Використання інтерактивних технологій на уроках математики в класах гуманітарного напрямку прфілізації

     Ця форма  роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях висловлювати та захищати власну позицію.

     Метод “Ажурна пилка” дозволяє вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації  за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючи.

     Під час  роботи за допомогою методу  “Ажурна пилка” ви повинні бути готовими працювати в різних групах.

     - Спочатку ви будете працювати в “домашній” групі.

     - Потім в  іншій групі ви будете виступати  в ролі “експертів” з питання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.

     - Ви знову  поверенетесь у свою “домашню” групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

     Отже, за допомогою  методу “Ажурна пилка” за короткий проміжок часу можна отримати великий обсяг інформації.

     Метод “Коло ідей” є ефективним з вирішення гострих суперечливих питань та корисним для створення списку загальних ідей.

     Метою методу  є залучення всіх учасників  у дискусію. Він дозволяє уникнути  ситуації, коли перша група, що  виступає, подає всю інформацію  з проблеми.

     Порядок проведення:

     1. Учитель висуває  дискусійне питання та пропонує  його обговорити в кожній групі.

     2. Після того, як вичерпався час на обговорення, кожна групу висуває лише один  аспект того, що вони обговорювали.

     3. Групи висловлюються  по черзі, поки не будуть вичерпані  всі ідеї.

     4. Під час  обговорення теми складається  список зазначених ідей і записується  на дошці.

     Метод “Акваріум” є ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії.

     Після того  як учитель розділив вас на  дві-чотири групи і запропонував  вам завдання для виконання  та необхідну інформацію, одна  з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло.

     Учасники та  учасниці цієї групи починають  обговорювати запропоновану вчителем  проблему. Всі інші мовчки спостерігають  за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

     1. Прочитати  вголос ситуацію.

     2. Обговорити  її в групі, використовуючи метод  дискусії.

     3. Дійти спільного  рішення.

     На цю роботу  групі дається 3-5 хв. Усі інші учні  класу мають тільки слухати, не  втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається  дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу група  займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

• Чи пигоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
• Який з аргументів ви вважаєте більш переконливим?  

     Після цього  місце в “Акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію(проблему).

     Всі групи  по черзі мають побувати в  “Акваріумі”, і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.

     Правила дискусії (культура ведення дискусії).

     Дискусія дає  прекрасну нагоду виявити різні  позиції з певної проблеми  або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була  відвертою, необхідно створити в  класі атмосферу довіри та  взаємоповаги. Тому бажано знати  правила культури ведення дискусії:

     1. Говоріть  по черзі, а не всі одночасно.

     2. Не перебивайте  того або той, хто говорить.

     3. Критикуйте  ідеї, а не особу, що її висловила.

     4. Поважайте  всі висловлені думки.

     5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

     6. Не змінюйте  тему дискусії.

     7. Намагайтеся  заохочувати до участі в дискусії  інших.

 

2.2. Приклад реалізації  інтерактивної технології на  уроках математики в класах  гуманітарного напрямку.

"Подорож з  математики"

Мета уроку: формувати поняття рівняння, кореня рівняння (розв’язку), вироблення навичок розв’язування рівнянь за правилами знаходження невідомих компонентів додавання і віднімання;

Розвивати вміння слухати, працювати самостійно та в парах, розширити знання учнів про власну державу;

Виховувати уважність, інтерес до предмету.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Обладнання: зображення семи чудес світу та України, підручники, індивідуальні картки, картки із завданнями, набрані відповіді.

Хід уроку:

I. Організація  класу.

II. Оголошення  теми та мети. Мотивація.

Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчення теми "Рівняння" та вдосконалюючи обчислювальні навички, здійснимо невеличку подорож по теренах нашої Батьківщини. Я впевнена, ви не раз чули про сім чудес світу. До речі назвіть відомі вам Сім чудес світу. (Александрійський маяк, Колос Родоський, Мавзолей в Галікарнасі, Піраміда Хеопса, Сади Семираміди в Вавілоні, Статуя Зевса в Олімпії, Храм Артеміди). На звання семи чудес України претендувало 100 пам'яток історії та культури з усіх регіонів нашої держави. Сьогодні на уроці спробуємо відкрити для себе ці сім чудес України. Ми будемо подорожувати по нашій Батьківщині, але подорож ця буде незвичайна - математична. Тож озброюйтесь знаннями, кмітливістю, зосередженістю, твердістю і вирушаймо в дорогу.

III. Перевірка домашнього  завдання.

Перевіряють консультанти та доповідають. (Збираю зошити та оцінюю)

У в столиці України Києві розташовано два із семи чудес України - це Києво-Печерська лавра та Софія Київська.

(Продемонструвати зображення пам'яток історії.)

IV. Вивчення нового  матеріалу.

Мандруємо далі Дніпром до наступного міста - володаря одного з семи чудес України. Але перш ніж відгадати де ми зупинимося, ви повинні будете дати мені відповіді на питання:

Що називають коренем рівнянням? Що означає розв’язати рівняння? (X)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідомий доданок? (О)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідоме зменшуване, від’ємник? (Т)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідомий множник? (И)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідоме ділене, дільник? (Н)

Якщо ви дасте мені вірні відповіді на всі питання - я відкрию вам назву міста - зупинки.

Отже, наступна наша зупинка - це місто Хотин, що знаходиться в 15 км від Кам'янця-Подільського. У цьому місті розташований Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця", що є наступним дивом України.

Продемонструвати зображення пам'яток історії.

