Методі математичної обробки експериментальних даних

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2014 в 21:41, курсовая работа

Краткое описание

В даній курсовій роботі були проведені розрахунки з використанням різноманітних методів математичної обробки експериментальних даних. Був проведен аналіз результатів отриманних за допомоги різноманітних методів, а також були порівняні, методи якими ми користувалися в роботі, методи обробки експериментальних даних по простоті використання і по точності отриманних результатів. Був розрахован вибірковий коефіцієнт кореляції, характеризуючий силу лінійного кореляційного зв¢язку між X та Y. З використанням методів параболічного інтерполювання і метода Лагранжа були розраховані значення фізичних величин в заданних невузлових точках, результати отримані по заданим методам були співставленні і проаналізовані.

Вложенные файлы: 1 файл

мой курсач.docx

— 366.02 Кб (Скачать файл)

Якщо вузли інтерполяції x0, x1, x2, … xn нерівновіддалені, задача легко вирішується за допомогою інтерполяційної формули Лагранжа (2.3). Для цього достатньо прийняти у за незалежну змінну, а х вважати функцією. Тоді отримаємо

 

x =

 

(1.32)


 

 

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

2.1. Лінійна кореляція між незалежною величиною х та залежною – у.

Проведемо кореляційний аналіз і встановимо наявність лінійного зв¢язку між експерименальними даними (вихідні дані 1). За допомогою прикладної програми mnk.exe (див. додаток 1, блок-схема цього метода представлена в 3437.ХТ03125.005) розраховуємо використовуя х та у з табл. 2.1, получені дані знаходяться також в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Дані для розрахунку коефіцієнта кореляції.

 

n

X

y

xy

x2

y2

1

2,5

0,8

2

6,25

0,64

2

1,2

17

20,4

1,44

289

3

1,8

3,6

6,48

3,24

12,96

4

2

2,8

5,6

4

7,84

5

2,2

1,2

2,64

4,84

1,44

6

1,5

7,4

11,1

2,25

54,76

7

1,7

5,4

9,18

2.89

29,16

8

2,8

0,36

1,008

7,84

0,1296

å

15,7

38,56

58,408

32,75

395,9296


 

Коефіцієнт кореляції розраховується за формулою (1.1), використовуючи потрібні дані з табл. 2.1:

 

 

Значення коефіцієнта кореляції достатньо велике, щоб зробити висновок про наявність тісного лінійного зв'язку. Значимість коефіцієнта кореляції перевіряємо по значенню H за формулою (1.3):

H = 0,8556 = 2,2636

Для рівня довірчості 0,99 табличне значення Табл. = 2.29, H>Hтабл., отже коефіцієнт кореляції є значущим і гіпотеза про лінійний зв'язок x і y може бути прийнята з рівнем довірчості 0,99.

 

 

2.2. Лінійна  кореляція між випадковими фізичними  величинами m і Ср.

Проведемо дослідження наявності лінійного зв¢язку між двома випадковими фізичними властивостями. За допомогою прикладної програми mnk.exe розраховуємо ,які приведені у табл. 2.2:

Таблиця 2.2

 

x=m, Па×с

y=Cp, кДж/кг×К

Xy

x2

y2

1

2057

0,920

     

2

2321

0,929

     

3

2566

0,942

     

4

2795

0,957

     

5

3012

0,973

     

6

3217

0,988

     

7

3414

1,004

     

8

3603

1,018

     

å

22985

7,731

22345,22

68072909

7,4799


 

Вибірковий коефіцієнт кореляції для в¢язкості і теплоємністі  визначимо за формулою (1.4), попередньо зробивши розрахунки за формулами (1.6–1.8):

 

;

 

Sx

;

 

Sy

;

 

 

r

.

 

     Коефіцієнт кореляції незначущий, тому що H =0,1817 =0,6359 менше табличного для рівня значущості 0,95 (Hтабл=1,90). Таким чином, можна вважати недостатньо тісною лінійну залежність між в¢язкістю і теплоємкістю.

 

 

 

 

2.2. Знаходження коефіцієнтів  для рівнянь лінійного виду  та аналіз рівняння регресії

 

Для лінійної регресії (y = a + bx) визначаємо коефіцієнти нормальних рівнянь. Для цього за допомогою програми mnk треба знайти значення , . Вони знайдені раніше (дивись табл. 2.1).

Система нормальних рівнянь має вид:

                                          

Знаходимо значення коефіцієнтів:

                                           a =  22,2975; b =-8,9057

Лінійна регресія має вид:

 

= 22,2975+(-8,9057)X

 

По цьому рівнянню обчислюємо значення в кожній точці (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3

 

№ п/п

X

Y

У–

(у–

)2

1

2,5

0,8

0,0332

0,7668

0,5879

2

1,2

17,0

11,6107

5,3893

29,0445

3

1,8

3,6

6,2672

-2,6672

7,1139

4

2

2,8

4,4861

-1,6861

2,8429

5

2,2

1,2

2,705

-1,505

2,265

6

1,5

7,4

8,939

-1,539

2,3685

7

1,7

5,4

7,1578

-1,7578

3.0899

8

2,8

0,36

-2,6385

2,9985

8,991

15,7

     

56,3036


 

Перевіримо адекватність отриманої лінійної моделі та оцінимо її коефіцієнти.

