Ааудиторського контролю пасиву балансу на підприємстві ДПДГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ»

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 

1.1 Пасиви підприємства як об’єкт аудиту 

1.2 Огляд літературних джерел 

1.3Огляд нормативно-правових  джерел 

РОЗДІЛ 2. АУДИТОРСЬКА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ДПДГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ 

РОЗДІЛ 3. АУДИТОРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ДПДГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» 

3.1.Мета,завдання і джерела аудиторського  контролю пасивів підприємства 

3.2.Аудит власного капіталу підприємства 

3.3.Аудит зобов’язань  ДПДГ «Олександрівське» 

3.4.Аудит достовірності  відображення в обліку пасів  ДПДГ «Олександрівське» 

РОЗДІЛ 4. Узагальнення результатів аудиту на ДПДГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ» 

Висновки і пропозиції 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Крім господарських засобів  у балансі знаходять своє відображення і різноманітні джерела їх формування. Для відображення та аналізу цих  джерел, в бухгалтерському балансі  виділено таку складову як пасив. Всі  джерела формування активів підприємства в балансі розділені на власні (власний капітал) та запозичені (довгострокові  та поточні зобов’язання). Таким чином аудиторський контроль пасивів містить інформацію про обсяг коштів, залучених підприємством в обіг з різних джерел. Пасиви розміщуються по мірі зростання терміновості виконання зобов’язань.

Загальна сума пасивів  складається у кожного окремого підприємства з таких елементів:

- власний капітал: статутний  (пайовий) капітал, додатково вкладений  капітал, додатковий капітал,  резервний капітал, нерозподілений  прибуток тощо;

- забезпечення наступних  витрат та платежів;

- довгострокові зобов’язання;

- поточні зобов’язання.

У практичній і науково-дослідницькій  діяльності аудиторський контроль широко застосовується у багатьох сферах діяльності, які  пов'язані з необхідністю перевірки звітності підприємства. Ефективність функціонування кожного  підприємства залежить насамперед від  того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення, якими воно керується  для досягнення успіху на ринку, цим  умовам. Базою для обґрунтування  і прийняття оптимальних управлінських  рішень може бути тільки глибокий комплексний  аудиторський контроль діяльності підприємства. У ході такого аудиторського контролю всі сторони діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату.

Адже господарська діяльність будь-якого підприємства являє собою  ніщо інше, як безперервну зміну  форм буття вкладеного ним власного і залученого капіталу.

     Актуальність  даної теми полягає в тому, що пасиви підприємства розглядаються  як одна із найважливіших категорій  фінансового менеджменту, оскільки  представляють капітал підприємства, який є передумовою для власне  його функціонування. Тому слід  постійно аналізувати склад пасивів  в розрізі динаміки, оцінювати  їх структурні зміни, ефективність  використання по роках та розробляти  їх напрямки оптимізації. 

       Метою  даної курсової роботи є проведення  економічної оцінки пасивів підприємства, дослідження основних критеріїв  та показників оцінки ефективності  управління капіталом підприємства  та його структурою і шляхів  оптимізації структури капіталу  підприємства.

         Для досягнення цієї мети в курсовій роботі було встановлено наступні задачі:

1. Визначення загального  порядку проведення аудиторського контролю пасиву балансу на підприємстві;

2. Дослідження складу пасивів підприємства;

3. Проведення аналізу пасивів в динаміці;

4. Оцінка структурних змін, які відбулися в складі пасивів;

5. Аудиторський контроль ефективності використання капіталу;

6. Визначення напрямків оптимізації складу пасивів підприємства.  

     Об'єктом дослідження  є облік розрахунків пасивів підприємства. У відповідності з об'єктом, предметом дослідження є аудиторський контроль пасивів підприємств.

      В якості базового підприємства виступає ДП ДГ»Олександрівське».          У курсовій роботі використані  матеріали  бухгалтерського обліку підприємства, а також дані фінансової звітності фірми за останні 3 роки (2009-2011рр.).

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПАСИВІВ  ПІДПРИЄМСТВА.

 

    1.1.Пасиви підприємства як об’єкт аудиту

Пасив — це капітал — власність відповідної фізичної або юридичної особи на активи — майно і об'єкти (ресурси), які є на підприємстві, які контролюються підприємством в результаті попередніх (минулих) подій, та використання яких, як очікується, призведе до збільшення капіталу.

Будь-яке підприємство в тому числі ДП ДГ«Олександрівське» з погляду ринкових суспільних відносин має двоїсту (подвійну) характеристику: з одного боку, це сукупність активів, тобто майнових об’єктів — носіїв характеристик вартості, та об’єктів (суб’єктів) права власності; з іншого —це сукупність пасивів — об’єктів обліку як суб’єктів — носіїв права власності на активи фізичні або юридичні особи (рисунок1.1.)

  Рис. 1.1. Економіко-правова та фінансова характеристика пасивів: 
капіталу, власності підприємства.

Пасиви — це джерела утворення господарських засобів (активів).

Джерела поділяються на: 
— власні; 
— залучені. 
            До власних можна віднести власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів[13,29]. 
            Залучені поділяють на довгострокові та поточні зобов’язання.  

    До об'єктів аудиторських досліджень відносять активи та пасиви підприємства, а також виробничі, фінансові та господарські процеси. Об'єкти аудиторських досліджень можна класифікувати:

  За видами:

• активи;
• пасиви;
• організація процесу виробництва та управління.

