Роль грошей у розвитку економіки України

- на третьому етапі (з урахуванням наявних запасів готівки у резервних фондах) визначається кількість банкнот і монет за номіналами, яку необхідно замовити для виробництва грошей на Банкнотно-монетному дворі.

2. Виробництво грошових  знаків.

Виробництво грошових знаків національної валюти – гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору НБУ із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість потрапляння до складу готової продукції бракованих грошей.

З метою децентралізації управління готівковим обігом у країні, забезпечення оперативного і безпосереднього ефективного регулювання взаємовідносин із комерційними банками регіональні управління Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, – передача банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси за їхніми заявками, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

3. Організація готівкового  обігу.

У позабанківській сфері політика Національного банку України з питань готівкового обігу має спрямовуватися в першу чергу на:

- забезпечення оптимальної  кількості та структури грошових  знаків в обігу та своєчасне вилучення з обігу зношених, пошкоджених та підробних банкнот і монет;

- проведення гнучкої, виваженої  політики щодо організації готівкових  розрахунків для активізації  підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати  аналіз руху готівки у значних  сумах за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним  банкам самостійно встановлювати  тарифи на розрахунково-касове  обслуговування клієнтів без  обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових  розрахунків на основі розширення  обсягів безготівкових платежів  населення в сфері торгівлі, послуг  шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків;

- сприяння автоматизації  та механізації касових операцій, здійснюваних суб`єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

- розроблення ефективних  санкцій за порушення суб`єктами  господарювання правил готівкового  обігу та застосування дійових  економічних важелів для запобігання  таких порушень.

Світ придбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

Вивчення технології обробки банкнот у центральних банках кількох провідних країн світу допомогло Національному банку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні.

Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у пачках, сформованих на автоматизованих системах, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом, в територіальних управліннях Національного банку України повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам’яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.

Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у конкретному територіальному управлінні Національного банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами готівкового обігу в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру готівки в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішення щодо перерозподілу готівки між регіонами України, своєчасно забезпечувати підкріпленням той чи інший регіон, забезпечити більш перспективне прогнозування щодо потреб у готівці, а також планування виробництва готівки відповідно до потреб готівкового обігу.

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.

 

 

3.2. Прогноз розвитку економіки

 

 

У найближчі роки очікується, що основними чинниками економічного зростання України будуть підвищення внутрішнього попиту, зокрема його інвестиційної складової, та сприятливі зовнішні умови (розширення зовнішніх ринків збуту, а також активізація іноземних інвесторів).

Разом із продовженням економічного зростання вирішуватимуться фундаментальні проблеми української економіки і суспільства: створюватимуться умови для підвищення інвестиційної привабливості економіки, стійкості фінансової системи та послаблення залежності вітчизняних виробництв від коливань світових цін на сировину. Зростання

реального ВВП за підсумками року очікується на рівні 4,7%.

Передбачається, що підтримуватиметься високий інвестиційний попит, пов’язаний з упровадженням енергозберігаючих технологій, оновленням основних фондів підприємств та з реалізацією інфраструктурних проектів. У той же час очікується, що у 2012 році значний вплив на динаміку також чинитиме споживча складова сукупного попиту. За таких умов передбачається зростання обсягів виробництва товарів та послуг, що формуватимуть пропозицію на внутрішньому ринку; покращення фінансового стану підприємств; зростання інноваційної складової; підвищення ділової активності; проведення в бюджетній сфері політики, спрямованої на підтримання реального сектору економіки на фоні виважених дій щодо підвищення соціальних стандартів; удосконалення державного управління. Зростання реального ВВП за підсумками 2012 року за оптимістичним сценарієм очікується на рівні 6,5%, за песимістичним – 3,9%.

Таблиця 3.1

Прогноз основних показників економіки на 2012-2014 рр.

