Організація і облік короткострокового кредитування та шляхи його удосконалення (на матеріалах сільськогосподарського товариства з обме

Основні недоліки короткострокових банківських кредитів полягають у високих відсоткових ставках та необхідності надання забезпечення, яке інколи може дорівнювати обороту підприємства. Потреба у короткостроковому капіталі та висока вартість короткострокових банківських кредитів призвела до швидкого розвитку надання на ринку фінансових послуг України такої фінансової послуги, як факторинг. Факторинг – це фінансування постачань з відстроченням платежу, страхування ризиків, пов’язаних з відстрочкою платежу, а також управління дебіторською заборгованістю. Розвиток факторингу зумовлений прагненням підприємств до прискорення обігу коштів у розрахунках, скороченні коштів у дебіторській заборгованості і зменшенні обсягів неплатежів .

Сьогодні 70 компаній України мають право на проведення факторингових операцій, але практично їх реалізують лише близько 20. Для забезпечення розвитку ринку факторингу в Україні необхідно створити передумови для формування спеціалізованих факторингових компаній, котрі зможуть професійно здійснювати факторинг як комплексну операцію: фінансування, інформаційно-аналітичне обслуговування, робота з дебіторами клієнта, направлена на дотримання умов договору щодо строків оплати за рахунок кваліфікованих кадрів з питань факторингу та вузької спеціалізації таких фінансових установ.

 Ґрунтовне  дослідження ефективності використання  короткострокових кредитів здійснено  багатьма вченими, серед яких: В.Г.Андрійчук, І.О. Бланк, Н.Г. Виговська, І.С. Гуцал, М.Я. Дем’яненко, О.В.Дзюблюк, В.О. Зайденварг, Л.О. Коваленко, Р.В. Корнєєва, Л.А. Костирко, Л.І. Кравченко, С.А. Кравченко, Л.А. Лахтіонова, І.В. Левчук, Г.П. Ляшенко, І.Д.Мамонова, О.М. Петрук, Л.М. Ремньова, Г.В. Савицька, Г.В. Саньков, О.С.Стоянова, І.Д. Ференц та ін.

Про значення кредитів банків як джерела фінансування виробничої – господарської діяльності,що особливо зростає у періоди,коли надходження коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв’язку з відсутністю у певні періоди року продукції для реалізації  зазначили і Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г.та ін. [89].

 Литвин  Б.М. та Стельмах М.Б. визначили  також, що важливим елементом  оцінки вартості підприємства  є визначення вартості капіталу, який знаходиться у його розпорядженні. Вартість капіталу характеризує  ціну залучення підприємством  фінансових ресурсів, за яку інвестори  погоджуються вкладати кошти  у підприємство. Тому завдання  аналітика забезпечити зменшення  вартості капіталу для підприємства, вибираючи вигідні варіанти його  залучення [73].

 Головний  критерій оцінки доцільності  одержання кредитів – рівень  окупності, тобто швидкість повернення  позичальнику вкладених коштів  через грошові потоки,що їх  генерує об’єкт кредитування  зазначив Цал-Цалка Ю.С.[97]. 

 Збарський  В.К. також зазначив, оскільки для  забезпечення неперервності поточного  циклу виробництва аграрним виробникам  необхідно нагромаджувати великі  запаси матеріально-технічних ресурсів, то їм потрібні додаткові кошти  у вигляді кредитів. І одним  із способів розв’язання цієї  проблеми є підвищення ролі  та значимості кредитних кооперативів  та спілок, державних іпотечних  банків, лізингових компаній та  інших фінансово-кредитних установ [63] .

Аналіз наукових праць економістів-учених свідчить про відсутність єдиного розуміння проблеми й відповідної методики визначення ефективності використання короткострокового кредиту. Розробка науково обґрунтованого підходу до визначення ефективності використання короткострокових кредитів, який би відповідав вимогам економічних реалій, був відносно нескладним у застосуванні для всіх учасників кредитних відносин, дозволить банківським установам знизити ризик неповернення кредитів і втрати фінансової стабільності, має важливе теоретичне та практичне значення. Крім того, це допоможе позичальникам спланувати свою діяльність на одержання максимально можливого прибутку та збільшення обсягів виробництва. Такий підхід сприятиме стабільному розвитку й підвищенню ефективності діяльності аграрних підприємств. Визначення ефективності використання короткострокових кредитів учасниками кредитних відносин дасть змогу на ранніх стадіях виявити негативні тенденції та своєчасно вжити стабілізаційних заходів.  За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

2. Сучасні підходи щодо бухгалтерського обліку

та банківських позик

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

 Основи  нової системи бухгалтерського  обліку записано в законі Україні «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятому 16.07.1999 р., та конкретизовано у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Важливим інструментом реалізації міжнародних рахунків і методів бухгалтерського обліку є новий План рахунків, розроблений на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 р. № 1706 [89]. Законом  України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  регламентуються правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, також ведення обліку зобов’язань банківського кредитування. Даним законом визначається ціль бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно з законом ціль ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві [8]. Бухгалтерський облік в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами з застосуванням нового Плану рахунків, затвердженого Наказом МФУ № 291 від 30.11.2009 р., де виділяються рахунки специфічні тільки для сільського господарства  [30].

