Учасники фінансового ринку на ринку цінних паперів в Україні

 

 

 

Кафедра ____________Фінанси___________________________________

Спеціальність _______Фінанси та кредит__________________________

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни _______Ринок фінансових послуг_______________

тема __________Учасники фінансового ринку_________________

_____________на ринку цінних паперів  в Україні______________

 

 

 

 

Студентки __Павлової   Дарії

                                  прізвище, ім'я, по батькові

Групи _ТУзд-10-13-С5Ф(1.3дс)

Перевірив ___Люта К. Є.___________

__________________________________

підпис, прізвище, ім'я, по батькові,

вчений ступінь, звання, посада

Нормоконтроль __________________

__________________________________

підпис, прізвище, ім'я, по батькові,

вчений ступінь, звання, посада

 

 

 

Павлоград

2014 
РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка до курсової роботи містить:

48 сторінок,

7 рисунків,

5 таблиць,

30 використаних джерел.

Об’єктом дослідження є ринок цінних паперів.

Предмет дослідження: функціонування ринку цінних паперів України.

Актуальність роботи полягає в тому, що ринок цінних паперів як складова частина фінансового ринку забезпечує акумуляцію та ефективне розміщення заощаджень в економіці, інвестування її пріоритетних галузей та об`єктів. Оздоровлення економіки України значною мірою залежить від становлення та налагодженого функціонування ринку цінних паперів, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ, ЕМІТЕНТ, ІНВЕСТОР, АКЦІЯ, ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ, НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ (НКЦПФР)

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ   6

1.1. Загальна  характеристика: поняття, структура, учасники  фондового ринку            6

1.2. Види  цінних паперів, їх характеристика            10

1.3. Нормативно-правове  регулювання фондового ринку  України    13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ФОНДОВОГО РИНКУ

УКРАЇНИ                 17

2.1. Національні  особливості формування та функціонування  фондового ринку в Україні               17

2.2. Оцінка  сучасного стану фондового ринку  України         21

2.3. Аналіз  розвитку і функціонування фондових  бірж світу        30

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ               38

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Становлення ринкових відносин призвело не тільки до трансформації існуючих раніше форм і методів управління, а й до зміни технології функціонування товарних і фінансових ринків, модернізації усіх сфер економіки. Одним із головних завдань при цьому є створення умов для залучення у вітчизняну економіку додаткових інвестиційних ресурсів. Ключову роль в цьому відіграє фінансовий ринок і його складова — фондовий ринок та інструменти, які на ньому обертаються.

На фоні розвитку світових інтеграційних процесів та глобалізації ринку капіталу вітчизняному ринку цінних паперів все ще притаманні риси роздробленості та невпорядкованості. Від часів, коли він обслуговував переважно приватизаційні процеси, ринок не зазнав якісних зрушень і належним чином не виконує властиві йому функції щодо залучення, перерозподілу капіталу та його спрямування в реальний сектор. Нерозвиненість фондового ринку стримує економічний розвиток, надходження іноземних інвестицій, підвищення ефективності перерозподілу коштів в економіці. В цих умовах питання розвитку фондового ринку , підвищення його міцності та стійкості до зовнішніх шоків  набуває ще більшої актуальності.

Фондовий ринок як складова фінансового ринку традиційно вважається забезпечувальною ланкою всієї фінансової системи держави.

На сьoгoднішній день стан розвитку українського ринку цінних паперів, з одного боку, віддзеркалює істеричні тенденції розвитку, з другого – у деякій мірі залежить від напрямків розвитку міжнародних фондових ринків. Oсoблива увага приділяється фондовому ринку, використанню йoгo механізмів при перерoзпoділі коштів, і особливо у процесі глобалізації світової економіки [27].

Ринок цінних паперів є багатoаспектнoю соціально-економічною системою, на oснoві якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивний динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психoлoгічній готовності населення до ринкових відносин.

Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан фондового ринку України.

Завдання дослідження:

1. розглянути теоретичні основи функціонування фондового ринку;
2. проаналізувати сучасний стан фондового ринку України;
3. визначити національні особливості формування ринку цінних паперів;
4. розглянути перспективи розвитку фондового ринку в Україні.

Об’єктом дослідження є ринок цінних паперів.

Предмет дослідження: функціонування ринку цінних паперів України.

Теоретичне та практичне значення роботи: теоретичні положення роботи дають змогу об`єктивно оцінити особливості становлення та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні.

 

 

 

РОЗДІЛ 1ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

 

1.1. Загальна  характеристика: поняття, структура, учасники  фондового ринку.

 

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) є системою економічних і правових відносин, пов’язаних з випуском та обігом цінних паперів.

Ринок цінних паперів як економічна категорія виражає економічні відносини, що виникають під впливом попиту та пропозиції на позиковий капітал, що знайшов своє вираження у формі цінних паперів.

