Організація та шляхи вдосконалення обліку основних засобів

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………….……………..….3РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ…………...6

1.1Економічнийзмістосновнихзасобів…………………………………....6

1.2Нормативне регулювання обліку основних засобів……..……..……..7

1.3Огляд літературних джерел…………………………………...………..9

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ…………………………………………………………………………19

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства..………..19

2.2 Аналіз стану облікової  політики...……………………...…..….…....28

2.3 Облік та переоцінка основних засобів…………………....…………33

2.3.1 Оцінка та переоцінка основних  засобів………………………..….33

2.3.2 Первинний обік надходження  та вибуття основних засобів…….38

2.3.3 Синтетичний та аналітичний  облік основних засобів……………48

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ…………………………………………………………………………50

3.1 Вдосконалення організації первинного  обліку основних засобів…50

3.2 Удосконалення організації обліку  шляхом впровадження 1 С Підприємство…………………………………………………………..………...54

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………..…...55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….....…..57

ДОДАТКИ…………………………………………………………..……..62

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В умовах ринкової економіки зростає потреба в достовірній обліковій і звітній інформації про діяльність суб'єктів, що хазяюють, (державних, часток, муніципальних і інших підприємств, акціонерних товариств, асоціацій, концернів і ін.).

Об'єктивна інформація про діяльність окремих господарських суб'єктів необхідна власникам підприємств для підвищення ефективності їхньої роботи.

Для достовірної оцінки її фінансового і майнового положення перед бухгалтерським обліком існують задачі формування достовірних даних для розрахунку показників діяльності організації, а також забезпечення цією інформацією внутрішніх і зовнішніх показників. Одним з великих розділів бухгалтерського обліку господарської діяльності організації є облік основних засобів, що складають важливу частину матеріально-технічної бази організації.

Серед проблем, висунутих практикою переходу до ринкової економіки, особливу актуальність здобувають оцінка основних засобів та ї відображення в бухгалтерському балансі.

За останні роки в бухгалтерському обліку відбулися істотні зміни, обумовлені зближенням українських форм і методів обліку з міжнародними і розробкою власних облікових стандартів, що відповідають міжнародним вимогам. Для багатьох бухгалтерів ці зміни незрозумілі і тому небажані.

Як відомо основними завданнями організації обліку і контролю наявності та руху основних засобів є:

- контроль за збереженням основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- правильне і своєчасне документальне оформлення та відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів   і основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- правильне обчислення та відображення в обліку сум зносу (амортизації) основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- контроль за витратами на ремонт основних засобів, ефективністю використання основних засобів;

- отримання документально обгрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження;

- виявлення результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого їх вибуття.

При виборі теми курсової роботи ми зупинилися на основних засобах з кількох причин: по-перше, бухгалтерський облік основних засобів дуже схожий як для банків, для страхових компаній так і для виробничих сільськогосподарських підприємств. По-друге, цей розділ бухгалтерського обліку дуже великий і охоплює масу інформації і велике коло законодавчих актів, з якими я одержала можливість ознайомитися.

Завдання роботи:

- вивчити теоретичний метеріал, що діє у даний час нормативні акти в сфері обліку основних засобів, бути в курсі останніх змін законодавства;

- в ознайомленні з теоретичними основами, джерелами та послідовністю організаціі обліку основних засобів.

- проаналізувати діяльність діючого  підприємства в даній області бухгалтерського обліку.

- висунути пропозиції по вдосконалюванню бухгалтерського обліку

основних засобів.

Точність показників обсягу, стани і рухи основних коштів, а у відомій мері і точність їхньої якісної характеристики багато в чому залежить від того, на скільки правильно і вірогідно проведена їхня оцінка, маючи на увазі те, що неправильна оцінка основних засобів може не тільки спотворити загальну картину, але і викликати:

- неточне вирахування амортизації, а звідси собівартості і відпускних цін продукції (робіт, послуг), отже, прибутковості, рентабельності і прибутку;

- перекручування сум належного податку як з майна, так і з прибутку;

- неправильне відображення в бухгалтерському балансі співвідношення основних і оборотних коштів;

- невірне вирахування ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів.

Метою моєї курсової роботи є вивчення та ознайомлення з організацією обліку основних засобів, на підставі аналізу підприємства СТОВ «Авіс» та пошук шляхів підвищення рівня та якості обліку основних засобів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

1. Економічний зміст основних засобів

 

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (затверджене Наказом Міністерства фінансів України 27 квітня 2000 р. № 92 містить таке визначення основних засобів: "Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)".

При визначенні основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

До основних засобів належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби.

П(С)БО 7 при встановленні критеріїв віднесення матеріальних активів до основних засобів надає перевагу їх призначенню і не висуває обмеження щодо їх вартості.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:

- узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів;

- достовірне визначення вартості (оцінки) основних засобів;

-визначення економічних вигод від використання основних засобів;

 - контроль за наявністю і збереженням основних засобів з моменту придбання і до вибуття із господарства;

- правильне і своєчасне нарахування зносу;

- контроль за правиль ністю та ефективним  використанням коштів на реконструкцію, модернізацію відповідно до наявних джерел фінансування;

- контроль за ефективним використанням основних засобів залежно від їх потужності;

- точне визначення результатів від ліквідації основних засобів.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних активів, їх зносу передбачені рахунки: 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні активи"; 13 "Знос (амортизація) необоротних активів"; 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи".

Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від його використання, будуть відображатися на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

 

1.2 Нормативне регулювання обліку  основних засобів

 

Основні засоби підприємства, їхня класифікація і задачі обліку

товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких складає понад один рік (або операційного циклу, якщо він більше року). При організації обліку основних засобів в Україні підприємствам, їхнім об'єднанням, госпрозрахунковим організаціям (крім банків), представництвам іноземних організацій, що здійснюють діяльність в Україні, а також підприємствам, діяльність яких фінансується за рахунок засобів бюджету, необхідно керуватися такими законодавчими і нормативними документами.

- Указом Президента України  "Про перехід України до загальноприйнятого в міжнародній практиці системі обліку і статистики" № 303 від 23.05.92 р.

- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. під № 288/4509).

- Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р.

- Інструкцією по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій  підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. під № 893/4186).

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначаються методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби й інших необоротних матеріальних активах, а також розкриття

Облік основних засобів і нематеріальних активів,  зносу й амортизації (рах. № 10, 12, 13) інформації щодо них у фінансовій звітності. Норми П(С)БУ 7 "Основні засоби" застосовуються підприємствами, організаціями й іншими юридичними особами всіх норм власності (крім бюджетних організацій).

П(С)БУ 7 "Основні засоби" не поширюється на відтворені природні ресурси й операції з основними засобами, особливість яких визначається іншими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Також треба керуватись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства»,  від 03.04.97 р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями.

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168-ВР, зі змінами та доповненнями.

 

1.3 Огляд літературних джерел

 

Ткаченко Н.М. дає таке визначення основним засобам: Основні засоби (відповідно до  П(С)БУ 7 - це матеріальні активи, що підприємство містить з метою використання в процесі виробництва або постачання.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій із усіма пристосуваннями і принадлежностями для нього або окремий конструктивно відділений предмет, призначений для виконання визначених самостійних функцій, або виділений комплекс конструктивно об'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для обслуговування загальні пристосування, приналежності, керівництво і єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - визначену роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різні терміни корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може враховуватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів вважається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди від його використання і вартість його може бути точно визначена. [ 26 , с 202] .

Огійчук М.Ф. підтверджує, що для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.