Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2014 в 21:26, курсовая работа
Актуальність теми дослідження. Зигмунд Фройда австрійський психолог, невропатолог та психіатр, більше сорока років присвятив розробці теорії і практики психоаналізу. Фройда називають і вченим і провидцем, і основоположником нового напрямку в науці. З його ім’ям пов’язують поняття несвідомого в психіці людини. Його погляди сформувались в той час, коли назрівала криза традиційних уявлень про психічне життя людини. Фройдівськатеоріязбагатила і сучасну науку загалом.
I. Фрейдизм як різновид натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії………………………………………………………………….
1.1 Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії……………………………………………..
1.2 Психоаналіз і релігієзнавча концепція З. Фройда…………………………
II. Вихідні принципи та головні положення релігієзнавчої концепції ЗігмундаФройда (за книгами «Психологія несвідомого», «Тотем і табу. Психологія первісної культури та релігії»)……………………………………..
2.1 З. Фройд про походження та сутність релігії………………………………..
2.2 Фрейдизм про тотемізм як первісну форму релігії…………………………..
III. Розвиток поглядів на релігію в теорії психоаналізу З. Фройда (за книгою «Майбутнє однієї ілюзії»)…………………………………………………………..
3.1 Від тотемізму до теїзму………………………………………………………….
3.2 Індивідуальна релігійність як невроз та релігія як «колективна хвороба людства»……………………………………………………………………………..
Зокрема, як вже згадувалось, релігія, згідно з Фройдом, - це повторення дитячого досвіду. Людина захищається від загрозливих для неї сил так само, як і в дитинстві. Вона вчиться справлятися із власною вразливістю, покладаючись на батька, одночасно захоплюючись ним і лякаючись його. Фройд порівнює релігію з дитячими неврозами нав'язливості. Для нього релігія - це колективний невроз, викликаний обставинами, схожими з тими, які викликають дитячий невроз. Аналізуючи ці психологічні корені релігії, Фройд намагається показати, чому люди сформулювали ідею Бога. Але справа не обмежується виявленням цих психологічних коренів: Фройд доводить, що теїстична концепція є ілюзія, заснована на бажаннях людини.
Фройд не обмежується і доказом ілюзорності релігії. Він говорить, що релігія небезпечна, тому що освячує погані людські встановлення, з якими вона була пов'язана впродовж своєї історії.
Фройда також вважав, що релігія - занадто хитка основа для моралі. Якщо правильність етичних норм визначається тим, що це суть заповіді божий, то майбутнє етики виявляється залежним у своєму існуванні від віри в бога. І оскільки, за Фройдом, релігійна віра знаходиться на межі зникнення, триваючий союз релігії та етики веде до руйнування наших моральних цінностей.
Саме релігія, за Фройдом, загрожує ідеалам і цінностям. Але нам навіть не потрібно спеціально займатися виведенням наслідків з фройдівської критики релігії. Фройд сам докладно роз'яснив, які ті норми і ідеали, в які він вірить: це - братська любов, істина і свобода.
Отже, релігія у Фройда отримує суто психологічне (а точніше - психоаналітичне) пояснення, в основі якого - здатність людини до сублімування несвідомих потягів, проекціювання їх назовні та символічне задоволення соціально неприйнятних, заборонених бажань.
II. ЛІТЕРАТУРА:
http://www.gumer.info/
http://www.gumer.info/
http://www.psichology.vuzlib.
http://www.kodges.ru/14960-
http://www.gumer.info/
http://pidruchniki.ws/