Головною метою фондового ринку є створення умов для ефективного розміщення інвестицій.

Відповідно до «Концепції функціонування і розвитку фондового ринку в Україні» «ринок цінних паперів є багатофункціональною системою, що сприяє обігу і раціональному розміщенню фінансових ресурсів» [8].

Як сегмент фінансового ринку ринок цінних паперів підлягає класифікації за такими самими ознаками. Класифікація фондового ринку за секторами наведена в табл. 1.1. [10].

Первинний ринок цінних паперів – це ринок, що обслуговує випуск (первинну і повторні емісії) і первинне розміщення цінних паперів (перший продаж цінних паперів інвесторам). При цьому емітент гарантує інвесторам певні права на власність і (або) доход від неї, отримуючи взамін інвестиційні кошти. Первинний ринок сприяє зростанню капіталу і раціональному розподілу джерел нового інвестування тому, що на ньому продаються і купуються нові, тільки що випущені в обіг цінні папери.

Основним завданням первинного ринку є залучення емітентами інвестицій в умовах зведення до мінімуму ризиків інвесторів.

 

Таблиця 1.1.

Сектори ринку цінних паперів

Критерії класифікації	Сектори ринку
1. Спосіб розміщення цінних паперів	- первинний фондовий ринок ;   - вторинний ринок.
2. Місце операцій з цінними  паперами	- біржовий фондовий ринок;   - позабіржовий фондовий  ринок.
3. Економічна природа цінних паперів	- ринок боргових цінних паперів ;   - ринок пайових цінних  паперів ;   - ринок похідних цінних  паперів.
4. Суб’єкти випуску цінних паперів	- ринок державних позик ;   - ринок муніципальних  позик;   - ринок цінних паперів  підприємств і організацій.
5. Термін обігу цінних паперів	- ринок цінних паперів з встановленим  терміном обігу ;   - ринок цінних паперів  без встановленого терміну обігу.

 

Вторинний ринок цінних паперів – це ринок, де відбувається купівля-продаж раніше випущених в обіг цінних паперів. Операції на вторинному ринку не збільшують загальної кількості цінних паперів і загального обсягу інвестицій. Основними операціями на вторинному ринку є перерозподіл сфер впливу й спекулятивні операції.

Головним завданням вторинного ринку цінних паперів є забезпечення перерозподілу фінансових ресурсів, ліквідності цінних паперів, що перебувають в обігу, створення умов для швидкої реалізації власниками і придбання інвесторами цінних паперів за найкращими цінами, діючими на ринку.

Біржовий ринок цінних паперів представлений фондовою біржею. Фондова біржа – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Вона є основним елементом вторинного ринку цінних паперів.

Позабіржовий ринок цінних паперів – сфера обігу цінних паперів, які не допущені до котирування на фондовій біржі.

Загальна структура ринку цінних паперів може бути представлена наступним чином (рис. 1.1) [13].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Структура ринку цінних паперів.

 

Накопичення інвестиційного капіталу, втілення його у цінні папери, рух цього капіталу від постачальників до споживачів та використання його в господарській діяльності здійснюється завдяки учасникам фондового ринку, які є суб'єктами правовідносин на ринку цінних паперів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» учасниками фондового ринку є емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку [4].

Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери – фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Аналіз здійснення інвестиційної діяльності різними категоріями інвесторів з точки зору особливостей її механізму дає змогу поділити всіх інвесторів з огляду на їх статус на два види:

1) індивідуальних  інвесторів, до яких належать  фізичні особи, а також юридичні  особи, для яких інвестиційна  діяльність не є єдиним або  одним із основних видів діяльності;

2) інституційних  інвесторів, які здійснюють діяльність  по залученню коштів індивідуальних  інвесторів, які потім вкладаються  у цінні папери інших емітентів.

Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених ДКЦПФР.

 

1.2. Види цінних паперів, їх характеристика

 

В умовах ринкових відносин набуває значення і привертає увагу такий вид майна, як цінні папери.

У законодавстві сформульовано поняття цінного папера: в ст.1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» зазначається, що цінні папери — це грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [3].

Відповідно до чинного законодавства в Україні функціонують такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик і облігації підприємств, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі, інвестиційні сертифікати та приватизаційні папери.

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими. Набуття відчуження іменних акцій вимагає внесення змін до реєстру власників цих акцій і тільки після цього можуть бути реалізовані права на управління, що випливають з цих акцій. Привілейовані акції дають акціонерові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Вони не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду акціонерного товариства. Прості акції дають право акціонеру на отримання дивідендів у розмірі, який визначається зборами акціонерів, право одного голосу в управлінні товариством, а також право на частину майна акціонерного товариства при його ліквідації пропорційно до кількості належних акціонеру акцій.