    За видами інформації фінансової діяльності:

• інформація про бізнес клієнта;
• інформація про стан та використання активів і пасивів;
• прогнозуюча фінансова інформація;
• оперативна інформація; " інша інформація.

     З погляду обліку об’єктів — носіїв права власності на пасиви — в бухгалтерському обліку виникають два види:

• вкладення засновників (власників) господарства (власний капітал);
• залучені до господарювання чужі кошти, тобто зобов’язання підприємства щодо інших фізичних чи юридичних осіб або держави (чужий капітал).

     Для потреб управління пасиви-капітал поділяються на:

1. капітал засновників (капітал власників, підприємства);
2. б) капітал учасників (капітал юридичних або фізичних осіб), як:

— передали свій капітал або майно у формі грошей, засобів праці, предметів праці тощо у тимчасове користування підприємству або громадянину, яке вони (юридична або фізична особа) мають повернути у визначені за контрактом строки та виконавши його умови,

— або набули права власності на частку майна підприємства внаслідок розподілу (чи перерозподілу) національного доходу (через бюджет, пенсійний фонд, дивіденди, страховий фонд тощо).

Для управління фінансами  у бухгалтерському обліку мають  чітко розмежовуватися поняття  власного капіталу (власності засновників) та чужого (залученого) капіталу, тобто  власності інших суб’єктів власності. За залучений іззовні капітал потрібно платити проценти, незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство. За власний капітал засновники після сплати податків одержують доход (дивіденди, проценти тощо), а в разі збитковості їх капітал втрачає в ціні на суму збитків. Тому засновники, незалежно від розміру частки власних внесків, мають право участі в управлінні підприємством.

Рис. Б.2.3. Економіко-правова  та фінансова характеристика пасивів: 
капіталу, власності підприємства.

 

    З погляду балансової інтерпретації власності засновники формують перший розділ пасиву балансу господарства, в другому відображають забезпечення наступних затрат і платежів, а в п’ятому — доходи майбутніх періодів[10,45].                                                                                   Другий, третій, четвертий та п’ятий розділи — це зобов’язання (довгострокові — третій, короткострокові — четвертий) перед контрагентами (постачальниками, банками, бюджетом, страховими компаніями тощо).

Різноманітність форм тимчасового  залучення в обіг, а точніше  використання чужого капіталу в підприємницькій  діяльності, зумовлює існування бухгалтерських рахунків, а саме: кредити банків, кредитори, розрахунки з бюджетом, зі страхування, пенсійного забезпечення тощо.

 

  1.2. Огляд літературних джерел

     В даний час у зв'язку з прийняттям нормативних документів про «Аудиторський контроль пасивів підприємства», а також з посиленням перевірок щодо дотримання даної дисципліни багато літературних джерел приділяють цьому питанню значну увагу. Правильність організації та ведення такого обліку, тобто забезпечення їх збереження і правильного використання, суворе дотримання встановлених правил ведення касових і банківських операцій, правильне оформлення звітності і регістрах, відбивається на фінансовій діяльності підприємства, його репутації[12,36]

Проблемам аудиторського контролю пасивів підприємства присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених , зокрема: В.В. Сопко, Н. Б. Литвин,  В.В. Баліцька, Б.Ф. Усач, та ін.

Детальніше розглянути економічні джерела, в яких наведено думки науковців щодо аудиторського контролю пасивів підприємства можемо в таблиці 1.1

 

                                          Таблиця 1.1

 

Огляд літературних джерел аудиторського контролю пасивів підприємств

 

№	Джерело	Короткий зміст	Цитата, коментар
1	2	3	4
1
2
3
4

Продовження таблиці 1.1

 

1	2	3	4
5
6
7
8
9
10

 

Продовження таблиці 1.1

 

1	2	3	4
11
12
13
14
15
16

 

 

Продовження таблиці 1.1

 

1	2	3	4
17
18
19	Шиндирук І. П. Вартісні особливості  моделювання управління борговими  зобов’язаннями підпрємств. // Фінанси  України.- 2009 р.- № 2.-С.	При визначенні дебіторської і кредиторської заборгованості та створенні резерву	Висвітлюються наваж-ливіші питання управлінь-ня дебіторською заборгованістю на підприємстві
20
21
22

 

 

 

Таким чином, використання праць  вчених-економістів, практичні поради та рекомендації провідних фахівців та коментарі юристів у галузі ведення обліку та аудиту, і зокрема аудиторському контролю пасивів підприємства, що друкуються в періодичних виданнях, дозволять нам більш правильно організувати такий облік і уникнути порушень.

Отже, з вище розглянутої  літератури можна зробити висновок про те, що проблема аудиторського  контролю пасивів підприємства залишається  актуальною і розглядається багатьма вченими у різних сферах господарювання. Але аудит є недостатньо розглянутий  у статях та тезах, і потребує вивчення та дослідження у майбутньому[28,59].

 

1.3. Огляд нормативно-правових джерел

Правові засади здійснення аудиту, спрямованого на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника, визначають: Закон України "Про аудиторську діяльність", Кодекс професійної етики аудиторів України, інші законодавчі та нормативні акти України.                              Положення Закону чинні на території України й поширюються на всі господарчі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності.