Застосівання франчайзингу в практиці міжнародного бізнесу

Пільги, ідо відповідно до чинного законодавства можуть бути використані безпосередньо до фрапчайзингу, варто сформулювати таким чином:

Здійснення оподаткування об'єктів франчайзингової діяльності у порядку, за яким 50% податку на додану вартість за операціями з продажу товарів  (виконання  робіт,  надання  послуг), пов'язаних з виконанням франчайзингових проектів, і 50% податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.

Дозвіл на здійснення франчайзинговим підприємством прискореної  амортизації  основних  фондів і встановлення  щорічної 20-% норми прискореної амортизації основних фондів.

Сплачення франчайзинговим підприємством земельного податку за ставкою у розмірі 50% діючої ставки оподаткування.

Звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, сировини, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів (крім підакцизних товарів), що потрібні для виконання пріоритетного франчайзингового проекту, яким передбачається випуск інноваційного продукту, щодо якого прийнята постанова Кабінету Міністрів України про його особливу важливість.

 

 

 

 

 

 

Висновоки

 

Стрімке зростання франчайзингу, що спостерігається практично в усьому світі, схоже, буде продовжуватися. Однак дуже мало імовірно, щоб франчайзингові системи завтрашнього дня були цілком ідентичними тим, що існують сьогодні. При стрімких змінах економіці й у той час, коли ідея створення єдиного світового ринку практично стала реальністю, деякі внутрішні аспекти природи франчайзингу як такого знаходяться на межі зміни.

   Одним із ключових факторів, що стимулюють ріст франчайзингу, є зменшення частки традиційного  виробництва і витиснення його  сектором сфери послуг. Франчайзинг  особливо добре підходить для  бізнесу в сфері суспільного  харчування, тому велику популярність, у наш час, здобуває діловий  франчайзинг. Він припускає пристосовність  до умов ринку. Передача повної  концепції бізнесу полегшує входження  франчайзингу в підприємницьку  діяльність, з тієї причини, що  даний вид франчайзингу регламентує  практично всі аспекти діяльності  даного підприємства. Також при  використанні, ділового франчайзингу, франчайзер пропонує різні пільги  франчайзі, що в підсумку не  може вплинути як на діяльність  окремого франчайзі, так і на  функціонування всієї системи  в цілому.

     Однак, на жаль, розвиток  франчайзингу в Україні не  знаходить належної підтримки  на державному рівні. Перше, що  гальмує розвиток франчайзингу, - українське законодавство. Наприклад, а США тільки на федеральному  рівні створено біля сотні  законів, що так чи інакше стосуються  франчайзингу, у той час як  на Україні відсутній навіть  закон про франчайзинг.

В період входження України в ринкові відносини об’єкти інтелектуальної власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше виникає комплекс пов’язаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин – ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір концесії та подібні до них.

За даними закордонних спеціалістів, незважаючи на істотне врегулювання правовідносин франчайзингу, внаслідок складності цього типу підприємництва, безумовно, виникають суперечки між сторонами, що вирішуються судами. На вирішення судових суперечок з франчайзингу в багатьох країнах витрачається багато часу і коштів, тому важливим є вдосконалення відпонідних судових норм та вимог.

В Україні 29 грудня 2001 р. розпочала свою діяльність Асоціація роботодавців у галузі франчайзингу. Завдання цієї організації — представіяти інтереси підприємців та їх операторів, які використовують фраічайзингові договори у державних установах, надавати їм практичну допомогу при організації та просуванні на ринку. Одночасно з активною діяльністю на національних теренах Асоціація налагоджує зв'язки з іноземними та міжнародними асоціаціями, вивчає досвід інших країн у франчайзииговій діяльності та нормативні засади останньої.

У такий спосіб і Україні франчайзинг активно розвивається. Найбільш охопленими франчайзинговими мережами є такі сфери бізнесу, як громадське харчування, роздрібна торгівля, послуги, автоперевезення та будівництво.

З усіх видив договірних відносин, заснованих на передачі комплексу виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності, вважаємо за необхідне відокремити договір франчайзингу як найбільш перспективний та ефективний засіб ведення бізнесу.     

Як показують дослідження, приблизно половина з зареєстрованих в Україні підприємств малого бізнесу так і не змогли розгорнути свою діяльність через брак стартового капіталу. Очевидно, що франчайзі прийдеться зіштовхнутися з тими ж проблемами, що й іншим дрібним підприємцям. Відсутність власних засобів,  стримувала і буде стримувати успішний розвиток франшизних підприємств, але є підстави думати, що завдяки специфічним особливостям франчайзингу ринок альтернативного фінансування в даний момент для них більш сприятливий. На жаль, на підтримку з боку франчайзерів вітчизняним підприємцям поки розраховувати не приходиться. Така позиція заснована на нестабільності українського інвестиційного ринку і закордонні франчайзери побоюються ризикувати, не маючи надійних гарантій.

   Проте, незважаючи на наявність  окремих гальмуючих факторів, франчайзинг  в Україні вже успішно розвивається. Усе більше підприємниці в  звертається до використання  цієї ефективної форми ведення  бізнесу. Однак значення його  для української економіки переоцінити  складно: для франчайзера - це один  з найшвидших і ефективних  способів створення нових незалежних  підприємств, об'єднаних у єдину  систему, для франчайзі - розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнесу-моделі, а для держави - ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Довгань В. Франчайзинг — путь к расширению бизнеса.
2. Практикум по франчайзингу для  российских  предпринимателей. Под ред. С.А. Силинга, Санкт-Петербург, 1997 г., — С. 189.
3. Шишка Р. Договор франчайзинга. Бизнес-информ, август 1996 г. № 5, стр. 8-12.
4. Андрощук Г.А., Денисюк В.А. Типовые условия франчайзингового договора. Предпринимательство, хозяйство и право, № 4, 1997. — С. 40—46.
5. Андрощук Г.А., Денисюк В.Л. Франчайзинг: определения, преимущества, перспективы. Бизнес-информ, № 9, 1997. — С. 10 — 15.
6. Андрощук  Г.А.,   Денисюк В.А.   Франчайзинг:   организационные формы, поиск и выбор партнеров, Бизнес-информ, № 10, 1997. — С. 32 —37.
7. Андрощук Г.А. Денисюк В.А, Франчайзинг: права и обязанности партеров Бизнес-информ, № 11, 1997, — С. 45 — 49.
8. Андрощук Г.А., Денисюк В.А. Франчайзинг: исключительное право и право интеллектуальной собственности в договоре. Бизнес-информ, №14, 1997. - С. 21-25.
9. Легейда   О.В.   Оргалізацій но -економічний  механізм   фірмового сервісу складально-технічного обладнання  на принципах франчайзингу. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01. / Харківський держ. політехтт. ун-т. - X., 1997. - 20 с
10. Шемшученка Ю.С. Промислова власність в Україні:проблеми правової охорони. 2004 398 – 431
11. Андрощук   Г.А.   Денисюк   В.А.   Франчайзинг:   международный опыт, экономические показатели, практика регулирования. Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 5 (12).— К.: КНЕУ, 2002. С. 78-93.
12. Терещук  Н.М.   Маркетингові   стратегії  підприємств   у   системі франчайзингу:   Автореф.  дис...   канд.   екон.  наук:  08.06.02 / Київський національний торговельпо-екошмічний ун-т. — К., 2002. — 20 с.
13. Цират Г.В. Франчайзинг и франчайзинговый договор: учебно-практическое пособие. — К.: Истина, 2002, — С. 240 с.
14. Цірат Г.В. Договори франчайзингу. Автореф. дис. канд. юр. наук.  12.00.03. Ін-т міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка.   — С. 22.
15. Обыденов А. Франчайзинг как особая форма институциональных соглашений. — Вопросы экономики, 2001, № б, —  С. 114 —128.
16. Ляско А. Транзакционные издержки франчайзинговых и лицензионных контрактов. — Вопросы экономики, 2001, № 9, С. 64 — 80.
17. Нуралиев Б. Франчайзинг в сфере информационных технологий. II Международная конференция: Украина — 2002: Торговля и франчайзинг. 15—16 мая 2000 г. Материалы конференции.—С. 109 — 113.
18. Захрин М. Практика франчайзинга. Преимущества и недостатки. II Международная конференция: Украина — 2002: Торговля и франчайзинг. 15 — 16 мая 2002 г. Материалы конференции. — С. 95 — 98.
19. Сайт „МакСмак”, http:/ www.maksmak.com
20. Сосна С.А. Новое в гражданском праве: франчайяинг. Государство и право, 1997, № 7. - С. 25-32,
21. Орлова О.А. Франчайзинг как форма деловых связей. Законодательство и экономика, 2002, №4 (216). - С. 19-22.
22. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 p. — К., Атіка, 2003, - С. 345-354.
23. Даньков И. Налогообложение франчайзинга в Украине, II Международная конференция: Украина — 2002: Торговля и франчайзинг. Материалы конференции, 15 — 16 мая 2002 г. — С. 95 — 98.

 

5