Наказ «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню»  має такі основні положення: затверджені і схвалені Методичною радою при Міністерстві фінансів План рахунків бухгалтерського обліку активу, капіталу, зобов’язань і господарських операцій та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активу, капіталу, зобов’язань. Крім того встановити, що План рахунків та Інструкція затверджується підприємством у 2000 р. з дати, визначеної керівником підприємства. Отже, новий План рахунків виконує своє призначення – допомагає зробити облікову інформацію у розділі, необхідному для складання фінансової звітності, а саме Балансу, Звіту про фінансові результати.  Також, законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. № 135 [26].

Так, при організації і веденні бухгалтерського обліку банківського кредитування  треба виходити із положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», 31 «Фінансові витрати», П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»  та Інструкції про застосування в обліку кредитування відповідних бухгалтерських рахунків.

Базові засади організації бухгалтерського обліку зобов’язань підприємств встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», де визначені терміни, що використовуються для визначення методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності мають таке значення.    Забезпечення – зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.   Непередбачене зобов’язання – це:

1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок  минулих подій та існування  якого буде підтверджено лише  тоді, коли відбудеться або не  відбудеться одна чи більше  невизначених майбутніх подій, над  якими підприємство не має  повного контролю; або

2) теперішнє  зобов’язання, що виникає внаслідок  минулих подій, але не визначається, оскільки малоймовірно, що для  врегулювання зобов’язання потрібно  буде використати ресурси, які  втілюють у собі економічні  вигоди, або оскільки суму зобов’язання  не можна достовірно визначити.     Обтяжливий контракт – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують  очікувані економічні вигоди  від цього контракту.

Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства [32 ].

     Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. та ін. дали визначення, що під зобов’язанням розуміють заборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди, визначили. Таким чином, з метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на: довгострокові, поточні,   забезпечення, непередбачені зобов’язання, доходи майбутніх періодів.

 Поточні  зобов’язання включають: короткострокові  кредити банків; поточну заборгованість  за довгостроковими зобов’язаннями;короткострокові  векселі видані; кредиторську заборгованість  за товари, роботи, послуги; поточну  заборгованість за розрахунками  з одержаних авансів, за розрахунками  з бюджетом, за розрахунками з  позабюджетних платежів, за розрахунками  зі страхування, за розрахунками  з оплати праці, за розрахунками  з учасниками, за розрахунками  із внутрішніх розрахунків; інші  поточні зобов’язання.

 Поточні  зобов’язання відображаються у  балансі за сумою погашення  і для визначення балансової  вартості зобов’язань використовуються  такі види оцінок: історична собівартість, поточна собівартість,вартість погашення (розрахунку, платежу).

 Історична  собівартість зобов’язання – сума грошових коштів або їх еквівалентів, які будуть, як очікується, оплачені з метою погашення боргу при звичайній діяльності підприємства.

 Поточна  собівартість зобов’язань – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка необхідна для погашення зобов’язань на поточний момент. Вартість погашення зобов’язань – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде оплачена для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства [89]. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 28.04.2006 р.  N 415   визначає  методологічні  засади формування  у  бухгалтерському  обліку  інформації  про  фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності. Терміни,  що використовуються  у  положеннях  (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:    Запозичення - позики,  векселі,  облігації, а також інші види короткострокових   і   довгострокових    зобов'язань,    на    які нараховуються відсотки.  

  Капіталізація  фінансових витрат - включення фінансових  витрат собівартості кваліфікаційного  активу.  

  Кваліфікаційний  актив  -  актив,  який  обов'язково  потребує суттєвого часу для  його створення.    

Норма капіталізації фінансових витрат - частка від ділення середньозваженої  величини  фінансових витрат  та   суми   всіх непогашених  запозичень (крім тих, що безпосередньо пов'язані з кваліфікаційним   активом або  мають   цільове   призначення) підприємства протягом звітного періоду.  

   Собівартість кваліфікаційного  активу - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного  активу до стану, у якому він  придатний для використання із  запланованою метою або продажу (далі – витрати на створення  кваліфікаційного активу). 

Фінансові витрати  - витрати  на  проценти  та  інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

 Фінансові витрати визнаються:   суб'єктами малого підприємництва юридичними особами; представництвами іноземних суб'єктів господарської  діяльності  та юридичними  особами,  що  не займаються підприємницькою діяльністю крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями);  іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який   вони   були   нараховані   (визнані  зобов'язаннями),  крім фінансових витрат, які капіталізуються [34].  П(С)БО 1»Загальні вимоги до фінансової звітності» визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.   Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. . 
          В.В. Вольська заявила, що незалежно від соціально-економічних відносин дані бухгалтерського обліку завжди були основним джерелом інформації для управління. Економічна ситуація в Україні призвела до диспропорційного її розвитку,який пов'язаний з нестабільною динамікою фінансових результатів діяльності підприємств. Такі результати є наслідком неефективного управління економічними ресурсами,які становлять національне багатство. Причиною вказаних явищ є відсутність своєчасної та достовірної інформації про них як на рівні підприємства,так і на рівні держави. Важливе значення для аналітичних служб різних рівнів управління має бухгалтерська звітність,що надає надійність інформації та можливість її мобілізації. В сучасних ринкових умовах важливе значення слід приділяти науковим досягненням розвитку бухгалтерського обліку, яку будуть адекватними розвитку соціально-економічних відносин у державі [50].