V. Розв'язування  вправ.

Розв'язуючи номери ви дізнаєтеся назву міста, у якому розміщено ще одне з чудес України. Працюємо таким чином:

Iряд - виконує 1, 2, 3 приклади;

IIряд - 4, 5, 6 приклади;

IIIряд - 7, 8, 1 приклади.

 

1. 55+x=87;
2. x+147=305;
3. 856-x=412;
4. x-4523=2354;
5. x·13=104;
6. 21x=315;
7. 238: x=14;
8. x: 8=192;
9. x: 34=2

Відповіді:

1. 32 - З;
2. 158 - А;
3. 444 - П;
4. 6877 - О;
5. 8 - Р;
6. 67 - І;
7. 382 - Ж;
8. 1536 - Ж;
9. 68 - Я;

 

Саме у місті Запоріжжі знаходиться ще одне із семи чудес України - це Національний заповідник Острів Хортиця". (Демонструється зображення).

Дніпром, а потім Чорним морем ми з вами вирушаємо на пошуки наступного дива на Південний берег Криму у таврійські степи - у місто Севастополь.

Таким чином, я відкрию вам п'яте диво України - Херсонес Таврійський.

З відкриттям попередньої історичної пам'ятки України ми завершуємо подорож водними шляхами і продовжуємо подорожувати суходолом. Вирушаймо в путь на захід України.

Оскільки назва міста, до якого ми з вами прямуємо, подвійна, то і завдання, яке я вам пропоную складається з двох кроків.

№. (1, 3,5)

1. (134+x) - 583=426;

134+x=426+583;

134+x=1009

x=1009-134;

x=875.

(134+875) - 583=426.

3) (x-506) +215=429;

x-506=429-215;

x-506=214;

x=214+506;

x=720;

(720-506) +215=426.

5) (942-a) - 126=254;

942-a=254+126;

942-a=380;

a=942-380;

a=562;

(942-562) - 126=254.

Шосте диво України - це Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець", що знаходиться у місті Кам'янець-Подільський.

А тепер прямуємо додому, і шлях наш пролягає ще через одне диво України. Але ви дізнаєтесь його назву, якщо дасте правильні відповіді на питання: Розв’яжіть усно такі рівняння:

А+ 5 = 5; М5-А=5; У

А - 5 = 0; А5+А = А; Н

А+1 = 1: Ь

Розмістіть дані числа та прочитайте назву нашої останньої зупинки. Так, це Умань. А сьомим дивом України є Національний дендрологічний парк " Софіївка". (демонструється зображення)

VI. Підсумок уроку.

Ось і завершилася наша подорож. Ми з вами пригадали, як розв’язуються рівняння, розв'язали приклади. Водночас ми згадали історичні пам'ятки нашого народу, які мають величезну цінність не лише для нашої держави, я й для світу в цілому.

Тож, чи сподобалася вам подорож?

Мені теж було приємно з вами працювати.

VII. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до другого розділу

Всі перераховані методи інтерактивних методів навчання ставляться до технологій кооперативного навчання, коли учням потрібно скооперуватися для виконання завдань вчителя, активної роботи на уроці, засвоєння матеріалу і вироблення навичок спілкування при дискусії й аргументації своїх позицій. Величезним плюсом даного виду навчальної діяльності є залучення абсолютно всіх учнів класу у спільну роботу. Труднощі полягають в умінні вчителя організувати роботу учнів і привчити їх до такої роботи як постійної. Звичайно, це не все, що можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші, або придумувати щось принципово нове, у цьому і полягає перевага інтерактивного навчання.

Інтерактивні технології навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів. Ця модель бачить спілкування в системі вчень-вчитель, наявність творчих (часто домашніх) завдань як обов'язкових. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, при яких всі учні активно взаємодіють між собою. Інтерактивна творчість вчителя й учня безмежна. Важливо тільки вміло направити її для  досягнення поставлених навчальних цілей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.

І в цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення - творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика починає подобатися. Особливо корисно застосовувати інтерактивні технології на уроках математики в класах гуманітарного напрямку.

Згідно до завдань ми :

1.Проаналізували теорію і практику впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес та виявити зв’язок цього впровадження з тенденціями розвитку сучасного суспільства.

2.З’ясували сутність інтерактивних освітніх технологій навчання та виокремили відповідні інноваційні аспекти діяльності у зв’язку з впровадженням цих технологій в навчальний процес.

3.Теоретично обґрунтували використання інтерактивних технологій на уроках математики в класах гуманітарного напрямку профілізації.

 

 

 

Список використаних джерел

     1. Баханов К. О.  Що ж таке технологія  навчання?/ К. О.   Баханов // Шлях освіти. – 1999. -      №3.- 24 с.

    2. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології  та моделі навчання історії  в школі: Монографія/ Баханов К. О. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.

    3. Воронцов В. В. Технология обучения // Педагогика / Под ред. П. И. Пидкасистого. – М.: 1996. – 168 с.

    4. Інтерактивні  технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. Посіб. Уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.Н.Н., 2002. – 136 с.

    5. Кларин М. В. Интерактивное  обучение – инструмент освоения  нового опыта/ М. В.  Кларин // Педагогика, 2000. - №7. – С. 12-18.ю

    6. Максимюк С. П. Педагогіка: Навчальний посібник./ С. П. Максимюк– К.: Кондор, 2005. – 667 с.

    7. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие./ Г. К. Селевко– М.: Народное образование, 1998. – 256 с.