Стратегія розвитку та підвищення конкурентоспроможності агропідприємств на основі концепції маркетингу

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Одеський державний  аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра менеджменту  і маркетингу

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Стратегія розвитку та підвищення конкурентоспроможності агропідприємств на основі концепції  маркетингу»

 

Напрям підготовки: 030601 «менеджмент»

3 курс,2 група, денне відділення

Атанасової О.І

Керівник: Лєвіна М.О.

Дата здачі роботи на кафедру ___________________

Реєстраційний номер  _________________

Курсова робота захищена з  оцінкою ______________

Комісія з захисту у  складі:

                                            ______________________              _______________

                             посада, вчене звання, П.І.Б.                                                             підпис

   ______________________               _______________

                                                       посада, вчене звання, П.І.Б.                                                             підпис

Одеса 2012

 

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

Одеський  державний аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра менеджменту і маркетингу

 

ЗАВДАННЯ

на виконання курсової роботи з дисципліни «Маркетинг»

Напрям підготовки: 030601  «менеджмент»

 

Студент: _______________________________,   курс___,   група ___

Форма навчання: _________________

 

Тема курсової роботи:_____________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Робота виконується  на прикладі підприємства: __________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис наукового  керівника: __________________                 _______________

 

Підпис студента: _______________

Дата: ___________

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ  АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1.  Сутність конкурентоспроможності та її значення для розвитку аграрних підприємств

1.2. Проблеми формування конкурентоспроможності аграрних підприємств в сучасних умовах

1.3 Нормативно-правові механізми  регулювання конкурентного середовища  в аграрній сфері

2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЦІНКА РІВНЯ  КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Ресурсне забезпечення, види виробничої та комерційної діяльності в Україні

2.2. Економічна ефективність виробництва

2.3. Фінансова стійкість та ділова  активність як визначальні показники конкурентоспроможності  підприємства

 

3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ  АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Організаційно-управлінські  механізми забезпечення конкурентоспроможності

3.2. Методичне забезпечення  оцінки конкурентоспроможності

3.3. Маркетингові інструменти  забезпечення конкурентоспроможності

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ДОДАТКИ

 

 

ВСТУП

    Це визначається винятковим значенням аграрного підприємства у забезпеченні сталого розвитку аграрного ринку, здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків, створення продовольчої безпеки держави. Актуальність вирішення проблеми конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств посилюється фактором вступу України до світової організації торгівлі (СОТ). Тільки конкурентоспроможні підприємства можуть виробляти продовольчу продукцію у відповідності до вимог міжнародних стандартів, та зможуть використати переваги міжнародного співробітництва у інвестуванні, кредитуванні, сертифікації, страхуванні, науково-технічному забезпеченні сільськогосподарського виробництва та реалізації продовольчих товарів.

Конкурентоспроможність в економічній  аграрній науці відноситься до ключових категорій, що відображає ефективність формування та використання ресурсного потенціалу спеціалізації, інвестиційно-інноваційних можливостей та резервів, важелів  управління та маркетингу в аграрних підприємствах всіх форм власності  та організації виробництва. Її рівень визначається обсягами, асортиментом та якістю виробленої продукції, фінансово-економічним  становищем суб’єкту господарювання. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності першочергове значення мають ефективна  організація та висока культура виробництва; підприємницька ініціатива; рівноправний доступ до ресурсів; сприятлива цінова кон’юктура, державна підтримка вітчизняного товаровиробника.

При цьому важливе значення має  врахування регіональних особливостей функціонування сільськогосподарських  підприємств та формування ринку  продовольчої продукції. Саме конкурентоспроможність визначає місце та роль аграрних підприємств  у територіальному поділі як в  регіоні, так і в країні та за її межами.

Об’єктом дослідження є процеси формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти формування й забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та практичних напрямків підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

У процесі реалізації поставленої  мети були визначені та вирішені наступні питання:

• узагальнити теоретичні положення щодо сутності сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах аграрного ринку;
• визначити фактори, принципи та складові формування конкурентоспроможності та конкурентних переваг аграрних підприємств;
• обґрунтувати методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та продовольчої продукції;
• здійснити аналіз конкурентоспроможності аграрних підприємств ;
• виявити проблеми та тенденції формування конкурентоспроможності підприємств різних форм власності і організації, величини та ресурсного потенціалу;
• здійснити моделювання та бізнес-планування конкурентоспроможності аграрних підприємств.

 Методи дослідження. Теоретичною й методичною базою дослідження є загальнометодологічні підходи, зокрема діалектичний та системний до вивчення економічних явищ і процесів. У роботі використані законодавчі й нормативно-правові акти з питань розвитку аграрного сектору економіки та формування конкурентоспроможності аграрних підприємств; наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань теорії й практики забезпечення конкурентоспроможності як однієї з основних категорій ринкової економіки в сільському господарстві; аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики.

У процесі роботи використані методи економічних досліджень:

• економіко-статистичні методи – при визначенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств;
• маркетингові - при дослідженні ринку продовольства та оцінці кон’юнктури ринку на перспективу;
• аналітичного прогнозування (визначення системи заходів організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи стратегії розвитку та підвищення  конкурентоспроможності аграрних підприємств на основі концепції маркетингу

 

1.  Сутність конкурентоспроможності та її значення для розвитку аграрних підприємств

 

Результатом прогресуючого розвитку людського суспільства стало  виникнення і формування явища конкуренції, яка, в свою чергу, є динамічною силою  його розвитку. Термін „конкуренція” (з лат.conkurrentia) означає змагання, суперництво. Як економічна категорія, конкуренція – це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов’язаних з продажем цієї продукції, виконаних робіт, наданням послуг одним  і тим же споживачам.

