Облік виробничих запасів та аналіз ефективності їх використання на

 

Дані таблиці 3.1.3 свідчать про те, що служба матеріально-технічного забезпечення в 2011 році не спромоглася забезпечити підприємство запасними частинами, матеріалами переданими в переробку та іншими матеріалами відповідно на 1,6%; 3% та 23%.

Але в цілому забезпеченість підприємства виробничими запасами складає 100,7%, що свідчить про хороший рівень роботи відділу матеріально-технічного забезпечення підприємства.

За даними бухгалтерського обліку необхідно також оцінити ритмічність надходження на підприємство конкретних видів сировини, напівфабрикатів і комплектуючих та інших матеріальних ресурсів.[44]

Так визначимо ритмічність постачання гідрокарбонату за 2011 рік, з врахуванням того, якщо планове надходження 1600 м3 (табл. 3.1.4).

 

Таблиця 3.1.4.

Аналіз ритмічності постачання гідрокарбонату

за 2011 рік на ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське»

№	Період	Одиниці виміру	Фактичне надходження	Фактичне надходження в межах планового
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	На 01.01 На 01.02 На 01.03 На 01.04 На 01.05 На 01.06 На 01.07 На 01.08 На 01.09 На 01.10 На 01.11 На 01.12	М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3 М3	1500 1670 1873 1857 1897 1792 1897 1903 1757 1600 1590 1544	1500 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1600 1590 1544
13	ВСЬОГО		20880,0	19034,0

 

Приймаючи в розрахунок ритмічності постачання пиловника хвойного підприємству фактичне надходження на початок кожного місяця (але не більше планового), можна визначати коефіцієнт, який дасть уявлення про стан постачання гідрокарбонату за формулою:

 [3.1.2]

де Крn – коефіцієнт ритмічності поставок

н – кількість періодів, на які розбито аналізований період;

Пн – планове надходження;

Фн – фактичний запас (у межах нормативного)

Таким чином:

Крn = 19034,0 : 20880,0 = 0,91

Отже, при виконанні плану постачання гідрокарбонату на 107,4% (табл. 3.1.2) постачання відбувалось на протязі року не ритмічно, оскільки коефіцієнт ритмічності 0,91, це свідчить про те, що у виробництві могли виникати простої.

На основі проведеного аналізу забезпеченості ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» виробничими запасами можна стверджувати, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання, оскільки вони в 2011 році були завищені на 184,00 тис.грн. Крім того постачання запасами відбувалось в 2011 році не ритмічно. Неритмічність поставок сировини та інших матеріалів зумовлює простої, втрати робочого часу, необхідність понаднормових робіт.

Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства.

З метою покращення забезпеченості ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» запасами доцільно визначити оптимальний розмір поставок, застосувавши модель “економічного обгрунтування розміру поставки”. Ця модель базується на виборі розміру поставки, яка мінімізує витрати на доставку та зберігання, крім того дана модель дозволяє:

• прискорити оборотність запасів;
• забезпечити безперебійність виробництва;
• знизити ризик старіння та псування запасів.

Для обчислення оптимального розміру поставки використовують формулу:

, [3.1.3]

де РППО – оптимальний розмір партії поставки;

РВЗ – розмір використаних запасів в звітному періоді;

СВЗ – середня вартість одного замовлення;

ВЗЗ – вартість зберігання одиниці запасів в звітному періоді [18, с.44].

На основі зведених даних бухгалтерського обліку можна визначити: оптимальний розмір партії поставок пиловника хвойного, кількість поставок в рік та тривалість між партіями.

 

Таблиця 3.1.5

Визначення оптимального розміру партії поставок

№п/п	Назва витрат	Сума
1	Матеріальні затрати гідрокарбонату за рік, мі	20880,0
2	Витрати на доставку:	1510
2.1	Оплата АТП за перевезення	400
2.2	Витрати на навантаження, розвантаження і складування	290
2.3	Витрати на страхування	170
2.4	Послуги брокерам	500
2.5	Інші витрати на доставку	150
3	Витрати на зберігання:	-
3.1	Витрати на утримання запасів на складах підприємства за 1 день	35
3.2	Інші витрати на зберінання	6
4	Оптимальний розмір партії, мі	1240,2
5	Кількість поставок в рік (р.1/р.4)	16
6	Тривалість між поставками, днів (360/р.5)	22

 

Отже, згідно моделі “економічного обгрунтування розміру поставки” постачання повинно відбуватися 16 разів в рік кожні 22 дні в розмірі 1240,2 мі. При таких умовах витрати на доставку і зберігання будуть мінімальними, а забезпеченість буде достатньою.

Такі розрахунки необхідно проводити по тих видах виробничих запасів, які займають основну частину у виробництві, а також по тих запасах, забезпеченість яких не є оптимальною.

 

3.2 Аналіз ефективності використання виробничих запасів

 

Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні може певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів за допомогою системи різноманітних показників, зокрема таких як: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання матеріалів; швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів). Розрахунок коефіцієнта оборотності запасів та тривалості обороту здійснюється на основі даних звітності.

Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість виробничих запасів.

