Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2014 в 21:41, курсовая работа
В даній курсовій роботі були проведені розрахунки з використанням різноманітних методів математичної обробки експериментальних даних. Був проведен аналіз результатів отриманних за допомоги різноманітних методів, а також були порівняні, методи якими ми користувалися в роботі, методи обробки експериментальних даних по простоті використання і по точності отриманних результатів. Був розрахован вибірковий коефіцієнт кореляції, характеризуючий силу лінійного кореляційного зв¢язку між X та Y. З використанням методів параболічного інтерполювання і метода Лагранжа були розраховані значення фізичних величин в заданних невузлових точках, результати отримані по заданим методам були співставленні і проаналізовані.
Якщо вузли інтерполяції x0, x1, x2, … xn нерівновіддалені, задача легко вирішується за допомогою інтерполяційної формули Лагранжа (2.3). Для цього достатньо прийняти у за незалежну змінну, а х вважати функцією. Тоді отримаємо
x = |
(1.32) |
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1. Лінійна кореляція між незалежною величиною х та залежною – у.
Проведемо кореляційний аналіз і встановимо наявність лінійного зв¢язку між експерименальними даними (вихідні дані 1). За допомогою прикладної програми mnk.exe (див. додаток 1, блок-схема цього метода представлена в 3437.ХТ03125.005) розраховуємо використовуя х та у з табл. 2.1, получені дані знаходяться також в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Дані для розрахунку коефіцієнта кореляції.
n |
X |
y |
xy |
x2 |
y2 |
1 |
2,5 |
0,8 |
2 |
6,25 |
0,64 |
2 |
1,2 |
17 |
20,4 |
1,44 |
289 |
3 |
1,8 |
3,6 |
6,48 |
3,24 |
12,96 |
4 |
2 |
2,8 |
5,6 |
4 |
7,84 |
5 |
2,2 |
1,2 |
2,64 |
4,84 |
1,44 |
6 |
1,5 |
7,4 |
11,1 |
2,25 |
54,76 |
7 |
1,7 |
5,4 |
9,18 |
2.89 |
29,16 |
8 |
2,8 |
0,36 |
1,008 |
7,84 |
0,1296 |
å |
15,7 |
38,56 |
58,408 |
32,75 |
395,9296 |
Коефіцієнт кореляції розраховується за формулою (1.1), використовуючи потрібні дані з табл. 2.1:
Значення коефіцієнта кореляції достатньо велике, щоб зробити висновок про наявність тісного лінійного зв'язку. Значимість коефіцієнта кореляції перевіряємо по значенню H за формулою (1.3):
H = 0,8556 = 2,2636
Для рівня довірчості 0,99 табличне значення Табл. = 2.29, H>Hтабл., отже коефіцієнт кореляції є значущим і гіпотеза про лінійний зв'язок x і y може бути прийнята з рівнем довірчості 0,99.
2.2. Лінійна
кореляція між випадковими
Проведемо дослідження наявності лінійного зв¢язку між двома випадковими фізичними властивостями. За допомогою прикладної програми mnk.exe розраховуємо ,які приведені у табл. 2.2:
Таблиця 2.2
№ |
x=m, Па×с |
y=Cp, кДж/кг×К |
Xy |
x2 |
y2 |
1 |
2057 |
0,920 |
|||
2 |
2321 |
0,929 |
|||
3 |
2566 |
0,942 |
|||
4 |
2795 |
0,957 |
|||
5 |
3012 |
0,973 |
|||
6 |
3217 |
0,988 |
|||
7 |
3414 |
1,004 |
|||
8 |
3603 |
1,018 |
|||
å |
22985 |
7,731 |
22345,22 |
68072909 |
7,4799 |
Вибірковий коефіцієнт кореляції для в¢язкості і теплоємністі визначимо за формулою (1.4), попередньо зробивши розрахунки за формулами (1.6–1.8):
Sx
Sy
r
Коефіцієнт кореляції незначущий, тому що H =0,1817 =0,6359 менше табличного для рівня значущості 0,95 (Hтабл=1,90). Таким чином, можна вважати недостатньо тісною лінійну залежність між в¢язкістю і теплоємкістю.
Для лінійної регресії (y = a + bx) визначаємо коефіцієнти нормальних рівнянь. Для цього за допомогою програми mnk треба знайти значення , . Вони знайдені раніше (дивись табл. 2.1).
Система нормальних рівнянь має вид:
Знаходимо значення коефіцієнтів:
Лінійна регресія має вид:
По цьому рівнянню обчислюємо значення в кожній точці (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
№ п/п |
X |
Y |
У– |
(у– | |
1 |
2,5 |
0,8 |
0,0332 |
0,7668 |
0,5879 |
2 |
1,2 |
17,0 |
11,6107 |
5,3893 |
29,0445 |
3 |
1,8 |
3,6 |
6,2672 |
-2,6672 |
7,1139 |
4 |
2 |
2,8 |
4,4861 |
-1,6861 |
2,8429 |
5 |
2,2 |
1,2 |
2,705 |
-1,505 |
2,265 |
6 |
1,5 |
7,4 |
8,939 |
-1,539 |
2,3685 |
7 |
1,7 |
5,4 |
7,1578 |
-1,7578 |
3.0899 |
8 |
2,8 |
0,36 |
-2,6385 |
2,9985 |
8,991 |
15,7 |
56,3036 |
Перевіримо адекватність отриманої лінійної моделі та оцінимо її коефіцієнти.
Дисперсія адекватності моделі (по формулі 1.17):
= 56,3036/(8-2) = 9,3839
Для оцінки значимості коефіцієнтів рівняння регресії визначимо дисперсії і по рівнянню (1.18):
= = 4,8153
S = = 19,7126
Використовуючи формули (1.19) і обравши з табл. 1,1 значення критерію Стьюдента при n – k = 6, що дорівнює t = 2,45 знаходимо довірчі границі Dа і Db.
Dа = ±2,45 × 4,4399 = ±10,8777
Db = ±2,45 ×2,1944= ±5,3763
Так як по абсолютному розміру |а|≥|Dа|, а |b|<|Db|, то коефіцієнти а – значущий, а коефіцієнт b - незначущий.
Середнє відхилення виміру у:
Dy = ± 0,02 × уср = ± 0,02 × = ± 0,0964
При мінімальній кількості паралельних вимірів у кожній точці m=2 максимальне значення дисперсії відтворності складе:
= 0,0185
Критерій Фішера по формулі (1.20)
Fексп= = 507,2378
Табличне значення критерію Фішера (Fтабл) знаходимо по числу ступенів свободи чисельника (S ) і знаменника (S )
f1= n - k = 8 - 2 = 6,
,
де n = 8 – кількість експериментальних точок; k = 2 – кількість знайдених коефіцієнтів моделі; m = 2 – кількість паралельних вимірів у кожній точці (приймаємо мінімальне значення m = 2).
По табл. 1.2 F6,1 = 234. Оскільки Fексп>Fтабл, то лінійна модель неадекватна результатам експерименту. Це очевидно і по розмірах обчислених значень
Розглянемо тепер рівняння нелінійної регресії y= а + bx3
Задану нелінійну залежність y=а + bx3 необхідно попередньо привести до лінійного виду. Зробимо заміну X = x3 отримаємо лінійну залежність:
y= a + bX
За допомогою програми mnk знайдемо значення Xi, yi, X , y , Xi · yi (табл.2.4)
Таблиця 2.4
Результати обчислень для залежності y = a + bX
№ п/п |
Х(х3) |
Y |
Xy |
X2 |
(у– | |
1 |
15,625 |
0,8 |
12,5 |
244,1406 |
5,6546 |
0,7147 |
2 |
1,728 |
17 |
29,376 |
2,9856 |
4,315 |
0,0462 |
3 |
5,832 |
3,6 |
20,9952 |
34,0122 |
7,1899 |
0,0001 |
4 |
8 |
2,8 |
22,4 |
64 |
8,6958 |
0,0109 |
5 |
10,648 |
1,2 |
12,7776 |
113,3799 |
3,4936 |
0,0113 |
6 |
3,375 |
7,4 |
24,975 |
11,3906 |
9,791 |
0,0083 |
7 |
4,913 |
5,4 |
26,5302 |
24,1376 |
2,8091 |
0,00008 |
8 |
21,952 |
0,36 |
7,9027 |
481,8903 |
7,8744 |
0,0753 |
72,073 |
38,56 |
157,457 |
975,937 |
55,2577 |
0,8669 |
8a + 13,8b = 50,4;
13,8a + 29,8b = 103,45;
b = 2,7377;
a = 1,577
Модель має вид :
По цьому рівнянню обчислюємо значення в кожній точці (табл. 2.4).
Розраховуємо дисперсію адекватності моделі:
S = = 0,59295
Тепер для оцінки значимості коефіцієнтів рівняння регресії визначимо дисперсії і :
S = =0,0989;
S = =0,3647;
Знаходимо довірчі границі Dа і Db:
a = 0,6039;= 1,4796
b = 0,3145= 0,77298
Так як по абсолютному розміру |а| >|Dа| и |b|>|Db|, то коефіцієнти рівняння а значущій і b значущі.
Отже, нелінійна залежність має вигляд :
По цьому рівнянню обчислюємо значення в кожній точці (табл. 2.5 ).
№ |
x |
Y |
У– |
(у– | |
1 |
2,9 |
6,5 |
6,2316 |
0,2684 |
0,072 |
2 |
1 |
4,1 |
4,315 |
-0,215 |
0,0462 |
3 |
4,2 |
7,2 |
7,1899 |
0,0101 |
0,0001 |
4 |
6,8 |
8,8 |
8,6958 |
0,1042 |
0,0109 |
5 |
05 |
3,6 |
3,4936 |
0,1064 |
0,0113 |
6 |
9 |
9,8 |
9,791 |
0,009 |
0,00008 |
7 |
0,2 |
2,8 |
2,8091 |
-0,0091 |
0,00008 |
8 |
5,3 |
7,6 |
7,8744 |
-0,2744 |
0,0754 |
29,9 |
50,4 |
50,5004 |
-0,0639 |
0,21606 |
Информация о работе Методі математичної обробки експериментальних даних