Вперше поняття «конкурентоспроможність» було введено наприкінці 1970-х рр. М. Портером, який під конкурентоспроможністю приймає рентабельність та продуктивність використання ресурсів. В середині 1990-х рр. даний термін став активно  досліджуватися вітчизняними економістами. Поняття конкурентоспроможності, запропоноване М. Портером та іншими авторами, охоплюють різні її аспекти і як правило, доповнюють одне одного. На думку М. Портера, конкурентоспроможність – властивість товару, послуги, суб’єкта ринкових відносин виступати на ринку нарівні з присутніми там аналогічними товарами, послугами або конкуруючими суб’єктами ринкових відносин  [29,с. 166].

Конкурентоспроможність  характеризує показники собівартості, рентабельності продукції, урожайності, дохідності виробництва, продуктивності праці. До них окремі автори додають  ще прибутковість, продуктивність, оборотність, ділову активність, ліквідність. Деякі  науковці конкурентоспроможність підприємства вбачають у відносній характеристиці, яка відображає ступінь відмінності  розвитку певної організації від  конкурентів за ступенем задоволення своїми товарами потреб споживачів, а також можливості і динаміці пристосування організації до умов ринкової конкуренції.

Дослідження показують, що існують  різні точки зору відносно поняття  „конкурентоспроможність”. А тому, в сучасних умовах досить важливо  дати відповідь аналізу причини  недостатньої конкурентоспроможності конкретних підприємств та галузей; виявити фактори, які впливають  на конкурентоспроможність в залежності від ринкової ситуації; розробити  систему показників оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Економіст Школьний О.О. відмічає, що конкурентоспроможність аграрного підприємства визначається, перш за все, продуктивністю наявних ресурсів, рівнем витрат та цін, чинниками економічного середовища, можливістю участі у вітчизняному та світовому ринках, ефективністю людських ресурсів, а також науково-технологічним потенціалом [43, с. 382-386].

У визначенні І. Должанського та Т. Загорної конкурентоспроможність підприємства – це здатність виробляти  й реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній  кількості, при високому технологічному рівні обслуговування[14, с. 32] . Г. Азоєв вважає, що конкурентоспроможність підприємства – це можливість ефективно розпоряджатися власними і позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку, тобто основна увага приділяється фінансовій стороні діяльності підприємства [1, с. 115]. На думку Р. Фатхутдінова конкурентоспроможність підприємства – це випуск конкурентоспроможного об’єкта, який здатен витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об’єктами на даному ринку; стійкість фінансової діяльності [38, с. 130]. Н. Дмитренко визначає конкурентоспроможність підприємства як узагальнюючу категорію, що характеризує здатність досягти цільових ринкових позицій з відповідною чисельністю працівників і забезпечується виробництвом комерційно-перспективної продукції та ефективною діловою стратегією [13, с. 6]. Н. Тарнавська, в свою чергу, характеризує дану категорію як здатність у реальному масштабі часу та перспективі формувати і використовувати систему знань, умінь і навичок спільного зі споживачем творення принадливого для нього продукту, випереджаючи за часом теперішніх і можливих конкурентів [36,с. 48].

На нашу думку, найбільш суттєвими поняттями (за останнє десятиріччя) конкурентоспроможності підприємств є визначення С. Шевельової [41, с. 21] як здатність підприємства підтримувати стійкі позиції на ринку, функціонувати прибутково, бути привабливим для інвесторів, заслужити добрий імідж (образ) серед споживачів та різноманітних суб’єктів господарювання та В. Іванюти [19, с. 97-101], який вважає, що конкурентоспроможність підприємств – здатність підприємства шляхом запровадження новацій у виробництво продукції або надання послуг приваблювати споживачів кращими якісними характеристиками виробленої продукції за нижчою ціною; означає наявність відмінностей даного підприємства від підприємств конкурентів за рівнем ефективності господарської діяльності, формами вияву яких є спроможність пристосовуватися до умов економічної кон’юнктури й задовольнити своїми товарами та послугами потреби.

Поняття конкурентоспроможності аграрних підприємств набагато складніше і трактується неоднозначно. Досить повно та системно розкривають поняття конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в своєму визначенні М. Малік та О. Нужна. На їх думку – це здатність суб’єктів економічної діяльності аграрної сфери пристосовуватись до нових умов господарювання використовувати свої конкурентні переваги і перемагати в конкурентній боротьбі на ринках сільськогосподарської продукції та послуг, максимально ефективно використовувати земельні ресурси, якомога повніше задовольняти потреби покупця шляхом аналізу структури ринку і гнучко реагувати на зміну його кон’юктури [25,с. 115]. Проте забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств не обмежується використанням тільки земельних ресурсів. На наш погляд, конкурентоспроможність аграрних підприємств – це не тільки можливість ефективного використання стратегічного потенціалу, а також здатність підприємства швидко реагувати на зміни потреб споживачів, здатність до адекватних дій на нововведення конкурентів, чого можна досягти лише шляхом створення механізму стратегічного управління конкурентоспроможністю.