Дисперсія адекватності моделі (по формулі 1.17):

= 56,3036/(8-2) = 9,3839

Для оцінки значимості коефіцієнтів рівняння регресії визначимо дисперсії і по рівнянню (1.18):

= = 4,8153

 

S = = 19,7126

Використовуючи формули (1.19) і обравши з табл. 1,1 значення критерію Стьюдента при n – k = 6, що дорівнює t = 2,45 знаходимо довірчі границі Dа і Db.

Dа = ±2,45 × 4,4399 = ±10,8777

Db = ±2,45 ×2,1944= ±5,3763

Так як по абсолютному розміру |а|≥|Dа|, а |b|<|Db|, то коефіцієнти а – значущий, а коефіцієнт b - незначущий.

 Середнє  відхилення виміру у:

Dy = ± 0,02 × уср = ± 0,02 × = ± 0,0964

При мінімальній кількості паралельних вимірів у кожній точці m=2 максимальне значення дисперсії відтворності складе:

  = 0,0185

Критерій Фішера по формулі (1.20)

Fексп= = 507,2378

Табличне значення критерію Фішера (Fтабл) знаходимо по числу ступенів свободи  чисельника (S ) і знаменника (S )

f1= n - k = 8 - 2 = 6,

,

де n = 8 – кількість експериментальних точок; k = 2 – кількість знайдених коефіцієнтів моделі; m = 2 – кількість паралельних вимірів у кожній точці (приймаємо  мінімальне значення m = 2).

По табл. 1.2  F6,1 = 234. Оскільки Fексп>Fтабл, то лінійна модель неадекватна результатам експерименту. Це очевидно і по розмірах обчислених значень

, що значно відрізняються від експериментальних.

2.3. Знаходження коефіцієнтів  для рівнянь нелінійного виду  та аналіз рівняння регресії

 

Розглянемо тепер рівняння нелінійної регресії  y= а + bx3

Задану нелінійну залежність y=а + bx3 необхідно попередньо привести до лінійного виду. Зробимо заміну X = x3 отримаємо лінійну залежність:

y= a + bX

           За допомогою програми mnk  знайдемо значення Xi, yi, X , y , Xi · yi (табл.2.4)

 

 

Таблиця 2.4

Результати обчислень для залежності y = a + bX

№ п/п

Х(х3)

Y

Xy

X2

(у–

)2

1

15,625

0,8

12,5

244,1406

5,6546

0,7147

2

1,728

17

29,376

2,9856

4,315

0,0462

3

5,832

3,6

20,9952

34,0122

7,1899

0,0001

4

8

2,8

22,4

64

8,6958

0,0109

5

10,648

1,2

12,7776

113,3799

3,4936

0,0113

6

3,375

7,4

24,975

11,3906

9,791

0,0083

7

4,913

5,4

26,5302

24,1376

2,8091

0,00008

8

21,952

0,36

7,9027

481,8903

7,8744

0,0753

72,073

38,56

157,457

975,937

55,2577

0,8669


 

          Знаходимо значення коефіцієнтів нормальних рівнянь:

                                          8a + 13,8b = 50,4;

     13,8a + 29,8b = 103,45; 

 b = 2,7377;

 a = 1,577

Модель має вид :

= 1,577+2,738· X

 По цьому  рівнянню обчислюємо значення  в кожній точці (табл. 2.4).

Розраховуємо дисперсію адекватності моделі:

S = = 0,59295

Тепер для оцінки значимості коефіцієнтів рівняння регресії визначимо дисперсії і :

S = =0,0989;

 

S = =0,3647;

Знаходимо довірчі границі Dа і Db:

a = 0,6039;= 1,4796

b = 0,3145= 0,77298

Так як по абсолютному розміру |а| >|Dа| и |b|>|Db|, то коефіцієнти рівняння а значущій і b значущі.

Отже, нелінійна залежність має вигляд :

                                            =  1,577+2,738(x)1/2

 

По цьому рівнянню обчислюємо значення в кожній точці (табл. 2.5 ).

                                       

                                                                                                          Таблиця 2.5

 

x

Y

У–

(у–

)2

1

2,9

6,5

6,2316

0,2684

0,072

2

1

4,1

4,315

-0,215

0,0462

3

4,2

7,2

7,1899

0,0101

0,0001

4

6,8

8,8

8,6958

0,1042

0,0109

5

05

3,6

3,4936

0,1064

0,0113

6

9

9,8

9,791

0,009

0,00008

7

0,2

2,8

2,8091

-0,0091

0,00008

8

5,3

7,6

7,8744

-0,2744

0,0754

29,9

50,4

50,5004

-0,0639

0,21606

Информация о работе Методі математичної обробки експериментальних даних