Організація і облік короткострокового кредитування та шляхи його удосконалення (на матеріалах сільськогосподарського товариства з обме

  Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок що маємо доволі здоровий фінансовий стан. Хоча рівень кредитоспроможності  СТОВ   «Мрія» має задовільний характер. Далі розрахуємо рейтинговий показник позичальника.  

  Таблиця 3.8

Визначення кредитного рейтингу за інтегрованим показником 

СТОВ «Мрія»

З показників таблиці бачимо, що маємо пониження рейтингового показника класу позичальника, значення інтегрованого показника з 210 за 2012р. понизився до 170 за 2013 р.  З чого випливає що підприємство вийшло  з високого класу позичальника до задовільного . Підприємство має ознаки фінансового напруження і кредит може наданий на загальних підставах, крім того необхідний поточний контроль за фінансовим станом.

3.3. Удосконалення організації обліку короткострокових позичок

на підприємстві

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємствам надано право самостійно визначати облікову політику з урахуванням вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік призначений для фіксування всіх господарських операцій, що мають місце на підприємстві. Його дані мають бути правдивими, оскільки, на їх основі складається звітність, що є джерелом інформації не тільки керівництва, але й для зовнішніх користувачів: державних податкових інспекцій, органів статистики, кредиторів та інвесторів.

 Реформування бухгалтерського  обліку відповідно до міжнародних  стандартів, створення нової нормативної  бази бухгалтерського обліку  вимагає рішення цієї проблеми  на національному рівні.

Міжнародні стандарти фінансової звітності представляють собою комплекс документів. В нього входять: зміни, включені в дане видання, вступ, Статут Фонду Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності, передмова до МСФЗ, Принципи складання і представлення фінансової звітності, опис процесу розробки і ухвалення стандартів, текст стандартів, роз'яснення стандартам (інтерпретації), глосарій, індекс. Всі ці документи взаємозв'язані, утворюють єдине ціле, систему; разом з тим, кожен окремий елемент цієї системи має самостійне значення.

 Перехід на ведення обліку  за міжнародними стандартами  в Україні призвів до розробки  національних стандартів обліку, спрямованих на  отримання взаємопогодженої, цілісної системи бухгалтерського обліку, яка є надійним джерелом достовірної інформації про фінансовий стан та результати господарської діяльності підприємства.

Для того, щоб фінансова звітність загального призначення задовольняла потреби максимальної кількості користувачів, необхідно визначити базові вимоги до форми і обсягу інформації, яка надається. Все це розкривається в МСФЗ 1 «Подання фінансових звітів» і у вітчизняному обліку в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

В процесі реформування бухгалтерського обліку форма звіту про фінансові результати зазнала окремих змін, спрямованих на оцінку результатів діяльності підприємств у розрізі видів діяльності, уточнення змісту окремих показників. Загалом проведені зміни розширили можливості прийняття важливих управлінських рішень. Інформація Звіту допомагає не лише зрозуміти, а й спрогнозувати результати діяльності майбутніх звітних періодів. Саме фінансові результати становлять найбільший інтерес для реальних і потенційних користувачів фінансової звітності .

В процесі дослідження підходів до формування показників Звіту відокремлено декілька основних проблем: формат звіту про фінансові результати; поняття фінансового результату по суті господарської діяльності; ступінь розгорнутості фінансового результату; ступінь деталізації даних про доходи і витрати. Ці питання - важливі аспекти подання інформації у фінансовій звітності, оскільки, формат Звіту про фінансові результати значною мірою визначає можливість та напрями аналізу й прогнозування фінансових результатів підприємства.

Міжнародна практика свідчить, що звітність, сформована відповідно до МСФЗ, відрізняється високою інформативністю для користувача. Використання МСФЗ дає змогу компаніям, зокрема українським, які мають інтереси на міжнародному ринку, надати потенційним та наявним інвесторам, кредиторам та іншим зацікавленим сторонам прозору інформацію про свою діяльність, особливо це стосується інформації щодо фінансових результатів.

У основі МСФЗ лежить теорія англо-американської школи обліку, ідея якої полягає у віддзеркаленні, перш за все, економічного змісту фактів господарського життя і положення підприємства в цілому. Це визначає підходи МСФЗ до кваліфікації основних облікових категорій: активів, зобов'язань, доходів, витрат, прибутку, капіталу та інших і до оцінки (визначення вартості) елементів звітності.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання.

СТОВ «Мрія»   при організації ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності   використовує  норми  національних стандартів без використання міжнародних стандартів фінансової звітності. Застосовуючи міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності керівник аграрного підприємства розширив би свої можливості щодо залучення додаткових джерел фінансування шляхом заінтересованості інвесторів і можливості виходу на міжнародні фондові ринки.

Головною перевагою застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності в аграрних підприємствах є одержання точної та достовірної інформації про господарські процеси й фінансові результати діяльності, необхідної як для управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими органами, банками, а також іншими заінтересованими юридичними та фізичними особами. Застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку сприятиме відображенню в фінансовій звітності реального майнового і ділового стану підприємства, що заінтересує не лише іноземних та національних інвесторів, а також надасть доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі. Для формування в бухгалтерському обліку аграрних підприємств достовірної й правдивої інформації необхідне його правове суворе регулювання та висококваліфіковані спеціалісти, що допоможе забезпечити їх економічне зростання.

