Платіжний баланс ты валютний курс

Платіжний баланс відображає рівень пристосування національної економіки до світової, і порушення його рівноваги чинить вплив на всю систему економічних відносин. При оцінюванні рівноваги платіжного балансу здійснюється послідовний аналіз балансів за групами статей: торговельний баланс, баланс поточних операцій, базисний баланс, баланс ліквідності. Результати аналізу записуються традиційним методом «підведення риски».

Торговельний баланс, відбиваючи співвідношення між експортом Е та імпортом І, є одним з компонентів валового внутрішнього продукту Q, а отже, функціонально пов'язаний з іншими його компонентами – внутрішнім споживанням С та інвестуванням Н. Спираючись на основну макроекономічну тотожність відкритої економіки

Є = С + Н + (Е-І),         (3)

(Е-І) = б-(С+ Н),          (4)

де (С + Н) - валові внутрішні витрати або внутрішнє поглинання.

Баланс поточних операцій. Знак сальдо вказує на міжнародну фінансову позицію країни. Додатне сальдо свідчить про інвестиційні можливості країни, від'ємне, навпаки, про збільшення заборгованості країни іншому світові. Додатне сальдо спостерігається у країн-інвесторів, від'ємне – у країн-боржників. Базисний баланс. Об'єднує баланс рахунка поточних операцій та довгострокового капіталу (прямі й портфельні інвестиції, інший довгостроковий капітал). Наявність сальдо балансу свідчить про порушення довгострокової (3 – 5 років) рівноваги зовнішніх платежів.

Баланс ліквідності. Об'єднує базисний баланс, короткострокові капітали та статтю «Помилки і пропуски». Розглядається як міра короткострокової рівноваги платіжного балансу.

В аналізі рівня розвитку та збалансованості зовнішньої торгівлі використовують низку показників, розрахунки яких ґрунтуються на співвідношенні обсягів експортно-імпортних операцій з валовим внутрішнім продуктом Q, зокрема це: коефіцієнт відкритості економіки, експортна квота, коефіцієнт покриття, коефіцієнт імпортної залежності.

Характеристикою відкритості економіки країни, ступеня участі її у міжнародному поділі праці слугує відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП:

U = (Е+І) : Q.         (5)

Експортною квотою КЕ на макрорівні називають відношення обсягу експорту товарів і послуг до ВВП, на рівні галузі - частку експортованої продукції (послуг) у загальному обсязі виробництва:

KE = E:Q.          (6)

Експортна квота залежить від здатності країни конкурувати на світовому ринку та від потреби країни в імпорті, оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт. Відношення експорту до імпорту розглядається як міра збалансованості зовнішньої торгівлі й називається коефіцієнтом покриття Р:

Р = Е:І.          (7)

При активному сальдо торговельного балансу Р>1, при пасивному -Р<1. Різниця (1 - Р) характеризує масштаб дефіциту торговельного балансу. Скажімо, якщо Р = 0,87, то 13% товарного імпорту не забезпечується експортом і для покриття дефіциту балансу необхідно залучати інші ресурси.

Відношення імпорту до ВВП характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни:

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 Платіжний баланс є одним з об’єктів державного регулювання. Поляризація стану платіжного балансу країни посилює нестабільність валютних курсів, переливи капіталу, негативно впливає на грошовий обіг і в результаті на економіку. При цьому стихійний механізм вирівнювання платіжного балансу через автоматичний процес цінового регулювання діє вкрай слабо. Тому відновлення рівноваги міжнародних розрахунків вимагає цілеспрямованих державних заходів. Врівноважування балансу міжнародних розрахунків входить до числа головних цілей економічної політики держави поряд із забезпеченням темпів економічного зростання, боротьбою з інфляцією і безробіттям.

Дефіцит платіжного балансу, вибір державного впливу та інструментів регулювання зводиться до таких варіантів.

- так звану  політику дефляції, тобто обмеження  бюджетних видатків переважно  на загальносуспільні цілі, «заморожування»  цін та виплат по заробітній  платі. Її складовими виступають  фінансові та грошово-кредитні  інструменти – зміна облікової ставки національного Банку, кредитні обмеження, встановлення меж зростання грошової маси;

- девальвацію, спрямовану  на стимулювання експорту і  стримування імпорту продукції;

- валютні обмеження, пов’язані з блокуванням інвалютної  виручки експортерів, ліцензуванням, продажем іноземної валюти імпортерам;

- фінансова і  грошово-кредитна політика, що полягає  у виділенні бюджетних субсидій  експортерам, підвищенні імпортних  зборів, мит на імпортні товари, відміні податку з відсотків, що виплачуються країнам - власникам цінних паперів, з метою надходження капіталів у країну.

Для платіжного балансу існує низка різнопланових проблем, – економічні, політичні, психологічні. Окрім того, велике значення має ступінь втручання держави в економіку.

 

Без масштабних цілеспрямованих заходів не доводиться сподіватися, що темпи зростання доходів держбюджету будуть адекватні темпам зростання витрат на обслуговування платіжного балансу. У той же час необхідність термінової мобілізації значних ресурсів для поточних виплат по платіжному балансу може привести до істотної корекції ринкових макрорегуляторів, шляхом посилення режиму зовнішньоекономічної діяльності, введення валютних обмежень, повернення до кредитної емісії, обмеження незалежності НБУ і т. д. є важливим об'єктом регулювання як всередині держави, так і в міждержавних відносинах.