Кп2010 = 212173 : 15726 = 13,4 оборотів

Кп2011 = 277432 : 21555 = 12,8 оборотів

Рівень оборотності виробничих запасів значною мірою залежить від галузевих особливостей і зниження його в 2011 році до 12,8 оборотів означає погіршення організації взаємозв’язків з клієнтами.

Тривалість обороту виробничих запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.

Тп = 360 : 13,4 = 27днів

Тп = 360 : 12,8 = 28днів

Збільшення терміну оборотності в 2011 році на 1 день є негативним.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

– визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;

– аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

– визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

– визначається вплив факторів на матеріаломісткість .

Аналіз матеріаломісткості продукції дає можливість пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції та сприяє зниженню собівартості [39, с.123].

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів. Структурно-логічна модель матеріальних витрат для ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» наведена на рис.3.2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2.1. Фактори, що впливають на зміну матеріаломісткості продукції і розміри витрат на ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське»

 

Таким чином матеріаломісткість залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової продукції у вартісному вираженні може змінюватися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції і вартості матеріалів.

Структурно-логічна факторна модель дає лише загальну картину факторів впливу на матеріаломісткість, їх можна визначити на підставі табл.3.2.1., використовуючи метод ланцюгових підстановок.

Таблиця 3.2.1.

Аналіз матеріаломісткості за прямими витратами

Показник	Умовні позначення	2010 рік тис.грн.	2011 рік тис.грн.	Відхилення
				+/-	%
Обсяг випущеної продукції (без ПДВ)	ВП	31760,5	55174,0	+23413,5	73
Прямі матеріальні витрати Сировина і матеріали Паливно мастильні матеріали Електроенергія Комплектуючі вироби, запасні частини і допоміжні матеріали Іеші матеріальні затрати	М	20173,3 15320,0   1291,4 2267,3     1036,5 258,1	36782,7 29139,5   1379,4 2347,8     1884,7 1401,3	16609,4 14419,5   88,0 80,5     848,2 1143,2	82,31 94,12   6,81 3,55     81,83 -
Матеріаломісткість за прямими витратами	Мм	0,64	0,67	0,03	4,69
Прямі матеріальні затрати на підставі планової калькуляції виходячи з фактичного обсягу	Мк	19329,4	36,9413	-	-
Відхилення цін на матеріальні ресурси	∆Цр	–	11030,0	-	-
Відхилення відпускних цін на продукцію	∆Ц	-	5600,0	-	-

 

Відповідно до даних табл.3.2.1. матеріаломісткість продукції в 2011 році збільшилась на 0,03 і складає 0,67. Збільшення матеріаломісткості відбулось за рахунок наступних факторів:

1. при збільшенні обсягу продукції у фактичних цінах змінилася структура продукції. Прямі матеріальні витрати на підставі планової калькуляції. Та обсягу продукції у 2011 році мали бути 36941,3 тис.грн., фактично склали 36782,7 тис.грн., тобто підвищилась частка менш матеріаломістких видів продукції;
2. оскільки загальне відхилення обсягу продукції 23413,5 тис.грн. то воно виникає за рахунок зміни цін на продукцію, або на підставі планової калькуляції, або дії обох факторів.

На основі табл.3.2.1. методом ланцюгових підстановок можна розрахувати зміну матеріаломісткості за прямими матеріальними витратами.

1. Розраховується вплив зміни  структури продукції: матеріаломісткість  оцінюється як відношення витрат  на підставі калькуляції, фактичного обсягу до фактичного випуску продукції без урахування впливу зміни ціни на продукцію:

 = 36941,3/(55174,0 - 5600,0) = 0,745

Вплив зміни структури продукції на матеріаломісткість за прямими матеріальними витратами складає:

 = 0,745-0,64 = 0,105

Отриманий результат свідчить, про те, що у випуску продукції збільшилась частка матеріаломістких виробів.

1. Визначається зміна рівня матеріальних витрат за окремими виробами:

 = (36782,7 - 11030,0)/(55174,0 - 5600,0) = 0,519

= 0,519 - 0,745 = -0,226

Отриманий результат свідчить про те, що в 2011 році на ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» скоротився рівень матеріальних витрат на окремі вироби.

3. Вплив цін на матеріальні ресурси на показник матеріаломісткості:

 = 36782,7/(55174,0 - 5600,0)=0,742

= 0,742 - 0,519=0,223

У результаті зростання цін на матеріальні ресурси матеріаломісткість збільшилась на 23грн.

4. Вплив зміни відпускних цін на продукцію на результативний показник:

 = 0,67 - 0,742 = -0,072,

Отриманий результат свідчить свідчить про те, що матеріаломісткість знизилась на 72 грн. за рахунок збільшення відпускних цін на продукцію.

За даними проведених розрахунків можна зробити висновок, що найбільший вплив на зміну матеріаломісткості спричинила зміна структури на 0,105. Позитивний вплив на матеріаломісткість мала зміна рівня матеріальних витрат на окремі вироби, що зменшило матеріаломісткість на 0,226.

Іншим узагальнюючим показником, є ефективність використання матеріалів, який визначається як співвідношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного обсягу випуску продукції. Цей показник можна визначити за формулою: