Дoслідження умов переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

Перед початком роботи необхідно перевірити: стан шнура та електричної вилки; справність вимикачів та інших органів управління ЕОМ; наявність та стан захисного екрану на дисплеї; у випадку зіпсування ЕОМ  її не вмикати і негайно повідомити про це безпосереднього керівника та сектор експлуатації інформаційно-технічних засобів.

Під час роботи на ЕОМ та інших пристроях, які входять до ЕОМ, на працівника можуть впливати такі небезпечні шкідливі виробничі фактори: ураження електричним струмом, яке може мати місце у випадку доторкання працівником до відкритих струмоведучих частин обладнання; перенапруга зору під час роботи з екранними пристроями, особливо при нераціональному розташуванні екрану по відношенню до очей; спалахування легкозаймистих рідин (ЛЕР) при порушенні правил поводження з ними під час роботи по технічному обслуговуванню пристроїв ЕОМ обслуговуючим персоналом. Необхідно виконувати тільки ту роботу, яка входить в обов’язки працівника. Під час виконання роботи необхідно бути  уважним, не звертати уваги на сторонні речі. Про всі помічені під час роботи несправності обладнання необхідно  доповідати представникам обслуговуючого персоналу (сектор експлуатації інформаційно-технічних засобів). У випадку аварії необхідно негайно припинити роботу до усунення аварійних обставин.

Режим праці та відпочинку операторів, що працюють з ЕОМ, встановлюється з урахуванням функціональної напруженості їх праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності, передбачає обов’язкове виконання регламентних перерв. Основною перервою є перерва на обід. У відповідності із особливостями трудової діяльності працівників на ЕОМ та характеру функціональних змін з боку різних систем організму в режимі праці повинні бути додатково введені дві - три регламентовані перерви по 10 хвилин кожна: дві перерви  - при 8 годинній робочій зміні та три перерви - при 12 годинній робочий зміні. При 8-ми годинній зміні з обідньою перервою через 4 години роботи, додаткові регламентовані перерви необхідно надавати через 3 години та за 2 години до її закінчення. При 12-ти годинній зміні з обідом через 5 годин роботи - перша перерва вводиться через 3,5 - 4 години, друга - через 8 годин та третя - 1,5 - 2 години до кінця роботи. Режим праці та відпочинку операторів, які працюють с дисплеями, залежить від характеру роботи: під час вводу інформації, редагування програм, читання інформації з екрану, тривалість безперервної роботи за дисплеєм не повинна перевищувати 4 години при 8 - годинній робочій зміні. Через кожну годину роботи необхідно робити перерву на 5 - 10 хвилин, а через 2 години - на 15 хвилин. Під час роботи з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту та читання з екрану дисплея) найбільш фізіологічним є пред’явлення чорних знаків на світлому (білому) фоні.

Після закінчення робочої зміни необхідно відключити ЕОМ від електромережі; прибрати робоче місце; доповісти керівництву про завершення робіт; здійснити заходи особистої гігієни.

Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинні доповісти безпосередньому керівникові і вжити заходів для надання першої допомоги. Цей керівник зобов’язаний: терміново організувати медичну допомогу потерпілому та його доставку у медчастину, а також повідомити про те, що сталося, начальника митниці; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці у такому стані, в якому вона була на момент події. Керівним працівникам митних установ забороняється давати вказівки про проведення робіт, що протирічать вимогам даної інструкції по охороні праці.

Митний огляд можуть проводити працівники, що мають відповідну підготовку, пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці у встановленому порядку. Працівники, які проводять митний огляд, повинні знати: вимоги чинних нормативних  документів з охорони праці (правил, інструкцій, положень, посадових інструкцій, технологічної документації), що регламентують безпеку проведення митного огляду; вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку стосовно питань охорони праці; визначені маршрути руху до місця проведення робіт; наявність небезпечних та шкідливих факторів на маршрутах пересування та в місцях проведення митного огляду; значення попереджувальних, сигнальних знаків та написів, розміток напрямків руху.

Для запобігання нещасним випадкам необхідно: користуватися документально визначеними маршрутами руху; виконувати вимоги знаків і сигналів небезпеки; не знаходитися під піднятим вантажем та в інших небезпечних зонах; не заходити за огорожі; не торкатися ліній електропередач, обірваних проводів контактної електромережі; при виконанні робіт на висоті 1 м і більше користуватися обладнаними згідно з вимогами безпеки естакадами, площадками, інвентарними драбинами; припиняти митний огляд до усунення недоліків за межами митної зони при виявленні пошкодженої тари з їдкими, отруйними та інфекційними речовинами.

До початку митного огляду працівник повинен: отримати від старшого по зміні завдання з визначенням місця проведення робіт та маршрутів руху; з’ясувати у старшого по зміні питання про наявність небезпечних та шкідливих факторів на маршруті та місці проведення робіт; отримати у старшого по зміні відомості про вантажі, що підлягають митному огляду, про наявність у них гострих, кілких та інших небезпечних предметів та шкідливих речовин, що можуть призвести до травмування чи іншого ушкодження здоров’я; підготувати необхідний інструмент, технічні засоби контролю, засоби індивідуального захисту, засоби зв’язку, пересвідчитись у їх справності; доповісти старшому по зміні про виявлені недоліки з охорони праці та з‘ясувати у нього всі незрозумілі питання щодо безпеки проведення митного огляду.

Під час огляду вантажів забороняється: користуватися зіпсованими електророзетками, електровимикачами та іншими  електроприладами; користуватися зіпсованими засобами технічного контролю; перевіряти під електричною напругою розібрані електроприлади та механізми; оглядати без попередньої консультації з відділом ТЗК прилади, що працюють як пружинно-виштовхуючі механізми; нюхати та випробувати на смак речовини, що знаходяться під підозрою як наркотики; розливати легкозаймисті рідини; торкатись до виявлених вибухових пристроїв.

При нещасних випадках або раптових захворюваннях працівників потрібно негайно повідомити про це старшого по зміні, викликати лікаря та надати потерпілому першу медичну допомогу.

Після закінчення роботи необхідно відключити від електромережі електроприлади, очистити інструмент, технічні засоби контролю та засоби індивідуального захисту, що використовувалися в роботі. Потрібно здати старшому по зміні технічні засоби контролю, інструмент та прибрати робоче місце. Якщо засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) використовувалися  при огляді небезпечних речовин і був безпосередній контакт з ними, ЗІЗ необхідно здати старшому по зміні для розміщення в спеціально відведеному місці для подальшого очищення (прання, хімічної або термічної обробки) Необхідно здійснити заходи особистої гігієни: вимити руки й обличчя та при необхідності прийняти душ.

Кожний працівник митниці повинен особисто вжити заходи щодо усунення ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров‘ю, життю чи здоров‘ю людей що його оточують, або навколишньому середовищу, та повідомити про небезпеку старшого по зміні чи іншу посадову особу. При проливанні шкідливих та небезпечних речовин (етилованого бензину, антифризу, гальмівних рідин, нафти та ін.) необхідно ці місця засипати піском або тирсою, а потім зібрати суміш у металеві ящики з кришками та повідомити про випадок чергову службу. При аваріях з небезпечними, отруйними або інфекційними речовинами потрібно негайно повідомити старшого по зміні та санітарно-епідеміологічну службу (СЕС), загородити небезпечну зону та заборонити доступ до неї, виконувати вказівки фахівців СЕС. При виникненні пожежі слід повідомити чергового, викликати пожежну команду і діяти згідно з інструкцією з пожежної безпеки. При нещасних випадках потрібно терміново повідомити старшого по зміні чи іншу посадову особу, надати першу медичну допомогу потерпілим та викликати швидку медичну допомогу. Про аварію, нещасний випадок та про заходи, яких вжито для їх усунення, потрібно терміново інформувати старшого по зміні та чергового.

РОЗДІЛ 6.

Організація технічного забезпечення розосередження і евакуації населення

Автомобільний транспорт, маючи високу маневреність і велику «живучість», найбільш повно відповідає вимогам безперервності перевезень при виконанні завдань цивільного захисту, він здатний забезпечувати перевезення людей, матеріальних цінностей і т. д. безпосередньо до місця призначення. Автомобільний транспорт у разі небезпеки використовується для виконання таких заходів: розосередження робітників І службовців у безпечну зону; евакуації населення з великих міст і важливих об'єктів у приміську; підвезення робочих змін на об'єкти, які продовжують виробничу діяльність у місті під час надзвичайної ситуації; вивезення матеріальних цінностей та засобів з міст на приміські бази і склади; перевезення формувань, які беруть участь у проведенні РНР та ліквідації негативних наслідків НС; підвезення будматеріалів для будівництва захисних споруд (при необхідності); забезпечення медичної евакуації. Крім того, виділення автотранспорту передбачається задля забезпечення виробничої діяльності підприємств, які продовжують роботу в зоні лиха, для підтримки життєдіяльності міста (транспорт, комунальне господарство, підвезення продовольства та ін.).

Для планування, організації і виконання автотранспортних перевезень в особливий період при адміністраціях створюються автотранспортні служби. При начальниках автотранспортних служб створюються техслужби, які комплектуються з працівників установ, що входять до їх складу.

На підставі вимог законодавчих актів необхідно своєчасно проводити в центральних та місцевих органах виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях, закладах та установах (далі - об'єктах), незалежно від форм власності, проводити планування, розробляти порядок проведення розосередження та евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру. Далі подано пропозиції щодо визначення складу та основних завдань евакуаційних органів, порядку розроблення плану евакуації населення та здійснення практичних заходів стосовно реалізації цих питань.

Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення за рішенням керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а на об'єктах - наказами керівників об'єктів незалежно від форм власності й підпорядкування створюються евакуаційні органи: евакуаційні комісії, збірні евакуаційні пункти (ЗЕП); проміжні пункти евакуації (ППЕ); приймальні евакуаційні пункти (ПЕП).

Адміністрації евакуаційних органів призначаються з числа керівного складу та особового складу центрального та місцевого органу виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об'єктів, на базі яких створюються ці органи.

Основні завдання груп забезпечення евакуаційних заходів: розроблення розділу Плану евакуації населення з питань забезпечення підготовки і проведення евакуації населення за відповідними напрямками і щорічне його коригування станом на 1 січня поточного року; визначення сил і засобів, необхідних для забезпечення евакуаційних заходів за відповідними напрямками та подача заявок на поповнення недостатньої кількості технічних і матеріальних засобів; організація забезпечення евакуаційних заходів і розміщення населення у безпечних районах; узагальнення даних щодо переліку майна, яке підлягає вивезенню в безпечні райони розміщення; повне і своєчасне забезпечення груп евакуаційної комісії усіма видами оснащення, обладнання робочих місць членів евакуаційної комісії для успішного виконання ними своїх обов'язків.

Збірні евакуаційні пункти, призначені для збору та реєстрації населення, яке підлягає евакуації, розподілу за поїздами (автоколонами, суднами), пішими колонами, а також забезпечення своєчасного відправлення його на станції (пункти посадки) та вихідні пункти руху пішим порядком.

Збірні евакуаційні пункти розгортаються в будівлях громадського призначення (школах, клубах) за рішенням центральних та місцевих органів виконавчої влади, наказами керівників об'єктів на період проведення евакуації населення. Основні завдання ЗЕП: підтримання зв'язку з евакуаційною комісією міністерства (відомства), області, міста, району, об'єкта, які закріплені за ЗЕП, транспортними органами, вихідними пунктами пішохідних маршрутів; інформування голови евакуаційної комісії про час прибуття населення на ЗЕП і час відправлення його в безпечні райони (пункти); ведення обліку евакуйованого населення, яке вивозиться всіма видами транспортних засобів і виводиться пішим порядком; в установлені терміни доповідати голові евакуаційної комісії про хід відправлення евакуйованого населення у безпечні райони (пункти); надання необхідної медичної допомоги хворим під час знаходження їх на ЗЕП; організація охорони громадського порядку на ЗЕП; забезпечення укриття населення у захисних спорудах.

У разі виникнення аварій, катастроф на вибухово-, пожежо-, хімічно-радіаційно-небезпечних об'єктах, стихійного лиха, евакуація населення може здійснюватись без розгортання збірних евакуаційних пунктів. Завдання ЗЕП у цих випадках покладається на оперативні групи, створені на їх основі, за якими закріплюються відповідні адміністративно-територіальні одиниці. До складу оперативних груп входять представники груп обліку і реєстрації збірних евакуаційних пунктів, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку та охорони здоров'я.