Ефективності у збалансуванні платіжного балансу Україні доцільно досягти, застосовуючи такі заходи:

1. Мобілізувати кошти на світовому ринку капіталів у вигляді кредитів банківських консорціумів, облігаційних позик. У зв'язку з цим активно беруть участь комерційні банки (особливо євробанки) в покритті дефіциту платіжного балансу.  До тимчасових методів покриття дефіциту платіжного балансу ставляться також пільгові кредити, отримані країною по лінії іноземної допомоги.

2. Ліквідація внутрішніх економічних диспропорцій шляхом активізації державного регулювання фінансової сфери, посилення державного контролю за цінами та заробітною платою.

3. Регулювання платежів і надходжень по так званим «невидимим» операціям.

4.  У зв’язку з активним залученням іноземних кредитів для балансування платіжного балансу зовнішня заборгованість стала глобальною проблемою. Остаточним методом балансування платіжного балансу служить використання офіційних валютних резервів та резерви конвертованої іноземної валюти.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Електронні  ресурси. Режим доступу http://uk.wikipedia.org/wiki/ Відкрита економіка

2.Мороз, М.Ф. Пуховкіна Національний банк і грошово-кредитна політика. Частина 1 [Електронний ресурс] - Режим доступу: ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/18/35/

3. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної  економіки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://library.if.ua/book/93/6450.html

4. Валютний ринок. Економіка і  право. Статті та аналітика. [Електронний  ресурс] - Режим доступу: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/2012-06-25-17-01-31/2431-2011-08-19-17-08-56.html

5. Савлук М.І. Гроші та кредит. [Електронний ресурс] - Режим доступу: : http://studentbooks.com.ua/content/view/566/54/1/1

6. Едільберто Сегура. Вплив світової кризи ліквідності на Україну та шлях до економічного відновлення. – Вісник Національного банку України. 2010. - №1.

7. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. Випуск 11 (51), листопад 2012.

8. Петрикова Е.М., Петрикова С.М. Взаимосвязь показателей платежного баланса и денежно-кредитной статистики / Деньги и кредит, 2011. - №3.

9. Платежный баланс. Экономические и финансовые отношения с внешним миром. М. – 1998.

10. Платіжний баланс і зовнішній борг України. 2011 рік.

11. Федулова Л.І. Актуальні проблеми інноваційного розвитку економіки України / Механізм реалізації стратегії інноваційно-технологічного розвитку України в умовах глобальних викликів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 1-2- листопада 2012 ) / відповід.ред. д.е.н., проф.Федулова Л.І.; НАН України, Інститут економіки та прогнозування НАН України. – К., 2012.

12. Лановий В. Податковий зашморг для хворої економіки / В. Лановий.Український Тиждень №14 від 5-04-2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Economics/46766

13. Золотовалютні резерви України до кінця року можуть знизитися до критичного рівня // Finance.UA [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://news.finance.ua/ua/~/1/2012/10/31/290404

14. Золотовалютні резерви України склали менше 30 млрд дол. на 1 вересня // РБК Україна[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rbc.ua/ukr/top/show/zolotovalyutnye-rezervy-ukrainy-sostavili-menshe-30-mlrd-07092012135500

15. Золотовалютні резерви України у вересні скоротилися на 2,5% // РБК Україна [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rbc.ua/ukr/top/show/zolotovalyutnye-ukrainy-v-sentyabre-sokratilis-na-2-5--05102012125500

16. Сороківська З. К. Суть макроекономічної стабільності в перехідний період. / З. К. Сороківська. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_7/26.pdf

17. Літвінов Ю.І. Ціноутворення в умовах ринку. – К.: ЦНЛ, 2010. – 399 с.

18. Марцин В. Конкуренція як засіб антимонопольного регулювання товарних ринків та місце в ньому держави // Економіка. Фінанси. Право. – 2007. – № 10. – С. 21-25.

19. Марцин В.С. Міркування щодо особливостей антиінфляцйної політики в Україні // Актьуальні проблеми економіки. – 2010. -№1. – С. 93-102.

20. Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. – К.: Знання, КОО, 1999. – С. 291.

21. Павленко І. М. Мікроекономіка. Навч. пос. – К.: ЦНЛ, 2006. – 288 с.

22. Петрик О. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи // Вісник НБУ . –2007. –№3. – С.2-7.

23. Поплавська Ж.В. Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: Алерта, 2009. – 224 с.

24. Порошенко П. Антиінфляційна політика: шок чи терапія // Дзеркало тижня. –2008. – №15. – С.1-7.

25. Полозенко Д.В. Про гроші, інфляцію та фінанси у трансформаційній економіці // Фінанси України. 2008.– № 2. – С. 82–88.

26. Рудий М.М. Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: Каревела, 2010. –360 с.

27. Семенова Ю. Механізм інфляції попиту в Україні // Банківська справа. – 2007. – С.83-91.

28. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Консультант, 2007. – 551 с.

29. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 122 с.

30. Филюк Г. Теория и практика ценового регулирования деятельности субъектов естественных монополий / Г. Филюк // Экономика Украины. – 2005. – № 12. – С.42-47.

31. Офіційний  сайт національного банку. Монетарний  огляд за 2013 рік. Режим доступу. http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=2384654