Дoслідження умов переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

Основоположним законодавчим актом з митної справи в Україні є Митний кодекс України. Відповідно до положень цього Кодексу митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Суттєве значення для теоретичного визначення та практичного використання митного регулювання мають його принципи. Вони є не лише теоретичним відображенням різноманітності та різноплановості митного регулювання, але і потребою практики, проявом функціональної діяльності митних органів та відокремленням важливих сфер суспільного життя, що перебувають під контролем держави. Під принципом (від лат. Principium – початок, основа) розуміється основне початкове положення будь-якої теорії, вчення, світогляду. Тому розгляд правого інституту митної справи необхідно розпочинати з розгляду його фундаменту, що цементує конкретні державні приписи в галузі митних правовідносин.

Державний вплив на зовнішньоекономічну діяльність підприємств здійснюється за принципами, тобто основними ідеями, на яких базується система регулювання зовнішньоекономічних відносин.

Умовно принципи можна розділити на дві групи:

• загально-правові – принципи, що притаманні державному управлінню
• спеціально-правові – принципи, що “пронизують” тільки правовий інститут митно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Оскільки митне регулювання є однією з основних функцій державного управління, то на нього розповсюджуються загальні (або основні) принципи, які притаманні державному управлінню в цілому.

До першої групи необхідно віднести:

• законність;
• гуманність;
• гласність та прозорість застосування юридичних норм;
• науковість;
• юридичної рівності.

Законність

Принцип законності є основним принципом регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств, спрямованим на захист прав учасників митних правовідносин шляхом суворого дотримання норм чинного законодавства як державними органами, так і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Конституція визначає Україну демократичною, соціальною, правовою державою, де діє принцип верховенства права. Верховна Рада висловлюючи волю народу України приймає закони, що визначають коло прав і обов’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та представників державної влади, єдиний порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Органи державної влади, у тому числі Державна митна служба України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація митно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств обумовлюються виконанням державних функцій тільки посадовими особами Держмитслужби України в межах своїх повноважень. Реалізація митної справи потребує від посадовців застосування норм права, закріплених лише в Законах України та підзаконних юридичних актах. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, в свою чергу, мають дотримуватись правил переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, виконувати законні вимоги представників влади. Принцип законності закріплений в положеннях Митного кодексу України, що визнають виключну компетенцію митних органів України щодо здійснення митної справи. Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Втручання в службову діяльність митних органів, пов’язану з реалізацією митної справи, заборонено законодавством.

Дотримання принципу законності забезпечується:

• систематичним відомчим контролем з боку митних органів вищого рангу та шляхом перехресних та самостійних перевірок;
• прокурорським наглядом;
• правом підприємства оскаржити дії посадових осіб митних органів та іншими передбаченими законодавством засобами.

Гуманність (від лат. humanus – людяний) виражає моральний ідеал, у відповідності з яким людина визнається вінцем світобудови, вищим проявом сил природи.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Оскільки норми Конституції мають пряму дію, усі дії митних посадовців мають бути направлені на виконання функції держави з визнанням честі та гідності громадян та представників суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Процедура перетинання митного кордону є візитною карткою держави, тому повага до учасників зовнішньоекономічних відносин є складовою розвитку зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної діяльності всієї України. Система переміщення вантажів через митний кордон України забезпечуватиме мінімальне витрачання часу при виконанні підприємством встановлених правил. Затримки митного оформлення з боку представників влади мають бути мотивованими.

Переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів проводиться під контролем держави. Міжнародне та українське законодавство дозволяє митним органам застосовувати до товарів та транспортних засобів технічні засоби при проведенні митного контролю. Усі технічні засоби проходять державну експертизу, мають бути сертифіковані і використовуватися у визначених цілях. Застосування технічних засобів мають бути безпечні для здоров’я як громадян та представників суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перетинають митний кордон, так і для представників Держмитслужби України, які їх використовують у службовій діяльності. Сутність принципу гуманізму визначається у проведенні митних процедур без шкідливого впливу на фізичний та психічний стан учасників митних правовідносин.

Гласність та прозорість застосування юридичних норм запроваджує в Україні, як демократичній державі, оприлюднення законів та підзаконних актів в засобах масової інформації, висвітлення роботи Верховної Ради національним телебаченням. Робота науковців та управлінців по кодифікації та виданню збірників нормативних документів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, дає змогу підприємцям орієнтуватись у багатогранному митному законодавстві України, використовувати отриману інформацію під час проведення зовнішньоекономічних операцій. Сприяє позитивному іміджу митних органів обговорення проблемних питань під час проведення “круглих” столів, зустрічей митних посадовців з представниками суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, керівниками підприємств, виступи співробітників митних органів на телебаченні, видання спеціалізованих періодичних видань.

Основні положення митного законодавства України розміщуються для загального ознайомлення на кордоні та в місцях розташування митних органів. Усну інформацію можна отримати в спеціалізованих консультаційних центрах або у митних брокерів. За недостовірність наданої інформації з питань митної справи посадові особи митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій несуть відповідальність, передбачену законом.

Безумовно охопити та висвітити усі нюанси митного законодавства, процедури застосування норм митного права не можливо. Тому положення Митного кодексу України зобов'язує митні органи інформувати заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Інформація про нормативно-правові акти з питань митної справи (назва акта, його основні положення, інформація про опублікування) безоплатно надається митними органами заінтересованим особам за їх запитами. Запити керівників підприємств розглядаються митними органами, як і іншими державними органами, у встановлені Законом України “Про звернення громадян” терміни. Після закінчення терміну розгляду запиту вмотивована письмова відповідь надсилається митним органом на адресу підприємства.

Принцип гласності та прозорості застосування юридичних норм реалізується і безпосередньо під час процедури митного оформлення товарів. У разі відмови у пропуску на митну територію України або митному оформленні товарів представнику підприємства видається картка відмови з інформацією про причини відмови та назвою нормативного акту, вимоги якого порушено. Законодавство України зобов’язує посадову особу митного органу роз’яснити представнику суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності його дії для проведення митного оформлення вантажу.

Гласність та прозорість митно-правового регулювання скерована на викорінення службових зловживань митними посадовцями та порушень митних правил, оскільки деякі правопорушники розглядають відсутність гласності та прозорості як своєрідну індульгенцію на продовження протиправної поведінки.[Коментар до МКУ]

Слід мати на увазі, що інформація, яка містить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, а також конфіденційна інформація не повинні розголошуватись посадовими особами митних органів в особистих цілях, передаватись третім особам, а також державним органам, за виключенням випадків передбачених законодавством.

Науковість . Україна має багатий науковий потенціал, який необхідно використовувати при підготовці стратегічного розвитку різних галузей, у тому числі митної політики України. Велика мережа юридичних та економічних наукових та навчальних закладів, досвід українських вчених мають використовуватись при підготовці нормативно-правових актів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств. З точки зору автора, усі проекти нормативно-правових актів в галузі митних правовідносин мають проходити наукову експертизу за двома напрямками – правова та економічна експертиза. Така процедура підготовки державних актів надасть змогу позбавити різночитання норм права, дозволить спрогнозувати економічний ефект від введення нормативного документу. Розвиток митного права необхідно визначити пріоритетним напрямком в стратегії розвитку науки та освіти, оскільки митні правовідносини на даний час займають передові місця в діяльності підприємств України. Підготовка фахівців в галузі митної справи, міжнародної економіки ще одна цеглина в закладенні наукового фундаменту розвитку національної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Використання досвіду науковців Європейського співтовариства та російських вчених може привести до створення нормативно-правової бази, яка б відповідала вимогам сьогодення не порушуючи законні права та інтереси підприємств.

Сутність принципу юридичної рівності проявляється в тому, що всі підприємства - суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності наділені рівними процесуальними правами не залежно від форми власності, організаційного устрою, назви, персонального складу органа управління, а також інших обставин. Принцип юридичної рівності забезпечується тим, що кожна заява-декларація підприємства розглядається в одному і тому ж процесуальному порядку, в одних і тих же процесуальних формах з однаковим об’ємом гарантій для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Даний принцип доповнюються також рівністю сторін в адміністративному процесі в тому смислі, що вони, по-перше, рівні перед законом та, по-друге, кожна сторона наділена відповідним об’ємом взаємних процесуальних прав та обов’язків, по-третє, забезпеченням безперешкодного доступу зацікавлених сторін до процедур розгляду справ в адміністративному і судовому порядку.

В процесі митного адміністрування майже до прийняття митним органом рішення сторони процесу співвідносяться між собою як рівноправні учасники горизонтальних адміністративно-процесуальних відносин відносно розгляду питань митного обслуговування зовнішньоекономічних операцій.

Митне регулювання здійснюється з дотриманням принципів, що притаманні державному управлінню. У той же час принципи добирають специфічні межі, відтінки, породжуючи нові – спеціально-правові принципи, що притаманні тільки правовому інституту митно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

До другої групи принципів – спеціально-правових відносяться:

• системність;
• підвищення ефективності;
• оперативність;
• спрощення, гармонізація та вдосконалення заходів митно-правового регулювання;
• стимулювання міжнародного співробітництва;
• співробітництво з державними органами інших країн та міжнародними організаціями;
• введення сучасних міжнародних стандартів.

Системність як принцип митно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств передбачає існування певного плану розвитку національного законодавства у галузі митної справи та поступової реалізації його положень. Стратегія розвитку національної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначатиме основні напрямки діяльності державних органів, зокрема Держмитслужби, щодо створення конкурентноспроможної, економічно стабільної держави.

В наукових кругах продовжується дискусія про вибір курсу України: з одного боку – прихильники Європейського вибору, з іншого – прихильники інтеграції з Росією та країнами СНД. Безумовно, обидві сторони мають достатньо аргументів на користь своєї позиції, але, з точки зору автора, українська система регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначатиметься як симбіоз тих позитивних ознак, що мають обидві системи, які існують у Європі та СНД. Послідовне зміцнення економіки, розвиток національної системи регулювання ЗЕД, усунення внутрішніх суперечок дозволить Україні бути бажаним членом будь-якого співтовариства.

Принцип системності має реалізовуватись під час ведення господарської діяльності українських підприємств з представниками іноземних держав. Але непослідовна зміна процедури переміщення товарів через митний кордон України, часте збільшення ставок ввізного мита не надають позитивного іміджу ані українським підприємцям, ані Україні в цілому. Внесення значних змін у національне законодавство, що пов’язано з митним регулюванням зовнішньоекономічної діяльності підприємств необхідно здійснювати не частіше одного разу на рік, із вступом в дію нових норм права з початку календарного року.