 Забезпечення прозорості господарської  діяльності суб’єктів національної  економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу  визначається двома ключовими  чинниками: майбутніми доходами  та майбутніми ризиками. Деякі  ризики дійсно характерні для  діяльності самих організацій, проте  є й такі, які спричинені відсутністю  необхідної інформації, відсутністю  точних відомостей про прибутковість  капіталовкладень. Кредитори і інвестори  згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і  точна інформація зменшує їх  ризики .

Останнім часом облік кредитів банків стає більш складним. Це пояснюється, насамперед, змінами в правово-економічних відносинах при одержані кредитів , виникнення нових форм кредитних взаємовідносин між банком та підприємством та створенням нових видів кредитів через відсутність наявних грошових коштів для своєчасних розрахунків, а також накопичення даних відповідно до потреб фінансової та податкової звітності. 

Діючі процедури короткострокового грошового кредитування є суттєвим фактором підвищення рівня його ефективності. Зокрема через запровадження певного порядку залучення та використання позикових коштів, а саме: отриманню кредитних ресурсів підприємством має передувати кваліфіковане визначення розміру та доцільності їх залучення скоригованих на ризик втрати кредитоспроможності з урахуванням умов його надання та часткової компенсації вартості, удосконалення моніторингу кредиту в частині визначення рівня його ефективності використання, встановлення негативних відхилень з урахуванням попереджувальних ознак погіршення фінансового стану та запровадження стабілізаційних заходів, порядок реалізації яких має бути сплановано заздалегідь.

Все це призводить до необхідності перегляду ряду сталих уявлень, завдань та вимог щодо обліку зобов’язань по одержаним позичкам.  

Для повного відображення усіх господарських операцій на підприємстві необхідна правильна організація бухгалтерського обліку. Інформаційне забезпечення обліку банківських кредитів розглядають як сукупність вхідних даних, систему бази даних, їх обробки та отримання вихідної інформації необхідної для користувачів. Загальне визначення і склад інформаційного забезпечення обліку мають особливості, зумовлені його специфікою.

  Необхідно відмітити, що в  СТОВ «Мрія» облік організований  у відповідності з останніми вимогами ведення бухгалтерського обліку, та з застосуванням НП(БО)1 при складані фінансової звітності. В  первинних документах проставляються  всі реквізити, що робить його більш ефективним  і зручним в подальшому обліку та зменшує трудові витрати його ведення.

Великий обсяг економічної інформації, який постійно збільшується, потребує подальшого вдосконалення облікової і контрольно-аналітичної роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, продовжуються строки її опрацювання, а зростання затрат праці призводять до різкого збільшення  управлінського персоналу.

Велике значення для вдосконалення організації обліку короткострокових позичок має застосування прогресивних форм і методів його ведення: раціональна побудова регістрів синтетичного й аналітичного обліку, чітка послідовність і взаємозв'язок в облікових записах, використання найбільш зроблених способів облікової реєстрації, групування й відомість. Подальше вдосконалення організаційних форм бухгалтерського обліку йде шляхом використання комп'ютерних технологій. Усе більше ростуть вимоги до автоматизованих систем: це й можливість надання даних для фінансового аналізу, і розширення можливостей бухгалтерського діловодства й документообігу, і системи зведеного обліку й звітності для багатогалузевих об'єднань і концернів, а також системи, які дозволяють автоматизувати фінансово-господарську діяльність і планування, які на даному етапі виходить за межі просто обліково-реєстраційних завдань. 

Розвиток методології бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, інформаційних технологій, вимагають побудови ефективної автоматизованої системи бухгалтерського обліку, контролю та аналізу, що є необхідною для кожного підприємства. У цьому процесі застосовують відповідний теоретичний та методологічний інструментарій, який визначає певні принципи і підходи щодо побудови автоматизованих систем. Функціонування центрів інформаційних технологій (ЦІТ), впливу на методологію та організацію бухгалтерського обліку, контролю та аналізу вимагають розвитку. Отже, ЦІТ бухгалтерського обліку, контролю та аналізу перетворює дану підсистему управління на постійно діючий фактор підвищення ефективності діяльності за рахунок активізації усієї ІС підприємства. Таким чином, організацію облікового, контрольного та аналітичного процесу, за умов функціонування ЦІТ, необхідно запроектувати як схему робочих місць, що відбиває їх взаємодію при здійсненні облікових, контрольних та аналітичних функцій.Вона включає робочі місця бухгалтерів, а також працівників, що в тій чи іншій мірі мають відношення до організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. До них слід віднести робочі місця з документування, реєстрації господарських операцій в місцях їх виникнення (склад, комора тощо), оформлення первинних документів тощо. Відповідно до місця організації, технології виконання, завдання бухгалтерського обліку, контролю та аналізу слід об’єднати у три групи: