майна, ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Без чітко визначених об'єктів неможлива реалізація предмета бухгалтерського обліку.
Об’єкти бухгалтерського обліку традиційно визначаються як складові його предмета. Мало того, поширене твердження, що поняття „предмет” та „об’єкт” рівнозначні, але об’єкт обліку, як поняття, – це частина предмета, його конкретизація стосовно окремої ланки господарства.
Об'єкти бухгалтерського обліку можна розподілити на активи, зобов’язання, власний капітал.
Аналіз національних П(С)БО, зокрема П(С)БО 2 „Баланс”, дає можливість виявити основні характеристики згадуваних об’єктів бухгалтерського обліку.