Показники	2012		2013		2014
	Оптимістичний сценарій	Песимістичний сценарій	Оптимістичний сценарій	Песимістичний сценарій	Оптимістичний сценарій	Песимістичний сценарій
ВВП реальний, %	106,5	103,9	106,5	104,5	108,0	104,2
Індекс споживчих цін, %	107,9	107,9	106,2	105,9	105,6	105,0
Монетарна база, у % до попереднього року	≤ 116	≤ 112	≤ 115	≤112,5	≤115	≤109

 

Примітка. Зазначені монетарні показники є попередніми орієнтирами, які можуть коригуватися залежно від поточної економічної ситуації з метою виконання основної цілі.

 У 2012 році прогнозується уповільнення інфляційних процесів. Стримуючими чинниками інфляції будуть: зменшення дефіциту сектору загальнодержавного управління, стабільне функціонування товарних ринків, очікувана позитивна динаміка сільськогосподарського виробництва. У той же час на процес ціноутворення впливатиме перехід до формування роздрібних тарифів на основі принципу відшкодування економічно обґрунтованих видатків за врахування інтересів кінцевих споживачів і стимулів до заощадження енергії. У цілому сукупність факторів, вплив яких прогнозується протягом 2012 року, забезпечить уповільнення темпів інфляції порівняно з попередніми роками, а показник індексу споживчих цін становитиме 107,9%.

 

 

 

 3.3. Перспективи грошово-кредитної політики та її інструментів.

 

 

Події останньої фінансової та економічної кризи довели, традиційних інструментів не завжди вистачає для того, щоб підтримувати стабільність розвитку економіки та ефективно сформулювати відповідь на нові виклики, які відбуваються у світі. Саме тому Центральні банки багатьох країн постійно перебувають у пошуку нових методів та інструментів, які б допомогли максимально врахувати особливості ситуації, що склалася в країні на ринку. Центральний банк України також шукає такі інструменти [33].

Ситуація, яка склалася в даний період на грошово-кредитному ринку характеризується великим обсягом готівки в поза банківському секторі.

Тобто можна сказати, що велика частка заощаджень населення зберігається поза банками.

Наприклад, в країнах Східної Європи частка готівки поза банками коливається в межах 12-15%, в країнах, з високорозвиненою економікою цей показник складає менше 10%, в той час коли в Україні він становить 28%.

Також необхідно зазначити, що така складова грошової маси як готівка є найбільш непередбачуваною.

15 листопада 2011 року відбулося  засідання Правління Національного  банку України. На цьому засіданні  розглядалося питання, щодо надлишку  готівки на руках населення. Було  знайдено певне рішення.

В найближчий час Національний банк України має намір запропонувати новий інструмент населенню. Це власний депозитний сертифікат для фізичних осіб. Генеральним департаментом грошово-кредитної політики вже було розроблено проект відповідного нормативно-правового акта. Метою цього інструмента є мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних осіб та за рахунок цього зменшення рівня готівки поза банками.

У свою чергу впровадження нового інструмента грошово-кредитної політики в комплексі з іншими має забезпечити стабільність національної грошової одиниці, знизити інфляцію.

Власні депозитні сертифікати для фізичних осіб НБУ планує випускати в документ ній формі. Вартість інструментів може змінюватися в залежності від курсу банківського металу. Сертифікати планується випускати в гривні.

За цим депозитним сертифікатом власник буде отримувати відсотковий дохід, що буде приваблювати населення до вкладання вільних коштів. Також зручним для громадян буде те, що буде існувати можливість використовувати сертифікат, як інструмент застави. Розміщуватися вони будуть на різний період. Їх продаж та отримання відсотків планують проводити через територіальні управління НБУ [34].

Впровадження такого інструмента в комплексі з іншими заходами НБУ дозволить зберігати рівновагу грошово-кредитного ринку та забезпечить стабільність грошової одиниці України.

Також однією із можливих перспектив грошово-кредитної політики є режим таргетування валютного курсу.

Впровадження цього режиму передбачає, що Центральний банк встановить номінальний обмінний курсі буде намагатися забезпечити його стабільність по відношенню до іншої валюти. Ця стабільність забезпечуватиметься через прямі валютні інтервенції та зміни процентної ставки.